Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №526/3678/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/3678/25 Номер провадження 22-ц/814/3004/26Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Триголов В.М.,

судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,

секретар: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Гадяч-житло» на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року, по справі за позовом Комунального підприємства «Гадяч-житло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, якому вказав, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач є управителем багатоквартирного будинку за цією адресою. В період часу з 01.05.2021 по 31.10.2025 позивач надав послуги з управління багатоквартирним будинком на суму 26 052, 84 грн., але відповідач добровільно їх не сплачує. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 26 052,84 грн., а також майнове відшкодування у розмірі 10248,30 грн. (інфляція 6152,33 грн., проценти 1846,45 грн., пеня 2249,52 грн.), а також судові витрати.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року Провадження в цивільній справі № 526/3678/25 за позовом Комунального підприємства «Гадяч-житло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – закрито. Роз`яснено, що вирішення даного спору віднесене до відповідного господарського суду.

Непогодившись із вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив позивач. Скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що Комунальне підприємство «ГАДЯЧ-ЖИТЛО» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком. Проте 16.04.2026 року Господарський суд Полтавської області виніс ухвалу про закриття провадження у справі № 917/2407/25, посилаючись на те, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів. Зважаючи на наведені обставини , наразі скаржник позбавлений можливості захистити своє право.

Позивач вказує, що в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції посилається на те, що нежитлова споруда використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для особистих та/або побутових потреб фізичної особи, яким є відповідач, тому правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі є господарсько-правовими, а відтак вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Проте, відповідач не є фізичною особою підприємцем, не здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою.

Зважаючи на викладене позивач просить скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У справі встановлено, та з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається , що КП «ГАДЯЧ-ЖИТЛО» (надалі по тексту - Підприємство) зареєстровано як комунальне підприємство, основний вид економічної діяльності 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Підприємство надає послугу з управління багатоквартирним будинком, що належить до житлово-комунальних послуг. А саме: дезінсекція, дератизація, прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем, обслуговування димовентиляційних каналів, поточний ремонт конструктивних елементів, освітлення місць загального користування.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №422901237 від 16.04.2025 року, власником нежитлового приміщення, площею 94,6 м?, за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що основний суб`єктний склад учасників між яким виник спір, є юридичні особи, а предметом спору є несплата комунальних послуг наданих до нерухомого майна, що використовується в процесі господарської діяльності, що у сукупності та причинному зв`язку з суб`єктним складом, визначає характер спірних матеріальних правовідносин та підпадає під юрисдикцію розгляду цього позову господарським судом, в силу ст. 20 ГПК України, а оскільки провадження у цій справі є відкритим, тому, у розумінні положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України таке провадження цивільного судочинства належить закрити.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, зважаючи на наступне.

Статтею 19ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права) якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій;

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів відзначає, що спір між сторонами виник з приводу заборгованості яка утворилася у відповідача у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 свого обов`язку щодо утримання нежитлового приміщення , що підпадає під дію ст. 19 ЦПК України та такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства загальним судом.

Виходячи зі ст. 19 ЦПК України, загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності, про що неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду за час своєї роботи та сформулювала усталену судову практику щодо юрисдикційності спорів.

Колегією суддів встановлено, що позивач, звернувся із позовом до відповідача , як до фізичної особи , власника нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

В матеріалах справи відсутні письмові докази, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за наведеною вище адресою чи що відповідач в цілому є суб`єктом господарювання яку провадить за адресою місця занходження нежитлового приміщення що належить йому на праві власності , що прямо б свідчило про спір, який виникає при здійсненні господарської діяльності, щоб підпадало під положення ст. 20 ГПК України, як помилково зазначив суд першої інстанції.

За таких підстав, у суду першої інстанції не було належних правових підстав для застосування положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України та закриття провадження у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при закритті провадження у справі та визначенні юрисдикції розгляду цього спору господарському суду, що призвело до постановлення помилкової ухвали, знайшли своє підтвердження, а у суду першої інстанції не було достатніх підстав для застосування положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379,382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Гадяч-житло» - задовольнинти.

Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року скасувати , справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В. М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов