Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №454/2806/26 — Сокальський районний суд Львівської області

454/2806/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши заяву судді Фарини Л.Ю. про самовідвід,

В С Т А Н О В И В:

В провадження судді передано справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

Суддя Фарина Л.Ю. заявила смовідвід, оскільки в даній справі судом апеляційної інстанції скасовано ухвалену нею раніше постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, що виключає її участь в даній справі.

Дослідивши матеріали заяви, доходжу наступного висновку.

Зі змісту ст.ст.245, 248 КУпАП випливає, що одним із основних завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є об`єктивне з`ясування обставин справи, рівність всіх громадян перед законом і органом, що розглядає справу.

Згідно ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно з ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Також, коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Також, зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід і порядку розгляду заяви про відвід.

В пункті 4 рішення № 34 Ради суддів України від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає підстави відводу (самовідводу) судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід судді слід застосувати аналогію закону та перевірити відповідність заявлених захисником підстав для відводу судді нормам діючого кримінального процесуального законодавства України.

Відповідно до ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Враховуючи вищезазначене, доходжу до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній обставини свідчать про неможливість повторного розгляду справи суддею Фарина Л.Ю. після скасування судом апеляційної інстанції попередньої постанови, яка була постановлена тим самим суддею.

Керуючись ст.ст.2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.245 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Фарини Л.Ю. про самовідвід задовольнити.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передати до канцелярії Сокальського районного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М. Я. Адамович