Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №456/3124/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3124/25

Провадження № 2/456/135/2026

РІШЕННЯ

іменем України

17 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию в порядку спрощеного провадження справу №456/3124/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Поліщук І.М., 06.06.2025 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.

Позовні вимоги про стягнення аліментів мотивовані тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.11.2011, який 05.12.2023 рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області було розірвано. За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

На даний час син проживає з позивачем та перебуває на повному її утриманні. На початку 2022 року відповідач виїхав на роботу до Чеської Республіки і більше не повернувся. Деякий час він допомагав коштами на утримання сина ОСОБА_4 , проте з вересня 2024 року припинив будь-яку фінансову допомогу та спілкування, а відтак змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Позивачу відомо, що відповідач на даний час проживає в Республіці Чехія. Остання відома його адреса проживання, це адреса реєстрації його двоюрідної сестри ОСОБА_5 , 1986 р.н., а саме: Trojanova 773/10. Slany, 274 01, Ceska republika. Також їй відомо, що заробітна плата відповідача станом на вересень 2024 року становила 35000,00 чешських крон, що відповідно до курсу НБУ станом на 06.06.2025 становить 66836,00 гривень. Відтак він, згідно норм СК України, повинен сплачувати 1/4 частину від всіх видів заробітку (доходу), що станом на 06.06.2025 становить 16709,00 гривень (8750,00 чеських крон відтак, просить позовні вимоги задоволити.

Доповнила, що заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подасть відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився однак, подав до суду відзив, в якому зазначив, що твердження позивачки, що він не надає жодних коштів на утримання сина в добровільному порядку і що дитина знаходяться на повному утриманні позивачки не заслуговує на увагу.

Зокрема з позивачкою вони зареєстрували шлюб у 2011 році. З часу їхнього одруження і після народження сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач постійно матеріально забезпечував їхню сім`ю, оскільки дружина не працювала. Після розірвання шлюбу відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання сина, купляв та передавав одяг, взуття для дитини, грошові кошти, брав сина на відпочинок, возив його на море, спілкувався з ним по телефону по скайпу. Йому відомо, що позивач ОСОБА_1 ніде не працює, а тому сам старався забезпечити сина всім необхідним. З часом дізнався, що позивач не хоче, щоб він передавав для сина передачі з одягом, взуттям та які він для нього купляє, а хоче лише грошові кошти на своє утримання і на утримання сина. З цього приводу відповідач висловив позивачу своє невдоволення, а вона натомість заборонила сину спілкуватись з ним, не дозволяє йому брати телефон коли відповідач звонить, налаштовує сина проти нього. Подала позов до суду про стягнення аліментів на утримання дитини, вважаючи суму 16 700 грн. присуджених судом аліментів буде достатньою і на своє утримання також.

Позивач ОСОБА_1 ніде не працює, і не бажає працювати, хоча являється молодою особою працездатного віку, самоусунулась від виконання свого материнського обов`язку по утриманню дитини.

Зазначив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сина, ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків як батько дитини, постійно дбав про нього, повністю забезпечував дитину і дружину ( позивачку), однак розмір аліментів 16 700 грн. щомісяця є занадто великий для нього.

Виходячи з норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, саме на позивачці в даному випадку лежить обов`язок доведення можливостей відповідача сплачувати аліменти в такому розмірі, на які вона претендує, і які вона заявила в своєму позові. Позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про матеріальне становище позивача та спроможність сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.

В даний час він проживає в Чехії, свого житла у немає, раніше жив у двоюрідної сестри і не платив за житло. Зараз винаймає житло, за яке щомісячно сплачує значну суму коштів за оренду даного помешкання і за комунальні послуги, щомісячно витрачає певну суму коштів на придбання медикаментів, які необхідні через хронічні захворювання, продукти харчування, одяг. У нього немає постійного місця роботи та високих заробітків. Відповідач працює на низькооплачуваній роботі не на постійній основі, має нерегулярний мінливий дохід, іноді по кілька тижнів не працює не по своїй вині, немає підробітків, а відповідно і доходів. А тому при визначенні розміру аліментів просив суд врахувати всі ці обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Крім цього, у нього є двоє батьків непрацездатного пенсійного віку, які проживають в Україні і потребують матеріальної допомоги, яку він надає їм щомісячно. Мати не працює, хворіє, немає жодних доходів, не отримує пенсію. Разом з батьком вони живуть на пенсію батька, що ставить їх у скрутне матеріальне становище. Батькам не вистарчає на базові потреби (ліки, продукти харчування, оплату житлово- комунальних послуг). А тому, його обов`язок матеріально допомагати батькам, які проживають лише удвох і потребують такої допомоги. Враховуючи вищенаведене, він не відмовляється від утримання свого неповнолітнього сина, однак максимальна грошова сума аліментів, яку він може надавати позивачці становить 7000 грн. на місяць.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У зв`язку з постійним місцем проживання відповідача в Чеській Республіці, судом 29.07.2025 прийнято ухвалу про доручення компетентному суду в Чеській Республіці вручити відповідачу документи по справі.

Представник позивача Поліщук І.М., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Буренкова Н.Г. позов визнала частково в сумі 7000 грн з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що відповідач надавав позивачці одяг і інше, однак вона відмовилась брати. Передавав також гроші, які вона також відволалась брати. Додатково вказала, що витрати на проживання відповідача в Чеській Республіці потребують значних витрат, оскільки будь-якого нерухомого майна у власності відповідача немає, він його винаймає, немає постійної роботи та перебивається тимчасовими заробітками.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який 05 грудня 2023 року було розірвано на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Від спільного проживання у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.09.2014, актовий запис №462, батьками ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки №20 від 01.05.2025 виданої ОСББ «Мирний 1А», ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 та разом з нею зареєстрований син ОСОБА_3 .

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За змістом вказаних норм закону обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

При цьому суд зауважує, що сплата аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 50 % прожиткового мінімуму не є обмеженням для платника аліментів, оскільки такий розмір встановлений ст. 182 СК України як необхідний для дитини відповідного віку.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у тому числі, дітей віком від 6 до 18 років.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини.

Однак, цей розмір є мінімальною межею. Максимальна межа, навпаки, не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.

При вирішенні спору, якщо частка аліментів перевищує мінімальну прожиткову гарантію (прожитковий мінімум) слід виходити із критеріїв достатності, необхідності розміру аліментів та потреб дитини.

Судом встановлено, що дитина сторін проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач є особою працездатного віку та матеріальне становище, відсутність даних про інших документально підтверджених його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дітей і цей обов`язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 11700,00 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.06.2025 та до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Визначений судом розмір аліментів на дитину не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням встановлених судом обставин, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача.

Разом з тим, розмір аліментів у твердій грошовій сумі 11700,00 гривень, відповідно до ч. 2 ст. 184 СК щорічно до повноліття дитини підлягає індексації відповідно до закону.

Заявлений позивачем розмір аліментів у сумі 16700 грн., на дитину не обґрунтований та не підтверджений достатніми доказами, а тому розмір аліментів має бути справедливим, відповідати інтересам та потребам дитини, з врахуванням рівного обов`язку обох батьків приймати участь в утриманні дитини.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити.

Відповідачем не надано суду жодного доказу щодо відсутності в нього постійної роботи в Чеській Республіці, постійних доходів, доказів найму і сплати за житло значної суми, як зазначено у відзиві, доказів хвороби батьків, пересилання коштів на їх утримання, тощо.

Доказів того, що відповідач не може надавати дитині матеріальну допомогу у розмірі 11700 грн., суду не надано. Вказівка відповідача на те, що він несе значні витрати, в тому числі на оренду майна за кордоном, не впливає на реалізацію права позивачки, як одного батьків, разом з яким проживає дитина, на звернення до суду для присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти) згідно ч. 3 ст. 181 СК України.

Крім того, відповідач зазначив, що в нього є ще рідна сестра, яка також має повинна утримувати батьків.

При цьому, суд зауважує, що сам по собі факт встановлення на законодавчому рівні відповідного прожиткового мінімуму для дитини певного віку не свідчить про те, що такий розмір аліментів здатний забезпечити належну реалізацію визначеного ст. 27 Конвенції ООН про права дитини права останньої на необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку рівень життя, в той час як саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, та не свідчить, що розмір стягуваних аліментів повинен бути наближеним до розміру прожиткового мінімуму, так як обставини, що впливають на розмір аліментів встановлені ст. 182 СК України й серед таких обставин відсутнє будь-яке посилання на співвідношення розміру призначуваних судом аліментів до відповідного розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, збільшення їх розміру.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України, ст.ст..105, 110, 112 СК України суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , фактично проживаючого АДРЕСА_3 номери засобів зв`язку НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 11700 (одинадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 06 червня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , фактично проживаючого - АДРЕСА_3 , НОМЕР_4 republika номери засобів зв`язку НОМЕР_3 судовий збір в користь держави в розмірі 2424 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп..

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повний текст рішення суду виготовлений 27.09.2026.

Суддя Р. Т. Шрамко