Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №943/1333/26 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1333/26

Провадження № 2/943/1421/2026

28 вересня 2026 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

встановив:

ОСОБА_4 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина до складу якої увійшли всі обов`язки спадкодавця, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті, а саме: з права на завершення приватизації земельної ділянки загальної площею 0,60 га, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Чишки Золочівського району Львівської області. ОСОБА_5 24 лютого1997 року склала заповіт, за яким розпорядилась половиною всього свого майна в користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , останні від своїх спадкових прав відмовились в користь позивача, про що подали відповідні заяви та іншою половиною майна в користь ОСОБА_8 , останній спадкових прав не оформив, оскільки помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачі по справі від своїх спадкових прав відмовляються в користь позивача ОСОБА_4 , про що подали відповідні письмові заяви. Інших спадкоємців до даної спадщини не має. Позивач є спадкоємцем по заповіту до даного майна, фактично частково прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_5 на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 16 травня 2025 року, здійснює постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки звернувся до нотаріуса, проте було відмовлено, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку. Оскільки баба ОСОБА_5 за життя не виготовила правовстановлюючі документи на земельну ділянку, оскільки не приватизувала вищевказану земельну ділянку, а отримала ухвалу про передачу її у безоплатну приватну власність земельну ділянку, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності.Тому просить суд визнати за ним право власності на завершення приватизації земельної ділянкита встановити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 – ухвали Кутівської сільської ради Буського району Львівської області від 26 липня 1994 року про розгляд зави на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, яким ухвалено приватизувати земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства таким громадянам, згідно списку під № 101 зазначено « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_5 », земельну ділянку площею 0,60 га.

Позивач, до початку підготовчого судового засідання, подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Відповідачі за викликом суду не з`явилися, подали письмові заяви з проханням справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги визнають, просять позов задоволити.

Представник третьої особи Буської міської ради за викликом суду, не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про доцільність позову, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , повторно виданим Буським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 вересня 2024 року підтверджується факт смерті бабці позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 7.

Після смерті останньої залишилось спадкове майно, що складається з права на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,60 га кадастровий номер 4620683200:22:004:0034, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Чишки Золочівського району Львівської області.

Належність земельної ділянки загальною площею 0,60 га ОСОБА_5 , підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА Львівської області № Ш/2-203 від 01.04.2026 року на підставі ухвали Кутівської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 26.07.1994 року про розгляд зави на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, яким ухвалено приватизувати земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,60 га.

Як вбачається з вищевказаного, за життя ОСОБА_5 отримала ухвалу про передачу її у безоплатну приватну власність земельної ділянки, отже розпочала процедуру приватизації земельної ділянки, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності.

Згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3200725172026 від 19.05.2026 року, земельна ділянка площею 0,60 га має кадастровий номер 4620683200:22:004:0034, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Чишки Золочівського району Львівської області, власник – ОСОБА_5 .

Днем відкриття спадщини є день смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, як вбачається із ухвали Кутівської сільської ради Буського району Львівської області від 26 липня 1994 року про розгляд зави на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, яким ухвалено приватизувати земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства таким громадянам, згідно списку під № 101 зазначено « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_5 », земельну ділянку площею 0,60 га.

B усіх інших документах, спадкодавець зазначена « ОСОБА_5 », а саме у її свідоцтві про смерть НОМЕР_1 повторно видане від 28 вересня 2024 року, дублікаті заповіту від 24 лютого 1997 року.

В силу ст. 293, ст. 315 ч.1 п. 6 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що згідно дублікату заповіту спадкодавець ОСОБА_5 за життя, а саме 24 лютого 1997 2001 року склала заповіт, який був посвідчений секретарем Кутівської сільської ради Буського району Львівської області за реєстровим № 3, за яким розпорядилась половиною всього свого майна в користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , останні від своїх спадкових прав відмовились в користь позивача, про що подали відповідну заяви та іншою половиною майна в користь ОСОБА_8 , який згідно відмітки старости Олеського старостинського округу Виконавчого комітету Буської міської ради Львівської області від 13 лютого 2024 року не змінювався та не відмінявся.

Останній ОСОБА_8 не прийнявши спадщину, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 13 листопада 2018 року, про що зроблено актовий запис № 1165.

Крім позивача, спадкоємцями п`ятої черги є відповідачі по справі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які на означене спадкове майно після смерті ОСОБА_5 не претендують, відмовляються від такого в користь позивачки, про що подали відповідні письмові заяви від 17 вересня 2026 року, 18 вересня 2026 року.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Також спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь – кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.

Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються Кодексом УРСР.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Суд приходить до переконання, що позивачка фактично частково прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_5 , вступила у володіння і розпорядження спадковим майном, що підтверджується рішенням Буського районного суду від 16 травня 2025 року, що позивачка є спадкоємцем по заповіту до даного майна.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до ст. 125 3К України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 3К України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідачі позов визнають, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд –

ухвалив :

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 – ухвали Кутівської сільської ради Буського району Львівської області від 26 липня 1994 року про розгляд зави на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, яким ухвалено приватизувати земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства таким громадянам, згідно списку під № 101 зазначено « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_5 », земельну ділянку площею 0,60 га.

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя с. Теребежі Золочівського районуЛьвівської області, право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку загальною площею 0,60 га кадастровий номер 4620683200:22:004:0034, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Чишки Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування по заповіту, після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда