Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №202/7122/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7122/26

Провадження № 3/202/1642/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Логвіненко Т.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії та долучені до нього матеріали, що надійшли з УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 713337 від 07.07.2026 року, 07.07.2026 року о 19 годині 19 хвилин у м. Дніпро на пр. Слобожанському, 26-а, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме- звужені зіниці очей, які не реагують на світло. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, на що водій відмовився.

У судовому засіданні захисник Шубін О.П. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 посилаючись на відсутність в матеріалах справи факту керування транспортним засобом.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди його результатами огляду проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до фабули протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим щодо нього складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП.

При цьому суд звертає увагу, що відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема, настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за зазначеною нормою закону необхідним є встановлення не лише факту наявності у працівників поліції підстав для проведення огляду, а й безпосереднього факту відмови особи від його проходження у порядку, визначеному законодавством. Така відмова повинна бути чіткою, однозначною та підтверджувати небажання особи пройти відповідний огляд.

У судовому засіданні захисник заперечував факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та зазначив, що останній, навпаки, мав намір пройти відповідний огляд з метою підтвердження відсутності у нього стану алкогольного сп`яніння та спростування висловлених працівниками поліції підозр щодо перебування його у такому стані.

З огляду на зазначені заперечення судом з метою безпосередньої перевірки обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи.

За результатами перегляду зазначеного відеозапису судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про те, що ОСОБА_1 у категоричній та однозначній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зокрема, з дослідженого відеозапису не вбачається чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. Так само відеозапис не містить зафіксованої поведінки або висловлювань останнього, які б однозначно свідчили про його відмову від проходження огляду у відповідному закладі охорони здоров`я.

При цьому матеріали справи не містять іншого відеозапису, на якому було б зафіксовано факт пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я та його чітку й безумовну відмову від такого огляду.

Таким чином, відеозапис, наданий суду для дослідження, не підтверджує викладену у протоколі обставину щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Навпаки, за результатами його дослідження залишається невстановленим, чи мала місце саме та обставина, яка є обов`язковою для кваліфікації дій особи за частиною першою статті 130 КУпАП, — свідома, чітка та однозначна відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Саме по собі зазначення у протоколі про те, що особа відмовилася від проходження огляду, за відсутності інших належних і допустимих доказів, не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести обставини, що є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до загальних засад провадження у справах про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання та надання доказів на підтвердження вини особи покладається на уповноважений орган. При цьому суд не може виходити лише з припущень щодо поведінки особи або самостійно заповнювати прогалини у доказуванні обставин адміністративного правопорушення.

У даному випадку матеріали справи не містять достатньої сукупності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, після відповідної пропозиції працівників поліції умисно та категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Сам факт того, що огляд фактично не був проведений, не може автоматично ототожнюватися з відмовою особи від його проходження. Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, необхідно встановити саме волевиявлення особи щодо відмови від огляду, а не лише факт його непроведення.

Особливої уваги заслуговує також позиція сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки, бажав його пройти з метою встановлення фактичного стану та підтвердження відсутності алкогольного сп`яніння. Зазначені доводи захисту самі по собі не є доказом невинуватості особи, однак у сукупності з відсутністю на відеозаписі чітко зафіксованої відмови та відсутністю інших належних доказів набувають істотного значення для оцінки обґрунтованості висунутого щодо особи обвинувачення в адміністративному порядку.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі та надані докази не містять та не доводять всіх кваліфікуючих ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпра.

Суддя Т. Г. Логвіненко