Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №212/13553/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №212/13553/26

Суддя: Козлов Д. О.

Справа № 212/13553/26

2-а/212/64/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/13553/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2026 року позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись у його обґрунтування на те, що 16 червня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК) винесено постанову № R582016 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , яким позивача було притягнуто до відповідальності за те, що він не прибув за викликом до ТЦК у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого на нього вказаною постановою було накладено штраф у сумі 17000 грн. Однак вказану постанову вважає незаконною, оскільки за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 125/25/1384/Р від 12 серпня 2025 року позивачу встановлено первинно третю групу інвалідності на 1 рік з втратою 65% строком на 1 рік з повторним оцінюванням 01.09.2026 року. Таким чином ним була оформлена відстрочка відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що була внесена інформація до військово-облікового документу Резерв+. Відповідно до інформації військово-облікового документу Резерв+ відстрочка діє до 01.09.2026 р. На протязі 2026 року ОСОБА_1 уточнювались персональні дані вчасно, що передбачено постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, при уточненні яких він вказував адресу місця реєстрації, де мешкає, адресу електронної пошти та номер засобів зв`язку, які були актуальними на момент винесення постанови. Отже, його відстрочка діяла по 01.09.2026 року. Натомість, про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 17.08.2026 року з повідомлення у «Вайбері» щодо арешту його коштів виконавчою службою. У свою чергу в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які документи. При цьому він не отримував жодної повістки, листа або іншого сповіщення щодо необхідності явки до ТЦК. Таким чином він був змушений звернутись до суду із даним позовом, на підставі чого просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № R582016 від 16.06.2026 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у такій справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, надавши заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не з`явились втретє, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, не скориставшись своїм правом на подання відзиву на позов ОСОБА_1 , незважаючи на надання судом можливості подати відзив у передбачений законом строк та відкладення попереднього судового засідання за клопотанням представника відповідача.

Представники Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області також до суду не з`явились втретє, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, не скориставшись своїм правом на подання заяв по суті справи.

За ч. 3 ст. 205 КАСУ якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім того за ч. 3 ст. 268 КАСУ неприбуття у судове засідання учасника справи, визначеної ст. 286 КАСУ, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином суд, вирішивши справу за відсутності учасників справи, дослідивши письмові докази, вважає, що заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.

Так за ч. 2 ст. 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року було поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАСУ в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому за ч. 3, 8 ст. 79 КАСУ відповідачі повинні подати суду докази разом із поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із долученої до справи копії постанови по справі про адміністративне правопорушення № R582016 від 16 червня 2026 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з посиланням на те, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, вказані у повістці (ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим порушив законодавство про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку.

Натомість, на підтвердження викладених у постанові № R582016 від 16 червня 2026 року доводів у матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення ОСОБА_1 положень ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення ним законодавство про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку (ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також що він не прибув за таким викликом до такого ТЦК та СП у строк та місце, вказані у повістці.

Відповідно до заяви від 11.08.2026 року вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до виконавчої служби із заявою про примусове виконання постанови № R582016 від 16 червня 2026 року.

Так 17 серпня 2026 року державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було винесено постанову від 17 серпня 2026 року, на підставі якої було відкрито виконавче провадження № 81756372 про примусове виконання постанови № R582016 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16 червня 2026 року, в рамках якого було винесено постанову від 17 серпня 2026 року про арешт коштів боржника, ОСОБА_1 .

Так відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період перебачено стягнення у виді штрафу для громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому відповідно до роздруківки з Резерв+ від 17 серпня 2026 року, вбачається, що у військовозобов`язаного ОСОБА_1 за сформованим військово-облікованим документом ІНФОРМАЦІЯ_2 була дійсною до 1 вересня 2026 року відстрочка на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа з інвалідністю 3-ї групи. Також у такому документі вбачається, що 1 листопада 2024 року дані були уточнені позивачем вчасно.

Також за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 125/25/1384/ВТ від 12 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено первинно третю групу інвалідності строком на 1 рік з втратою 65% професійної працездатності з повторним оцінюванням 01.09.2026 року.

Суд при цьому вказує, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

В цьому сенсі суд вказує, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 року та до теперішнього часу діє особливий період в умовах правового режиму воєнного стану.

На підставі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За пп. 8 п. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в чинній редакції) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.

На підставі ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в чинній редакції) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; а також виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно із абз. 2 пп. 1 п. 1, пп. 2 п. 1 «Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», які встановлені в Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (в редакції від 16 травня 2024 року), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу); прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому за п. 3 «Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», які встановлені в Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (в редакції від 16 травня 2024 року) призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період передбачена відповідальність у виді накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та згідно із пп. 2 п. 1 «Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», які встановлені в Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Таким чином суд встановив, що за законом саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені організовувати оповіщення та виклик громадян України, які, у свою чергу отримавши такий виклик, зобов`язані прибувати до такого центру комплектування та соціальної підтримки.

Однак суд вказує, що матеріали справи не містять доказів виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому суд приймає до уваги посилання позивача на те, що він не повідомлявся про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі переліченого вмотивування, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутності об`єктивних доказів факту порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а суб`єкт владних повноважень відповідно до ст. 77 КАСУ не довів належними та допустимими доказами правомірності свого рішення про притягнення до відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі чого суд погоджується із доводами позивача з приводу того, що ним не порушувались положення закону.

Враховуючи викладене обґрунтування та встановивши порушення прав позивача через неправомірне притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП при винесені постанови № R582016 від 16 червня 2026 року про притягнення до відповідальності, то вказані обставини є підставою для скасування даної постанови по справі про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП підлягає закриттю через відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, внаслідок чого позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведених обставин, з ІНФОРМАЦІЯ_4 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань такого суб`єкта владних повноважень на користь позивача понесені останнім витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду в сумі 665,60 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 998,40 грн.

В той же час сума судового збору, сплачена позивачем в розмірі, що перевищує судовий збір за подання заяви про забезпечення позову (1331,20 грн.), тобто в сумі 332,80 грн. може бути повернута ОСОБА_1 за заявою останнього на підставі ухвали суду.

Керуючись ст. 286 КАСУ, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - задовольнити.

Постанову № R582016 від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у сумі 1664 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення за ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , розташований в АДРЕСА_2 .

Суддя: Д. О. Козлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua