Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №686/23564/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23564/26

Провадження № 1-кп/686/2273/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026243000001550 від 09 липня 2026 року, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького Хмельницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за цією ж адресою, паспорт НОМЕР_1 , виданий 25 січня 2005 року Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області, раніше судимого 05.09.2013 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 25.12.2015 по відбуттю строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 08 липня 2026 року близько 23 год. 20 хв., перебуваючи поруч під`їзду № 6, що в будинку АДРЕСА_2 , помітив належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору, після чого прийняв рішення про вчинення крадіжки чужого майна з метою власного збагачення.

Тоді ж ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи та усвідомлюючи, що в країні діє воєнний стан, перебуваючи поруч із вищевказаним під`їздом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору, вартістю 18083 грн. 50 коп., на якому покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд.

Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 18083 грн. 50 коп.

За таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_5 , який повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся та показав, що дійсно він, розуміючи та усвідомлюючи, що в країні діє воєнний стан, 08 липня 2026 року близько 23 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння поруч під`їзду № 6, що в будинку АДРЕСА_2 , таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору, на якому покинув місце вчинення кримінального правопорушення та який в подальшому добровільно видав працівникам поліції.

Факт крадіжки ОСОБА_5 велосипеда підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які показали, що бачили як обвинувачений після спільного з ними розпивання спиртного їхав додому на не належному йому велосипеді.

На обставини вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали під час проведення з ними слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідних протоколах проведення цієї слідчої дії від 30 липня 2026 року та додатках до них (відеозаписах).

Обставини крадіжки зафіксовані та підтверджуються також відеозаписами з камер спостереження, які розташовані по вул. Львівське шосе в м. Хмельницькому, та даними протоколів їх огляду від 23 липня 2026 року. Зокрема, зафіксовано особу, яка рухається на велосипеді чорного кольору. В суді обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що на відеозаписах зафіксовано саме його.

Відповідно до заяви обвинуваченого ОСОБА_5 та протоколу огляду від 14.07.2026 останній добровільно видав працівникам поліції викрадений велосипед марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/123-26/11103-ТВ від 28.07.2026 станом на час крадіжки могла становити 18083,50 грн., що ніким не оспорюється.

За даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.07.2026 потерпілий ОСОБА_6 просив вжити заходів до особи, яка в період часу з 22 год. 00 хв. по 00 год. 00 хв. 08.07.2026, перебуваючи в дворі будинку № 3 по вул. Молодіжній в м. Хмельницькому, викрала велосипед марки «CUBE», чим спричинила йому майнову шкоду.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09 липня 2026 року зафіксовано місце вчинення крадіжки – територію поруч під`їзду № 6, що в будинку АДРЕСА_2 , де знаходився викрадений велосипед.

Встановлені судом обставини підтверджуються також речовим доказом – велосипедом марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору.

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого продовжувалась Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», зокрема, від 27 квітня 2026 року № 342/2026 із 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто воєнний стан діяв на час вчинення ОСОБА_5 злочину.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При призначенні покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують йому покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдану потерпілому шкоду, що пом`якшує йому покарання. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та рецидив злочину.

При призначенні покарання суд також враховує, що обвинувачений офіційно не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується посередньо, здійснює догляд за матір`ю, яка має інвалідність, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, при цьому через невеликий проміжок часу після погашення судимості за останнім вироком суду від 15.06.2021 та маючи не зняту і не погашену судимість за вироком від 05.09.2013. Вказані обставини характеризують обвинуваченого як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, всі відомості про особу обвинуваченого, позицію прокурора та висновок органу пробації щодо високих ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а також неможливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_5 покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (повне визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди), а також особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину, є учасником бойових дій, здійснює догляд за матір`ю, яка має інвалідність, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

На переконання суду виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і саме покарання у виді позбавлення волі в цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 75 КК України, про що заявив обвинувачений ОСОБА_5 , а саме звільнення його від відбування покарання з випробуванням, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, суд не вбачає. Такі обставини, як наявність у ОСОБА_5 на утриманні неповнолітньої дитини та матері, яка є особою з інвалідністю, вже існували на момент вчинення ним протиправного діяння, однак не вплинули і не забезпечили його належної поведінки, не слугували стримуючим фактором під час вчинення тяжкого злочину. Не були таким фактором і обставини призначення раніше ОСОБА_5 судом реальних покарань за попередніми судимостями у виді позбавлення волі (вирок від 05.09.2013, судимість не погашена в силу положень п. 8 ст. 89, ч. 5 ст. 90 КК України), арешту (вирок від 23.11.2018, судимість погашена в силу положень п. 5 ст. 89, ч. 5 ст. 90 КК України) та обмеження волі (вирок від 15.06.2021, судимість погашена в силу положень п. 6 ст. 89, ч. 5 ст. 90 КК України).

Поряд з цим суд також враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

У справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти росії» від 24.03.05 суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Відповідно до положень ст. 100 КПК України речовий доказ – велосипед марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору – слід залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю, скасувавши в порядку ст. 174 КПК України накладений на цей велосипед ухвалою слідчого судді від 22 липня 2026 року (справа № 686/21673/26) арешт, у якому відпала потреба.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 2888 грн. 16 коп. у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили, враховуючи положення ч. 4 ст. 176 КПК України, немає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його фактичного затримання на виконання вироку.

Речовий доказ – велосипед марки «CUBE» моделі «KATHMANDU» чорного кольору – залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю.

Накладений на вищевказаний велосипед ухвалою слідчого судді від 22 липня 2026 року (справа № 686/21673/26) арешт – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 2888 грн. 16 коп. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: