Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №192/2380/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2380/26

Провадження № 3/192/701/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП,

встановила:

До суду від Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП.

ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій просить у зв`язку з воєнний станом розглянути справу без його участі, провадження в справі про адмінправопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 88-1 КУпАП скасувати за відсутності подій і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, у даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з жовтня 2024 р. по 26 червня 2026 року за місцем свого проживання в приватному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , утримував у неволі (спец. обладнаному вольєрі) двох диких тварин левів (Panthera leo), які є об`єктами тваринного світу, що охороняються відповідно до міжнародних договорів України, внесені до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), без передбаченого законом дозволу на утримання диких тварин у неволі, чим порушив вимоги ст. 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводіння». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 88-1 КУпАП України.

За змістом заяв, поданих ОСОБА_1 до суду, вину у вчиненні вказаного правопорушення він не визнає, посилається на те, що леви (2 особини) були придбанні, коли їм було три тижня, за власні кошти у м. Києві. Відразу звернулися до місцевої ветеринарної клініки м. Солоного, щоб отримати дозвіл на отримання диких тварин та їх реєстрацію, оскільки такі дозволи надавалися, однак зараз відсутній порядок видачі дозволів. Згідно ветеринарних паспортів левам зроблені необхідні щеплення, тварини майже з народження приручені людьми та їх родиною протягом зростання. Таким чином дикі тварини за належними умовами, а це помимо левів - косулі, дикобрази утримуються на обособленій території, в вольєрах (оренда зем. ділянки 25 років). На час добудови (розширеного типу, «Сафарі», саме левам) відкритого вольєру, вони за актом закріплені за Котелевським центром реабілітації диких тварин, м. Полтава. При цьому видача відповідних дозволів була передбачена Постановою КМУ від 22 грудня 2010 р. за № 1175 «Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення заходів із залученням тварин» та наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України за № 115 від 26.05.99, яким було затверджено Правила видачі дозволів на спеціальне використання диких тварин та інших об`єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, які втратили чинність у 2017 та 2019 році, відповідно. Враховуючи наведене на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з тим, що з 2019 року відсутній порядок видачі дозволів на утримання диких тварин у неволі, що унеможливлює видачу документів дозвільного характеру (на момент придбання власних тварин).

У матеріалах справи є заява Громадської організації «ЮАЕНІМАЛС» до ГУНП в Дніпропетровській області, у якій повідомляється про те, що у селі Сергіївці Дніпропетровської області на локації для відпочинку та риболовлі «Царський ставок» утримують диких тварин - двох левів та ймовірне порушення порядку придбання об?єктів тваринного світу, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 88-1 КУпАП та ймовірне порушення правил утримання диких тварин у неволі чи напіввільних умовах, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 88-1 КУпАП.

Суд зазначає, що частиною 3 ст. 88-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах.

Норма ч. 3 ст. 88-1 КУпАП має бланкетний характер, а тому зміст правил, порушення яких утворює об`єктивну сторону цього адміністративного правопорушення, визначається спеціальними нормативно-правовими актами.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, згідно із законом безпосередньою умовою допустимості утримання дикої тварини в неволі є наявність відповідного дозволу.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами, наявними у матеріалах справи:

протоколом про адміністративне правопорушення від 26.06.2026 серії ВАД № 954041, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення;

рапортом поліцейського офіцера громади Гнатенка В., за змістом якого у нього на виконанні є матеріал ЄО № 7268 від 15.06.2026 за фактом звернення громадської організації «ЮАЕНІМАЛС» щодо, на їх думку, порушення правил утримання левів, у кількості 2 тварин, на території для відпочинку у селі Сергіївці Дніпровського району. Виїздом на місце встановлено, що тварини мають здоровий вигляд, добре харчуються та мають достатньо кількості води, за ними здійснюється постійний вигляд та їх власником є ОСОБА_1 , також на тварин є паспорти та зроблені всі щеплення, з ОСОБА_1 проведено профілактичну бесіду щодо отриманих дозвільних документів на утримання левів та у відношенні нього складений протокол за ч. 3 ст. 88-1 КУпАП;

поясненням ОСОБА_2 , за змістом якого 25.06.2026 він доглядав за тваринами, а саме двома левами по кличці Зевс та Афіна, вони знаходяться у закритому вольєрі розміром 36 кв. метра на 2,5 м висоти, територію орендувала на 25 років та директором є ОСОБА_1 ; на тварин (левів) є паспорти, левів придбали два роки за 3 тис. дол. ще маленькими, догляд за ними ведеться постійно, тварини у гарних умовах;

поясненням ОСОБА_3 , за змістом якого близько півтора роки тому ОСОБА_4 придбав двох левенят, самку та самця: Зевса та ОСОБА_5 . Проживають з того часу вони у вольєрах площею 36 м2, на них в наявності є паспорти, вакцинація, чи є виданий дозвіл органом державної влади йому невідомо, він ОСОБА_3 , допомагає по господарству;

поясненням ОСОБА_1 , за змістом якого близько півтора роки тому він офіційно придбав двох левів: Зевса та ОСОБА_5 ; так як в нього велика за обсягом територія, то збудував вольєр площею 36 м2; 26.06.2026 левів відправив до зоопарку у м. Полтаву для утримання, дозвільних документів на їх утримання в органів державної влади не отримував, в найближчий час звернутись за отриманням дозвільних документів й тоді поверну назад левів.

З пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 придбав 1,5 – 2 роки тому двох левів, яких утримував закритому вольєрі розміром 36 кв. метра, та що факт утримання левів без дозвільних документів ОСОБА_1 визнає.

Доводи ОСОБА_1 не спростовують вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на те, що відсутній порядок видачі дозволів на утримання диких тварин у неволі, що унеможливлює видачу документів дозвільного характеру, суд відхиляє, оскільки відсутність нормативно врегульованої процедури отримання дозволу не означає, що ця обставина надавала йому право утримувати двох левів без дозволу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17 звернула увагу на те, що відсутність установленого чинним законодавством спеціального порядку видачі дозволів не надає права суб`єктам господарювання здійснювати діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів, оскільки це заборонено законодавством.

Стаття 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» містить імперативну умову допустимості утримання диких тварин у неволі — наявність дозволу.

Водночас цією ж статтею законодавець безпосередньо передбачив випадки, коли утримання дикої тварини без дозволу допускається, зокрема тимчасове утримання врятованої постраждалої тварини, а також утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі та можуть бути забезпечені належними умовами.

Доказів належності утримання ОСОБА_1 двох левів до передбачених законом винятків, суду не надано.

Отже, відсутність нормативно визначеної процедури видачі дозволу не трансформує встановлену законом заборону в право особи утримувати диких тварин без дозволу та не створює правової підстави для такого утримання.

З огляду на викладені обставини та приписи законодавства, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом і тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

При накладенні стягнення суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, які пом`якшують, та обставин, яка обтяжують відповідальність.

Зважаючи на викладені обставини, суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 грн. Таке адміністративне стягнення відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Конфіскацію левів суд не застосовує, оскільки відповідно до акта від 26 червня 2026 року «Царський ставок», в особі, ОСОБА_1 , у зв?язку з неможливістю утримувати, передав 26 червня 2026 року левів африканських - 2 особини, в Котелевський центр реабілітації диких тварин та птахів «Казковий Дім», який розташований в смт Котельва, Полтавська область. Для подальшого утримання, центр забезпечений кормовою базою для даних видів тварин та належними умовами утримання.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 88-1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.В. Ковальчук