Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №173/3429/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3429/26

Номер провадження1-кп/173/247/2026

В И Р О К

іменем України

28 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046430000067 від 03.09.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поставмуки, Чорнухинського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який не працює, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 19 год. 00 хв., перебував за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де також була присутня його малолітня донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних стосунках в розумінні ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, у вказаний день та час ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив сварку з донькою - ОСОБА_4 , під час якої у ОСОБА_3 на ґрунті словесного конфлікту виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення останній тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи їх наслідки, наблизився до своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 на відстань близько витягнутої руки та кулаком своєї правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_6 , а саме в область носа та губ. Далі, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_3 схопив останню за волосся, повалив її на підлогу та почав наносити їй удари своєю правою ногою по спині у кількості не менше трьох ударів, після чого схопив потерпілу ОСОБА_4 за одяг та за допомогою фізичної сили рук кинув її на нижній ярус двоярусного ліжка.

У результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку експерта № 1164-Е від 14.09.2026, потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців на голові, крововиливів на слизовій верхньої та нижньої губи, рани на слизовій нижньої губи, синців та садна на шиї, садна на тулубі, синців на обох верхніх та правій нижніх кінцівках, саден на лівій верхній та лівій нижній кінцівках які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил пово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_7 надав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу "до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року".

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом враховується вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381-383, 394, 395 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1