Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №521/10138/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/10138/26

Номер провадження № 2/521/7299/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Громіка Д.Д.,

при секретарі - Котигорох Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі за текстом ГУ ПФУ в Одеській області) звернулось до суду з позовними вимогами в яких просить стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену суму пенсії в розмірі 2895,16 грн.

Позовні вимог мотивовані тим, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності з 23.04.2013р. З 01.03.2025р. розмір призначеної пенсії в результаті проведеного масового перерахунку склав 3038,00 грн. До складу суми увійшла доплата особам, яким не виповнилося 70 років в розмірі 677,00 грн. Водночас, позивачем встановлено, що відповідач з 02.10.2025р. був працевлаштований, внаслідок чого він втрачав право на отримання доплати особам, якім не виповнилося 70 років. Внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 про своє працевлаштування, виникла переплата пенсії на суму 2895,16 грн.

Про необхідність повернення переплаченої пенсії, відповідача було повідомлено листом від 11.02.2026р., однак останній у добровільному порядку кошти не повертає, що є підставою звернення до суду. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Копію ухвали суду від 29.06.2026 року відповідачем отримано 14.07.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутого на адресу суду 17.07.2026 року.

Відзив на позов у визначений в ухвалі суду від 29.06.2026 року строк, відповідачем не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 23.04.2013 та отримує пенсію по інвалідності (інвалід ІІ групи) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З 01.03.2025 розмір призначеної ОСОБА_1 місячної пенсії в результаті проведеного масового перерахунку «Індексація заробітку» склав 3038,00 грн.

До складу пенсії увійшла доплата особам, яким не виповнилося 70 років, у розмірі 677,00 грн.

При опрацюванні списків працюючих пенсіонерів позивачем встановлено факт працевлаштування відповідача з 02.10.2025 по 28.02.2026, у зв`язку з чим він втратив право на доплату особам, якім не виповнилося 70 років.

В результаті проведеного перерахунку пенсії у зв`язку з працевлаштуванням розмір пенсії з 02.10.2025 по 28.02.2026 склав 2895,16 грн.

Таким чином, по о/р № НОМЕР_1 виникла переплата пенсії у сумі 2895,16 грн. за період з 02.10.2025 по 28.02.2026.

Переплату пенсії прийнято на облік та винесено рішення від 25.11.2025 № 4263 про що відповідача було повідомлено листом № 1500- 0502- 8/194684 від 02.12.2025.

Відомостей про повернення надміру сплачених коштів на рахунок Пенсійного фонду України матеріали справи не містять та такі не надані з боку відповідача.

За твердженням позивача предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення надміру виплачених сум пенсій.

Згідно підпункту 7 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», особам, яким не виповнилося 70 років, які не працюють, страховий стаж яких становить менше ніж 35 років у чоловіків і менше ніж 30 років у жінок, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексацій, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, установлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), та щомісячної державної адресної допомоги, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», не досягає 3038,00 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу для задоволення позову, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Водночас ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч.1 ст.1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Виходячи з аналізу ст. 1215 ЦК України обов`язок довести наявність рахункової помилки або недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч.1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 отримував щомісячно пенсію у тому числі доплату особам, яким не виповнилося 70 років та які не працюють, у розмірі 677,00 грн. Втім, відповідач працевлаштувався з 02.10.2025р. не повідомив позивача про це, що стало наслідком продовження виплати ОСОБА_1 доплати в розмірі 677,00 грн.

Таким чином позивачем доведено факт недобросовісності з боку відповідача в частині не надання інформації позивачу про його працевлаштування з 02.10.2025р., що стало наслідком надміру сплачених сум пенсії на суму 2895,16 грн.

За таких обставин суд вважає, що допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки, адже помилка допущена під час нарахування пенсії має винятково програмний характер.

Отже, встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача наявні підстави для стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми пенсії відповідно до ст. 1215 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність пред`явлених позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України в зв`язку з тим, що відповідач є інвалідом ІІ групи то витрати понесені позивачем на сплату судового збору не стягуються.

Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надміру сплачену суму пенсії в розмірі 2895 (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень) 16 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя: Д.Д. Громік