Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №191/5390/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5390/26

Провадження № 3/191/1836/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Світловодськ Кіровоградської області, військовослужбовця – механіка відділення ремонту електроспецобладнання взводу спеціальних робіт 2 ремонтної роти в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 ,

за ч.3 ст.172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії А5213 №32 від 19.08.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП, в якому зазначено, що 16.08.2026 року близько 10:00 год. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах особливого періоду ( крім воєнного стану) не повернувся після закінчення щорічної основної відпустки в розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованої в районі АДРЕСА_2 . 18.08.2026 року близько 16:30 год. ОСОБА_1 прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .

У судове засідання правопорушник не з`явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку SMS. Однак в матеріалах справи міститься заява останнього про розгляд справи без його участі, свою вину визнав.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.ст. 2, 3 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Зокрема ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

З доповіді командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 по факту самовільного залишення частини військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 від 16.08.2026 року вбачається, що 16.08.2026 року о 10:00 год. під час перевірки наявності особового складу виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , механіка відділення ремонту електроспецобладнання взводу спеціальних робіт 2 ремонтної роти в/ч НОМЕР_1 , який не прибув у розташування підрозділу у АДРЕСА_2 після завершення частини щорічної основної відпустки.

Згідно копії Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №276 від 17.08.2026 року призначено провести службове розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 .

Згідно доповіді командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 по факту повернення із самовільного залишення частини військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 від 18.08.2026 року 18.08.2026 року о 16:30 год. до розташування військової частини НОМЕР_1 , а саме в район виконання завдання АДРЕСА_2 прибув військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , який 16.08.2026 року самовільно залишив військову частину.

З письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 16.08.2026 року о 10:00 год. під час перевірки наявності особового складу в АДРЕСА_2 було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який не повернувся до підрозділу після закінчення щорічної відпустки терміном на 15 діб.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 18.08.2026 року о 16:30 год. механік відділення ремонту електроспецобладнання взводу спеціальних робіт 2 ремонтної роти в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 повернувся після самовільного залишення частини до підрозділу в АДРЕСА_2 .

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній запізнився з відпустки на 3 доби у зв`язку з тим, що був у матері у лікарні, яка в край тяжкому стані і потребує постійного нагляду.

Згідно Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про результати проведення службового розслідування» № 158 від 18.08.2026 року, службове розслідування, призначене наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 17.08.2026 року №276, вважати завершеним.

Відповідальність за ч.3 ст.172-11 КУпАП настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Тобто, адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-11 КУпАП настає, крім іншого, у разі самовільного залишення військової частини а також нез`явлення вчасно без поважних причин на військову службу тривалістю до десяти діб.

Згідно приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зі змісту адміністративного протоколу та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 самовільно залишив розташування в/ч НОМЕР_1 та не виконував службові обов`язки у період з 16.08.2026 року по 18.08.2026 року, тобто тривалістю у три доби, що вказує на ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 КУпАП.

Разом з тим, суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення та не має права відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За вказаних обставин, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-11 КУпАП, з підстав, наведених вище.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Суддя Ю. В. Гречко