Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №523/56/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 523/56/25

(2-др/199/87/26)

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Захожа К.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дідорчук Ірини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02.09.2026 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено повністю: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики від 04.11.2019 року у розмірі 38 625 (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять п`ять тисяч) доларів США.; стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 8 039 (вісім тисяч тридцять дев`ять) грн. 06 коп. з кожного з відповідачів окремо.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача також просить суд про стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних з поштовими відправленнями процесуальних документів у справі в розмірі 982 грн. 00 коп., про стягнення адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розмірі 150 грн. 00 коп. (внесення відомостей про арешт земельної ділянки до державного реєстру), а також про стягнення судового збору, усього в розмірі 19 071 грн. 60 коп.

Розглянув заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1.стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2.суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3.судом не вирішено питання про судові витрати;

4.суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України суд першої інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з положеннями пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених – законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво – це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зокрема:

?надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

?складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

?представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь яка ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1.попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2.визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3.розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1.розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2.розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

-договір про надання правової допомоги №б/н від 05 грудня 2024 року, укладений між адвокатом Дідорчук Іриною Ігорівною та ОСОБА_1 ;

-додаткову угоду №1 від 04 вересня 2026 р. до зазначеного договору;

-акт приймання-передачі наданих послуг від 04 вересня 2026 р.,

відповідно до яких вартість наданих послуг визначено у розмірі 50 000,00 грн., а також

- платіжну інструкцію №FCYJ-XQEW-ZL7C-16DC від 05 вересня 2026 р., яка підтверджує сплату ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_4 50 000,00 грн. із призначенням платежу: «Призначення платежу за надання правової допомоги у справі #523/56/25».

Повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 підтверджуються ордером серії ВН № 1578873, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги, а право адвоката на заняття адвокатською діяльністю – свідоцтвом №003178 від 21 лютого 2018 року.

Водночас, відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг від 04.09.2026 р. за договором про надання правової допомоги б/н від 05.12.2024 р., виконавцем були надані замовнику наступні послуги професійної правничої допомоги:

-підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій;

-складення, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, апеляційних скарг з додатками, клопотань про забезпечення позову, адвокатських запитів, інших процесуальних документів тощо;

-участь у судових засіданнях.

Враховуючи зміст ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, апеляційних скарг з додатками, клопотань про забезпечення позову, адвокатських запитів, інших процесуальних документів тощо не є видами адвокатської діяльності.

З наведеного представником позивача переліку наданих послуг лише надання консультацій та складення процесуальних документів є видами адвокатської діяльності.

Водночас, враховуючи, що представником позивача не зазначена окремо вартість кожної послуги з надання професійної правничої допомоги, суд позбавлений можливості визначитися з остаточною вартістю цієї послуги та стягнути її з відповідачів у рівних частках.

Разом з тим, адміністративний збір та поштові витрати не є іншими витратами, пов`язаним з розглядом справи, тому підстави для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення відсутні.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 258, п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Дата складення повного тексту судового рішення 28.09.2026 р.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї