Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №742/4110/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2797/26

Єдиний унікальний № 742/4110/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Копань А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

23.07.2026 р. представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5242747 у розмірі 22 178,40 грн. та стягнути судовий збір 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 18.12.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5242747 шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

25.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25252026, за умовами якого ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5242747 від 18.12.2025.

Посилаючись на те, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, представник ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №5242747 від 18.12.2025 р. в розмірі 22 178,40 грн, а також 2 662,4 грн судового збору.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 18.12.2025 р. ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнив анкету-заяву на кредит №5242747 та пройшов перевірку, після чого останньому погоджено видачу кредиту /а.с. 15 зв./.

18.12.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5242747, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5 100 грн, строком на 360 днів, тобто до 13.12.2026, з денною процентною ставкою 0,97% за кожен день користування кредитом, комісією за надання кредиту 27 % від суми кредиту, комісією за обслуговування кредиту 14,60 % від суми кредиту /а.с. 9-12 зв./.

Згідно платіжного доручення №168491454 від 18.12.2025 р., було здійснено перерахування грошових коштів у сумі 5 100,00 грн. на банківську картку НОМЕР_1 , призначення: кошти згідно договору 5242747 /а.с. 15/.

25.05.2026 р. було укладено договір №25252026 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5242747 /а.с.16-18/. Таким чином, ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до відповідача за договором №5242747.

Як вбачається із витягу реєстру боржників №1 від 25.05.2026 р. за ОСОБА_1 значиться заборгованість згідно договору №5242747 від 18.12.2025 р. в розмірі 22 178,40 грн., з яких тіло кредиту 5 100,00 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1 377,00 грн; заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 6 701,40 грн.; заборгованість за неустойкою 9 000,00 грн. /а.с.20/.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки за межами цього строку діє інший вид правовідносин - прострочення виконання зобов`язання, де застосуванню підлягають положення ст.625 ЦК України.

Судом встановлено, що 18.12.2025 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису «750829» було укладено в електронній формі кредитний договір №5242747 на суму кредиту – 5 100,00 грн /строк кредитування 360 днів/, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми кредиту не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 377,00 грн та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6 701,40 грн суд виходить із такого.

Саме лише зазначення у договорі розміру комісії не є достатньою підставою для її стягнення, якщо кредитодавцем не доведено, що така плата встановлена саме за надання споживачу окремої додаткової чи супутньої послуги, пов`язаної з отриманням, обслуговуванням або поверненням кредиту.

Із дослідженого судом договору про споживчий кредит не вбачається визначення конкретного переліку таких послуг, їх змісту, порядку та способу надання, а також доказів фактичного надання відповідачу окремих послуг, за які передбачено сплату зазначених комісій.

При цьому дії кредитодавця, безпосередньо пов`язані з адмініструванням кредитної заборгованості, веденням її обліку, формуванням інформації про стан заборгованості та контролем за виконанням позичальником умов кредитного договору, самі по собі не свідчать про надання споживачу окремої додаткової послуги, вартість якої може бути покладена на нього у формі комісії.

За таких обставин позивачем не доведено правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача зазначених сум комісій, у зв`язку з чим у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання стягнення неустойки (штраф, пеня) у розмірі 9 000,00 грн., суд зважає на наступне.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що заявлена позивачем сума 9 000,00 грн визначена як неустойка за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, укладеним у період дії воєнного стану, на неї поширюється передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Отже, правові підстави для її стягнення з відповідача відсутні.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримав кошти за кредитним договором №5242747, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 5 100,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням.

У частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісіями за надання та обслуговування кредиту, а також заборгованість за неустойкою позовна заява задоволенню не підлягає.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (22,99%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 612,10 грн.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд ––

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №5242747 від 18.12.2025 р. в розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 612 (шістсот дванадцять) грн. 10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014 (вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400).

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Павлов