Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №182/5842/23 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5842/23

Провадження № 1-кп/0182/146/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінальних правопорушень за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2023 за №12023041340001022 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полянецьке, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину 2021 р.н., який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

25.08.2023, приблизно о 16:10 годині ОСОБА_3 проходив біля будинку №26 по вул.Першотравнева в м.Нікополі, Дніпропетровської області, де побачив на узбіччі автодороги мопед марки «Honda Tact 24», без ДНЗ, номер шасі № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вищевказаним мопедом, з метою використання його в особистих цілях.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, в цей же день та час, перебуваючи в тому самому місці, ОСОБА_3 скориставшись відсутністю власника вказаного мопеда ОСОБА_5 та інших громадян, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, без дозволу власника мопеда, не маючи права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, діючи умисно, покотив мопед до території покинутого домоволодіння АДРЕСА_2 , тобто незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом «Honda Tact 24», без ДНЗ, номер шасі № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , вартість якого згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 3921 від 30.08.2023 року складає 8360,00 грн.

Заволодівши вказаним транспортним засобом розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.

До такого висновку суд приходить аналізуючи наступні докази.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю та суду показала, що він точної дати він не пам`ятає, проходив по вул. Першотравневій в м.Нікополі, де біля одного з будинків побачив на узбіччі автодороги мопед марки «Honda Tact 24», без ДНЗ. Впевневшись, що за його ніхто не бачить, вирішив покататись на ньому, оскільки ключі були замку запалювання. Покатавшись на ньому він відкотив його на територію покинутого домоволодіння АДРЕСА_2 .У скоєнному каєття, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Цивільний позов заявляти не бажає. При призначені покарання поклались на розсуд суду.

Враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Також суд враховує обставини справи. Особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час офіційно працевлаштований озеленювачем у КП «Навчально-курсовий комбінат» Дніпропетровської обласної ради». У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття.

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини.

Відшкодування спричиненої шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його потерпілому, пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, а завдяки діям співробітників поліції.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, пов`язане з позбавленням волі.

Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Суд також призначає певні обов`язки, які передбачені ст. 76 КК України і виконання яких буде необхідною складовою покарання для ОСОБА_3 .

Вказане покарання буде відповідати меті покарання, передбаченого ст. 50 КК України та меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Запобіжний захід – не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

Також, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи №3921 від 30.08.2023 року, що становить 800грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись 370, 371, 374, 376, 124 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, та поклавши на ОСОБА_3 , обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76КК України:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 – не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази:

-мопед марки «Honda Tact 24», без ДНЗ, номер шасі № НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 – залишити у його користуванні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи №3921 від 30.08.2023 року, що становить 800 (вісімсот)грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок суду набуває законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі оскарження вироку суду в апеляційному порядку, він набуває законної сили, якщо його не було скасовано, з моменту оголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1