Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №210/5723/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №210/5723/26

Суддя: Вікторович Н. Ю.

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5723/26

Провадження № 3/210/1302/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2026 року на адресу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №758258 від 29.08.2026 складений поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції старшим лейтенантом поліції Прокопчук М.В., з якого вбачається, що 29.08.2026 року о 14:50:00 в місті Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Соборності біля будинку 10, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем TOYOTA COROLLA д.н.з. НОМЕР_1 під часу руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не вжив заходів для зупинки транспортного засобу, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль GELLY д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався позаду у зустрічному напрямку заднім ходом, під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди власникам, травмованих немає, чим порушив п. 2.3 б, 10.9, 12.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Присутній у судовому засіданні 17 вересня 2026 року ОСОБА_4 провину у вчиненому не визнав, що правила дорожнього руху первинно порушив водій ОСОБА_3 , в свою чергу починаючи маневр заднім ходом він не міг передбачити, що інший учасник дорожнього руху не дочекавшись закінчення його маневру розпочне рух заднім ходом йому на зустріч.

Заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено адміністративний протокол та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП відповідальність за цією статтею настає в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

У відповідності до ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи має бути вирішено: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона відповідальності.

Усі зазначенні питання під час розгляду справи, суддя (суд) має вирішувати з аналізу наявних по справі доказів, у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. Тобто усі кваліфікуючі ознаки правопорушення, як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони мають доводитися певними доказами та мати своє відображення у певних документах, які складаються на місці вчинення правопорушення із дотриманням вимог відповідних інструкції.

У вину ОСОБА_5 ставиться порушення п.12.3 ПДР, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_6 вбачається, що ДТП сталось за участю двох водіїв транспортних засобів. За переконанням суду для правильного застосування норми закону про адміністративну відповідальність у такому випадку особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв.

На таку особливість у правозастосуванні вказує Пленум ВС у постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14. У п.7 цієї постанови роз`яснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №758258, 29.08.2026 року о 14:50:00 в місті Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Соборності біля будинку 10, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем TOYOTA COROLLA д.н.з. НОМЕР_1 під часу руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не вжив заходів для зупинки транспортного засобу, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль GELLY д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався позаду у зустрічному напрямку заднім ходом, під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди власникам.

В судовому засіданні ОСОБА_4 заперечив свою винуватість у ДТП та пояснив, що зіткнення відбулося не з його вини, оскільки автомобіль GELLY під керуванням ОСОБА_3 виїжджав з місця паркування заднім ходом, тоді як він вже закінчував маневр виїзду з паркування заднім ходом та вже фактично перебував на другій колії трамвая.

Зазначені доводи ОСОБА_6 узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема з письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 29.08.2026 року та ОСОБА_6 , відповідно до яких зіткнення транспортних засобів відбулося в момент, коли ОСОБА_3 , керуючи автомобілем GELLY д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюючи виїзд із місця паркування, почав рух заднім ходом.

Таким чином, сам факт наявності дорожньо-транспортної пригоди та механічних пошкоджень транспортних засобів не може свідчити про порушення саме ОСОБА_7 вимог п. 12.3 ПДР та бути достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

При цьому, із досліджених судом доказів убачається, що безпосередньо перед зіткненням автомобіль GELLY д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 здійснював маневр виїзду з місця паркування шляхом руху заднім ходом. Зазначена обставина має істотне значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки саме такий маневр об`єктивно створював перешкоду для руху автомобіля ОСОБА_6 , який вже закінчував маневр виїзду з місця паркування заднім ходом.

Аналізуючи обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що водій транспортного засобу GELLY д.н.з. НОМЕР_2 , зобов`язаний був діяти з дотриманням вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, і за умови їх дотримання зазначеним водієм дорожньо-транспортна пригода могла не настати.

Зі змісту пункту 10.9 ПДР України слідує, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Отже, згаданий пункт ПДР встановлює абсолютний пріоритет для інших водіїв відносно водія, який рухається заднім ходом і, останній зобов`язаний дати дорогу всім без винятку учасникам руху (іншим авто, пішоходам, велосипедистам).

За таких обставин суд вважає, що саме дії ОСОБА_3 під час здійснення маневру руху заднім ходом перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 до виникнення небезпеки для руху мав об`єктивну можливість її виявити та, всупереч вимогам п. 12.3 ПДР, не вжив заходів для зменшення швидкості або зупинки транспортного засобу.

Водночас органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не встановлено та не доведено, яким саме чином ОСОБА_4 мав можливість передбачити та уникнути зіткнення з транспортним засобом, який у момент виникнення небезпеки здійснював маневр заднім ходом. Не наведено також об`єктивних даних щодо швидкості руху автомобіля ОСОБА_6 , відстані між транспортними засобами до початку маневру ОСОБА_3 , моменту виникнення небезпеки для руху та технічної можливості ОСОБА_6 шляхом гальмування або зміни напрямку руху уникнути зіткнення.

Отже, матеріалами справи не підтверджується необхідний для притягнення особи до адміністративної відповідальності причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_6 та пошкодженням транспортних засобів.

Суд звертає увагу, що положення п. 12.3 ПДР підлягають застосуванню лише за умови встановлення факту виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, а також наявності у нього реальної можливості вжити передбачених цією нормою заходів. Саме по собі зіткнення транспортних засобів не свідчить про те, що водій, який рухався, порушив зазначену норму.

За результатами судового розгляду судом встановлено, що зіткнення транспортних засобів відбулося під час здійснення ОСОБА_3 маневру виїзду з місця паркування заднім ходом, що підтверджується, у тому числі, його власними письмовими поясненнями. При цьому доказів того, що ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.3 ПДР, не вживши заходів для уникнення зіткнення після виникнення небезпеки, матеріали справи не містять.

Відтак, обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху, яке перебуває у причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшла.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обов`язок доведення вини особи покладається на державу, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються, зокрема, винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи відносно ОСОБА_6 судом встановлені обставини, які беззаперечно вказують на необґрунтованість висновку поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, щодо наявності в діях ОСОБА_6 порушення п. 10.9, 12.3 Правил дорожнього руху та відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Таким чином, суд констатує, за встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, що будь-яких доказів, які б спростовували доводи притягуваного відносно того, що ОСОБА_4 рухався на своєму транспортному засобі з дотриманням Правил дорожнього руху, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б підтверджували причинний зв`язок між діями ОСОБА_7 та наслідками ДТП.

Отже, суд приходить до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_6 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 124, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП.

Суддя: Н. Ю. Вікторович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua