Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №596/865/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/865/26Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М.

Провадження № 33/817/530/26 Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.1 ст.122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є.

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Книша Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Книша Р.В. на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно даної постанови, водій ОСОБА_1 13 червня 2026 року о 11 год. 37 хв. в м. Тернопіль, на вул. Купчинського, 1, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Actros», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, не зупинив транспортний засіб та залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 (а) ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, а вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом не з`ясовано усі обставини справи, оскільки саме ОСОБА_2 порушила вимоги ПДР України, бо припаркувала автомобіль у забороненому місці і перша покинула місце ДТП, тому надані нею свідчення не відповідають дійсності.

Зазначає, що в матеріалах провадження відсутні належні докази його вини, а протокол складено тільки 17.06.2026 року, коли подія відбулась 13.06.2026 року.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

В даному випадку ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із наявністю поважних причин його неявки до суду не надходило. Захисник ствердив, що ОСОБА_1 обізнаний про день, час та місце розгляду даної справи та вважає, що розгляд справи можливий без участі останнього.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи по суті без участі останнього.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пунктів 2.10(а) Правил дорожного руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.

Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, відображені у даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №695610 від 17 червня 2026 року; копією схеми місця ДТП, яка сталася 13 червня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13 червня 2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №695603 від 17 червня 2026 року складеного відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП; відеозаписом камери відеоспостереження доданим до матеріалів справи; рапортом старшого інспектора з ОД ВЧС Управління патрульної поліції в Тернопільській області; протоколами огляду транспортних засобів від 17 червня 2026 року.

Вказаним доказам суд дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

В судовому засіданні захисник вказав, що ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнає повністю, у зв`язку із чим не оскаржував постанову суду про визнання його винуватим за вчинення цього правопорушення, і рішення у тій справі набрало законної сили.

Що стосується доводів апелянта про те, що ДТП відбулося через те, що потерпіла припаркувала своє авто там, де зустрічний роз`їзд був утруднений, то такі спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно схеми місця ДТП від 13 червня 2026 року ширина проїжджої частини становила 7 м, а місце зіткнення відбулось за 4,60 м від проїжджої частини.

Водночас згідно відеозапису із камер спостереження слідує, що при заїзді на вул. Купчинського, 1, у водія транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було достатньо місця для руху автомобіля ближче до правого краю проїзної частини, що допомогло б уникнути зіткнення із припаркованим автомобілем «Nissan Leaf».

На вказаному відеозаписі чітко зафіксовано момент ДТП, а автомобіль «Mercedes-Benz Actros» після події продовжив рух.

Твердження захисника, що протокол складено тільки 17.06.2026 року, коли подія відбулась 13.06.2026 року не заслуговують на увагу, оскільки такий складено відповідно до вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Щодо твердження апеляційної скарги про те, що судом не в повній мірі з`ясовано усі обставини справи, що саме в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення через недотримання нею вимог ПДР України, то такі є неприйнятними, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, в рамках даної справи, розгляд якої здійснюється на підставі протоколу про адмінправопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , не може бути предметом встановлення наявності чи відсутності вини в діях іншої особи, протокол щодо якої не є предметом розгляду судом.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявні у справі докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою та доповнюють одні одних, належним чином доводять обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та спростовують твердження апелянта.

Таким чином, з аналізу справи вбачається, що суд дійшов вірного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та правильно призначив йому адміністративне стягнення в межах санкції даної статті, з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Книша Р.В. — задовольнити.

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Книша Р.В. — залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя