Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №210/5480/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/5480/26

Провадження № 1-кп/210/704/26

28 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючої – судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 26 липня 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041710000567 щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Борне-Суліново, Польща, громадянин України, має вищу освіту, який не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх та інших осіб, не одружений, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , та за письмової згоди законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_7 , –

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діяв станом на 25.07.2026.

Так, 25.07.2026 приблизно о 16 год. 12 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на території парку ім. Богдана Хмельницького, поблизу перехрестя вулиці Соборності та проспекту Металургів у Металургійному районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, проходив повз лавку, розташовану на пішохідній ділянці неподалік від проїжджої частини, на якій побачив тимчасово залишений без нагляду власника рюкзак «Vieger&Vano» чорного кольору, який належав малолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в якому знаходився належний останньому мобільний телефон Apple iPhone 11, білого кольору, об?ємом пам?яті 256 Gb, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , у чорному чохлі із SIM-карткою оператора мобільного зв?язку «Київстар».

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди власнику та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , переконавшись, що його дії не сприймаються власником майна чи іншими особами, які могли б перешкодити заволодінню ним, приблизно о 16 год. 12 хв. 25.07.2026, взяв рюкзак з вказаної лавки «Vieger& Vano» чорного кольору разом із вказаним мобільним телефоном Apple iPhone 11, після чого, утримуючи викрадене при собі зник з місця вчинення кримінального правопорушення, отримавши фактичну можливість розпорядитись майном на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, ОСОБА_4 таємно, умисно викрав рюкзак «Vieger&Vano» чорного кольору та мобільний телефон Apple iPhone 11 білого кольору, 256 Gb, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , у чорному чохлі із SIM-карткою мобільного оператора «Київстар», який знаходився всередині вказаного рюкзака вартістю 6 649 гривень 75 копійок, спричинивши малолітньому потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками «таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану».

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

25 серпня 2026 року у кримінальному провадженні №12026041710000567, відомості про яке внесено до ЄРДР 26 липня 2026року, між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12026041710000567 від 26.07.2026, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши від законного представника потерпілого ОСОБА_7 письмову згоду та висновок психолога за результатами з`ясування думки малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_4 , повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення.

Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Відповідно до угоди, сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження він не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

ОСОБА_4 зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. При цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду.

Прокурор угоду підтримала, оскільки вона відповідає вимогам закону.

Від законного представника потерпілого надано письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Також, надано висновок психолога за результатами з`ясування думки малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , з якого встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026041710000567 не суперечить найкращим інтересам малолітнього потерпілого ОСОБА_6 . Від представника потерпілого надано заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.

Судом додатково досліджено: матеріали судової експертизи, характеризуючий матеріал щодо обвинуваченого, постанову про визнання речових доказів.

Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених (ч. 8 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Дії ОСОБА_4 за частиною 4 статті 185 КК України кваліфіковано правильно, за ними можливе укладення угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Добровільність укладення угоди не викликає жодних сумнівів. Виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим.

Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 який будучи допитаним в суді підтвердив фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину, просив суворо не карати. Обвинувачений надав показання, що дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті здійснив викрадення рюкзака «Vieger&Vano» та мобільного телефону Apple iPhone 11, що належав малолітньому потерпілому ОСОБА_6 . Про вчинок шкодує, щиро розкаюється.

На підставі викладеного, всебічно дослідивши обставини справи, суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України за ознаками «таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану».

Щодо покарання.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.

За вчинення кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України сторони домовились про покарання в межах встановленої санкцією статті у виді позбавлення волі строком в 5 (п`ять ) років позбавлення волі та застосувати положення статті 75 КК України - звільнення обвинуваченого в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.

Покарання сторонами угод визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинувачених, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Визначаючись щодо покарання, яке на думку суду слід призначити обвинуваченому, суд враховує наступне.

Обставинами, що відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, що обтяжують покарання в силу статті 67 КК України – вчинення кримінального правопорушення відносно малолітнього.

Судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, характеризується посередньо, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, яке є ближчим до мінімальних меж санкції частини 4 статті 185 КК України, враховуючи щире каяття, особу обвинуваченого, повернення майна, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Остаточне покарання визначено в угоді з урахуванням статті 75, 76 КК України.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Суд враховує наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, що свідчить про те, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, а тому ОСОБА_4 можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням строком в один рік.

Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, слід зазначити, що частиною другою статті 75 КК України передбачена можливість суду приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди, а також узгодження звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тобто, тривалість іспитового строку та перелік обов`язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, та встановлені обставини, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.1 п.2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити з урахуванням статті 100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту (нічного) слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 серпня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні №12026041710000567, відомості про яке внесено до ЄРДР 26 липня 2026року, між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та між обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , та за письмової згоди законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_7 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування призначеного за цим вироком основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років та встановити з іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до п. п.1, п.2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді нічного домашнього арешту, з покладанням попередньо визначених обов`язків - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон «Apple iPhone 11» білого кольору, 256 Gb, IMЕІ: НОМЕР_1 , IMЕІ-2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , у чорному чохлі із SIM-карткою оператора мобільного зв?язку «Київстар» та рюкзак «Vieger& Vano» чорного кольору переданий на відповідальне зберігання представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - залишити у володінні останньої.

Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту проголошення вироку.

Матеріали кримінального провадження №12026041710000567 від 26 липня 2026року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/5480/26, провадження №1-кп/210/704/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1