Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №334/7209/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 28.09.2026 Справа № 334/7209/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 334/7209/25 Пр. № 22-ц/807/1149/26 Головуючий у 1-й інстанції: Баруліна Т.Є. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2026 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КОМПАНІЇ «ПОЗИТИВ» (надалі – ТОВ ОК «ПОЗИТИВ») до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

01.09.2025 року ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-58), в обґрунтування якого зазначало, що відповідно до Закону України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», 10.02.2018 р. співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про визначення ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» управителем даного будинку. Відповідно до прийнятого співвласниками рішення з ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд №01/05/2018-12 від 01 травня 2018 р. Договір про надання послуг з управління будинком №01/05/2018-12 від 01.05.2018 року, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Відповідно до Інформаційної довідки від 17.02.2023 року №323171547з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності (по частині кожній) належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 62,77 квадратних метрів. Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за Договором щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від яких відповідач не відмовлялася та за користування якими проводились нарахування відповідно до встановлених тарифів, але станом на 21.08.2025 відповідачі так і не здійснили в повній мірі оплату за надані послуги, внаслідок чого за їх особовим рахунком наявна заборгованість по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком в сумі 14227,39 грн, що на даний момент не погашена. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із вищенаведеного, за весь час прострочення заборгованості інфляційні збитки складають – 3707,49 грн, 3 (три) % річних від простроченої суми боргу – 1010,95 грн, а також пеня за несвоєчасну оплату послуг складає – 521,28 грн. З урахуванням вищевикладеного, загальна сума заборгованості відповідачів становить 18105,22 грн. і складається з: суми основного боргу – 14227,39 грн., інфляційних витрат – 2628,46 грн., 3 (три) % річних від простроченої суми боргу – 815,43 грн., пені за несвоєчасну оплату послуг – 433,94 грн. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» заборгованість в сумі 18105,22 грн, що складається з заборгованості по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.07.2021 по 31.07.2025 – 14227,39 грн, інфляційних втрат – 2626,46 грн, 3 (три) % річних від простроченої суми боргу – 815,43 грн, пені за несвоєчасну оплату послуг – 433,94 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 12.09.2025 року, провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.11.2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Дерев`янко І.О. надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідачів вказує, що заборгованість утворилася у зв`язку з неналежним наданням послуг з управління будинком. На думку відповідачів, під`їзд будинку та прибудинкова територія тривалий час перебували у занедбаному стані, а обслуговуюча компанія не здійснювала належних заходів щодо їх облаштування та проведення косметичного ремонту. У зв`язку з цим відповідачі мали намір самостійно провести ремонт під`їзду за власний рахунок та зарахувати витрати в рахунок оплати послуг з управління будинком. Зазначено, що відповідач зверталася до ТОВ «ОК «ПОЗИТИВ» із відповідною заявою, однак відповіді отримано не було. З метою уникнення тривалого судового процесу та додаткових витрат відповідачі пропонують укласти мирову угоду та розстрочити виконання зобов`язання. Вони погоджуються на стягнення заборгованості частково – у сумі 18105,22 грн, а також судового збору у розмірі 2422,40 грн солідарно, з розстрочкою виконання рішення строком на 24 місяці. Окремо представник відповідачів заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, оскільки, на його думку, належні та допустимі докази понесення таких витрат позивачем не надані, а розмір заявлених витрат є неспівмірним. У зв`язку з цим у цій частині просить відмовити в задоволенні позову.

18.11.2025 року, через систему «Електронний суд», представник позивача ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» адвокат Отарова І.В. подала відповідь на відзив, в якому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У відповіді зазначено, що позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, та вважає їх безпідставними. Вказує, що між співвласниками будинку та ТОВ «ОК «ПОЗИТИВ» укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 01/05/2018-12 від 01.05.2018 року, істотні умови якого затверджені протоколом загальних зборів співвласників. Договором визначено склад, перелік, періодичність та порядок надання послуг, а також обов`язок співвласників здійснювати оплату. Зазначає, що послуги з управління будинком надавалися відповідно до договору та чинного законодавства, зокрема Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». До позовної заяви додано документи, які підтверджують фактичне виконання робіт і надання послуг, зокрема перелік робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, електропостачання), підготовки будинку до весняно-літнього та осінньо-зимового періодів, обслуговування інженерних мереж тощо. Звертає увагу, що відповідачі з 2021 року користувалися послугами, при цьому тривалий час не заявляли обґрунтованих претензій щодо їх якості та обсягу, однак систематично ухилялися від оплати. Неналежне виконання відповідачами обов`язку з оплати порушує права інших співвласників, оскільки кошти спрямовуються на утримання спільного майна будинку. У відповіді також зазначено, що раніше позивач звертався за захистом своїх прав у наказному провадженні; судовий наказ було видано, однак у подальшому скасовано за заявою відповідачів. Проте це не спростовує наявність заборгованості. Щодо пропозиції укласти мирову угоду та надати розстрочку виконання рішення на 24 місяці, позивач вказує, що така пропозиція є неприйнятною, оскільки відповідачам було достеменно відомо про наявність заборгованості, однак вони не вживали заходів для її погашення та не пропонували реальних механізмів врегулювання спору до звернення до суду. Окремо представник позивача заперечує доводи відповідачів щодо відсутності підтвердження витрат на правничу допомогу. Посилаючись на статті 137 та 141 ЦПК України, позивач зазначає, що розмір витрат на правову допомогу визначається на підставі договору про надання правничої допомоги та підтверджуючих документів (актів виконаних робіт, рахунків, платіжних документів). Вказано, що відповідні докази будуть надані суду у встановлений законом строк.

09.01.2026 року, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Дерев`янко І.О. надала заяву в якій зазначила, що 09.01.2026 року ОСОБА_3 сплатила борг за послуги управління будинком в сумі 15100,00 грн, тому просить позовні вимоги ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» задовольнити частково, з урахування сплати боргу у розмірі 15100,00 грн, на підтвердження чого надала відповідну платіжну інструкцію.

12.01.2026 року представник позивача ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» адвокат Отарова І.В. подала клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 2400,00 грн.

13.01.2026 року представник позивача ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» адвокат Отарова І.В. подала клопотання в якому зазначила, що відповідно до довідки про стан особового рахунку станом на 09.01.2026 заборгованість по особовому рахунку склала 15463,11 грн. Згідно із платіжною інструкцією від 09.01.2026, доданою до заяви, Відповідач здійснила платіж на суму 15100,00 грн. на рахунок ТОВ «ОК «ПОЗИТИВ» з призначенням платежу: «за утримання будинку». Фактично відповідачем сплачено заборгованість за послугу з управління багатоквартирним будинком за період з 01.07.2021 по 31.07.2025 – суму основного боргу за позовною заявою - 14227,39 грн. та поточні щомісячні платежі за наступні 5 місяців з 01.08.2025 по 31.12.2025, а разом за період 01.07.2021 по 31.12.2025 (Довідка про стан особового рахунку додається до цієї заяви). Оскільки за призначенням платежу грошові кошти відповідача в сумі 15100,00 грн. є фактичним погашенням заборгованості за послугу з 01.07.2021 по 31.12.2025, то з відповідачів підлягають стягненню відповідно до позовної заяви на загальну суму 9192,23 грн: 1) суми інфляційних втрат – 2628,46 грн 2) 3% річних – 815,43 грн 3) пені за несвоєчасну оплату послуг 433,94 грн 4) судовий збір – 2422,40 грн 5) витрати на правничу допомогу – 2400,00 грн 6) поштові витрати на відправлення відповідачам на загальну суму 492,00 грн, зокрема, 2 примірники позовної заяви – 100 грн, 2 прим. відповіді на відзив – 100,00 грн та 2 прим. клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу – в сумі 292,00 грн.

11.02.2026 року, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Дерев`янко І.О. подала до суду пояснення. У поясненнях зазначено, що 09.01.2026 року відповідачами повністю сплачено основний борг за послуги управління будинком у сумі 15100,00 грн. Водночас відповідачі заперечують проти стягнення: інфляційних втрат (2 628,46 грн), 3% річних (815,43 грн), пені (2628,46 грн), витрат на правничу допомогу (2400,00 грн). Зазначено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані з 24.02.2022 року, підлягають списанню у зв`язку із введенням воєнного стану. Також вказано, що ОСОБА_1 є особою похилого віку (74 роки), пенсіонеркою, особою з інвалідністю І групи, що, на думку відповідачів, є підставою для невідшкодування з неї судових витрат. У зв`язку з повною сплатою основного боргу відповідачі просять відмовити у задоволенні позову.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Баруліну Т.Є. (а.с. 59). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 65) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2026 року ( а.с.132-135) позов позивача у цій справі задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) суму інфляційних втрат на суму заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 208,96 грн та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 22,91 грн, а всього 231,87 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) судовий збір в розмірі 1934,53 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1916,64 грн у рівних частинах з кожного в розмірі 958,32 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій (відправки поштової кореспонденції відповідачам) у розмірі 392,91 грн у рівних частинах з кожного в розмірі 196,45 грн.

ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, у тому числі в частині відмови у задоволенні позовних вимог погодилось, останнє в апеляційному порядку не оскаржувало.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.142-145) просила скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки заборгованість в розмірі 15100,00 грн сплачена.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с.147). Ухвалою апеляційного суду (а.с.148) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 02.04.2026 року (а.с.151). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06.04.2026 року (а.с. 152), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3328,00 грн. * 30 = 99840,00 грн., у цій справі ціна позову 18105, 22 грн. (а.с. 1), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» надало апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі (а.с.158-163).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень; відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду; підвищення кваліфікації судді-доповідача у період з 18.05.2026 року по 22.05.2026 року включно та відпустка судді-доповідача у період з 13.07.2026 року по 21.08.2026 року включно (довідка - а.с. 166).

Відводів у цій справі незаявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: - залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), - скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове судове рішення або змінити рішення (п.2).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або …зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно керувався ст.2, 4,12-13, 15,76-78,81,141,142,258-259,264,265,273,354-355 ЦПК України та правильно виходив із такого.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Так, судом першої інстанції також правильно було встановлено, що із протоколом №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 10.02.2018 року (копія - а.с. 17-20), в якому не було створено ОСББ (ст. 82 ч. 1 ЦПК України, належні допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та апеляційному суду не були надані) загальними зборами прийнято рішення вибори нового управителя будинку та затвердження умов договору з ним. Так, вказаними зборами прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ТОВ ОК «ПОЗИТИВ». Відповідно до прийнятого співвласниками рішення з ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд №01/05/2018-12 від 01 травня 2018 року (копія а.с. 21-23). Отже, будинок АДРЕСА_1 знаходиться в управлінні ТОВ ОК «ПОЗИТИВ», яке згідно Статуту ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» здійснює утримання і обслуговування будинку. Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323171547 від 17.02.2023 року (копія а.с. 15-16), квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності (по частині кожні1) ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Отже, при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Обов`язок співвласника багатоквартирного будинку виконувати рішення зборів співвласників встановлено також ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» заборгованість відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за надані в період з 01.07.2021 року по 31.07.2025 року, послуги з утримання будинку та прибудинкової території , на час подання позовної заяви, складала 14227,39 грн (копія а.с.11). При цьому, під час розгляду справи, відповідачкою ОСОБА_3 повністю сплачено суму боргу, що підтверджується наданою платіжною інструкцією №С4М4-ОЕ28-ТК1А-Х1ВР від 09.01.2026 року на суму 15100,00 грн (копія а.с. 102). Отже, після відкриття провадження у справі, відповідачами у добровільному порядку сплачену вказану заборгованість, що підтвердила в судовому засіданні у суді першої інстанції представник позивача (ст. 82 ч. 1 ЦПК України), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку при ухваленні рішення вказана сума боргу, стягненню з відповідачів на користь позивача у цій справі не підлягає.

Проте, суд першої інстанції помилково у цій справі у цій частині вимог позивача до відповідачів (15100,00 грн. основного боргу) письмовою ухвалою, оскільки остання підлягала апеляційному оскарженню,

- не залишив без розгляду (ст. 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду в цій частині вимог)

- чи не закрив провадження на підставі ст. 255 ч. 1 ЦК України з будь-яких підстав, передбачених ч. 2: - відсутній предмет спору у цій частині вимог чи ч. 4: - позивач відмовився від позову у цій частині вимог і ця відмова прийнята судом,

- хоча 13.01.2026 року представник позивача ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» адвокат Отарова І.В. фактично подавала про це клопотання (а.с. а.с. 113-114), фактично зменшивши позовні вимоги до відповідачів у цій справі до 3877,83 грн. (розрахунок: 1) сума інфляційних втрат – 2628,46 грн + 2) 3% річних – 815,43 грн + 3) пеня за несвоєчасну оплату послуг 433,94 грн, оскільки судові витрати не входять до позовних вимог позивача до відповідачів у цій справі (9192,23 грн – 3877,83 грн. = 5314,40 грн. (а.с. 104-114), які складаються з: судовий збір – 2422,40 грн + витрати на правничу допомогу – 2400,00 грн + поштові витрати на відправлення відповідачам на загальну суму 492,00 грн, зокрема, 2 примірники позовної заяви – 100 грн, 2 прим. відповіді на відзив – 100,00 грн та 2 прим. клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу – в сумі 292,00 грн., оскільки за призначенням платежу грошові кошти відповідача в сумі 15100,00 грн. є фактичним погашенням заборгованості за послугу з 01.07.2021 по 31.12.2025 року,

- позивач ТОВ «ОК «ПОЗИТИВ» із вищезазначеним рішенням суду погодився, останнє в апеляційному порядку не оскаржував,

- та, відповідно, за відсутності ухвали суду першої інстанції у цій справі про залишення позову позивача без розгляду чи закриття провадження у цій справі з будь-яких вищезазначених підстав, передбачених ст. ст. 255, 257 ЦПК України, суд першої інстанції не мав права вирішувати питання про розподіл судових витрат у цій справі на підставі ст. 142 ЦПК України (Розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду), та зокрема ч. 3 цієї статті, а саме: «…У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача…»,

- а мав вирішувати їх в порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1); інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - ч. 2 п. 3).

Оскільки, за змістом вимог ст. 142 ЦПК України (Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду):

- ч. 1: У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову ( Частина перша статті 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 );

- ч. 2: У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги (Частина друга статті 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021);

- ч. 3: У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

- ч. 4: Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

- ч. 5: У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

- ч. 6: У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Разом із цим, суд першої інстанції у цій справі правильно зазначав, що згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції також правильно у цій справі прийняв до уваги, що відповідачами було погашено заборгованість тільки лише після відкриття провадження у справі, а отже мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання за період з липня 2021 року по липень 2025 року. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 06.04.2016 року у справі № 6-352цс16, від 22.03.2017 року у справі № 6-2311цс16, від 30.03.2016 року у справі № 6-2168цс15, а також Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 07.07.2020 року у справі № 296/10217/15-ц).

Однак, суд першої інстанції також правильно звернув увагу позивача, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18. Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і наразі. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, а саме по 24.02.2022 року. З відповідачів на користь позивача слід стягнути три відсотків річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦПК України за період 01.07.2021 по 24.02.2022 року, що становить 22,91 грн. Згідно з Законом України«Про індексацію грошових доходів населення» розмір інфляційних втрат з 01.07.2021 по 24.02.2022 року становить 208,96 грн. При цьому, враховуюче вищевикладене, а саме зміни внесені Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", положення розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд першої інстанції правильно відмовив у цій справі у задоволенні позовних вимог позивача до відповідачів в частині стягнення пені за липень 2024 року по червень 2025 року.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що відповідачами, після відкриття провадження у цій справі була сплачена заборгованість, суд першої інстанції у цій справі дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача сум інфляційних втрат у розмірі 208,96 грн та трьох відсотків річних у розмірі 22,91 грн, а всього 231,87 грн, разом із тим, помилково зазначивши про солідарний обов`язок відповідачів щодо сплати цієї суми:

- не врахувавши, що відповідачі є співвласниками вищезазначеної квартири, на праві спільної часткової власності (по частці кожний – витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - а.с. 15-16), а не спільної сумісної; таким чином, кожен з відповідачів зобов`язаний оплачувати послугу з утримання будинку на користь управителя – позивача пропорційно своїй частці (1/2) у праві власності на вищезазначену квартиру, тобто 231,87 грн /2 = 115,93 грн;

- та, відповідно, помилково не додавши в резолютивній частині оскаржуваного рішення у цій справі вказівки саме: «по 115,93 грн з кожного із відповідачів окремо».

Також, суд першої інстанції у цій справі помилково, враховуючи, що:

-відповідачка ОСОБА_1 , 1952 р.н., (мати - ст. 82 ч. 1 ЦПК України) є особою з інвалідністю І (першої) групи (а.с89) та, відповідно, до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях,

-замість того, щоб компенсувати позивачу судовий збір пропорційно до суми задоволених вимог позивача та поділивши останній на 2 саме в визначений частині щодо відповідача ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, передбаченому КМУ України,

-за заявою іншого відповідача ОСОБА_3 (дочка – ст. 82 ч. 1 ЦПК України) стягнув останній повністю лише з цього іншого відповідача у цій справі,

- при цьому ще помилково визначивши останній саме у розмірі «1934,53 грн» замість правильного у розмірі «15,51 грн» (розрахунок: судовий збір, фактично сплачений позивачем за позов 2422,40 грн (розрахунок: 2119,60 грн + 302,80 грн - а.с.10) за позовні вимоги на загальну суму 18105,22 грн.;

-2422,40 грн (а.с. 125) * сума задоволених вимог позивача у цій справі 231,87 грн/ сума заявлених позовних вимог позивача у цій справі 18105,22 грн. = 31,02 грн/2 відповідача = 15,51 грн;

-та компенсувати ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» за рахунок держави судовий збір в розмірі 15,51 грн, від сплати якого була звільнена відповідач ОСОБА_1 у цій справі, у порядку, передбаченому постановою КМУ;

-аналогічно мало вирішуватись судом першої інстанції питання щодо розподілу понесених документально підтверджених позивачем у суді першої інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, а саме: 2400,00 грн. (а.с.50-52, 110-117) копія договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 року між головою ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» та адвокатом Отаровою І.В.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №002 від 09.09.2025 року на загальну суму 2400,00 грн.: - складання та подача до суду позовної заяви позивача у цій справі до суду першої інстанції; - платіжна інструкція №220 від 09.01.2026 року на суму 2400,00 грн.) * сума задоволених вимог позивача у цій справі 231,87 грн/ сума заявлених позовних вимог позивача у цій справі 18105,22 грн. = 30,74 грн /2 відповідача = 15,36 грн, різниця від судового збору лише в тому, що держава в силу закону не зобов`язана компенсувати ці витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача замість ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю І групи;

- аналогічно мало вирішуватись судом першої інстанції питання щодо розподілу понесених документально підтверджених позивачем у суді першої інстанції судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 492,00 грн, зокрема, 2 примірники позовної заяви – 100 грн, 2 прим. відповіді на відзив – 100,00 грн та 2 прим. клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу – в сумі 292,00 грн (а.с.58,98,106) * сума задоволених вимог позивача у цій справі 231,87 грн/ сума заявлених позовних вимог позивача у цій справі 18105,22 грн. = 06,30 грн/2 відповідача = 03,15 грн, різниця від судового збору лише в тому, що держава в силу закону не зобов`язана компенсувати ці витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача замість ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю І групи.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 (в іншій частині в частині стягнення сум в порядку ст. 625 ЦК України) є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію сторони відповідача ОСОБА_1 , яку вона та її представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Крім того, апелянтом у цій справі була лише 1 (одна) відповідач ОСОБА_1 в особі адвоката Дерев`янко І.О., саме яка (цей відповідач) не має повноважень на представництво інтересів у цій справі іншого відповідача ОСОБА_3 , а не адвокат Дерев`янко І.О. в інтересах обох відповідачів, хоча адвокат надала апеляційному суду у цій справі ордер на представництво обох відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , (а.с. 144).

Суд першої інстанції розглянув дану справу в іншій частині з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідачів, та зокрема відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі в частині задоволення вимог позивача у цій справі з урахуванням змін апеляційного суду, відсутні. Відповідачі та представник останніх не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача в частині його задоволення у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, стороною відповідача ОСОБА_1 апеляційному суду не надані.

Не може бути доказом, передбаченим ст. 367 ч. 3 ЦПК України, надана апеляційному суду повторно довідка лікаря про наявність у відповідача ОСОБА_6 (першої) групи інвалідності (копія - а.с. 145), яка вже була предметом дослідження у цій справі у суді першої інстанції (копія - а.с.89) та якій суд першої інстанції вже надавав свою оцінку, з якою апеляційний суд погодився у цій справі частково.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі адвоката Дерев`янко І.О. лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково; рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2026 року у цій справі змінити, виклавши мотивувальну та резолютивну частини останнього про часткове задоволення позову позивача у цій справі в редакції цієї постанови; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» суму інфляційних втрат на суму заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 208,96 грн та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 22,91 грн, а всього 231,87 грн по 115,93 грн з кожного із відповідачів окремо; стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» судовий збір в розмірі 15,51 грн; компенсувати ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» за рахунок держави судовий збір в розмірі 15,51 грн у порядку, передбаченому постановою КМУ; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ОБ «ПОЗИТИВ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30,74 грн по 15,36 грн з кожного з відповідачів окремо; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій (відправки поштової кореспонденції відповідачам) у розмірі 06,30 грн по 03,15 грн з кожного з відповідачів окремо; в іншій частині вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2026 року у цій справі змінити, виклавши мотивувальну та резолютивну частини останнього про часткове задоволення позову позивача у цій справі в редакції цієї постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КОМПАНІЇ «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) суму інфляційних втрат на суму заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 208,96 грн та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 22,91 грн, а всього 231,87 грн по 115,93 грн з кожного із відповідачів окремо.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КОМПАНІЇ «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) судовий збір в розмірі 15,51 грн.

Компенсувати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОБСЛУГОВУЮЧІЙ КОМПАНІЇ «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) за рахунок держави судовий збір в розмірі 15,51 грн у порядку, передбаченому постановою КМУ.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КОМПАНІЇ «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30,74 грн по 15,36 грн з кожного з відповідачів окремо.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КОМПАНІЇ «ПОЗИТИВ» (ЄДРПОУ 41688208) витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій (відправки поштової кореспонденції відповідачам) у розмірі 06,30 грн по 03,15 грн з кожного з відповідачів окремо.

В іншій частині вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 28.09.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.