Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №952/838/19 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 952/838/19 Номер провадження 22-ц/814/26/26Головуючий у 1-й інстанції Яценко Є.І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Лобов О.А., Одринська Т.В.

секретар Чемерис А.К.,

з участю представника позивача – адвоката Гладкого Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ерден-Регіон»

на ухвалу Зачепилівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року, постановлену суддею Яценко Є.І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ерден-Регіон», Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, змінивши його предмет заявою від 29.10.2021. Разом із такою заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203 площею 13,8334 га та заборони органам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати відносно неї реєстраційні дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в заставу, в іпотеку, в оренду, в суборенду, встановлення емфітевзису, суперфіції, сервітуту.

Заява про забезпечення обґрунтована тим, що в ході судового розгляду цієї справи відповідач СВК «Ерден-Регіон» вчинив дії з метою не виконання судового рішення, а саме переоформив спірну земельну ділянку на СВК «Віконт». Крім того, 12.03.2020 спірна земельна ділянка без згоди позивачки за ініціативою СВК «Віконт» об`єднана із суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером 6322282000:09:000:0101 в одну земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 6322282000:09:000:0203, а 01.04.2020 таку земельну ділянку передано в користування СВК «Віконт», про що укладено договір емфітевзису з СВК «Ерден-Регіон».

Вважає таку поведінку відповідачів недобросовісною, а невжиття заходів щодо забезпечення позову таким, що може призвести до відчуження спірного майна до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 01.11.2021 заяву задоволено.

В порядку забезпечення позову по цивільній справі №952/838/19 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203, площею 13,8334 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2053475563222, та заборонено органам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати відносно неї реєстраційні дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в заставу, в іпотеку, в оренду, в суборенду, встановлення емфітевзису, суперфіції, сервітуту.

Ухвала районного суду вмотивована тим, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, підтвердженні письмовими доказами. Тоді як невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Не погоджуючись із ухвалою районного суду, відповідач СВК «Ерден-Регіон» оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Наголошує, що при зверненні в суд із позовом позивачка визнавала право власності на земельну ділянку площею 6,888 га з іншим кадастровим номером ніж на яку просить накласти арешт в заяві про його забезпечення. Обставини викладеного, на думку відповідача, свідчать про те, що заходи заявлені позивачкою є неспівмірними із позовними вимогами. Тоді як вирішення судом питання забезпечення позову до моменту з`ясування питання про витребування у позивача основного доказу, який підтверджує її право власності на спірну земельну ділянку, - оригіналу Державного акту, порушуватиме принцип змагальності сторін, а також збереження об`єктивності та неупередженості суду.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін.

18.07.2022 представником позивачки – адвокатом Шумейко І.П. подано до суду відзив на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення– без змін, як законне та обґрунтоване.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду – Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.01.2023 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням учасників справи.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31.01.2023 зупинено провадження у справі до залучення правонаступників позивача ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.07.2026 відновлено провадження у справі та залучено до участі у справі як правонаступника заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 .

30.07.2026 представником ОСОБА_2 – адвокатом Шумейко І.П. подано до апеляційного суду додаткові пояснення, у яких, серед іншого, останній наголосив на недобросовісності дій відповідача та третьої особи ОСОБА_5 , які вчиняють дії задля штучного збільшення тривалості розгляду справи по суті спору, що також збільшує ризики вчинення ними двій, спрямованих на унеможливлення захисту порушених прав позивача.

У суді апеляційної інстанції представник позивача – адвокат Гладкий Д.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити та залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд установив наступне.

Із матеріалів справи убачається, що із листопада 2019 року в провадженні Зачепилівського районного суду Харківської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ерден-Регіон», Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку.

29.10.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про зміну предмета позову та залучення співвідповідача. Зокрема, просила суд:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №691029, виданий 29.12.2012 відділом Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області СВЕ «Ерден-Регіон», на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 площею 6,888 га, розташовану на території Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області, ділянка № НОМЕР_1 , з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 площею 6,888 га, розташовану на території Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області, ділянка № НОМЕР_1 , з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- витребувати з чужого незаконного володіння СВК «Віконт» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 площею 6,888 га, розташовану на території Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області, ділянка № НОМЕР_1 , з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203, утвореної внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6322282000:09:000:0102 та 6322282000:09:000:0101, та відновити державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6322282000:09:000:0102 та 6322282000:09:000:0101;

- визнати недійсним повністю з моменту укладення договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 01.04.2020 №01, укладений між СВК «Віконт» та СВК «Ерден-Регіон» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0023 площею 13,8334 га;

- припинити всі речові права, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0023 площею 13,8334 га, а саме: право власності, зареєстроване згідно із записом №35924777 12.03.2020 за СВК «Віконт» та право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстроване згідно з записом №37469307 22.07.2020 за СВК «Ерден-Регіон»;

- залучити до участі у справі в якості співвідповідача СКВ «Віконт»./а.с.1-2/

Разом із такою заяво. Позивачка ініціювала питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203 площею 13,8334 га та заборони органам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати відносно неї реєстраційні дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в заставу, в іпотеку, в оренду, в суборенду, встановлення емфітевзису, суперфіції, сервітуту. На підтвердження зазначених підстав ОСОБА_1 надано відповідні витяги та довідки./а.с.4-14/

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, районний суд виходив із того, що враховуючи надані стороною позивача докази щодо переоформлення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 на СВК «Віконт», її подальше об`єднання з іншою суміжною земельною ділянкою та укладення відносно неї договору емфітевзису, невжиття заходів забезпечення позову може призвести в майбутньому до труднощів в частині виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційний суд з таким висновком районного суду погоджується з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 сформовано висновок, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Зі змісту заяви про зміну предмета спору вбачається, що позивачка просить суд захистити порушене, а саме: 1) визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №691029, виданий 29.12.2012 стосовно СВК «Ерден-Регіон», на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 площею 6,888 га, та визнавши за нею, ОСОБА_1 , право власності на таку земельну ділянку; 2) витребувати спірну земельну ділянку з чужого незаконного володіння СВК «Віконт»; 3) скасувати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203, яка утворена внаслідок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6322282000:09:000:0102 та 6322282000:09:000:0101, відновивши державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6322282000:09:000:0102 та 6322282000:09:000:0101; 4) визнати недійсним з моменту укладення договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 01.04.2020 №01, укладений між СВК «Віконт» та СВК «Ерден-Регіон» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0023 площею 13,8334 га; 5) припинити всі речові права, зареєстровані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0023 площею 13,8334 га, а саме: право власності, зареєстроване згідно із записом №35924777 12.03.2020 за СВК «Віконт» та право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстроване згідно з записом №37469307 22.07.2020 за СВК «Ерден-Регіон».

Надані заявником докази у своїй сукупності підтверджують, що як зміна підстав позову, так і заходи його забезпечення, зумовлені діями відповідача СВК «Ерден-Регіон», який після відкриття провадження у справі вчинив дії стосовно переоформлення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 на СВК «Віконт», який у подальшому здійснив її об`єднання з іншою суміжною земельною ділянкою, унаслідок чого і утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.02.2023 у справі №932/5035/22, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників.

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, установивши наявність між сторонами спору про право та врахувавши характер дій відповідача, дійшов обґрунтованого висновку, що задля виконання можливого рішення суду та ефективного захисту прав позивачки, співмірним із заявленими вимогами буде забезпечення позову шляхом накладення арешту та новоутворену земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203, площею 13,8334 га, та заборони органам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати відносно неї реєстраційні дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в заставу, в іпотеку, в оренду, в суборенду, встановлення емфітевзису, суперфіції, сервітуту.

Доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності позовних вимог вжитим заходам щодо його забезпечення, колегія суддів до уваги не приймає як неспроможні. При цьому, апеляційний суд враховує принцип добросовісності – як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Характер дій відповідача наведеному принципу не відповідає, оскільки будучи обізнаним із наявністю спору про право стосовно належності земельної ділянки з кадастровим номером 6322282000:09:000:0102 площею 6,888 га, останній вжив заходи щодо її подальшого відчуження та, опосередковано, наступного об`єднання із суміжною ділянкою та створення нової з кадастровим номером 6322282000:09:000:0203, площею 13,8334 га. Правомірність вчинення таких дій відповідачами та реєстрації речового права на новостворену земельну ділянку становить предмет спору в цій справі (№952/838/19), а тому вжиті судом заходи забезпечення позову є домірними позовним вимогам.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформованим у справі №754/5683/22 від 24.04.2024, зокрема, що можливе подальше відчуження відповідачем спірного нерухомого майна об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача з огляду на те, що оспорюваний у цій справі правочин не буде підставою для наступної зміни власника майна, а тому визнання його недійсним не відновлюватиме порушене право позивача та спонукатиме останнього до ініціювання нових судових спорів.

Доводи апеляційної скарги щодо недоцільності вирішення питання забезпечення позову до моменту з`ясування питання про витребування у позивача оригіналу Державного акту, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки можливість забезпечення позову не пов`язується із його обґрунтованістю.

Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу районного суд слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ерден-Регіон»- залишити без задоволення.

Ухвалу Зачепилівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 28.09.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді О.А. Лобов

Т.В. Одринська