Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №462/4456/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4456/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип`юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

позивач звернулась до суду із позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова (справа № 462/1078/20) від 07.08.2020 року та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4 500,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту народження спільної дитини позивач з відповідачем жодного дня разом не проживали, фактично дитина проживає з позивачем. З самого народження дитини її матеріальне забезпечення, догляд та виховання здійснює позивач. З метою примусового зобов`язання відповідача утримувати свою доньку, нею було подано позов про стягнення з відповідача аліментів на її утримання. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2020 року ухвалено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 23, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 21.02.2020 року. Відповідач не відвідує своєї доньки, для покращення умов її утримання жодних дій не здійснював, лише здійснює в примусовому порядку щомісячно сплату аліментів у розмірі 2 000 грн. 00 коп., який на даний час значно менший від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не покриває в повній мірі теперішні потреби для утримання дочки і призводить до фінансових витрат з її сторони, які є очевидно значно більшими ніж несе батько дитини. Єдиним її доходом є заробітна плата, розмір якої невеликий. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

У визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомив, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.2013 року ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис № 550. Батько: ОСОБА_2 . Мати: ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2026/011036968 від 02.07.2026 року, № 2026/011035993 від 02.07.2026 року ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37).

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2020 року ухвалено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , у розмірі 2 000,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 21.02.2020 року (а.с. 45-46).

Згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2020 року відповідач добровільно здійснює виплату аліментів позивачу на утримання доньки (а.с. 38-44).

Як вбачається із довідки № 00БП-000001 від 04.05.2026 року виданої ОСОБА_1 , остання працює у ФОП ОСОБА_4 медичний центр «Здоров`я очей» з 11.07.2025 року та займає посаду прибиральник службових приміщень. Дохід за період з 01.11.2025 року по 30.04.2026 року склав 84 000,00 грн. (а.с. 17).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Відповідно до положень ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як передбачає ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою У країни.

Конвенцією про права дитини 1989 року, визначається ряд принципів правового статусу дитини, серед яких є: пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст. 3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст. 5); принцип збереження індивідуальності дитини (ст. 8); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, з 01 січня 2026 року становить – 3 512,00 грн.

Суд погоджується із твердженням позивачки, що стягнення аліментів за рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2026 року у розмірі 2 000,00 грн. на місяць порушує право дитини на належний розвиток та забезпечення, оскільки є меншим від мінімального рекомендованого розміру аліментів на дитину відповідного віку.

Одночасно, суд зазначає, що виходячи з положень ст. 182, 192 СК України, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Суд має виходити з матеріального становища обох сторін.

Проте, у суду відсутні докази про матеріальний стан відповідача, зокрема, про те, що відповідач немає можливості сплачувати аліменти у розмірі, про який просить позивач.

Враховуючи наведені обставини, зокрема, постійне проживання дитини з матір`ю, яка здійснює догляд за нею, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину та те, що відповідач працездатна особа, зважаючи на встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у твердій грошові сумі розмірі 4 500,00 грн., але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішення суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355, ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2020 року у справі № 462/1078/20, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.