Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №732/688/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 732/688/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/786/26

Категорія - ч. 1 ст. 382 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження № 12026270460000060, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2026 за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

встановила:

Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.

Вироком місцевого суду встановлено, що 17 жовтня 2024 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний № 732/1635/24 провадження 3/732/919/24, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАГІ та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років. Постанова була отримана ОСОБА_8 рекомендованим поштовим відправленням під підпис 24.10.2024, з якою він ознайомився. Вказана постанова набрала законної сили 28 жовтня 2024 року та відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України.

Однак, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 16.11.2024, близько 19 години 00 хвилин неподалік будинку №51 по вулиці Петрівській в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 02 грудня 2024 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/1741/24, провадження №3/732/1038/24, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 13 грудня 2024 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Також, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 08.12.2024, близько 15 години 15 хвилин неподалік будинку №108 по вулиці Жовтневій в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗЛЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 30 грудня 2024 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/2174/24, провадження №3/732/1208/24, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 10 січня 2025 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Крім цього, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 01.02.2025, близько 10 години 40 хвилин неподалік будинку №57 по вулиці Шевченка в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 25 лютого 2025 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/188/25, провадження №3/732/215/25, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 10 березня 2025 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Окрім того, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 14.02.2025, близько 12 години 20 хвилин неподалік будинку №40 по вулиці Троїцькій в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 14 квітня 2025 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/291/25, провадження №3/732/279/25, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАГІ, яка набрала законної сили 25 квітня 2025 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гри. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Крім цього, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 02.04.2025, близько 16 години 00 хвилин неподалік будинку №26 по вулиці Шевченка в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1 102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 20 травня 2025 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/560/25, провадження №3/732/435/25, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 02 червня 2025 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Однак, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 03.04.2025, близько 19 години 40 хвилин неподалік будинку №163 по вулиці Захисників України в с. Вокзал-Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 24 червня 2025 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/538/25, провадження №3/732/417/25, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 07 липня 2025 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Крім цього, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 17.11.2025, близько 09 години 40 хвилин неподалік будинку №8 по вулиці Шевченка в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 06 січня 2026 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/1971/25, провадження №3/732/97/26, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 19 січня 2026 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Також, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 02.01.2026, близько 13 години 40 хвилин неподалік будинку №53 по вулиці Захисників України в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1 102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та 03 березня 2026 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/23/26, провадження №3/732/129/26, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили 16 березня 2026 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гри. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Крім того, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 20.01.2026, близько 10 години ЗО хвилин неподалік будинку №45 по вулиці Волковича в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та

03 березня 2026 року Городнянським районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі Єдиний унікальний №732/23/26, провадження №3/732/129/26, якою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАГІ, яка набрала законної сили 16 березня 2026 року та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Окрім того, ОСОБА_8 , діючи умисно, з прямим умислом, направленим на умисне невиконання рішення суду, з мотивів зневажливого ставлення до діючого законодавства України та авторитету органів судової влади України, ігноруючи вимоги вказаної постанови Городнянського районного суду Чернігівської області в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи на меті не виконувати вказане судове рішення, хоча він мав можливість його виконати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, згідно якої суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, 13 квітня 2026 року, близько 10 години 40 хвилин неподалік будинку №12 по вулиці Троїцькій в м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, керував автомобілем марки ЗАЗ моделі 1102 реєстраційний номер НОМЕР_2 , де був зупинений працівниками поліції, які відносно нього склали постанову про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №7015870 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив дослідити дані, що характеризують обвинуваченого, вирок суду скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 засудити за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки. Початок строку відбування покарання рахувати з фактичного затримання ОСОБА_8 на виконання вироку суду. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на необґрунтованість висновків суду щодо призначення покарання у виді штрафу, який вважає явно не співмірним порівняно з накладеними адміністративними штрафами, які позитивно не вплинули на обвинуваченого (408000 грн), що не призведе до досягнення превентивної мети покарання як того вимагає ст. 50 КК України. За вироком жодної пом`якшуючої обставини не було встановлено, тому вважає, що висновок суду про осуд обвинуваченим своєї поведінки та бажання виправити ситуацію вважає неналежним чином обґрунтованим і призначення штрафу за кримінальне правопорушення меншого ніж адміністративне стягнення, не забезпечить виконання мети покарання – попередження вчинення злочинів у тому числі для інших осіб. Вказує, що судом не повною мірою враховано, що ухилення обвинуваченого від виконання судових рішень носить не епізодичний, а системний характер,обвинувачений не працює, ігнорує попередні стягнення, тому вважає, що саме покарання з ізоляцією від суспільства здане забезпечити припинення суспільно-небезпечної поведінки обвинуваченого.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою прокурора, захисником подано заперечення, в якому він просить відмовити у її задоволенні та залишити вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити із викладених підстав, обвинуваченого та захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили відмовити, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено та кваліфікація дій в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.

Стосовно доводів прокурора про м`якість призначеного покарання, то колегія суддів приходить до таких висновків.

За змістом ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину (нетяжкий злочин), наслідки, що настали; дані про особу винного - його вік, сімейний стан, стан здоров`я, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують його відповідальність, дійшов висновку, що обвинувачений переоцінив свою поведінку та критично поставився до своєї попередньої діяльності, чим виражає бажання виправити ситуацію, станом на 16.07.2026 не керує транспортними засобами, а також те, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не схильний до вживання алкоголю, має захворювання, сам заробляє на життя, на підставі чого дійшов висновку про можливість призначення покарання у виді штрафу.

Разом із тим, апеляційні доводи щодо призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, колегія суддів вважає слушними та приходить до переконання, що місцевий суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, не врахував, що ОСОБА_8 вчинив дії, які виразились в умисному не виконанні рішень суду, що набрали законної сили, яким його визнано винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, полягає у невиконанні обвинуваченим заборони керування транспортними засобами, причому у формі неодноразового скоєння адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, з незначним інтервалом часу, кількість епізодів (10) та їх систематичність, що свідчить про свідоме ігнорування обов`язків, передбачених законом та рішеннями судів, при цьому посилання на необхідність керування транспортним засобом з метою купівлі ліків, не підтверджено документально, дані про сплату штрафів відсутні.

Суспільна ж небезпечність указаного діяння ОСОБА_8 полягає саме у тривалому й демонстративному невиконанні законної заборони в керуванні транспортним засобом, а систематичність підтверджує відсутність фактичного припинення поведінки, яка становила зміст умисного невиконання судового рішення.

Відсутність обставин, що обтяжують покарання, є обов`язковим елементом загальної оцінки, але не самостійною позитивною характеристикою особи. Так само відсутність попередньої судимості не переважає фактичних даних про численні повторні правопорушення після застосування до ОСОБА_8 судової заборони. У цій справі саме поведінка після ухвалення обов`язкового рішення найбільш точно характеризує його ставлення до закону та здатність виконувати покладені судом обов`язки. Отже, матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних про зниження суспільної небезпечності або про стійку зміну його поведінки, які б дозволяли обґрунтовано прогнозувати виправлення без застосування покарання не пов`язаного з його реальним відбуванням. Навпаки, тривалість невиконання судових рішень, кількість установлених епізодів, неефективність попередніх адміністративних стягнень, несплата штрафів, відсутність щирого каяття та визнане ним продовження керування автомобілем свідчать про обґрунтований ризик подальшого ігнорування вимог закону.

Відсутність нових адміністративних матеріалів після ухвалення вироку саме по собі не свідчить про стійке виправлення обвинуваченого, оскільки дотримання вимог закону є його обов`язком.

Відповідно до характеристики Лемешівського старостинського округу Чернігівського району та області від 17.04.2026 ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, дітей не має, палить, спиртними напоями не зловживає, тимчасово не працює, в побуті спокійний, користується авторитетом серед односельців, скарг на поведінку від сусідів не надходило. Компрометуючими матеріалами старостат не володіє.

Згідно з висновком органу пробації, ризики повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні.

Водночас, в аспекті досягнення мети покарання, виправлення є таким впливом покарання на свідомість особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, за допомогою якого усуваються ті її негативні риси, які призвели до вчинення кримінального правопорушення, що виявляється, зокрема, у внесенні коректив у її соціально-психологічні характеристики, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності та поваги до положень закону, в тому числі і закону про адміністративні правопорушення.

Досягнення мети виправлення означає, що в особистості обвинуваченого в результаті застосування до нього покарання відбулися такі зміни, які фактично унеможливлюють вчинення ним нового кримінального правопорушення з огляду на зміни його ціннісних орієнтирів, що неможливо без усвідомлення і засудження вчиненої суспільно небезпечної дії та своєї винуватості.

Тому покарання, визначене судом першої інстанції, з урахуванням обставин, які бралися ним до уваги при його призначенні, вказує на істотну диспропорцію між обраним судом видом та розміром покарання, яке б мало бути призначене та яке б не становило «особистого надмірного тягаря для особи», адже воно відповідало б справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.

Відтак, покарання, призначене місцевим судом ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу не відповідає вимогам статей 50, 65 КК України та є явно несправедливим, внаслідок його м`якості.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає, оскільки щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації і така поведінка особи свідчить про суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності, що з урахуванням викладених вище обставин, колегія суддів у цьому кримінальному провадженні не вбачає.

У свою чергу під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, колегією суддів не встановлено.

А тому, призначаючи покарання ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів бере до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, кількість епізодів та їх систематичність, його відношення до скоєного; дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, його вік, стан здоров`я, сімейний стан; за місцем проживання характеризується задовільно; на даний час не працює; відсутність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують; колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід рахувати з моменту взяття його під варту на виконання вироку суду.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання скасуванню з ухваленням нового вироку в цій частині.

Керуючись ст. ст. 374, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року щодо ОСОБА_8 – скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з необхідністю застосування більш суворого покарання та ухвалити в цій частині новий вирок.

ОСОБА_8 призначити покарання за частиною першою статті 382 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4