Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №154/3698/22 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/3698/22 Провадження №33/802/960/26 Головуючий у 1 інстанції:Лященко О. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., вивчивши подане захисником Гарманчук О.Р. в інтересах ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496, 20 грн.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисником Гарманчук О.Р. подано апеляційну скаргу, у якій вона просить її скасувати як незаконну, а провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно із апеляційною скаргою подала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції.

Перевіривши доводи заявленого клопотання та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.

Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції захисник мотивує тим, що оскаржена нею постанова постановлена за відсутності ОСОБА_1 , який її копії не отримував, тобто результати розгляду даної справи для нього були невідомимими. На даний час, перший постійно здійснює відсіч та стримування збройної агресії, тобто перебуває у стані, коли фізично та психологічно неможливо займатись приватними справами, у тому числі, подати апеляційну скаргу.

Оцінюючи такі її доводи, вважаю їх безпідставними.

У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови.

Матеріалами справи стверджується, що оскаржена у даній справі захисником Гарманчук О.Р. постанова судді постановлена 29 грудня 2022 року.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 09 січня 2023 року. Однак, апеляційна скарга подана захисником через електронний суд лише 22 вересня 2026 року.

Як стверджується змістом матеріалів даної адміністративної справи, хоча ОСОБА_1 і не був присутнім при розгляді даної справи у суді першої інстанції, проте належним чином був сповіщений про день її розгляду, 11 січня 2023 року отримав копію постанови та відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 травня 2025 року сплатив накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 12, 16, 22).

Усе вищенаведене є свідченням того, що починаючи з 2023 року, ОСОБА_1 був обізнаний із наявністю постанови судді першої інстанції у даній справі стосовно нього, однак така постанова була оскаржена його захисником фактично через три роки з дати її постановлення, і усі доводи, зазначені у клопотанні про поновлення строку, є недостатньо обґрунтованими мотивами неможливості подачі апеляційної скарги, у визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк, оцінюються як безпідставні та не можуть слугувати підставою у підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, про скасування якої порушується питання у поданій нею апеляційній скарзі.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.

Апелянт пропустила строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про його поновлення, однак, поважних причин пропуску цього строку, не наводить.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Відмовити захиснику Гарманчук О.Р. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 грудня 2022 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: