Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №590/1132/24 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/1132/24

Пров. № 1-кп/590/42/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Ямпільський районний суд

Сумської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

смт. Ямпіль Ямпільського району Сумської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше несудимого

-за ст.126-1 ч.1 КК України, суд

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

ОСОБА_3 протягом 2023-2024 років, востаннє 01.02.2024, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , що призвело до фізичних, психологічних страждань, емоційної залежності та погіршило якість життя останньої та психологічне насильство відносно своєї тещі ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань та погіршило якість життя останньої.

02.10.2023 близько 09:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім`ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

За вказані протиправні дії постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 20.11.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

Крім того, 20.10.2023 о 23:10 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Сумська область Шосткинський район смт. Ямпіль, вул. Єгорівська, вчинив сімейну сварку зі своєю тещею ОСОБА_6 , в ході якої, висловлювався в її адресу словами грубої нецензурної лайки, на зауваження не реагував, чим спричинив шкоду психологічному здоров`ю останньої.

За вказані протиправні дії постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 23.11.2023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170, 00 грн.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, 24.01.2024 близько 01:10 год. ОСОБА_3 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім`ї відносно ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

За вказані протиправні дії постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 27.02.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 грн.

Крім того, 24.01.2024 близько 01:00 год. ОСОБА_3 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім`ї відносно

ОСОБА_6 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, 01.02.2024 близько 16:00 год. ОСОБА_3 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім`ї відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на їх адресу нецензурною лайкою, образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілих.

За вказані протиправні дії постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 19.03.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 грн.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свої умисні протиправні дії, 01.02.2024 близько 20:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення прав людини на повагу до її гідності, гарантованих ст. 28 Конституції України, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, вчинив сімейну сварку відносно своєї дружини ОСОБА_5 та своєї тещі ОСОБА_6 , а саме дії психологічного насильства, що проявились у тому, що ОСОБА_3 ображав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 словами грубої нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, що в свою чергу призвело до психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_6 та призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта № 734 від 09.10.2024 за результатами проведеної судової психологічної експертизи ОСОБА_5 перебуває в емоційному стані фрустрованості, стресу та емоційної залежності, також в останньої присутні зміни в емоційному стані, її індивідуально-психологічних проявах та пов`язані вони з діями ОСОБА_3 , які призвели до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта № 735 від 14.10.2024 за результатами проведеної судової психологічної експертизи ОСОБА_6 перебуває в емоційному стані фрустрованості та стресу, також в останньої присутні зміни в емоційному стані, її індивідуально-психологічних проявах та пов`язані вони з діями ОСОБА_3 , які призвели до призвели до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, не визнав. Попри формальне заперечення вини, обвинувачений надав показання, якими фактично підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, ОСОБА_3 підтвердив, що в період з 2023 року по травень 2024 року між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_5 та її матір`ю ОСОБА_6 на побутовому ґрунті, а також через питання виховання дитини, систематично виникали конфлікти. Обвинувачений визнав факт неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані дії, і хоча висловив незгоду з рішеннями суду, зазначив, що в апеляційному порядку їх не оскаржував.

ОСОБА_3 не заперечував частоту сварок, які відбувалися за місцями проживання батьків обох сторін. Описуючи події зими 2024 року /точної дати та часу не пам`ятає/, він підтвердив, що з метою потрапляння до будинку тещі, де перебувала його дружина та дитина, навмисно вибив скло у пластиковому вікні, мотивуючи це бажанням продемонструвати потерпілим свою рішучість проникнути до приміщення за будь-яких обставин. Під час вибиття вікна було пошкоджено шланг газового котла, який знаходився на стіні в будинку біля цього вікна. Наслідком цих дій став можливий витік газу через пошкодження шлангу котла. Обвинувачений також визнав використання нецензурної лексики на адресу потерпілих та перебування у стані алкогольного сп`яніння, стверджуючи при цьому, що повністю контролював свої дії. Оцінюючи вплив конфліктів на потерпілих, обвинувачений підтвердив погіршення їхнього самопочуття (підвищення тиску), однак назвав це лише «тимчасовими незручностями».

Так, на запитання суду, на його думку, чи впливали ці конфлікти на емоційний стан потерпілих, та яким чином? - зазначив, що «у потерпілих підвищувався тиск, були збуджені». Чи впливали такі сварки на якість життя потерпілих? - зазначив, що це були «тимчасові незручності».

Суд зазначає, що невизнання обвинуваченим своєї вини не спростовує фактичних обставин справи та його винуватості, яка підтверджується сукупністю досліджених доказів. Таку позицію ОСОБА_3 суд розцінює як обрану лінію захисту, спрямовану на мінімізацію правових наслідків та уникнення кримінальної відповідальності.

Винуватість ОСОБА_3 , попри його суб`єктивне ставлення до скоєного, об`єктивно підтверджується наступними дослідженими у засіданні доказами, яким суд надає наступну оцінку:

Так, потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні надала показання, з яких вбачається, що між нею та обвинуваченим тривалий час існують конфліктні відносини, пов`язані з їхніми особистими стосунками як подружжя. З її слів, такі конфлікти почали виникати приблизно з осені 2023 року, супроводжувалися численними сварками та агресивною поведінкою обвинуваченого, що неодноразово ставало підставою для виклику працівників поліції, складання щодо нього відповідних матеріалів та застосування термінових заборонних приписів.

Потерпіла підтвердила обставини подій, викладених в обвинувальному акті, детально описавши дії обвинуваченого під час конфліктів, зокрема пошкодження ним майна в домоволодінні, вибивання вікон та дверей, перекидання меблів, а також інші прояви агресивної поведінки, у тому числі випадок, коли обвинувачений вирвав газовий шланг та силоміць виніс малолітню дитину на вулицю без одягу.

Потерпіла ОСОБА_6 , допитана у судовому засіданні, надала послідовні показання, які за своїм змістом узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_5 та підтверджують обставини конфліктних відносин між потерпілою та обвинуваченим, а також обставини подій, викладені в обвинувальному акті.

Показання потерпілих є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами, у зв`язку з чим суд покладає їх в основу вироку.

Під час судового розгляду суд також вислухав позицію потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченому. Потерпілі просили суд не призначати йому покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона перебуває на посаді начальника служби у справах дітей Ямпільської селищної ради та детально роз`яснила порядок дій і повноваження служби щодо захисту прав дитини відповідно до вимог чинного законодавства.

Свідок засвідчила, що 02 лютого 2024 року до служби у справах дітей особисто звернулася гр. ОСОБА_5 разом зі своєю сестрою гр. ОСОБА_8 та малолітнім сином ОСОБА_9 , 2021 року народження. Заявниці перебували у вкрай схвильованому, стурбованому та знервованому стані та просили надати захист від протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 . Малолітній ОСОБА_9 виглядав вимученим, заснув на руках у матері, під час сну здригався та повторював фразу: «тато, я боюся». Як пояснили заявниці, напередодні, а саме 01 лютого 2024 року, обвинувачений ОСОБА_3 без дозволу зайшов до їхнього будинку, де вчинив розгардіяш. Наслідки вказаного інциденту було зафіксовано гр. ОСОБА_8 на відеозапис, який було надано службі. Також потерпілі повідомили, що на фоні постійних домашніх сварок, які вчиняє ОСОБА_3 , вони сильно хвилюються за своє життя та здоров`я, оскільки обвинувачений систематично погрожує спалити будинок, причому свідком усіх цих подій та погроз є малолітній ОСОБА_10 .

За результатом вказаного звернення службою у справах дітей було проведено відповідну роботу та роз`яснено заявницям норми законодавства щодо захисту від домашнього насильства. На підставі зібраних матеріалів та висновку служби, ОСОБА_3 було визначено як кривдника, а гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_8 — потерпілими від домашнього насильства. Малолітню дитину, ОСОБА_9 , було взято на облік як таку, що опинилася в складних життєвих обставинах з причини домашнього насильства в сім`ї, та надано статус дитини, яка постраждала від психологічного насильства внаслідок того, що була безпосереднім свідком та очевидцем домашніх сварок. Свідок підкреслила, що оцінка фактів насильства службою проводилася виключно в межах захисту прав дитини, оскільки реагування на насильство щодо дорослих осіб належить до компетенції органів поліції.

Свідок ОСОБА_7 також зазначила, що впродовж наступного року служба здійснювала постійний нагляд за родиною та проводила профілактичну роботу. Обвинувачений ОСОБА_3 викликався до служби, де йому роз`яснювалися наслідки його негативної поведінки та порядок вирішення конфліктів щодо виховання сина правовим шляхом. Сам обвинувачений мотивував свої дії тим, що йому чинять перешкоди у спілкуванні з дитиною. Незважаючи на проведені заходи, у липні 2025 року від органів поліції знову надійшло повідомлення про факт вчинення ОСОБА_3 чергової сварки з аналогічних причин, у зв`язку з чим дитину було повторно взято на відповідний облік. З обвинуваченим знову провели роботу щодо належного виконання батьківських обов`язків та недопущення жорстокого поводження з дитиною. Свідок також зазначила, що службою не ініціювалося притягнення батька до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, однак їй відомо про винесення правоохоронними органами стосовно ОСОБА_3 тимчасового заборонного припису.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона працює на посаді фахівця із соціальної допомоги в Ямпільському територіальному центрі надання соціальних послуг та за суміщенням посад є практичним психологом. Свідок надала показання, які за своїм змістом є аналогічними та послідовними з показаннями свідка ОСОБА_7 ..

Суду свідок засвідчила, що 02 лютого 2024 року вона була залучена як фахівець із соціальної роботи під час особистого звернення гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_8 , які прийшли до кабінету служби у справах дітей разом із малолітньою дитиною — ОСОБА_12 , з метою отримання допомоги та захисту у зв`язку з вчиненням відносно них домашнього насильства з боку обвинуваченого ОСОБА_3 .. Безпосередньо під час бесіди із жінками було об`єктивно встановлено факт вчинення саме психологічного насильства, оскільки заявниці перебували у стані глибокого морального та фізичного виснаження, були сильно налякані, плакали та боялися повертатися додому. Малолітня дитина також була візуально налякана. Зважаючи на те, що жінки очевидно потребували кваліфікованої психологічної підтримки, а в Ямпільській громаді відсутні спеціалізовані заклади для надання такого роду допомоги, свідок рекомендувала їм звернутися до психолога у м. Шостка.

Окрім цього, свідок повідомила, що за результатом вказаного інциденту було скликано засідання суб`єктів соціальної роботи при заступникові Голови селищної ради, де колегіально розглянуто зазначену ситуацію та винесено відповідні рекомендації. Свідок детально роз`яснила суду порядок і специфіку роботи Територіального центру, а також перелік соціальних послуг, які надаються у подібних випадках. У межах своїх повноважень фахівці центру здійснювали регулярні відвідування родини, спілкувалися з членами сім`ї та проводили роз`яснювально-профілактичні бесіди як із потерпілими, так і з кривдником ОСОБА_13 . На момент допиту нових звернень від указаної родини не надходило, соціальною послугою супроводу на даний час вона не охоплена, територіальний центр безпосереднього обліку таких родин не веде.

Свідок ОСОБА_11 як спеціаліст та практичний психолог підтвердила, що зафіксований факт було кваліфіковано як психологічне домашнє насильство, вчинене ОСОБА_3 відносно потерпілих жінок. Крім того, свідок наголосила, що якщо насильство в будь-якому прояві вчинюється в присутності дитини, то така дитина відповідно до закону автоматично визнається постраждалою від домашнього насильства. Оскільки конфлікти в родині та протиправні дії кривдника відбувалися в безпосередній присутності малолітнього ОСОБА_9 , дитина зазнала тяжких психологічних та емоційних страждань, у зв`язку з чим її також визнано постраждалою від домашнього насильства. Свідок додатково звернула увагу суду на те, що первинну правову кваліфікацію фактів домашнього насильства здійснюють органи поліції, які згодом інформують службу, а фахівці центру працюють безпосередньо із наслідками таких звернень. У даному випадку підставою для реагування та роботи з родиною стали одночасно як офіційне повідомлення від органів поліції, так і прямі заяви самих постраждалих — ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Також свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що починаючи з 2023 року до Територіального центру неодноразово надходили повідомлення про факти вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_3 по відношенню до потерпілих, які вчинювалися як у присутності малолітньої дитини, так і без неї. За усіма повідомленнями, що надходили до центру, кривдником завжди виступав виключно обвинувачений ОСОБА_3 , а потерпілими — ОСОБА_5 або ж її мати. Вчинюване обвинуваченим насильство мало суто психологічний характер та систематично проявлялося у формі висловлювання погроз фізичною розправою та підпалом житлового будинку, образах та нецензурній лайці на адресу жінок. При цьому всі конфлікти виникали виключно з приводу дитини.

Відповідаючи на запитання прокурора щодо можливої провокативної поведінки зі сторони потерпілої, свідок ОСОБА_11 висловила переконливу професійну думку про повну відсутність будь-яких ознак провокації в діях ОСОБА_5 . Свідок охарактеризувала потерпілу ОСОБА_5 як спокійну, виважену особу, яка завжди намагається згладити конфліктні ситуації. Будь-яких випадків безпідставних відмов обвинуваченому у спілкуванні з дитиною з її боку зафіксовано не було; доступ до дитини обмежувався потерпілою виключно у випадках, коли обвинувачений ОСОБА_3 з`являвся з явними ознаками алкогольного сп`яніння або ж коли дитина була хворою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_3 , скориставшись правом передбаченим статтею 63 Конституції України не давати показання щодо членів своєї сім`ї чи близьких родичів, відмовилася від давання показань у судовому засіданні. Вказана відмова була прийнята судом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та є сусідкою потерпілої ОСОБА_6 , яка мешкає разом зі своєю родиною у будинку АДРЕСА_2 по цій же вулиці. Свідок зазначила, що знає як потерпілих, так і обвинуваченого ОСОБА_3 , який є чоловіком ОСОБА_16 . Суду свідок ОСОБА_15 засвідчила, що від інших сусідів їй стало відомо про те, що між потерпілими та обвинуваченим відбуваються словесні конфлікти та сварки, проте безпосереднім очевидцем чи свідком таких подій вона особисто ніколи не була. Свідок пригадала лише один випадок, що мав місце орієнтовно у 2024 році (точної дати та часу події вона не пам`ятає), коли проходячи повз житловий будинок потерпілих, вона почула звідти гучні крики. Голоси, які лунали, були як чоловічі, так і жіночі, водночас ідентифікувати за голосом конкретних осіб, які кричали, вона не змогла.

У судовому засіданні на підставі ч. 11 ст. 615 КПК України судом було відтворено відеозаписи допиту свідків, проведеного на стадії досудового розслідування в умовах воєнного стану. Зокрема, було досліджено відеозаписи показань свідка ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18 , які є сусідами потерпілих. Зазначені свідки надали аналогічні за своїм змістом показання, у яких зазначили, що безпосередніми очевидцями чи свідками конфліктів та фактів вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 домашнього насильства відносно потерпілих вони ніколи особисто не були, а про наявність сварок та напружених відносин у родині їм відомо виключно зі слів інших осіб та сусідів.

Також у судовому засіданні на підставі ч. 11 ст. 615 КПК України було відтворено відеозапис допиту свідка ОСОБА_8 , проведеного в умовах воєнного стану на стадії досудового розслідування. Допитана як свідок гр. ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою потерпілої ОСОБА_5 , надала детальні та послідовні показання, які за своїм змістом є аналогічними та повністю узгоджуються з показаннями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Свідок підтвердила факти систематичного вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 умисного психологічного насильства, що виражалося у постійних образах, нецензурній лайці, вчиненні позгромів у житлі та висловлюванні погроз підпалу будинку. Свідок засвідчила, що вказані протиправні дії відбувалися у присутності малолітньої дитини, по відношенню до потерпілих, та самої свідка.

/Включений до реєстру матеріалів досудового розслідування свідок сторони обвинувачення ОСОБА_19 у судовому засіданні судом не допитувався. У ході судового розгляду, керуючись принципами змагальності та диспозитивності кримінального процесу, прокурор зазначила, що не наполягає на допиті вказаного свідка, вважаючи наявний обсяг доказів достатнім. Обвинувачений ОСОБА_3 проти цього не заперечував та також не наполягав на виклику й допиті зазначеної особи, у зв`язку з чим суд ухвалив завершити дослідження доказів без допиту свідка ОСОБА_19 /

Окрім показань потерпілих та свідків, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, повністю й беззаперечно доводиться також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024200490000147 від 02.02.2024, розпочатого на підставі заяви гр. ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2024. Згідно з коротким викладом обставин справи, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , систематично вчиняє домашнє насильство у психологічному та фізичному проявах щодо своєї дружини ОСОБА_5 та тещі ОСОБА_6 ;

- Постановою заступника начальника СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області від 02.02.2024 про доручення проведення досудового розслідування;

- Повідомленням про початок досудового розслідування від 02.02.2024;

- Постановами про здійснення досудового розслідування групою слідчих від 03.02.2024, 23.07.2024, 28.10.2024 та від 31.10.2024;

- Постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 03.02.2024;

- Реєстраційною карткою (форма виводу) про реєстрацію в Журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 1923 від 01.02.2024. Відповідно до фабули, 01.02.2024 о 20:20 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що о 20:19 за адресою: АДРЕСА_2 , зять заявниці, перебуваючи в агресивному та неадекватному стані (з ознаками наркотичної залежності), вчиняє домашнє насильство та вивів на вулицю роздягнену малолітню дитину;

- Письмовою заявою потерпілої ОСОБА_5 від 01.02.2024, у якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_3 , який 01.02.2024 незаконно проник до місця її проживання та наніс їй тілесні ушкодження;

- Письмовою заявою потерпілої ОСОБА_6 від 01.02.2024, у якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності свого зятя ОСОБА_3 . Заявниця зазначила, що 01.02.2024 близько 20:00 год. обвинувачений, розбивши вікно, незаконно проник до її будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи в стані явного сп`яніння, ОСОБА_3 почав трощити меблі, побутову техніку, дзеркала, міжкімнатні двері та посуд, вирвав шланг газопроводу і, висловлюючи погрози підірвати будинок, намагався за допомогою запальнички спричинити вибух. Окрім цього, обвинувачений застосовував фізичну силу (наносив удари кулаками та ногами) до всіх мешканців будинку — до заявниці, її доньок та онуків, зокрема у присутності двох малолітніх дітей;

- Протоколом огляду місця події від 01.02.2024 з доданими до нього фототаблицями, згідно з яким об`єктом огляду було домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Слідчу дію проведено на підставі письмової згоди власника житла — потерпілої ОСОБА_6 , за її безпосередньої участі, а також у присутності двох понятих — ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Вказаним протоколом детально зафіксовано обстановку на місці вчинення правопорушення, зокрема численні факти пошкодження й руйнування внутрішнього оздоблення будинку, меблів та побутового майна;

- Реєстраційною карткою (форма виводу) про реєстрацію в Журналі єдиного обліку (ЄО) за № 2268 від 09.02.2024. Відповідно до матеріалів перевірки, 09.02.2024 о 21:02 до чергової частини Шосткинського РУП електронною поштою від ГУНП в Сумській області надійшла реєстраційна картка звернення № ТО-16798974. Згідно з документом, гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася зі скаргою на протиправні дії чоловіка своєї сестри — гр. ОСОБА_3 , який постійно вчиняє домашні сварки зі свою дружиною;

- Реєстраційною карткою (форма виводу) про реєстрацію в Журналі єдиного обліку (ЄО) за № 2267 від 09.02.2024. Згідно з фабулою, 09.02.2024 о 20:50 до чергової частини Шосткинського РУП надійшла картка звернення № ТО-16798872/Д1, у якій заявниця ОСОБА_5 повідомила про систематичне вчинення щодо неї з боку чоловіка ОСОБА_3 домашнього насильства у психологічному (образи, погрози, приниження, лайка, шантаж), економічному (пошкодження майна, позбавлення документів і коштів) та фізичному (ляпаси, штовхання) проявах. Свідком систематичного вчинення домашнього насильства є малолітній син ОСОБА_9 , 2021 року народження. Заявниця зазначила, що кривдник ночами приходить до помешкання, б`є вікна, ігнорує виписаний ТЗП, погрожує відібрати дитину та позбавити її батьківських прав;

- Реєстраційними картками (форма виводу) про реєстрацію в Журналі єдиного обліку (ЄО) за № 2240 від 08.02.2024, за № 1969 від 02.02.2024 та за № 2436 від 12.02.2024, сформованими на підставі доручень начальника ГУНП в Сумській області за фактами аналогічних звернень потерпілої ОСОБА_5 щодо вчинення стосовно неї домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_3 ;

- Реєстраційною карткою (форма виводу) про реєстрацію в Журналі єдиного обліку (ЄО) за № 1970 від 02.02.2024, сформованою на підставі доручення начальника ГУНП в Сумській області за фактом звернення гр. ОСОБА_8 щодо агресивної та протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 в інтересах потерпілих;

- Матеріалами перевірок органів поліції за фактами вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_5 , матері ОСОБА_14 та тещі ОСОБА_6 , зареєстрованими в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень (ЖЄО) за № 13630 від 02.10.2023, № 1742 від 29.01.2024, № 1913 від 01.02.2024 та № 1914 від 01.02.2024;

- Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 20.11.2023 у справі № 590/1193/23, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, разом із протоколами про адміністративне правопорушення від 02.10.2023, складеними за фактами вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_5 та матері ОСОБА_14 ;

- Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 23.11.2023 у справі № 590/1311/23, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, разом із протоколом про адміністративне правопорушення, складеним за фактом вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно своєї тещі ОСОБА_6 ;

- Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 27.02.2024 у справі № 590/82/24, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 178 КУпАП, разом із протоколами про адміністративне правопорушення, складеними за фактами вчинення ОСОБА_3 повторно домашнього насильства щодо дружини ОСОБА_5 та сестри дружини ОСОБА_8 ;

- Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 19.03.2024 у справі № 590/147/24, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 178 КУпАП, разом із протоколами про адміністративне правопорушення, складеними за фактами вчинення домашнього насильства повторно відносно дружини ОСОБА_5 , тещі ОСОБА_6 та сестри дружини ОСОБА_8 ;

- Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 105078 від 29.01.2024, винесеним органами поліції стосовно ОСОБА_3 у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства відносно постраждалої особи ОСОБА_6 .. Згідно з приписом, 24.01.2024 близько 01:00 год. ОСОБА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, ображав словами грубої нецензурної лайки;

- Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 105077 від 29.01.2024, винесеним працівниками поліції стосовно ОСОБА_3 за фактом вчинення домашнього насильства стосовно постраждалої особи — його дружини ОСОБА_5 ;

- Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 105079 від 29.01.2024, винесеним працівниками поліції стосовно ОСОБА_3 за фактом вчинення домашнього насильства стосовно постраждалої особи — сестри дружини ОСОБА_8

- Висновком експерта № 542 від 28.06.2024, складеним за результатами проведення судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12024200490000147 від 02.02.2024. Відповідно до висновків експерта, потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває у стані стресу та фрустрованості, який пов`язаний з діями кривдника. ОСОБА_6 сприймає дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно себе як психологічне насильство. У підекспертної ОСОБА_6 наявні зміни в емоційному стані, її індивідуально-психологічних проявах, які пов`язані з діями ОСОБА_3 по відношенню до неї.

- Висновком експерта № 543 від 28.06.2024, складеним за результатами проведення судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12024200490000147 від 02.02.2024. Згідно з дослідженням, потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває у емоційному стані психічної напруги /стресу/ та фрустрованості, який пов`язаний з діями кривдника. ОСОБА_5 сприймає дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно себе як психологічне насильство. У підекспертної ОСОБА_5 є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які пов`язані з діями ОСОБА_3 по відношенню до неї.

- Висновком експерта № 735 від 14.10.2024, складеним за результатами проведення додаткової судової психологічної експертизи. Згідно з дослідженням, потерпіла ОСОБА_6 перебуває в емоційному стані фрустрованості та стресу, також в останньої присутні зміни в емоційному стані, її індивідуально-психологічних проявах та пов`язані вони з діями ОСОБА_3 , по відношенню до неї. Переживання є психотравматичними для потерпілої ОСОБА_6 .. Дії ОСОБА_3 призвели до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_6 .. В діях кривдника ОСОБА_3 присутні психологічні ознаки для юридичної кваліфікації систематичного психологічного та фізичного насильства по відношенню до ОСОБА_6 .. ОСОБА_6 сприймає дії кривдника як психологічне та фізичне насильство.

- Висновком експерта № 734 від 09.10.2024, складеним за результатами проведення додаткової судової психологічної експертизи. Відповідно до наукових висновків експертизи, потерпіла, ОСОБА_5 перебуває в емоційному стані фрустрованості, стресу та емоційної залежності, також в останньої присутні зміни в емоційному стані, її індивідуально-психологічних проявах та пов`язані вони з діями ОСОБА_3 , які призвели до фізичних, психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 .. Переживання є психотравматичними для потерпілої ОСОБА_5 .. В діях кривдника ОСОБА_3 присутні психологічні ознаки для юридичної кваліфікації систематичного психологічного та фізичного насильства по відношенню до ОСОБА_5 .. ОСОБА_5 сприймає дії кривдника як психологічне та фізичне насильство.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а взаємозв`язок доказів — з точки зору достатності, суд приходить до переконливого висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази є послідовними, логічними, взаємоузгодженими, не містять суперечностей та повністю підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті.

Суд зазначає, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, характеризується вчиненням домашнього насильства, яке має систематичний характер. Ознака систематичності в діях ОСОБА_3 беззаперечно доводиться серією постанов Ямпільського районного суду Сумської області, якими обвинуваченого неодноразово було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП щодо потерпілих. Попри застосовані заходи адміністративного та профілактичного впливу, зокрема винесення 29.01.2024 працівниками поліції термінових заборонних приписів стосовно кривдника, обвинувачений свідомо продовжував протиправну поведінку, що свідчить про наявність у нього умислу на тривале й систематичне пригнічення потерпілих.

Наявність обов`язкових суспільно небезпечних наслідків злочину, передбачених диспозицією статті 126-1 КК України, а саме спричинення потерпілим психологічних та фізичних страждань, формування емоційної залежності та суттєвого погіршення якості їхнього життя, повністю й науково підтверджується висновками судових психологічних експертиз № 542, № 543, № 734 та № 735. Експертними дослідженнями констатовано прямий причинно-наслідковий зв`язок між умисними діями ОСОБА_3 та психотравматичними переживаннями й змінами в емоційному стані потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена та його дії суд кваліфікує за ст.126-1 КК України – як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо ОСОБА_5 з якою він перебував у сімейних відносинах, та ОСОБА_6 з якою він перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_6 та призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршило якість життя потерпілої ОСОБА_5 ..

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має молодий вік (1986 року народження), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, зі слів обвинуваченого групи інвалідності не має та офіційно не працевлаштований, проходив військову службу з 24.11.2004 по 27.01.2006, станом на 02.04.2024 перебуває на обліку військовозобов`язаних запасу в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також позицію потерпілих щодо призначення покарання, які просили не застосовувати до нього покарання, пов`язаного з позбавленням волі.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

В обвинувальному акті як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , зазначено вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Проте суд вважає за необхідне виключити вказану обставину з переліку обтяжуючих. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 КК України, якщо обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання. Оскільки вчинення протиправних дій щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, є обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, вона не може одночасно розцінюватися як обставина, що обтяжує покарання.

Інших обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Покарання має бути домірним вчиненому.

Тому, ураховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, що полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, а саме шляхом покладення на засудженого до пробаційного нагляду, згідно із ч. 2 ст. 59-1 КК України, таких обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На думку суду, таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або ж заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Згідно з ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілих від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, також необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього на строк три місяці обов`язки, передбачені п.п. 3, 4, 5 ч.1 ст.91-1 КК України.

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно із ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області по справі № 589/5262/24 від 12 листопада 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладанням обов`язків та застосуванням до нього обмежувальних заходів /Строк дії покладених обов`язків – два місяці, тобто до 12 січня 2025 року/. Після надходження 25 листопада 2024 року обвинувального акта до суду та в ході подальшого судового розгляду строк дії вказаного запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обов`язків закінчився. Клопотань від прокурора про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не надходило. Враховуючи відсутність відповідних клопотань сторін та не вбачаючи підстав для обрання запобіжного заходу з власної ініціативи, суд вважає за необхідне запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання за ст.126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, згідно із п.1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на нього такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі пп. 3, 4, 5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 строком на три місяці обмежувальний захід у виді:

- заборони наближатися на відстань менше 50 метрів до місць, де потерпілі від домашнього насильства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , можуть постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням або з інших причин, за винятком випадків вирішення питань щодо виховання, утримання та визначення місця перебування спільної дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

- заборони листування, телефонних переговорів, а також будь-які інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які постраждали від домашнього насильства, за винятком випадків вирішення питань щодо виховання, утримання та визначення місця перебування спільної дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_5

- направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію забезпечення проходження ОСОБА_3 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників покласти на Ямпільську селищну раду Шосткинського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових психологічних експертиз № 542, № 543, № 734 та № 735 в загальному розмірі 45436,80 грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1