Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №450/5635/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5635/25 Провадження № 1-кп/450/298/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000779 від 02.10.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Пустомити Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючий, неодружений, дітей на утриманні немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 01 жовтня 2025 року приблизно о 23 год 10 хв керуючи технічно справним автомобілем марки «TESLA» молель «MODEL S», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Лісневицька у напрямку вул. М. Грушевського що в м. Пустомити, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, при здійсненні маневру повороту ліворуч на вул. Грушевського у напрямку до с. Оброшине Львівського району Львівської області, в порушення чинних вимог Правил дорожнього руху, а саме: Розділ 1 пункту 1.10 ( в частині значення терміну «небезпека для руху», «дати дорогу»); Розділ 2 пункту 2.3 підпунктів б) д); пункту 2.9 підпункту а); Розділ 10 пункту 10.1; Розділу 16 пункту 16.13; які виразились в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, перед початком руху, перестроюванням не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" Додатку 2 ПДР України перед поворотом ліворуч не надав переваги в русі велосипеду марки «Україна» червоного кольору під керуванням ОСОБА_6 , який рухався прямолінійно по вул. Грушевського від с. Оброшине у напрямку до центру м. Пустомити зліва на право по ходу руху автомобіля марки «TESLA» модель «MODEL S» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «TESLA» модель «MODEL S» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , кермувальник велосипеда марки «Україна» червоного кольору ОСОБА_6 отримав наступні тілесні ушкодження: перелом лобної кістки, закритий перелом верхньої гілки правої лонної кістки із допустимим стоянням відламків, закритий краєвий перелом крила правої крижової кістки із зміщенням, які утворились від контакту з виступаючими частинами салону автомобіля при зіткненні його з іншим транспортним засобом, та відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України.

Під час судового розгляду захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 подано до суду укладену угоду про примирення від 16.12.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 , згідно з умовами якої потерпілий та обвинувачений дійшли згоди, що ОСОБА_4 повністю та беззаперечно визнає свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення. Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 цього Кодексу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився на застосування узгодженого виду покарання та просив затвердити угоду про примирення.

Адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, вказав, що обвинувачений та потерпілий примирилися, просив затвердити угоду.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив що обвинувачений відшкодував заподіяну шкоду, вони примирились, просив затвердити угоду.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що укладення угод про примирння щодо кримінаьних правопорушень за даною правовою кваліфікацією є можливим, однак з приводу узгодженого сторонами покарання, вважає, що таке є занадто м`яким, із врахуванням, санкції, передбаченої ч.1 ст.286-1 КК України.

Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд прийшов до наступного висновку :

відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно зі ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Обвинувачений та потерпілий розуміють, що наслідком укладення та затвердження цієї угоди для сторін є: для обвинуваченого ОСОБА_4 - обмеження права оскарження вироку згідно з положенням статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом першим частини четвертої статті 474 КПК України; для потерпілого – ОСОБА_6 обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про примирення, відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий має право упродовж строків притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час судового засідання.

Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст. 69 КК України.

Так, згідно із ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, зокрема, викладені в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №606/1059/22.

Суд при вирішенні питання про можливість призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позицію потерпілого, який не має жодних претензій до обвинуваченого, цивільний позов не подавав і завдана йому шкода повністю відшкодована, що ОСОБА_4 фінансово допомагає ЗСУ, зокрема, здійснив оплату на ремонт авмтомобіля для ЗСУ, що підтверджується квитанцією №28, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому, а тому за наявності вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає, за можливе застосувати до ОСОБА_4 основне покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України та призначити покарання у виді штрафу, в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, виходячи з того, що саме таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів, а також вказане покарання обумовлене укладеною сторонами кримінального провадження угодою про примирення.

Такий вид покарання, на переконання суду, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого, та відповідає цілям покарання.

Для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». В даній угоді повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм статей 469, 474 КПК України.

Подібна правова позиція стосовно суспільного інтересу викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.06.2025 року у справі № 357/13234/24, а також постанові від 10.04.2025 року по справі № 756/2340/23, в межах яких затверджено угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Вивчивши обвинувальний акт та угоду про примирення, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов`язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і КК України та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, роз`яснивши обвинуваченому та потерпілому передбачені ст. 473 КПК України наслідки укладення та затвердження угоди, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України, суд затверджує угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим, укладену 16.12.2025 року та ухвалює обвинувальний вирок.

Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно із статтями 118, 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов`язані із залученням експертів у справі.

Запобіжний захід у виді застави слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу..

Керуючись ст. ст. 373, 374, 376, 468- 475, 532 КПК України, суд –

у х в а л и в :

затвердити угоду про примирення, укладену 16.12.2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань № 12025141430000779 від 02.10.2025 року за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити узгоджене покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, щодо основного покарання, шляхом призначення покарання більш м`якого ніж передбачене санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень (п`ятдесят одну тисячу), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

автомобіль автомобіль марки «TESLA» модель «MODEL S», реєстраційний номер НОМЕР_2 . – вважати повернутим власнику ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду від 03.10.2025 року про накладення арешту на автомобіль марки «TESLA» модель «MODEL S», реєстраційний номер НОМЕР_2 – скасувати.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 у виді застави залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_7 суму внесеної застави у розмірі 60560,00грн. згідно платіжної інструкції 0.0.4567464168.1 від 03.10.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 24513,50 ( двадцять чотири тисячі п`ятсот тринадцять гривень 50 копійок) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення суду апеляційною інстанцією.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений :

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п"ятою -сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

СуддяОСОБА_1