Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №671/1837/25 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1837/25

Провадження № 1-кп/671/39/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р. м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої

ОСОБА_7 ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025243200000358 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Завалійки Волочиського району Хмельницької області, українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючої, особи з інвалідністю ІІ групи, вдови, яка не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 12 липня 2025 року близько 21 год 00 хв між нею та її чоловіком ОСОБА_10 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 через малозначний привід, на ґрунті особистих неприязних відносин виник конфлікт. У ході конфлікту, за версією сторони обвинувачення, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.

Тоді ж, перебуваючи в кухні зазначеного будинку, ОСОБА_5 , реалізовуючи цей умисел, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, нігтями рук спричинила ОСОБА_10 подряпину й чотири садна в міжбрівній ділянці, садно на кінчику носа, садно в ділянці нижнього краю нижньої повіки лівого ока, три садна в лівій виличній ділянці та садно на верхній губі зліва.

Надалі ОСОБА_5 , стоячи обличчям до ОСОБА_10 , взяла в праву руку кухонний ніж і завдала ним одного удару в ліву частину грудної клітки потерпілого, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани на передній поверхні верхньої третини грудної клітки зліва, крововиливу на передній поверхні нижньої третини грудної клітки справа, крововиливу із двома саднами на задньозовнішній поверхні лівого передпліччя, лівобічного гемотораксу і наскрізного колото-різаного поранення верхньої частки лівої легені, перикарда та передньої стінки лівого шлуночка серця.

Тілесні ушкодження, спричинені потерпілому ОСОБА_10 у вигляді лівобічного гемотораксу і проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівої легені, перикарда та серця є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння, і перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого. Внаслідок гострої внутрішньої кровотечі, що розвинулася після зазначеного поранення, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_13 близько 03 год 00 хв помер у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення суд визнає недоведеним та вважає, що ОСОБА_5 підлягає виправданню з таких підстав.

Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину за висунутим їй обвинуваченням визнала частково. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 визнала частково, у розмірі 100 000 грн. Під час допиту у судовому засіданні

обвинувачена ОСОБА_5 пояснила, що на початку шлюбу її відносини із ОСОБА_10 були нормальними, але почали погіршуватися приблизно у 2022 році, із початком повномасштабного вторгнення рф, та після смерті її матері. З`ясувалося, що мати заповіла їй свої земельні паї. Тоді ОСОБА_10 пропонував переоформити земельні паї на нього. Мотивував це тим, що вона все одно скоро помре, маючи на увазі її онкологічне захворювання. Вона відмовилася. Відтоді чоловік почав зловживати алкоголем, обзивати, принижувати її та підозрювати в подружній зраді. На її пропозицію розлучення чоловік не погоджувався, оскільки побоювався втрати можливості обробляти належну їй землю.

Іноді ОСОБА_10 , перебуваючи напідпитку, приходив до неї вночі, коли вона спала, світив ліхтарем і перевіряв, чи немає поруч із нею іншої особи. Навмисно викидав приготовану нею для дітей їжу, нищив речі у будинку. За її словами, були випадки, коли ОСОБА_10 ховав гроші, забував, куди їх поклав, а потім звинувачував її у крадіжці. Приблизно за три роки до подій справи він звинуватив її у зникненні коштів, коли виявив недостачу, та сильно побив.

ОСОБА_5 зазначила, що чоловік не давав їй коштів на проживання, тому вона розраховувала на свою пенсію, яку витрачала, зокрема, на продукти й оплату комунальних послуг. Десь за рік до подій 12.07.2025 року для ремонту спільного будинку їй довелося позичити 10 000 грн у сестри чоловіка. Дізнавшись про це, ОСОБА_10 побив її, а борг замість неї повернула дочка ОСОБА_8 . Крім того, він дорікав їй за надмірне використання води, умисно ламав бойлер, не давав зерна для годівлі птиці та говорив, що вона нічого не робить, хоча раніше вона працювала. У 2020 році на операцію чоловік гроші дав, але у подальшому, коли було необхідно проходити хіміотерапію, надати кошти відмовився.

Також частими були випадки, що ОСОБА_10 іноді замикав будинок, навмисно не пускаючи її до будинку, і їй доводилося потрапляти всередину через вікно. У холодну пору року, коли вікна були зачинені, вона іноді взагалі не могла зайти додому. Тоді доводилося ночувати у сусідки. ОСОБА_5 пояснила, що вхідні двері їхнього будинку замикаються ключем як ззовні, так і зсередини. Щоб потрапити до будинку вона стала ховати ключі на подвір`ї будинку. Коли чоловік починав сварку, вона зазвичай виходила з будинку.

Обвинувачена також показала, що приблизно за три місяці до подій 12 липня 2025 року ОСОБА_10 звинувачуючи її у зраді, кинув табуретку їй у ліву ногу та сказав, що вона більше не ходитиме. Нога сильно розпухла, і вона не могла взутися. По допомогу до поліції чи медичних працівників із цього приводу не зверталася, лікувалася самостійно. Про інші конфлікти також не повідомляла поліцію оскільки жаліла чоловіка, побоювалася, що його можуть мобілізувати, а також осуду родичів і розголосу. Про те, що відбувалося між ними, вона розповідала своїй дочці ОСОБА_8 , сестрі ОСОБА_11 , сусідкам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Також скаржилася сестрі чоловіка. Про таку поведінку знали й родичі чоловіка, але її не підтримували.

Щодо подій 12 липня 2025 року ОСОБА_5 пояснила, що чоловік почав конфліктувати з нею ще зранку та вживав алкоголь. Вона ж уникала спілкуватися з чоловіком. Пізніше до нього приїхав брат, прийшов також сусід. Вони ремонтували комбайн, після чого близько трьох годин перебували в гаражі та вживали алкоголь. Близько третьої години дня чоловік прийшов до будинку й ліг спати. Вона ж, завершивши свої справи, пішла дивитися телевізор у кімнату дочки. Приблизно о 21 год ОСОБА_10 прокинувся та зайшов до кімнати, де вона перебувала, почав кричати та звинувачувати її у крадіжці свого телефону, який не міг знайти. Чоловік зламав її телевізор, сказавши, що вона його не купляла й більше не буде його дивитися, потім схопив її за волосся та притис до дивану, потім сильно вдарив у вухо, від чого випала сережка. Після цього вона побігла до своєї кімнати, звідки хотіла втекти через вікно. У той час чоловік щось кинув та влучив у люстру, від чого вона розбилася. ОСОБА_10 не дав можливості вилізти через вікно й тоді вона кинулася до вхідних дверей, але вони були замкнені, ключа у неї не було, тому вийти їй не вдалося. Потім вона побігла до кухні, а чоловік кинув у неї літрову скляну банку, але промахнувся й вона розбилася об тумбочку. Після того ОСОБА_10 знову схопив її за волосся і нічну сорочку та кинув у ванну, що розміщена в приміщенні кухні. Падаючи вона забила коліно. Утримуючи її за волосся, чоловік почав пускати холодну воду на голову і пригрозив, що втопить її. Обвинувачена зазначила, що тоді злякалася, що чоловік її втопить. Вказала, що вона важила 47 кг, тоді як чоловік десь 84 кг. Намагаючись вирватися із ванної, вона подряпала ОСОБА_10 обличчя, однак вийти з будинку не могла.

ОСОБА_5 показала, що після цього ОСОБА_10 відпустив її та узяв ніж, яким наніс їй два порізи на лівій руці, погрожував зарізати. У той момент вона злякалася за своє життя, бо подумала, що він її вб`є. Тому також узяла ніж, але просила чоловіка її випустити з дому. Ніж тримала у правій руці, при цьому рука була піднята, ніж був спрямований лезом донизу. У цей момент відстань між нею та чоловіком була близько одного метра. Потім ОСОБА_10 промовив « Давай » та сам рушив у напрямку до неї та наштовхнувся на ніж. Водночас ОСОБА_5 зазначила, що як саме нанесла удар ножем не пам`ятає через шоковий стан.

Обвинувачена наголосила, що чоловік першим узяв ніж, а вона зробила це вже після того як вирвалася з ванної та після того, як чоловік наніс їй порізи ножем.

Обвинувачена пояснила, що згодом побачила кров із рани на лівій частині грудної клітки чоловіка. Він відійшов до іншої кімнати, став на коліно та схилився на диван. Вона взяла перекис й почала обробляти рану чоловіка, однак кровотеча не припинялася. Потім, не знайшовши ключа від вхідних дверей вона вилізла через вікно у спальні та побігла по допомогу до сусідки ОСОБА_13 . За її оцінкою, це зайняло близько п`яти хвилин. Надворі вона знайшла ключі, які заздалегідь ховала для подібних випадків, і повернулася до будинку разом із сусідкою.

Оскільки кровотеча тривала, ОСОБА_13 викликала швидку медичну допомогу. У цей час вона притискала до рани рушник. Пізніше прибули медичні працівники, забрали чоловіка до лікарні однак сказали, що поранення не є серйозним, але вона не змогла поїхати з ним, оскільки працівники поліції затримали її та не дозволили поїхати. Поліцейським вона описала події так само, як у суді. Під час огляду вони вилучили два ножі та її нічну сорочку.

ОСОБА_5 також показала, що під час цього конфлікту забила коліно, порізала пальці ніг склом від розбитої люстри, отримала порізи на руці, сідницях і стегнах, а також у неї було вирване волосся. Наступного дня дізналася, що ОСОБА_10 помер у лікарні.

Про те, що сталося, шкодує, оскільки не бажала смерті чоловіка і не хотіла заподіяти йому тілесних ушкоджень.

Під час додаткового допиту обвинувачена вказала, що конфлікт у автомобілі, про який зазначали свідки, дійсно мав місце. Це сталося після святкування дня народження сестри. Дорогою додому, у машині, між нею та чоловіком виникла сварка через його ревнощі. Коли вони приїхали до будинку, ОСОБА_10 , який був сильно п`яним, замкнув двері автомобіля та не випускав її. Він почав бити її, тягати за волосся і душити. Обвинувачена пояснила, що чоловік притис її і вона не могла вийти з машини. Намагаючись звільнитися, вона рукою шукала щось у бардачку, намацала ніж і вдарила ним чоловіка по руці. Після цього він відпустив її та відчинив двері. За словами обвинуваченої, чоловік тієї ночі залишився в автомобілі, а наступного дня сусідка перев`язала ОСОБА_10 руку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_10 є її сином. Очевидицею подій, що мали місце 12 липня 2025 року не була. Пояснила, що ОСОБА_10 раніше неодноразово приходив до неї з подряпинами на обличчі та синцями. На її запитання він відповідав, що ушкодження йому завдала дружина, ОСОБА_5 . Також, за словами потерпілої, раніше був випадок, коли ОСОБА_5 порізала сина, а під час сварок хапалася за ніж. Це їй відомо зі слів ОСОБА_10 .

ОСОБА_7 зазначила, що особисто не бачила, щоб син застосовував насильство до дружини, і не чула від інших осіб, щоб він її бив чи ображав. За її словами, син був спокійним за характером, тоді як ОСОБА_5 його била й ображала. Потерпіла також показала, що під час спільного перебування подружжя у гостях між ними часто виникали сварки.

Коли ввечері 12.07.2025 року сина забрала швидка медична допомога, її дочка ОСОБА_17 та зять ОСОБА_18 поїхали за автомобілем швидкої до лікарні власним автомобілем. У лікарні ОСОБА_10 помістили до відділення реанімації та зробили рентген. Як їй відомо зі слів родичів, тоді він ще перебував при свідомості й міг спілкуватися. Потерпіла зазначила, що родичі повідомляли їй не всю інформацію про його стан.

Потерпіла підтримала заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 500 000 грн.

Потерпіла зазначила, що їй важко оцінити втрату сина грошима. Пояснила, що ОСОБА_10 був її старшим сином, тому його смерть стала для неї великою втратою і потрясінням. За її словами, син був здоровою людиною, допомагав їй по господарству та відвідував її в лікарні. Він також обробляв земельні ділянки, зокрема паї, що належали родині та іншим особам, чим заробляв на життя. Щодо конфлікту з приводу паїв матері ОСОБА_5 то їй не відомо про такі. ОСОБА_10 платив гроші ОСОБА_5 за користування її земельними паями.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що вона є дочкою ОСОБА_10 та ОСОБА_5 . Проживає і працює в місті Хмельницькому, проте часто навідувала батьків у с. Завалійки.

Потерпіла ОСОБА_8 щодо подій 12 липня 2025 року пояснила, що очевидицею конфлікту не була. Про сварку між батьками дізналася з повідомлення подруги, ОСОБА_19 , яка живе по сусідству з батьками. Близько 9 години вечора ОСОБА_19 написала їй, що з будинку чути сварку і плач матері, та запитала, що робити. Згодом подруга повідомила, що сталося щось серйозне, бо ОСОБА_5 прибігла по допомогу до її матері, ОСОБА_20 . Після цього викликали швидку медичну допомогу.

Потерпіла також отримала повідомлення від ОСОБА_11 про те, що біля будинку батьків приїхала швидка, а всередині розбите скло й безлад. Вона попросила подругу дізнатися більше про те, що сталося.

Згодом ОСОБА_18 повідомив їй, що ОСОБА_10 отримав ножове поранення та його забрали до лікарні. Пізніше телефоном їй сказали, що його стан стабільний, рентгенівське дослідження не виявило внутрішніх ушкоджень. Наступного дня ОСОБА_10 помер у лікарні.

Стосовно попередніх стосунків батьків ОСОБА_8 пояснила, що серйозні конфлікти між ними почалися приблизно чотири роки тому, після смерті її бабусі, яка заповіла земельні ділянки ОСОБА_5 . До цього між батьками траплялися суперечки, але, за словами потерпілої, таких серйозних конфліктів і тілесних ушкоджень не було. Після отримання спадщини ставлення батька до матері погіршилося. Батько вимагав переоформити паї на його ім`я, хоча мати не забороняла йому користуватися землею. Потерпіла неодноразово була очевидицею сварок між батьками. За її спостереженнями, батько часто починав конфлікти через гроші або звинувачення матері в подружній зраді.

ОСОБА_8 показала, що спочатку батько ображав матір словами, а згодом почав застосовувати до неї фізичну силу. Він перестав надавати їй матеріальну допомогу, кричав, коли вона просила грошей, і, за словами потерпілої, не дав коштів навіть на операцію, пов`язану з лікуванням онкологічного захворювання. Раніше приблизно раз на рік він виділяв певну суму на побутові потреби, проте з часом дедалі частіше відмовляв у цьому. Потерпіла також розповіла, що батько сховав паспорт матері та свідоцтво про шлюб, оскільки побоювався розлучення.

Приблизно за три роки до подій справи ОСОБА_10 виявив нестачу 3 000 грн, поїхав до матері на роботу та сильно побив її, звинувативши у зникненні коштів. Про побиття мати скаржилася рідко, однак надсилала дочці у «Viber» фотографії отриманих ушкоджень. Потерпіла зазначила, що сама також була очевидицею випадку, коли батько схопив матір за волосся, і намагалася їх розборонити. Одного разу, коли вона перебувала у ванній кімнаті, батько кричав і ображав її, вважаючи, що там перебуває ОСОБА_5 . Потерпіла також згадала про погрозу батька вирвати матері зуб плоскогубцями.

Приблизно за місяць до смерті ОСОБА_10 , він знову побив матір, вирвав їй волосся та вдарив табуреткою по нозі. Мати знов не викликала поліцію. ОСОБА_8 бачила, що нога матері набрякла й посиніла, мати також надіслала їй фотографію ушкодження у «Viber». Фотографію на телефоні потерпілої бачила і її подруга.

Потерпіла пояснила, що батько почав часто вживати алкоголь і більшість конфліктів виникала, коли він був напідпитку. Перед 12 липня 2025 року він, за її словами, пив кілька днів поспіль. Напередодні батько сильно сп`янів і лежав на вулиці. ОСОБА_8 вказала, що саме батько зазвичай був ініціатором сварок. У розмовах із нею він не заперечував, що бив матір. Потерпіла також стверджувала, що про це знали родичі, зокрема ОСОБА_7 .

Під час додаткового допиту потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що про конфлікт, що виник після святкування дня народження сестри батька вона дізналася від нього самого. ОСОБА_10 їй скаржився, що мати порізала йому руку, при цьому, визнав, що був тоді у стані алкогольного сп`яніння та розпочав конфлікт через ревнощі.

Свідок ОСОБА_13 показала, що проживає по АДРЕСА_1 , по сусідству з родиною ОСОБА_23. 12 липня 2025 року вдома з нею також перебувала її дочка ОСОБА_19 .

Близько 21 год ОСОБА_5 прибігла до неї та попросила допомоги. ОСОБА_5 була у нічній сорочці, її волосся було мокрим. ОСОБА_5 привела свідка до свого будинку й показала чоловіка, у якого була рана на грудях. Тоді вона викликала швидку медичну допомогу. ОСОБА_10 перебував у кухні біля дивана - частково стояв на колінах, частково спирався на диван. Він був при свідомості, однак не пояснив їй, що сталося.

Свідок пояснила, що у кухні скрізь було розбите скло, була розбита люстра, були сліди крові й розкидані речі. Вікно кухні також було розбите. Обстановка в будинку була порушена. Після прибуття швидкої ОСОБА_10 винесли до автомобіля. Згодом приїхали працівники поліції, а також ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які поїхали до лікарні, за автомобілем швидкої допомоги. Пізніше свідку зателефонували й повідомили, що стан ОСОБА_10 не викликає занепокоєння.

ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_5 безпосередньо після цієї події докладно не розповіла їй про те, що сталося. Вона лише сказала, що чоловік хотів порізати їй руки ножем, а вона захищалася. При першій зустрічі не помітила на ОСОБА_5 поранень або плям крові на її нічній сорочці. Згодом ОСОБА_5 показала їй сорочку, яка була порвана, і на ній були краплі крові.

Із подружжям ОСОБА_23 вона підтримувала звичайні сусідські відносини. Іноді ОСОБА_5 скаржилася їй на чоловіка та показувала синці, які, за її словами, їй спричинив ОСОБА_10 . Ці синці були на шиї та плечах ОСОБА_5 . Одного разу ОСОБА_5 зверталася до неї за допомогою у зв`язку з ушкодженням ноги, яку вона особисто перев`язувала. ОСОБА_5 пояснювала, що її травмував чоловік. Вона докладно обставин появи цих ушкоджень не з`ясовувала. Також ОСОБА_5 говорила їй, що не звертається до поліції через побоювання, що чоловіка мобілізують.

Крім того, свідок вказала, що протягом 2025 року поведінка ОСОБА_10 змінилася. Він став менш відкритим у спілкуванні, його настрій часто змінювався, він уживав алкоголь, іноді у значній кількості. Свідок чула сварки й крики з будинку ОСОБА_23 приблизно раз на тиждень, тоді як раніше таке траплялося рідко. ОСОБА_5 алкоголем не зловживала, іноді пила пиво.

Щодо подій 12 липня 2025 року також пояснила, що приблизно за 40 хвилин до того, як до них прибігла ОСОБА_5 , вона чула сварку із сусіднього будинку та голос ОСОБА_10 , який кричав: «Де мій телефон?».

Свідок ОСОБА_19 показала, що проживає в місті Хмельницькому, а її батьки - у АДРЕСА_2 , поруч із будинком ОСОБА_23. 12 липня 2025 року вона приїхала до батьків. Близько 12 год бачила ОСОБА_10 разом із його братом на вулиці біля комбайна.

Близько 21 год свідок почула сварку з подвір`я ОСОБА_23 і зв`язалася зі своєю подругою ОСОБА_8 , щоб повідомити про це. За інтонацією голосу ОСОБА_5 їй здалося, що та плаче. Приблизно через пів години після цього ОСОБА_5 прибігла до будинку батьків свідка та попросила її матір про допомогу. ОСОБА_5 і мати свідка пішли до будинку ОСОБА_23. ОСОБА_19 пояснила, що в той момент не придивлялася до одягу та зовнішнього вигляду ОСОБА_5 .

Згодом ОСОБА_13 попросила свідка також зайти до будинку ОСОБА_23. Вона побачила безлад, багато розбитого скла на підлозі, розбите вікно в кухні та скло у кухонних дверях. ОСОБА_10 лежав, а мати свідка тримала біля нього рушник. ОСОБА_5 у кімнаті не було. Біля холодильника лежав ніж. Пізніше приїхала швидка і забрала ОСОБА_10 . Пізніше на подвір`ї біля гаража нею було знайдено телефон.

Про попередні стосунки ОСОБА_23 свідку було відомо переважно зі слів ОСОБА_8 . Та розповідала їй, що батько застосовував насильство до матері. ОСОБА_19 також бачила в телефоні подруги фотографії тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , які мати надсилала дочці. Зокрема, приблизно за місяць до подій 12 липня 2025 року, коли вона гуляла з ОСОБА_8 на телефон останньої подзвонила ОСОБА_5 , плакала, просила викликати поліцію, бо ОСОБА_10 її сильно побив. ОСОБА_8 спочатку подзвонила батьку ОСОБА_10 , але розмови не вийшло, бо він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потім ОСОБА_8 подзвонила бабці ОСОБА_7 , щоб забрали ОСОБА_10 . Наступного дня після цих подій ОСОБА_8 знов подзвонила мати у режимі відеозв`язку показала свою набряклу та ушкодженої ногу. ОСОБА_5 пояснила, що це зробив ОСОБА_10 , вдаривши її табуреткою. Особисто вона свідком конфліктів між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 не була.

Свідок ОСОБА_17 показала, що є сестрою ОСОБА_10 12 липня 2025 року ввечері вона перебувала вдома, на городі. Її чоловік, повернувшись із роботи, повідомив, що зі швидкої медичної допомоги надійшов дзвінок стосовно її брата. Її чоловік сказав: «Вона знову щось натворила». Після цього вони поїхали до будинку ОСОБА_23. Коли прибули, там уже були працівники поліції та швидкої медичної допомоги, а ОСОБА_10 лежав в автомобілі швидкої. На її питання до поліцейської остання відповіла, що жінка у стані алкогольного сп`яніння. До будинку свідок не заходила. Надалі свідок поїхала разом із братом в автомобілі швидкої медичної допомоги, а її чоловік їхав слідом власним автомобілем.

Свідок вказала, що у машині швидкої допомоги бачила на обличчі брата подряпини, а на голові, у вкритій волоссям частині, - велику «шишку». За її словами, у лікарні брат сказав їй: «Вона мене вирубала, потім встромила ножа». Він також говорив, що ОСОБА_5 була п`яна.

За показаннями свідка, в автомобілі швидкої перебувала також фельдшер ОСОБА_24 . У лікарні ОСОБА_10 помістили до відділення реанімації. Свідку повідомили, що його стан стабільний. Пізніше, після повернення додому, їй зателефонували та повідомили про смерть брата.

Стосовно попередніх стосунків подружжя ОСОБА_25 пояснила, що з ОСОБА_5 спілкувалася нечасто, а протягом приблизно року перед цими подіями взагалі з нею не спілкувалася, уникала спілкування. За словами свідка, обвинувачена зверталася до неї переважно тоді, коли їй щось було потрібно. Не спілкувалися через те, що під час святкування дня народження свідка ОСОБА_5 поводилася неадекватно, у присутності гостей образливо висловлювалася про чоловіка та принижувала його. Подібне було неодноразово. Свідок охарактеризувала поведінку ОСОБА_5 як агресивну щодо до чоловіка. Свідок ОСОБА_25 також повідомила, що від свого чоловіка дізналася про випадок, коли, ОСОБА_5 порізала ОСОБА_10 ножем в автомобілі після святкування її дня народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Самої події свідок не бачила. Про це ОСОБА_10 розповів брату Вадиму, а ОСОБА_26 у подальшому чоловікові свідка. Також раніше у ОСОБА_10 часто було роздряпане лице, але походження цих ушкоджень він не пояснював.

Свідок ОСОБА_18 показав, що ввечері 12 липня 2025 року, коли вже смеркалося, йому зателефонував староста та запитав, що сталося з його швагром ОСОБА_10 . Після цього свідок з дружиною ОСОБА_25 поїхав до будинку ОСОБА_23. На місці ще не було працівників поліції, але була швидка медична допомога, а ОСОБА_10 був в автомобілі швидкої. Коли його повезли до лікарні, ОСОБА_18 поїхав слідом власним автомобілем, а дружина - у автомобілі швидкої медичної допомоги.

За словами свідка, у лікарні ОСОБА_10 був при свідомості, тому він мав змогу з ним поспілкуватися. Той сказав, що ОСОБА_5 чимось його вдарила, після чого він знепритомнів, а потім вона «його проколола». Згодом ОСОБА_10 перевели до відділення реанімації. Приблизно через півтори години свідку зателефонували з лікарні та повідомили про смерть ОСОБА_10 .

Біля будинку ОСОБА_23 ОСОБА_18 бачив ОСОБА_5 , яка несла пакет із речами. За його словами, він спостерігав її лише кілька секунд, тому не пам`ятає, у що вона була одягнена. Тілесних ушкоджень на ній за цей короткий час не помітив. Самого конфлікту між подружжям свідок не бачив.

ОСОБА_18 показав, що, крім ножового поранення, помітив у ОСОБА_10 гематому на його обличчі, зліва, на щоці. Інших ушкоджень у ОСОБА_10 не бачив.

Наступного дня після святкування п`ятдесятиріччя його дружини у 2024 році йому зателефонував ОСОБА_10 , просив приїхати. Він приїхав разом із ОСОБА_27 до ОСОБА_10 . Останній показав тілесні ушкодження. За словами ОСОБА_10 , їх завдала йому дружина ножем під час бійки у мікроавтобусі. Свідок бачив на ньому подряпини та ушкодження рук, однак походження цих ушкоджень ОСОБА_10 докладно не пояснював. Машина всередині була із слідами крові. ОСОБА_28 робив фото на телефон. Пізніше, після цього випадку ОСОБА_10 також часто мав садна і подряпини, походження яких не пояснював. Про випадки заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень дружині свідку невідомо. Свідок вказав, що саме святкування дня народження минуло спокійно. Усі присутні, в тому числі і ОСОБА_10 , і ОСОБА_5 вживали алкоголь. Після закінчення подружжя ОСОБА_23 поїхали разом на мікроавтобусі «Opel Vivaro» додому без помітного конфлікту.

Свідок ОСОБА_29 показав, що не був очевидцем конфлікту, який стався 12 липня 2025 року між його братом ОСОБА_10 та дружиною брата ОСОБА_5 . У лікарні після госпіталізації брата він також не перебував.

Востаннє свідок бачив ОСОБА_10 12 липня 2025 року. Приблизно з 9 год ранку вони разом працювали на подвір`ї біля комбайна. Роботу закінчили до обіду, після чого пообідали, і свідок пішов додому. Під час обіду випили 0,5 літра горілки. Тоді алкоголь вживали він, ОСОБА_10 і ОСОБА_5

ОСОБА_10 пояснив, що між його братом та ОСОБА_5 часто виникали сварки. Іноді він бачив на братові подряпини й садна. За словами свідка, брат давав йому зрозуміти, що ці ушкодження виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , ймовірно, від її нігтів, однак подробиць не розповідав. Такі конфлікти, зі слів ОСОБА_10 , виникали через гроші. ОСОБА_10 свої гроші тримав окремо, вони іноді зникали. ОСОБА_10 звинувачував дружину. Про випадки застосування братом насильства до дружини свідку невідомо.

Свідок також повідомив, що в серпні 2024 року, наступного дня після святкування дня народження його сестри, родичі зібралися в її будинку. ОСОБА_5 прийшла, а його брат - ні. Свідок зателефонував братові ОСОБА_10 , щоб запитати про причину його відсутності. Той відповів, що посварився з дружиною. Після цього свідок приїхав до брата. ОСОБА_10 показав порізи на лівій руці та пояснив, що отримав їх під час конфлікту з ОСОБА_5 . Також у ОСОБА_10 було подерте обличчя. Свідок сфотографував ушкодження ОСОБА_10 на власний мобільний телефон, а також зробив фотографії салону автомобіля, у якому були сліди крові, багато крові було на лівих дверцятах водія, зсередини. Також зазначив, що під час святкування дня народження конфліктів між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не було, всі поводили себе нормально. Вони без конфліктів поїхали додому.

Під час додаткового допиту свідок ОСОБА_29 пояснив, що фото тілесних ушкоджень та автомобіля, про які він повідомляв раніше, збереглися на карті пам`яті телефону яким він користувався на той час. Потім телефон він змінив, а карту пам`яті встановив у новий телефон, який надав слідчому під час проведення тимчасового доступу.

Свідок ОСОБА_24 показала, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги. 12 липня 2025 року під час її чергування надійшов виклик до с. Завалійки з повідомленням про ножове поранення грудної клітки. У будинку ОСОБА_10 лежав на дивані, біля його голови сиділа ОСОБА_13 . ОСОБА_5 також перебувала в будинку, але в іншій кімнаті.

Під час огляду свідок виявила в ОСОБА_10 кровоточиву рану у верхній третині грудної клітки зліва. Йому наклали тиснучу пов`язку та встановили катетер, після чого перенесли до автомобіля швидкої медичної допомоги. За словами свідка, під час її огляду інших видимих ушкоджень вона не виявила. Зокрема, не помітила гематоми чи інших ушкоджень на голові та синців на обличчі.

У дорозі ОСОБА_10 перебував при свідомості, однак обставин отримання поранення не пояснював. В автомобілі швидкої разом із ним їхала його сестра ОСОБА_17 , яку свідок знала раніше. Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 оглянув черговий лікар. Він і тоді перебував при свідомості та, за словами свідка, сказав, що ОСОБА_5 вдарила його ножем.

ОСОБА_24 також показала, що на місці виклику ОСОБА_5 стояла осторонь і сказала щось на зразок «так сталося». Свідок не розпитувала її про перебіг подій. ОСОБА_5 зі скаргами до неї не зверталася, і працівники швидкої її не оглядали.

Свідок ОСОБА_12 показала, що вона є племінницею ОСОБА_5 . Їй відомо, що між ОСОБА_5 та її чоловіком протягом останніх трьох-чотирьох років часто виникали сварки. За її словами, стосунки подружжя погіршилися після смерті матері ОСОБА_5 , яка залишила їй у спадщину земельні ділянки. Чоловік наполягав, щоб ОСОБА_5 переоформила ці землі на нього. Їй відомо, ОСОБА_10 не раз бив ОСОБА_5 , звинувачуючи її у крадіжці коштів. Про це їй розповідала мати - ОСОБА_11 . Особисто свідок бачила у ОСОБА_5 синці на животі. Також ОСОБА_5 скаржилася на чоловіка, що він не пускав її у хату внаслідок чого вона опинилась на холоді без теплого одягу. Під час частих конфліктів ОСОБА_10 часто розбивав речі вдома, кидався посудом, іншими речами. Особисто при ній ОСОБА_10 її не бив, були тільки словесні конфлікти. ОСОБА_5 не зверталася у поліцію, бо боялася, що чоловіка можуть мобілізувати.

ОСОБА_12 також показала, що одного разу вони приїжджали до ОСОБА_23 і закликали подружжя припинити сварки, примиритися та підтримувати одне одного. За словами свідка, ОСОБА_10 на ці прохання не відреагував, а наприкінці розмови сказав, що життя ОСОБА_5 не дасть.

12 липня 2025 року свідок приїхала до с. Завалійки з м. Волочиськ та навідалась до ОСОБА_5 додому. ОСОБА_10 тоді спав п`яний. Залишилася ночувати у селі. Ввечері їй зателефонувала ОСОБА_8 та питала, що їй відомо про сварку, яка відбувається між її батьками. Тоді їй нічого ще не було відомо. Пізніше їй подзвонила ОСОБА_30 , та повідомила, що ОСОБА_10 отримав ножове поранення і що його швидка забрала у лікарню, і що приїхала поліція. Їй відомо, що стан ОСОБА_10 був стабільний, а потім біля 3 години подзвонила мати, від якої вона дізналася, що ОСОБА_10 помер.

Свідок ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_5 є її рідною сестрою. 12 липня 2025 року вона приїхала з м. Волочиська до с. Завалійки заїхала до будинку ОСОБА_23. ОСОБА_10 на той час спав. Пізніше свідок повернулася до ОСОБА_31 .

Увечері їй зателефонувала дочка ОСОБА_12 та повідомила, що між ОСОБА_40 сталася бійка, а ОСОБА_10 швидка медична допомога повезла до Волочиська. Свідок разом із молодшою дочкою поїхала до лікарні. Там вона побачила ОСОБА_10 , якого везли на каталці до відділення реанімації. За словами свідка, згодом лікар повідомив їй, що стан ОСОБА_10 не викликає занепокоєння, а рани неглибокі. Близько третьої години ночі їй зателефонували та повідомили про його смерть.

Стосовно попередніх стосунків подружжя ОСОБА_32 пояснила, що раніше вони були нормальними. Після смерті матері ОСОБА_5 , приблизно чотири роки тому, між подружжям почалися сварки, які свідок пов`язує із заповітом матері на користь ОСОБА_5 . У цей період ОСОБА_10 почав уживати алкоголь, бив дружину. Свідок неодноразово бачила синці на тілі сестри. Особисто вона не була очевидицею заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , проте чула, як в її присутності ОСОБА_10 ображав ОСОБА_5 словами.

Крім показань потерпілих та свідків суд також дослідив такі письмові докази та додатки до них:

- протокол огляду місця події від 12 липня 2025 року з фототаблицею (Т. ІІ а. с. 15-20). Згідно з протоколом проведено огляд будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано порушену обстановку, предмет, схожий на ніж, довжиною 26 см, металева частина 15 см, зі слідами речовини бурого кольору, що знаходився на столі у приміщенні кухні (ліворуч від входу до будинку), який вилучено, розбите скло та пошкоджене скло у дверях, сліди речовини бурого кольору на ковдрі. Фототаблиця відображає розташування предметів і стан приміщень після події;

- протокол огляду від ІНФОРМАЦІЯ_13 з доданою фототаблицею (Т. ІІ а. с. 21-24). Згідно з протоколом проведено огляд у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Під час огляду виявлено тіло ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У протоколі описано його положення та видимі під час огляду сліди на тілі (множинні садна на обличчі); обстановку палати й тіло зафіксовано на фотознімках. Цей протокол підтверджує місце виявлення та зовнішній стан тіла на час огляду;

- висновок експерта № 72 від 05.09.2025 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (Т. ІІ а. с. 26-29). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта:

1. Причиною смерті ОСОБА_10 явилася гостра внутрішня кровотеча, яка розвинулася внаслідок проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівої легені та серця, що і підтверджується результатами розтину трупа.

Смерть ОСОБА_10 могла настати біля 8-10-ти годин до проведення судово-медичної експертизи його трупа в морзі, про що свідчить характер ранніх трупних змін: трупних плям та трупного заклякання.

2. Під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 виявлено наступні тілесні ушкодження: подряпина та чотири садна в міжбрівній ділянці, садно на кінчику носа, садно в ділянці нижнього краю нижньої повіки лівого ока, трьох саден на виличній ділянці зліва, садно на верхній губі зліва, проникаюча колото-різана рана на передній поверхні верхньої третини грудної клітки зліва, крововилив на передній поверхні нижньої третини грудної клітки справа, крововилив з двома саднами на заднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя, лівобічний гемоторакс, проникаюче наскрізне колото-різане поранення верхньої долі лівої легені, перикарду та передньої стінки лівого шлуночка, перелом грудини між 2-3 ребрами, перелом 2-го ребра по середнє-ключичній лінії справа, переломи 3-4 ребер на межі середнє-ключичної та передньої підпахвинної лінії справа, перелом 5-го ребра по середнє-ключичній лінії справа та переломи 2-5-го ребер по середнє-ключичній лінії зліва.

Тілесні ушкодження у вигляді лівобічного гемотораксу, проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівої легені, перикарду та серця, могли утворитися від одноразової дії якогось твердого плоского однобічно-гострого травмуючого предмету, що міг мати колюче-ріжучі властивості, не виключено клинка ножа, які за своїм характером, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Враховуючи локалізацію та відстань між колото-різаною раною на шкірі та наявними ушкодженнями внутрішніх органів, можна припустити, що рановий канал направлений в напрямку зліва направо та дещо зверху вниз, загальна довжина його складає близько 9-10 см. Всі виявлені на обличчі ОСОБА_10 садна та подряпина могли виникнути від дії гострого краю якогось твердого предмета (-ів), якими могли бути в тому числі і нігті руки сторонньої людини; крововилив на передній поверхні грудної клітки справа та крововилив з саднами на лівому передпліччі могли утворитися від дії якогось твердого тупого предмета, можливо з обмеженою травмуючою поверхнею. Виявлені у ОСОБА_10 садна та подряпина на обличчі, крововилив на грудній клітці справа та крововилив з саднами на лівому передпліччі, за своїм характером, мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. Перелом грудини та двосторонні переломи ребер скоріш за все утворилися безпосередньо в момент настання смерті чи невдовзі після її настання, можливо під час проведення реанімаційних заходів: непрямого масажу серця (що підтверджується відсутністю крововиливів в ділянці перелому грудини та невеликою кількістю слабо виражених крововиливів в місцях переломів ребер), тому вказані переломи при оцінці ступеня важкості тілесних ушкоджень не враховуються.

Судячи з кольору та стану загоєння виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, можна припустити, що вони можуть мати давність утворення близько 4-6-ти годин до моменту настання смерті потерпілого, не виключено в строки та за обставин, що викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи.

3. Під час судово-токсикологічної експертизи крові з трупа ОСОБА_10 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості 2,11 проміле, що має ознаки середньої степені алкогольного сп`яніння.

- висновок експерта № 67 від 19 серпня 2025 року за результатами судово-медичного криміналістичного дослідження клаптя шкіри з раною грудної клітки ОСОБА_10 (Т. ІІ а. с. 30-32). Згідно з висновком, виявлена на клапті шкіри з передньої поверхні грудної клітки зліва по передній підпахвинній лінії в 3-му міжреберному проміжку трупа ОСОБА_10 колото-різана рана могла утворитися від одноразової комбінованої (первинної колючої і наступної ріжучої) механічної дії твердого плоского однобічно-гострого клинкового знаряддя, що залишає в рані шкіри сліди солей тривалентного заліза, в тому числі і по типу ножа з гладкою ріжучою крайкою леза та «тупим» обухом із добре вираженими ребрами;

- протокол огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_13 з фототаблицею (Т. ІІ а. с. 34-48). Згідно з протоколом проведено огляд будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду зафіксовано обстановку кімнат і кухні, розбите скло, сліди речовини бурого кольору, місця їх виявлення, нічну сорочку, а також кухонний ніж, виявлений у коридорі. Зроблено змиви речовини бурого кольору з підлоги кухні, поверхні дивану у житловій кімнаті, руків`я віника, вилучено фрагменти уламків скла, вилучено нічну сорочку з плямами речовини бурого кольору, ніж довжиною 32,5 см, пляшки, виявлені на подвір`ї, проведено фотографування всередині та зовні будинку, місця вилучення предметів та змивів, обстановку відображено на фототаблиці;

- протокол освідування ОСОБА_5 від ІНФОРМАЦІЯ_13 з фототаблицею (Т.ІІ а. с. 70-73). Згідно з протоколом освідування проведено в м. Волочиську слідчою ОСОБА_33 з 16 год 20 хв до 16 год 50 хв за участю лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_34 , захисника за призначенням ОСОБА_35 , працівниці поліції та двох понятих. Обвинуваченій запропоновано пройти освідування добровільно, на що вона погодилася. В описовій частині протоколу зазначено, що лікар судово-медичний експерт оглянув ОСОБА_5 та зафіксував наявні тілесні ушкодження на її тілі. Окремого переліку, розмірів і локалізації ушкоджень у цьому протоколі не наведено. Зафіксовано застосування цифрового фотоапарата. Також зазначено про відібрання зрізів нігтів рук, волосся та їх поміщення у паперове упакування;

- висновок експерта № 160 від 08 серпня 2025 року судово-медичної експертизи ОСОБА_5 (Т. ІІ а. с. 75-76). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта станом на 13.07.2025 року у ОСОБА_5 , виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив на лівій молочній залозі, крововилив на передній поверхні верхньої третини правого плеча, дві подряпини та садно на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, крововилив на передній поверхні верхньої третини лівого стегна, крововилив на передній поверхні середньої третини правої гомілки, крововилив на передній поверхні правого колінного суглобу, два крововиливи на передній поверхні лівого колінного суглобу, крововилив на тильній поверхні лівої стопи в проекції 2-3-ї плюсневих кісток. Подряпини на лівому передпліччі могли утворитися від дії гострого краю якогось твердого предмета, не виключено гострого краю нігтів руки сторонньої людини. Всі інші виявлені на тілі потерпілої тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупого твердого предмета (-ів), якими могли бути в тому числі і руки чи ноги сторонньої людини. Судячи з кольору та стану загоєння виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, можна припустити, що подряпини на лівому передпліччі та крововиливи в ділянці обох колінних суглобів, могли виникнути в межах 0,5-1-ї доби до проведення судово-медичної експертизи; крововилив на лівій стопі має давність утворення близько 3-5-ти діб до часу проведення судово-медичної експертизи; садно на лівому передпліччі - в межах 4-6-ти діб до часу проведення судово-медичної експертизи; крововилив на лівій молочній залозі, крововилив на правому плечі, крововилив на лівому стегні та на правій гомілці мають давність утворення близько 10-15-ти діб до часу проведення судово-медичної експертизи.

Всі виявлені на тілі ОСОБА_5 тілесні ушкодження, за своїм характером, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень;

- висновок експерта № 161 від 08 серпня 2025 року додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_5 (Т. ІІ а. с. 78-79). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта крововилив на передній поверхні лівого стегна, крововилив на передній поверхні правої гомілки, крововилив на передній поверхні правого колінного суглобу та два крововиливи на передній поверхні лівого колінного суглобу, могли утворитися як внаслідок прямих ударів так і при падінні з висоти власного зросту. Характер і локалізація всіх інших виявлених у потерпілої ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не є специфічними чи характерними для утворення їх при падінні людини з висоти власного зросту на рівну поверхню. Враховуючи дані проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 можна припустити, що крововилив на тильній поверхні лівої стопи, міг утворитися в тому числі і внаслідок нанесення удару ногою іншій людині в межах близько трьох - п`яти діб до проведення судово-медичної експертизи;

- протокол проведення слідчого експерименту від 14 липня 2025 року (Т. ІІ а. с. 93-95). Згідно з протоколом слідчий експеримент проведено у домоволодінні АДРЕСА_1 з 15 год 10 хв до 15 год 21 хв за участю ОСОБА_5 , її захисника, спеціаліста-криміналіста ОСОБА_36 , двох понятих. Перебіг слідчої дії фіксувався безперервним відеозаписом на цифрову відеокамеру «Panasonic Full HD». У протоколі зазначено, що запис скопійовано на лазерний носій інформації, який додано до протоколу. Під час даної слідчої дії ОСОБА_5 запропоновано відтворити події, що відбулися 12 липня 2025 року у вечірню пору доби. Вона погодилася та повідомила, що ці події відбувалися в будинку АДРЕСА_1 . Учасники слідчого експерименту пройшли до вказаного домоволодіння.

Згідно з описовою частиною протоколу ОСОБА_5 продемонструвала й пояснила, що 12 липня 2025 року перебувала в житловій кімнаті та дивилася телевізор. У цей час її чоловік ОСОБА_10 пішов до господарського приміщення, де вжив алкогольні напої. Повернувшись до будинку, він зачинив двері на ключ, зайшов до кімнати, у якій вона відпочивала, почав конфлікт із малозначних причин, розбив телевізор, зірвав із неї сережку та вирвав волосся.

ОСОБА_5 пояснила, що після цього пішла до своєї кімнати, щоб уникнути конфлікту, проте чоловік кинув на неї розбиту люстру та продовжив фізичне насильство. Вона хотіла залишити домоволодіння, але вхідні двері були зачинені, тому пішла до кухні, де її наздогнав чоловік. За її поясненнями, ОСОБА_10 заштовхнув її у ванну та продовжив бити. Коли вона вибиралася з ванни, чоловік схопив ніж і почав погрожувати фізичною розправою; далі в описі зазначено спробу схопити її за горло, від якої вона ухилилася до тумбочки.

Надалі в протоколі зафіксовано, що ОСОБА_5 схопила кухонний ніж, який лежав на тумбочці, та завдала ОСОБА_10 прямого удару в ділянку грудної клітки зліва. Цю дію вона продемонструвала під час слідчого експерименту на статисті. Після цього, за її поясненнями, вона поклала ніж на стіл, а чоловік пішов до іншої кімнати. Вона намагалася надати йому допомогу, потім вийшла через вікно та побігла до сусідки, разом із якою викликала швидку медичну допомогу. У протоколі також відображено її пояснення про прибуття медичних працівників і подальше повідомлення їй про смерть чоловіка в реанімаційному відділенні лікарні. До протоколу додано лазерний диск із відеозаписом слідчої дії, що був відтворений у судовому засіданні;

- протокол огляду від 29 липня 2025 року з фототаблицею (Т.ІІ а. с.121-124). Згідно з протоколом слідча ОСОБА_37 з 10 год 40 хв до 11 год 00 хв провела огляд паперового упакування з написами та підписами учасників слідчої дії, усередині якого містився предмет, зовні схожий на кухонний ніж, зі слідами речовини бурого кольору. Після розпакування встановлено, що ніж загорнутий у білий аркуш паперу формату А4. На лезі візуально виявлено бурі плями, за ознаками схожі на речовину біологічного походження, ймовірно кров. Під час огляду для подальшого дослідження спеціаліст-криміналіст виконав змив із поверхні леза за допомогою дерев`яного аплікатора з бавовняною верхівкою, змоченою дистильованою водою, який поміщено до білого паперу, а потім до паперового конверта з пояснювальними написами та підписами учасників огляду. Окремим дерев`яним аплікатором із бавовняною верхівкою, також змоченою дистильованою водою, виконано змив із дерев`яного руків`я ножа. Цей аплікатор аналогічно запаковано окремо. Ніж разом із первинним упакуванням поміщено до паперового конверта, на якому зроблено пояснювальні написи та підписи. Проведені дії зафіксовано детальною та масштабною фотозйомкою. Фототаблиця відображає упакування, загальний вигляд ножа та його окремі частини;

- висновок експерта № 68 від 20 серпня 2025 року судово-медичної криміналістичної експертизи (Т. ІІ а. с. 129-133). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта виявлена на клапті шкіри з передньої поверхні грудної клітки зліва по передній підпахвиній лінії в 3-му міжреберному проміжку трупа ОСОБА_10 проникаюча колото-різана рана, могла утворитись від одноразової комбінованої (первинної колючої і наступної ріжучої) механічної дії твердого плоского однобічно-гострого клинкового знаряддя, що залишає в рані шкіри сліди солей 3-х валентного заліза, в тому числі і по типу ножа з гладкою ріжучою крайкою леза та тупим «обухом» з добре вираженими ребрами.

Встановлені під час проведеного медико-криміналістичного дослідження однобічно-гострого фіксованого клинка наданого на експертизу ножа господарського призначення первісні (конструктивні і технологічні) та набуті (експлуатаційні) групові ознаки не виключають можливість того, що виявлена на клапті шкіри з передньої поверхні грудної клітки зліва по передній підпахвиній лінії в 3-му міжреберному проміжку трупа ОСОБА_10 колото-різана рана - могла бути заподіяна як клинком вказаного ножа, так і рівною мірою будь-яким іншим колюче-ріжучим знаряддям, аналогічним йому за своїми параметрами;

- протоколи отримання зразків для експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_13 (Т. ІІ а. с. 81-84). Згідно з протоколами відібрання зразків слідча ОСОБА_37 відібрала в ОСОБА_5 біологічні зразки для експертних досліджень: змиви з долонь рук, зразки венозної крові ОСОБА_5 , зрізи нігтів ОСОБА_5 , зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_5 . Зазначено про спосіб упакування отриманих зразків;

- лист КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із доданою копією карти виїзду екстреної медичної допомоги № 457 від 12 липня 2025 року (Т. ІІ а. с. 89-91). Цим листом надано відповідь на запит слідчого, додано копію карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги до ОСОБА_10 та повідомлено склад бригади: парамедик ОСОБА_24 і екстрений медичний технік ОСОБА_38 . До відповіді також долучено носій із копією аудіозапису розмови щодо події;

- висновок експерта № 436 від 21 липня 2025 року судово-імунологічної експертизи зразка крові ОСОБА_5 (Т. ІІ а. с. 92 ). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновок експерта № 437 від 22 липня 2025 року судово-імунологічної експертизи зразка крові трупа ОСОБА_10 (Т. ІІ а. с. 99). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта кров з трупа ОСОБА_10 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновок експерта № 473 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження змиву з поверхні дивана (Т. ІІ а. с. 101). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з поверхні дивану (об`єкт № 1) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип, який може походити від потерпілого ОСОБА_10 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%. Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з поверхні дивану (об`єкт№ 1) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 ;

- висновок експерта № 474 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження змиву з поверхні дивана (Т. ІІ а. с. 105-107). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з поверхні дивану (об`єкт№ 1) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип, який може походити від потерпілого ОСОБА_10 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з поверхні дивану (об`єкт№ 1) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 ;

- висновок експерта № 471 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження змиву з руків`я віника (Т. ІІ а. с. 109-111). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я віника (об`єкт№ 1) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу досліджених слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я віника (об`єкт№ 1) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 . ДНК слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я віника (об`єкт№ 1) може походити від підозрюваної ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я віника (об`єкт№ 1) з генотипом потерпілого ОСОБА_10 ;

- висновок експерта № 472 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження змиву з підлоги кухні (Т. ІІ а. с.113-115). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з підлоги кухні (об`єкт № 1) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу досліджених слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з підлоги кухні (об`єкт № 1) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 . ДНК слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з підлоги кухні (об`єкт№ 1) може походити від підозрюваної ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з підлоги кухні (об`єкт № 1) з генотипом потерпілого ОСОБА_10 ;

- висновок експерта № 475 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження жіночої нічної сорочки (Т. ІІ а. с. 117-120). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на жіночій нічній сорочці (об`єкти №6,7,9-12) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу досліджених слідів крові на жіночій нічній сорочці (об`єкти №6,7,9-12) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 . ДНК слідів крові на жіночій нічній сорочці (об`єкти №6,7,9-12) може походити від підозрюваної ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на жіночій нічній сорочці (об`єкти № 6,7,9-12) з генотипом потерпілого ОСОБА_10 .

На жіночій нічній сорочці в об`єкті № 8 знайдена кров людини, отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип.

На жіночій нічній сорочці в об`єкті № 8 визначена суміш ДНК.

Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння змішаного генотипу дослідженого сліду на жіночій нічній сорочці в об`єкті № 8 з генотипами підозрюваної ОСОБА_5 (порівн. об. № 2) та потерпілого ОСОБА_10 (порівн. об. № 1).

Суміш ДНК в цьому сліду крові на жіночій нічній сорочці в об`єкті № 8 може походити від підозрюваної ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_10 ;

- висновок експерта № 496 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження змиву з леза ножа (Т. ІІ а. с. 135-137).

Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з леза предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу досліджених слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з леза предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) з генотипом потерпілого ОСОБА_10 . ДНК слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з леза предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) може походити від потерпілого ОСОБА_10 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з леза предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 ;

- висновок експерта № 497 від 12 вересня 2025 року за результатами дослідження змиву з дерев`яного руків`я ножа (Т. ІІ а. с. 139-141). Згідно з підсумковою частиною висновку експерта на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) знайдена кров людини та отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу досліджених слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) з генотипом підозрюваної ОСОБА_5 . ДНК слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт № 1) може походити від підозрюваної ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,999999999999999987%.

Також, проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив неспівпадіння генотипу слідів крові на тампоні-зонді з бавовняним наконечником зі змивом РБК з руків`я предмета ззовні схожого на ніж (об`єкт№ 1) з генотипом потерпілого ОСОБА_10 ;

- висновок судово-психіатричного експерта № 616 щодо ОСОБА_5 за результатами комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи, проведеної 20 серпня 2025 року (Т. ІІ а. с. 144-150). У розділі «Відповіді на кожне поставлене питання» висновку зазначено, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час інкримінованого їй діяння будь-яким психічним розладом не страждала, а перебувала в стані емоційного напруження (психічного стресу), внаслідок чого неповною мірою могла розуміти значення своїх дій та неповною мірою могла керувати ними, крім того, враховуючи те, що ОСОБА_5 під час інкримінованого їй діяння перебувала в стані емоційного напруження (психічного стресу), вона не повною мірою розуміла характер і значення вчинених нею дій. Також вказано, що підозрювана ОСОБА_5 на даний час виявляє ІНФОРМАЦІЯ_8 , що не позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Коли почався даний психічний розлад встановити не представляється можливим в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 до лікаря психіатра не зверталась. Підозрювана ОСОБА_5 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує. Питання осудності, обмеженої осудності не входить в компетенцію судово-психіатричних експертів. Підозрювана ОСОБА_5 за своїм психічним станом здатна самостійно реалізовувати своє право на захист. Питання: «Чи здатна підозрювана ОСОБА_5 за своїм психічним станом брати участь у проведенні з нею процесуальних дій?» не входить в компетенцію судово-психіатричних експертів;

- протокол огляду мобільного телефону від 15 вересня 2025 року з фотознімками (Т. ІІ а. с. 155-160). Згідно з протоколом слідча ОСОБА_37 з 12 год 55 хв до 13 год 10 хв у службовому кабінеті № 1 відділу поліції № 2 за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі власноручної заяви ОСОБА_5 провела огляд добровільно наданого нею мобільного телефону «Redmi» червоного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора « ІНФОРМАЦІЯ_9 » НОМЕР_3 . У протоколі та фотознімках № 1-11 зафіксовано зовнішній вигляд телефону, відомості про пристрій, його технічні характеристики та ідентифікаційні дані. Подальшим оглядом галереї виявлено фотографії, датовані 02 липня 2025 року, на яких зафіксовано тілесні ушкодження ноги. Зміст галереї та відомості про ці зображення відображено на фотознімках № 12-19.

Під час огляду застосунку «Viber», а саме листування з контактом « ОСОБА_39 » за номером НОМЕР_4 , виявлено фотографії, датовані 14 серпня 2023 року, на яких, як зазначено в протоколі, зафіксовані тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Листування та відповідні зображення відображено на фотознімках № 20-24.

Під час огляду нічого не вилучалося. Після його завершення мобільний телефон передано ОСОБА_5 на відповідальне зберігання.

- матеріали виконання ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року у справі № 671/1837/25 про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема протокол тимчасового доступу від 18 березня 2026 року з описом та протокол огляду предмета від 18 березня 2026 року з фотознімками (Т. ІІ а. с.198-206).

Згідно з протоколом тимчасового доступу слідча ОСОБА_37 на виконання зазначеної ухвали суду отримала доступ до мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «Redmi Note 13» (23124RA7EO), IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , із SIM-карткою оператора ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за номером НОМЕР_7 , який добровільно надав його володілець ОСОБА_29 для подальшого огляду.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 18 березня 2026 року слідча ОСОБА_37 за участю ОСОБА_29 з 12 год 12 хв до 13 год 10 хв провела огляд зазначеного мобільного телефону. На фотознімках № 1-8 зафіксовано зовнішній вигляд пристрою, екран, ідентифікаційні дані, номер телефону та технічні характеристики.

Під час огляду галереї виявлено чотири фотографії, датовані 02 серпня 2024 року. Їхній зміст і відомості про файли відображено на фотознімках № 9-18 протоколу. На фотознімку № 11 відтворено фотографію передньої частини салону автомобіля, зроблену через відчинені двері, на якій видно передні сидіння, кермо, панель приладів та ділянку підлоги. Згідно з відображеними на фотознімку № 12 відомостями файл має назву «IMG_20240802_131737.jpg», дату зйомки 02 серпня 2024 року та час 13 год 17 хв. На фотознімку № 13 відтворено фотографію чоловіка, який стоїть біля автомобіля та демонструє ліву руку. У ділянці зап`ястка і прилеглої частини передпліччя видно сліди, зовні схожі на ушкодження шкіри. На фотознімку № 14 зафіксовано відомості про цей файл: « IMG_20240802_131657.jpg », дата зйомки 02 серпня 2024 року, час 13 год 16 хв. На фотознімку № 15 відтворено фотографію частини салону автомобіля біля відчинених дверей, зокрема сидіння, порога та підлоги. Відомості на фотознімку № 16 містять назву файлу «IMG_20240802_131636.jpg», дату зйомки 02 серпня 2024 року та час 13 год 16 хв. На фотознімку № 17 відтворено фотографію внутрішньої обшивки відчинених дверей автомобіля, на якій видно темні плями та потьоки. Згідно з відомостями на фотознімку № 18 відповідний файл має назву « IMG_20240802_131627.jpg », дату зйомки 02 серпня 2024 року та час 13 год 16 хв. У відображених відомостях EXIF зазначених чотирьох фотографій пристроєм зйомки вказано «Redmi 9, Xiaomi», а місцем збереження файлів - папку «DCIM/Camera» на SD-карті.

Оцінивши кожний із досліджених доказів з погляду належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з погляду достатності та взаємозв`язку відповідно до статті 94 КПК України, суд дійшов таких висновків.

Зазначені вище та досліджені у судовому засіданні докази стосуються обставин заподіяння ОСОБА_10 тілесного ушкодження, причин його смерті, характеру взаємин подружжя, поведінки обвинуваченої та потерпілого до, під час і після події, а також перевірки версії захисту.

Під час отримання та процесуального закріплення доказів суд не встановив порушень вимог КПК України, які зумовлювали б їх недопустимість. Водночас дотримання процесуального порядку проведення слідчої дії не означає, що нею вичерпно перевірено всі обставини події. Повноту такої перевірки та значення отриманих результатів суд оцінює окремо.

Водночас, суд розмежовує факт заподіяння ОСОБА_5 ножового поранення чоловіку та кримінальну протиправність її дій, при цьому, доведеність заподіяння ушкодження і його причинного зв`язку зі смертю сама по собі не спростовує можливості необхідної оборони. Вирішальне значення має обстановка, в якій застосовано ніж, зокрема наявність нападу, його характер і продовження на момент заподіяння шкоди, а також спрямованість дій обвинуваченої.

Суд ураховує підхід, викладений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2023 року у справі № 204/647/20. У цій справі Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають таке: «2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… 4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Верховний Суд також зазначив, що висновок про відсутність стану оборони має спиратися на докази, які спростовують захисний характер дій, а обстановку посягання необхідно встановлювати за сукупністю обставин. Невизначеність експертних даних не може усуватися припущеннями проти обвинуваченої. Так само можливість залишити місце події або звернутися по допомогу не позбавляє права на оборону, а умисне заподіяння шкоди нападнику саме по собі не виключає захисної мети.

У цьому провадженні факт заподіяння ОСОБА_5 одного ножового поранення в ліву частину грудної клітки ОСОБА_10 суд вважає доведеним. Він установлюється з показань самої обвинуваченої у частині визнання власної участі в заподіянні поранення, результатів слідчого експерименту, даних оглядів та висновків експертів, оцінених у взаємозв`язку.

Протокол огляду місця події від 12 липня 2025 року підтверджує виявлення та вилучення зі столу кухні ножа зі слідами речовини бурого кольору. Протокол огляду від 29 липня 2025 року відображає подальший огляд цього предмета та окреме отримання змивів із його леза і дерев`яного руків`я. Висновками експертів № 496 та № 497 установлено відповідність генетичних ознак крові на лезі ножа генетичним ознакам ОСОБА_10 , а крові на руків`ї - генетичним ознакам ОСОБА_5 , із зазначеною у висновках імовірністю походження.

Висновки експертів № 67 і № 68 узгоджуються з утворенням рани від одноразової дії клинкового знаряддя. Встановлені конструктивні ознаки дослідженого ножа не виключають заподіяння ним цієї рани. Хоча експерт не здійснив індивідуальної ідентифікації знаряддя та допустив використання іншого аналогічного за параметрами предмета, поєднання результатів цього дослідження зі слідами крові, місцем вилучення ножа та поясненнями обвинуваченої дає суду підстави визнати саме вилучений 12 липня 2025 року й надалі досліджений ніж знаряддям заподіяння поранення ОСОБА_10 .

За висновком експерта № 72 смерть ОСОБА_10 настала внаслідок гострої внутрішньої кровотечі, що розвинулася через проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням легені та серця. Протокол огляду тіла від ІНФОРМАЦІЯ_13, показання медичного працівника та документи екстреної медичної допомоги узгоджуються з відомостями про поранення, госпіталізацію і подальшу смерть потерпілого.

Повідомлені свідками слова медичних працівників про стабільний стан ОСОБА_10 або відсутність значної небезпеки не спростовують установленої експертом причини смерті. Вони відображають попередню оцінку стану під час надання допомоги, тоді як висновок № 72 ґрунтується на дослідженні трупа та виявлених ушкоджень внутрішніх органів. Доказів іншої причини смерті, ніж ножове поранення у грудну клітину, суду не надано. Виявлені під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 переломи грудини та ребер суд не розцінює як підтвердження додаткових насильницьких дій обвинуваченої, оскільки експерт указав на можливість їх утворення під час реанімаційних заходів і не враховував їх при визначенні тяжкості тілесних ушкоджень.

Окремо суд оцінює показання ОСОБА_25 про значну припухлість у волосистій частині голови брата та ОСОБА_18 про гематому на його лівій щоці. Ці твердження не отримали підтвердження під час судово-медичної експертизи. У висновку № 72 наведено докладний перелік зовнішніх і внутрішніх ушкоджень ОСОБА_10 , однак зазначених свідками припухлості та гематоми не описано.

Фельдшер ОСОБА_24 , яка особисто оглядала ОСОБА_10 невдовзі після події та надавала йому допомогу, також не виявила гематоми на голові чи синця на обличчі. Суд ураховує, що її огляд був спрямований передусім на надання невідкладної допомоги та не замінював повного судово-медичного дослідження. Тому значення має узгодженість її показань із результатами експертизи, а не лише факт невиявлення нею окремого ушкодження.

За таких обставин показання ОСОБА_25 та ОСОБА_18 в частині опису зазначених припухлості й гематоми суд визнає недостовірними та не покладає в основу встановлених обставин. Цей висновок не поширюється на всі їхні показання. Зокрема, повідомлення про подряпини на обличчі ОСОБА_10 узгоджується з протоколом огляду тіла та висновком № 72.

Переказані ОСОБА_25 і ОСОБА_18 слова ОСОБА_10 про те, що дружина спочатку вдарила його, він утратив свідомість, а потім отримав ножове поранення, суд оцінює з урахуванням вимог статті 97 КПК України. Суд враховує, що допитати ОСОБА_10 неможливо внаслідок його смерті. Свідки назвали джерело своїх відомостей, обставини спілкування з ним та були допитані в судовому засіданні. Повідомлення потерпілого про заподіяння поранення дружиною також підтвердила ОСОБА_24 .

Наведені обставини не забезпечують автоматичної достовірності переказаних слів ОСОБА_10 . Суд окремо оцінює факт їх висловлення та правдивість повідомлених у них обставин. Відомості про заподіяння ножового поранення обвинуваченою підтверджуються іншими допустимими доказами. Водночас переказані родичами слова про попередню втрату свідомості та подальше поранення суд не використовує як доказ такої послідовності подій, ураховуючи відсутність достатнього незалежного підтвердження та вимоги ч. 6 ст. 97 КПК України.

Повідомлення свідка ОСОБА_25 про слова поліцейської щодо алкогольного сп`яніння ОСОБА_5 суд не вважає достатнім для встановлення такого стану на момент події, оскільки з наведених показань не встановлено підстав відповідної оцінки. Показання про вживання обвинуваченою алкоголю вдень також самі по собі не визначають її стану під час вечірнього конфлікту та не спростовують захисної спрямованості її дій.

Факт заподіяння ножового поранення обвинуваченою підтверджений незалежними доказами. Натомість повідомлена родичами послідовність попереднього удару, втрати свідомості та подальшого поранення не отримала достатнього підтвердження так як свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 конфлікту не бачили, а описані ОСОБА_25 та ОСОБА_18 ушкодження голови експертом не зафіксовані. ОСОБА_24 також не повідомляла про виявлення нею у ОСОБА_10 таких ушкоджень.

Переказані слова не містять докладного опису власних дій ОСОБА_10 , які передували застосуванню ножа. Суд не вважає ці відомості достатніми для встановлення того, що обвинувачена завдала поранення чоловіку, який на той момент не здійснював нападу.

Відсутність зафіксованої травми голови у ОСОБА_10 сама по собі не доводить неможливості будь-якого попереднього удару чи втрати свідомості. Проте й припущення про таку можливість не може замінювати доказів або бути достатньою підставою для відхилення версії захисту.

Показання ОСОБА_5 суд перевіряє з урахуванням їхнього змісту та відповідності іншим доказам. У суттєвій частині щодо застосування чоловіком фізичної сили, переслідування її в будинку, перешкоджання виходу, утримання у ванні, погроз та використання ним ножа її пояснення мають послідовний характер. Про захист від чоловіка вона повідомила ОСОБА_13 невдовзі після події, надалі описувала відповідні обставини під час слідчого експерименту та в судовому засіданні.

Оцінюючи протокол слідчого експерименту від 14 липня 2025 року, суд ураховує не лише його письмовий виклад, а й зміст дослідженого відеозапису. Із запису вбачається, що ОСОБА_5 запропонували показати, як вона тримала ніж, як та в яку ділянку тіла завдала удару. Вона виконала запропоновані дії. Водночас, під час цієї слідчої дії не було докладно відтворено взаємного розташування обвинуваченої та її чоловіка в кімнаті, відстані між ними до початку його руху, самого наближення чоловіка та співвідношення цього руху з рухом руки обвинуваченої. Їй не пропонували послідовно продемонструвати всі ці обставини як єдиний механізм події.

Відеозапис слідчої дії відображає швидкий перехід між окремими етапами відтворення без ґрунтовного уточнення зазначених просторових і динамічних обставин. Тому суд вважає, що в цій частині перевірка була неповною. Така неповнота не зумовлює недопустимості протоколу та відеозапису, але обмежує висновки, які можна зробити на їх підставі.

За цих умов демонстрацію обвинуваченою руху руки з ножем у відповідь на конкретне запитання не можна розцінювати як повне відтворення взаємних рухів обох учасників. Вона підтверджує участь ОСОБА_5 у заподіянні поранення, однак не спростовує її пояснення про одночасне наближення чоловіка та виникнення поранення в умовах такого зближення.

Отже, суд не вбачає доведеної суперечності між результатами слідчого експерименту та поясненнями обвинуваченої в суді про рух чоловіка в її напрямку. Неповне пригадування нею окремого моменту також не означає заперечення самого факту заподіяння поранення. Разом із тим, суд не надає її словам про наштовхування чоловіка на ніж значення точного експертного опису механіки ранового контакту. Для вирішення справи істотним є те, за яких обставин відбулося застосування ножа та чи було воно спрямоване на припинення нападу.

Неперевірені під час слідчого експерименту обставини не можуть вважатися спростованими лише через те, що їх не відображено докладно у протоколі. Так само неповнота проведеної перевірки не може тлумачитися як доказ того, що чоловік залишався нерухомим, не наближався до обвинуваченої або припинив напад.

Висновок експерта № 160 підтверджує наявність у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень різної локалізації та давності. Час можливого утворення подряпин на лівому передпліччі й крововиливів у ділянці колінних суглобів узгоджується за часовим проміжком з подіями вечора 12 липня 2025 року. Їх локалізація та можливий механізм виникнення не суперечать поясненням про фізичний вплив на неї і травмування колін під час конфлікту.

Експерт не встановив на лівій руці двох різаних ран, про які обвинувачена говорила як про порізи ножем. У висновку описано подряпини, які могли утворитися від гострого краю твердого предмета, зокрема нігтів іншої людини. Тому суд не вважає експертно підтвердженим саме заподіяння цих ушкоджень ножем. Водночас висновок не містить категоричного виключення дії іншого гострого краю, а застосування обвинуваченою під час її показань побутової назви ушкоджень саме по собі не спростовує факту її травмування.

Крововиливи та садно, давність яких визначено в межах кількох діб або 10-15 діб до огляду, суд не відносить до наслідків події 12 липня 2025 року. Вони свідчать про травмування обвинуваченої раніше, але самі по собі не встановлюють особу, яка їх заподіяла.

Висновок № 161 допускає виникнення окремих ушкоджень як від ударів, так і від падіння. Це не суперечить поясненням про те, що чоловік кинув обвинувачену у ванну, внаслідок чого вона вдарилася коліном. Зазначена експертом можливість утворення крововиливу на стопі внаслідок удару ногою іншій людині стосується ушкодження давністю близько трьох-п`яти діб до огляду. Вона не доводить завдання обвинуваченою ударів чоловіку саме під час події 12 липня 2025 року та не встановлює ініціатора цього конфлікту.

Протокол освідування та фототаблиця підтверджують огляд обвинуваченої і фіксацію зовнішнього стану її тіла. Медичну характеристику, механізм та давність ушкоджень суд визначає за експертними висновками, не підмінюючи їх власним тлумаченням фотографій. Протоколи отримання зразків мають значення для встановлення походження порівняльного матеріалу, використаного під час експертиз, але самостійно не доводять обставин нападу.

Показання ОСОБА_13 мають істотне значення, оскільки вона бачила обвинувачену безпосередньо після події, на її прохання прийшла до будинку та викликала медичну допомогу. Свідок підтвердила, що ОСОБА_5 прибігла в нічній сорочці й із мокрим волоссям та повідомила, що чоловік хотів порізати їй руки, а вона захищалася.

Покази свідка про мокре волосся ОСОБА_5 узгоджуються з поясненнями обвинуваченої про утримання у ванні й обливання водою. Зазначені покази самі по собі не встановлюють погрози втоплення, однак є безпосередньо сприйнятою свідком зовнішньою обставиною, яка підтримує відповідну частину версії ОСОБА_5 . Повідомлення про захист, висловлене невдовзі після події, має значення для оцінки послідовності її пояснень, хоча не є окремим свідченням очевидця самого нападу.

ОСОБА_19 особисто чула сварку та за інтонацією сприйняла голос обвинуваченої як плач, повідомляла про це ОСОБА_8 , а згодом бачила порушену обстановку в будинку. ОСОБА_13 також чула вимоги ОСОБА_10 знайти його телефон. Ці відомості узгоджуються з поясненнями обвинуваченої про привід конфлікту та її стан. Виявлення телефону біля гаража відповідає можливості того, що він залишався поза будинком, але саме по собі не визначає всього перебігу сварки.

Розбіжності у приблизному часі, названому свідками, суд оцінює з урахуванням того, що вони описували різні етапи події: початок криків, звернення по допомогу та прибуття медиків. Для визначення часу виклику й надання допомоги суд ураховує записи в медичних документах. Ці відмінності не спростовують спільної послідовності подій: сварка, звернення обвинуваченої до сусідки, виявлення пораненого та виклик швидкої допомоги.

Протоколи оглядів від 12 і ІНФОРМАЦІЯ_13 з фототаблицями підтверджують порушення обстановки, наявність розбитого скла, пошкодження скляних елементів та слідів речовини бурого кольору. Вони узгоджуються з показаннями сусідок про безлад і поясненнями обвинуваченої про переслідування її в приміщеннях та руйнування предметів. Водночас самі уламки скла без додаткового підтвердження не дозволяють установити, від якого саме предмета походив кожний із них та ким його було розбито.

Оцінюючи відомості про ножі, суд розмежовує вилучений 12 липня 2025 року ніж, який надалі досліджувався експертами, та більший ніж, вилучений під час огляду ІНФОРМАЦІЯ_13. Останній у подальшому не досліджувався, а його зв`язок із заподіянням ушкоджень під час події не встановлено. Суд не використовує факт його виявлення як підтвердження того, що саме цим більшим ножем був озброєний ОСОБА_10 .

Водночас на фотознімках, доданих до протоколу огляду місця події від 12 липня 2025 року, на столі видно три ножі. Отже, наявність у кухні ножів не обмежувалася тим предметом, який було вилучено та визнано знаряддям заподіяння смертельного поранення.

Ця обставина не доводить, що кожний із зафіксованих ножів використовувався під час конфлікту, і не дозволяє достовірно визначити, який саме з них міг перебувати в руках ОСОБА_10 , проте, вона узгоджується з можливістю одночасного використання учасниками різних ножів. Тому встановлення ножа, яким діяла обвинувачена, не спростовує її пояснень про наявність іншого ножа у чоловіка.

Невстановлення конкретного ножа, яким, за поясненнями обвинуваченої, погрожував ОСОБА_10 , не тотожне доведеності того, що він не був озброєний. Суд не підмінює цією невизначеністю доказування обстановки нападу. Відповідну частину показань обвинуваченої суд перевіряє за всією сукупністю доказів, ураховуючи її повідомлення сусідці невдовзі після події, пояснення під час слідчого експерименту, характер конфлікту та об`єктивно зафіксовану наявність у кухні кількох ножів.

За висновками № 471 і № 472 генетичні ознаки крові на руків`ї віника та підлозі кухні відповідають генетичним ознакам ОСОБА_5 . За висновком № 475 на кількох ділянках нічної сорочки виявлено кров із її генетичними ознаками, а в одному об`єкті - суміш ДНК, яка може походити від обох учасників події. Ці результати підтверджують наявність у приміщенні та на одязі слідів крові обвинуваченої й узгоджуються з її травмуванням.

Експертизи не визначають конкретного джерела кожного сліду на тілі, часу його перенесення та послідовності контакту з предметами. Тому суд не робить лише з цих результатів висновку, що кожна пляма утворилася до ножового поранення ОСОБА_10 . Проте в сукупності тілесними ушкодженнями обвинуваченої, що за давністю утворення виникли у той же проміжок часу, що й конфлікт із ОСОБА_10 , порушеною обстановкою та показаннями сусідок вони підкріплюють версію ОСОБА_5 про застосування до неї фізичного насильства.

Висновки № 473 і № 474 щодо крові ОСОБА_10 на дивані узгоджуються з показаннями про його перебування біля дивана після поранення та надання йому допомоги. Висновки № 436 і № 437 установлюють однакову групову належність крові обох осіб, тому самі по собі не дозволяють розмежувати походження конкретних слідів. Для цього суд ураховує результати молекулярно-генетичних досліджень.

Суд приймає показання ОСОБА_24 щодо особисто спостережених нею обставин надання допомоги, стану свідомості ОСОБА_10 та його повідомлення про удар ножем. Те, що обвинувачена не звернулася до неї зі скаргами й перебувала осторонь, не спростовує наявності ушкоджень, пізніше зафіксованих експертом, оскільки ОСОБА_5 працівники швидкої не оглядали. Так само непомічені ОСОБА_13 або ОСОБА_18 ушкодження не тотожні їх відсутності, з огляду на обставини та тривалість їхнього спостереження.

Висновок № 616 підтверджує перебування обвинуваченої під час події у стані емоційного напруження, який впливав на розуміння нею значення своїх дій та керування ними. Суд ураховує його при оцінці сприйняття обвинуваченою ситуації, проте не вважає експертним підтвердженням правдивості всіх повідомлених нею обставин або правовим висновком про необхідну оборону.

Опис подій, отриманий експертами зі слів підекспертної, не стає внаслідок цього незалежним доказом цих подій. Наявність емоційного напруження також не дає підстав автоматично пояснювати ним кожну неточність у показаннях або вважати доведеною втрату пам`яті, разом з тим, цей висновок узгоджується з поясненнями обвинуваченої про пережитий страх і враховується в сукупності з обстановкою події.

Показання потерпілої ОСОБА_8 про попереднє насильство мають доказове значення насамперед у частині особисто спостережених нею конфліктів, хапання матері за волосся, спроб розборонити батьків, а також бачених ушкоджень і отриманих фотографій. Її розповідь про події вечора 12 липня 2025 року є похідною від повідомлень інших осіб, тому не розцінюється як показання очевидця самого нападу.

ОСОБА_13 безпосередньо бачила синці обвинуваченої та перев`язувала їй ушкоджену ногу. ОСОБА_19 бачила зображення ушкоджень на телефоні подруги. ОСОБА_32 та ОСОБА_12 особисто спостерігали ушкодження й словесні конфлікти, а остання також чула висловлену ОСОБА_10 погрозу, що він дружині життя не дасть. Водночас, у частині причин виникнення ушкоджень у ОСОБА_5 у період до подій 12 липня 2025 року їхні відомості переважно походять від обвинуваченої, що суд ураховує при визначенні доказової ваги цих показань.

Протокол огляду телефону ОСОБА_5 від 15 вересня 2025 року підтверджує наявність фотографій ушкоджень, датованих 02 липня 2025 року, та відповідних зображень у листуванні з дочкою, датованих 14 серпня 2023 року. Це узгоджується з повідомленнями про травмування обвинуваченої до події, яка є предметом обвинувачення. Самі фотографії не встановлюють особу, яка завдала ушкоджень, однак разом із безпосередніми спостереженнями дочки та інших осіб підтверджують, що повідомлення про попередні конфлікти й травмування не виникли лише після смерті ОСОБА_10 . Розбіжності щодо часу окремого попереднього епізоду травмування ноги не дозволяють беззастережно ототожнити всі згадки з однією подією. Суд не усуває ці відмінності припущеннями, а враховує, що факт попередніх ушкоджень підтверджений кількома джерелами.

Наведені відомості про попередні взаємини суд ураховує для розуміння обстановки події та сприйняття обвинуваченою погроз чоловіка. Водночас попереднє насильство саме по собі не давало їй права заподіювати шкоду поза межами захисту від наявного посягання. Тому висновок про необхідну оборону суд пов`язує з установленими обставинами саме вечора 12 липня 2025 року.

Показання ОСОБА_7 про те, що вона не бачила насильства сина щодо дружини та характеризує його як спокійну людину, суд приймає як опис її власного досвіду спілкування із сином. Вони не спростовують подій, яких вона не спостерігала. Так само особисті спостереження ОСОБА_25 за образливими висловлюваннями обвинуваченої на адресу чоловіка підтверджують конфліктність взаємин, але не встановлюють ініціатора нападу 12 липня 2025 року.

ОСОБА_29 підтвердив спільну роботу з братом біля комбайна та вживання алкоголю вдень. Ці показання стосуються періоду до вечірнього конфлікту. Повідомлене ним вживання алкоголю обвинуваченою не доводить, що саме вона розпочала напад. Дані висновку № 72 про алкоголь у крові ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями про вживання ним спиртного, але стан сп`яніння сам по собі не визначає, хто з учасників першим застосував насильство.

Суд не відхиляє показання родичів будь-якої зі сторін лише через родинні зв`язки. Їх достовірність визначається тим, які обставини особа спостерігала сама, наскільки докладно могла їх сприйняти та чи узгоджуються повідомлені відомості з іншими доказами. Такий підхід застосовується і до переданих дочкою слів батька про попередні конфлікти.

Окремо суд оцінює подію в автомобілі після святкування дня народження у серпні 2024 року. Показання ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , пояснення обвинуваченої та матеріали тимчасового доступу й огляду телефону від 18 березня 2026 року в сукупності підтверджують факт попереднього конфлікту, після якого у ОСОБА_10 були ушкодження руки.

Відомості про збереження фотографій на SD-карті та зазначення в їхніх даних іншої моделі пристрою зйомки узгоджуються з поясненнями свідка про заміну телефону й перенесення карти пам`яті. Дата фотографій 02 серпня 2024 року відповідає описаній ним послідовності подій. На зображеннях зафіксовано руку чоловіка та стан салону автомобіля, зокрема плями й потьоки на внутрішній обшивці дверей. Їх походження як крові суд не встановлює лише за зовнішнім виглядом, а враховує фотографії разом із показаннями осіб, які бачили відповідні сліди.

Ці матеріали відображають наслідки конфлікту, а не його перебіг. Очевидцями самого застосування ножа названі свідки не були. Обвинувачена не заперечувала заподіяння чоловіку ушкодження руки, проте пояснювала це звільненням від побиття та утримання в замкненому автомобілі. Фотографії самі по собі такого пояснення не спростовують.

Суд не вирішує в цьому провадженні питання кримінальної відповідальності за той епізод і не виводить із нього припущення, що обвинувачена обов`язково була ініціатором насильства 12 липня 2025 року. Так само подряпини й садна, які родичі раніше бачили у ОСОБА_10 , без установлення обставин їх заподіяння не доводять відсутності захисного характеру дій обвинуваченої під час інкримінованої події.

Поведінка ОСОБА_5 після поранення чоловіка, зокрема спроби обробити рану, звернення до сусідки та участь у зупиненні кровотечі, узгоджується з її поясненнями про небажання смерті чоловіка. Ці дії самі по собі не доводять необхідної оборони, однак мають значення в загальній оцінці її поведінки. Часткове визнання цивільного позову також не замінює доказування складу кримінального правопорушення.

Оцінивши наведені докази в сукупності, суд визнає достовірними пояснення ОСОБА_5 у тій частині, що застосуванню нею ножа передувало насильство з боку чоловіка, який переслідував її в будинку, перешкоджав виходу, утримував у ванні, обливав водою, погрожував утопити, а надалі застосувати ніж. Цей висновок ґрунтується не лише на відсутності очевидців, які могли б спростувати її розповідь, а й на сукупності інших встановлених судом обставин, що узгоджуються із версією обвинуваченої.

Цими обставинами є: свіжі ушкодження обвинуваченої, сліди її крові в кухні та на одязі, порушена обстановка, показання про крики й плач, мокре волосся обвинуваченої та її звернення по допомогу, а також повідомлення про захист, висловлене невдовзі після події. Ці відомості походять із різних джерел і узгоджуються щодо основного змісту події, хоча жодне з них окремо не відтворює її повністю.

Суд не ототожнює відсутність тяжких ушкоджень у ОСОБА_5 з відсутністю небезпечного посягання. Загроза оцінюється за характером дій нападника в момент захисту, а не лише за наслідками, які вже настали для особи, що обороняється. Утримання у ванні з обливанням водою та погрозою втопити, переслідування в замкненому будинку і подальші погрози ножем у їх сукупності створювали для обвинуваченої реальну небезпеку для життя та здоров`я.

Наявність між подружжям неприязних відносин також не виключає необхідної оборони. Саме по собі позначення події як сварки або конфлікту не встановлює рівнозначності дій його учасників і не дозволяє вважати будь-яку заподіяну ними шкоду взаємним нападом.

Установлена сукупність обставин дає суду підстави вважати, що на момент заподіяння поранення небезпека для обвинуваченої не минула. Застосування нею ножа відбулося в межах одного безперервного епізоду насильства після погроз озброєного чоловіка, який продовжив наближатися до неї. Доказів того, що до цього моменту він припинив напад, відкинув ніж, відмовився від погроз або що обвинувачена перейшла до помсти за вже завершене посягання, суд не встановив.

Коротке звільнення з ванни, переміщення до тумбочки або можливість узяти ніж за встановлених обставин не означали припинення посягання. Так само й можливість залишити будинок через вікно, якою обвинувачена скористалася вже після поранення чоловіка, не доводить наявності в неї такої самої можливості під час його активних насильницьких дій. Крім того, право на необхідну оборону не залежить від можливості втечі чи звернення по допомогу.

Неточності щодо побутової назви ушкоджень, окремих рухів або приблизного часу не усувають сукупності доказів на користь реальності нападу. Неповне відтворення взаємного розташування та рухів учасників під час слідчого експерименту також не є доказом протилежної обстановки. Суд не може заповнювати ці прогалини припущенням, що ОСОБА_10 не рухався до обвинуваченої або вже припинив напад.

Відповідно до частин першої - третьої статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Частина п`ята статті 36 КК встановлює, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Отже, для вирішення питання про необхідну оборону суд насамперед установлює наявність суспільно небезпечного посягання та захисну спрямованість дій особи. За відсутності обставин, передбачених ч. 5 ст. 36 КК України, суд також оцінює відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання та обстановці захисту.

Сторона обвинувачення довела заподіяння ОСОБА_5 ножового поранення та причинний зв`язок цього поранення зі смертю ОСОБА_10 . Проте, вона не спростувала поза розумним сумнівом підтвердженої дослідженими доказами версії захисту про застосування ножа для захисту від триваючого нападу. Самі тяжкість наслідків, локалізація рани та факт завдання удару не доводять кримінально протиправної спрямованості дій обвинуваченої.

Суд розмежовує встановлення стану оборони й оцінку її меж. У справі № 204/647/20 Верховний Суд погодився з перевищенням меж за встановленої обставини, що під час завдання поранень потерпілий уже не тримав ножа. У цьому провадженні такої обставини не встановлено. Суд приймає як достовірні пояснення про продовження нападу озброєного ножем ОСОБА_10 , оцінені разом з іншими доказами.

За цих обставин застосування ОСОБА_5 ножа було спрямоване на негайне припинення реального посягання на її життя та здоров`я. Оскільки захист здійснювався від нападу озброєної особи, застосуванню підлягає частина п`ята статті 36 КК України. Тяжкість шкоди, заподіяної нападнику в такій обстановці, не зумовлює визнання дій обвинуваченої перевищенням меж необхідної оборони.

Отже, доведеність факту заподіяння ОСОБА_5 ножового поранення та його наслідків не дає підстав для визнання її винуватою за частиною другою статті 121 КК України, оскільки вона діяла в стані необхідної оборони.

Суд також перевірив доводи сторони захисту про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України з огляду на можливий вплив недоліків надання медичної допомоги на настання смерті ОСОБА_10 . Із цих підстав захисник заявляв клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, у задоволенні якого суд відмовив ухвалою від 22 червня 2026 року.

Оцінюючи зазначені доводи за результатами дослідження доказів, суд виходить із того, що висновком експерта № 72 від 05 вересня 2025 року встановлено конкретну причину смерті ОСОБА_10 - гостру внутрішню кровотечу, яка розвинулася внаслідок проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівої легені та серця. Цей висновок ґрунтується на результатах розтину трупа та підтверджує прямий причинний зв`язок між зазначеним пораненням і смертю. Повідомлення свідків про те, що після госпіталізації стан ОСОБА_10 оцінювали як стабільний, а поранення як неглибоке, не спростовують установлених під час судово-медичної експертизи характеру ушкоджень внутрішніх органів і причини смерті.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 766/12874/17 зазначив, що можливість усунення смертельного наслідку лікарським втручанням, зокрема за умови своєчасного та належного надання медичної допомоги, сама собою не виключає застосування ч. 2 ст. 121 КК України, якщо між тяжким тілесним ушкодженням і смертю встановлено необхідний причинний зв`язок. У цьому провадженні досліджені докази не дають підстав вважати, що смерть ОСОБА_10 настала від іншої, незалежної від заподіяного поранення причини.

У цьому провадженні суд не вирішує питання про належність чи неналежність дій медичних працівників під час надання допомоги ОСОБА_10 . Водночас доводи захисту щодо можливого впливу недоліків лікування на настання смерті суд оцінив у межах перевірки причинного зв`язку між заподіяним пораненням і смертю потерпілого. Саме по собі припущення про можливість запобігти смерті за іншої діагностичної чи лікувальної тактики не спростовує встановленого на підставі досліджених доказів висновку, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок гострої внутрішньої кровотечі, спричиненої пораненням лівої легені та серця. Водночас установлення цього причинного зв`язку саме собою не доводить кримінальної протиправності дій ОСОБА_5 .

Як обґрунтовано вище, підставою виправдання ОСОБА_5 є заподіяння шкоди в стані необхідної оборони за встановлених судом обставин нападу, а не відсутність причинного зв`язку між завданим нею пораненням і смертю нападника.

За встановлених судом обставин ОСОБА_5 заподіяла ОСОБА_10 тілесне ушкодження під час захисту від його суспільно небезпечного посягання, перебуваючи у стані необхідної оборони. Застосування нею ножа для захисту від нападу озброєної особи за цих обставин охоплюється положеннями ч. 5 ст. 36 КК України та не тягне кримінальної відповідальності. Отже, у діянні ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, при встановленні судом підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Оскільки відсутність у діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення встановлена під час судового розгляду, ОСОБА_5 підлягає виправданню.

На підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 500 000 грн суд залишає без розгляду. Часткове визнання обвинуваченою позовних вимог у сумі 100 000 грн не змінює передбаченого законом порядку вирішення позову при ухваленні виправдувального вироку з цієї підстави.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України залишення позову без розгляду не позбавляє потерпілу права пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_5 на підставі ст. 203 КПК України застосований до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна, накладений на предмет ззовні схожий на кухонний ніж, довжиною 26 см, металева частина якого 15 см із дерев`яною ручкою, зі слідами РБК; предмет ззовні схожий на кухонний ніж загальною довжиною близько 32,5 см, лезо загальною довжиною 19,5 см, рукоятка - 13 см; 7 уламків скла; нічну сорочку жіночу сірого кольору зі слідами РБК; 2 скляні пляшки ємністю 0,5 л «Пшенична Олександрія горілка» підлягає скасуванню у зв`язку з виправданням обвинуваченої.

Питання про долю речових доказів і документів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Вилучені кухонні ножі та нічна сорочка підлягають поверненню їх установленим законним володільцям після набрання вироком законної сили. Підстав для спеціальної конфіскації цих речей суд не встановив. Фрагменти скла, 2 скляні пляшки, використані тампони та аплікатори зі змивами, залишки біологічних зразків й інші об`єкти, які не мають самостійної цінності та не можуть бути використані, підлягають знищенню.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись статтями 100, 124, 128, 129, 174, 203, 284, 368, 370, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_7 право пред`явити позов у порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання, застосований ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_11 від 14 вересня 2026 року, скасувати.

Скасувати покладені на ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу обов`язки прибувати за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_11 та не відлучатися за межі Хмельницького району Хмельницької області без дозволу суду.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_11 від 16.07.2025 року на предмет ззовні схожий на кухонний ніж, довжиною 26 см, металева частина якого 15 см із дерев`яною ручкою, зі слідами РБК; предмет ззовні схожий на кухонний ніж загальною довжиною близько 32,5 см, лезо загальною довжиною 19,5 см, рукоятка - 13 см; 7 уламків скла; нічну сорочку жіночу сірого кольору зі слідами РБК; 2 скляні пляшки ємністю 0,5 л «Пшенична Олександрія горілка».

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- кухонний ніж загальною довжиною 26 см, вилучений під час огляду місця події 12 липня 2025 року (Т. ІІ а. с. 50), кухонний ніж загальною довжиною 32,5 см, вилучений під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_13,(Т. ІІ а. с. 51), жіночу нічну сорочку, вилучену під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_13 (Т. ІІ а. с. 56), що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_12 , повернути ОСОБА_5 ;

- фрагменти скла, тампони та аплікатори зі змивами, залишки біологічних зразків, 2 скляні пляшки, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_12 (Т. ІІ а. с. 52 -55, 57-62) знищити.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити виправданій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1