Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №679/1473/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/313/2026

Справа № 679/1473/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Стасюк Р.М., за участі особи, яка притягається до відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 767297 ОСОБА_1 09.09.2026 о 18 годині 40 хвилин по вул. Промислова, 6А у м.Нетішин керував транспортним засобом «SENS», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці ока не реагують на світло, порушення координації рухів, неприродна блідість. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Дії неповнолітнього ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності неповнолітній ОСОБА_1 , у присутності свого законного представника ОСОБА_2 , вину не визнав, зазначив, що від проходження огляду на визначення стану сп`яніння не відмовлявся. Пояснював поліцейським, що алкогольних напоїв та наркотичних засобів не вживав, не заперечував щодо проведенн огляду, однак поліцейській пояснювали, що від проходження огляду у медичному закладі він може відмовитися і в такому разі суд застосує до нього попередження. 10.09.2026, з ініціативи матері та у її супроводі, звернувся до КП «Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення» РОР де пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за результатами якого ознак як алкогольного, так і наркотичного сп`яніння у нього не виявлено.

Законний представник ОСОБА_2 дала суду пояснення у яких зазначила, що 09.09.2026 від сина ОСОБА_1 дізналася, що він був зупинений працівниками поліції, які звинуватили його у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, син через свою необізнаність та не неналежне роз`яснення працівниками поліції його прав та обов`язків щодо проходження огляду на визначення стану сп`яніння не наполіг на проведенні огляду у медичному закладі та підписав протокол про адміністративне правопорушення. Аби довести невинуватість сина під час розгляду справи у суді, 10.09.2026 вони звернувся до КП «Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення» РОР де останній пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за результатами якого ознак як алкогольного, так і наркотичного сп`яніння у нього не виявлено. Законний представник також зазначила, що при складанні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення щодо неповнолітнього, законний представник не залучався, що є порушенням права на захист.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Згідно Постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно змісту ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, а також показаннями технічних приладів, даними відеозапису, тощо, а також іншими документами.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 767297 від 09.09.2026 ОСОБА_1 09.09.2026 о 18 годині 40 хвилин по вул. Промислова, 6А у м.Нетішин керував транспортним засобом «SENS», державний номерний знак « НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці ока не реагують на світло, порушення координації рухів, неприродна блідість. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, а є лише носієм фактичних даних і процесуальним документом, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказами (показаннями, відеозаписами, актами тощо) на підставі всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, на підтвердження вини неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП до протоколу серії ЕПР1 № 767297 від 09.09.2026 долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано обставини події.

Дослідивши вказаний відеозапис судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції якими у ході перевірки документів встановлено, що останній не має права керування транспортним засобом, у зв`язку з чим відносно нього було складеного протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому, під час складання вказаного протоколу працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на реакцію зіниць на світло, після чого повідомлено, що встановлено ознаку наркотичного сп`яніння. У подальшому працівник поліції запитав чи згоден ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння на що він відповів: «Без питань» (час на відео 18:40:45). Продовжуючи розмову з неповнолітнім ОСОБА_1 працівник поліції повідомив, що той може відмовитися від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, така відмова не відіграватиме жодної ролі та фіксуватиме лише його волевиявлення (час на відео 18:43:18). На запитання ОСОБА_1 які будуть наслідки того якщо він не поїде до лікарні для проведення огляду працівник поліції відповів, що складуть протокол і буде винесено попередження (час на відео 18:43:25). Після цього на запитання працівника поліції чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на визначення стану сп`яніння у медичному закладі, останній відповів, що ні (час на відео 18:43:38).

Аналізуючи вказаний відеозапис як доказ відмови неповнолітнього ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд дійшов висновку, що при проведенні такого огляду особою уповноваженою на складання протоколу порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).

З долученого до протоколу відеозапису не вбачається, що неповнолітній ОСОБА_1 направлявся для проведення огляду на визначення стану сп`яніння до медичного закладу, при цьому направлення долучено до матеріалів справи, наслідки відмови від проходження огляду працівником поліції роз`яснено не було, неповнолітній у повній мірі не розумів, що відмова від проходження огляду тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП. Натомість працівник поліції повідомив, що така відмова не відіграватиме жодної ролі і особу чекає лише попередження за керування транспортним засобом з ознаками сп`яніння.

Крім того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є неповнолітнім, що надає справі особливого значення з приводу дотримання його прав.

Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини

Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Натомістьособа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення не вчинила жодних дій для залучення під час складання протоколу про адміністративне щодо неповнолітнього ОСОБА_1 одного з його батьків, іншого законного представника або педагога.

Таким чином судом установлено, що поліцейським ВнП № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області рядовим поліції Кирилюком Н.В. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 767297 від 09.09.2026 було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Установивши, що поліцейський спілкується з неповнолітнім, він був зобов`язаний забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак у порушення вимог ст. 270 КУпАП, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про національну поліцію" цього не зробив.

Наведені обставини вказують на порушення прав неповнолітнього ОСОБА_1 на захист, унаслідок чого протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №767297 від 09.09.2026, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, слід визнати недопустимим доказом, що тягне за собою очевидну недопустимість всіх інших зібраних доказів, які не підлягають аналізу з огляду на їх очевидну протиправність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже, наявність в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за відсутності допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 12, 13, 130, 245, 278, 265, 270, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення неповнолітнього ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Р.М. Стасюк