Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №932/4154/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/4154/26

Провадження № 2/932/1370/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання – Карапиш А.М.,

представника позивача – Єланського О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Єланський О.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . У позові позивач просить:

визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 як на частку в спільному майні подружжя.

Позов обґрунтований тим, що 21.03.2003 сторони зареєстрували шлюб. Рішенням Димитровського міського суду від 22.05.2024 шлюб розірвано. Під час шлюбу сторони набули спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2003. Оскільки квартира придбана у період шлюбу, вона належить їм як подружжю на праві спільної сумісної власності.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Єланський О.Г. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Будь-яких заяв, клопотань не надав, правом подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище- ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 21.03.2003 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 68 від 21.03.2003 (а.с. 3).

Заочним рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22.05.2024 справа № 226/630/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 4).

19.08.2003 між ОСОБА_4 (ПРОДАВЕЦЬ) та ОСОБА_2 (ПОКУПЕЦЬ) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м., житловою площею 37,3 кв.м. (а.с. 5).Договір від 19.08.2003 посвідчений приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області Богатовим С.Г., зареєстрований в реєстрі № 3588.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Бюро технічної інвентаризації м. Димитрова № 1608898 від 30.09.2003 власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , підставою виникнення права власності є Договір купівлі-продажу від 19.08.2003, зареєстрований в реєстрі № 3588 (а.с. 6).

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, спільне майно подружжя за відсутності домовленості між ними слід ділити порівну, з урахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідачем не спростована презумпція спільності права власності на спірне нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, норми ст. 60, 61, 65, 70, 74 СК України, суд дійшов висновку, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Позивач і відповідач мають рівні частки на нього.

Судом також не встановлено обставин, що мають істотне значення, які б давали підстави для відступлення від принципу рівності часток сторін при поділі спільної сумісної власності.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, з урахуванням вимог частини першої статті 70 СК України слід визнати у порядку поділу майна подружжя право власності за кожною із сторін на 1/2 частини спірної квартири.

Розглядаючи розподіл судових витрат, суд виходить з такого:

Позивачем при звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.

За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 331, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя С.С. Потоцька