Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №332/6148/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6148/25

Провадження №: 2/332/833/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер – ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про смерть виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.02.2024 року, актовий запис № 289, серія НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

За заявою позивачів заведено спадкову справу. Позивачі звернулися до нотаріуса для видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом. Однак, 09.09.2025 року отримали постанова про відмову вчинення нотаріальної дії за № 1170/02-31 в зв`язку тим, що внаслідок воєнної агресії російської федерації є втраченим оригінал договору купівлі-продажу від 01.09.1978 року. У зв`язку із чим просять суд визнати за ними право власності на вищезазначене майно в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2025 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2026 року у вказаній справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Сапунцова В.Д. від 13.07.2026 року справу прийнято до свого провадження.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від позивачів до суду було подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просять задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився. Через систему «Електронний суд» 22.09.2026 року надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Від представника третьої особи Запорізької районної державної нотаріальної контори, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши та проаналізувавши всі надані докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.02.2024 року, актовий запис № 289, серія НОМЕР_1 .

Померлий ОСОБА_4 є ОСОБА_1 чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, яке видане Примоським сільським ЗАГС Василівського району Запорізької області від 10.06.1978 року, актовий запис № 25, серія № НОМЕР_2 .

Померлий ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане Приморською сільською радою Василівського району Запорізької області від 25.05.1982 року, актовий запис № 27, серія НОМЕР_3 , де вказана в графі «мати» - зазначено ОСОБА_1 , «батько» - ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про одруження, виданого Приморською сільською радою Василівського району Запорізької області від 02.09.2000 року, актовий запис № 9, серія НОМЕР_4 ; ОСОБА_3 після одруження має прізвище « ОСОБА_5 ». Шлюб було розірвано, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, від 16.08.2008 року, актовий запис № 144. Відповідно до свідоцтва про шлюб виданого Виконавчим комітетом Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області від 24.09.2011 року, актовий запис № 22, серія НОМЕР_5 , ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після укладення шлюбу має прізвище « ОСОБА_8 ».

Померлий ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане Приморською сільською радою Василівського району Запорізької області від 05.06.1979 року, актовий запис № 26, серія НОМЕР_6 , де вказана в графі «мати» - зазначено ОСОБА_1 , «батько» - ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 01.09.1978 року посвідченого виконавчим комітетом Приморської сільської ради народних депутатів Василівського району Запорізької області, за реєстровим номером 86.

Довідкою № 524 від 14.08.2025 року виданою Степногірською селищною військовою адміністрацією Василівського району Запорізької області, підтверджується, що ОСОБА_4 є господарем житлового будинку АДРЕСА_2 .

Матеріалами спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Запорізькою районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за заявами позивачів, які були зареєстровані разом з померлим за однією адресою на день смерті ОСОБА_4 .

Згідно з Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.09.2025 року за № 1170/02-31, позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку тим, що є втраченим правовий документ на житловий будинок, а саме - договір купівлі-продажу від 01.09.1978 року посвідченого виконавчим комітетом Приморської сільської ради народних депутатів Василівського району Запорізької області, за реєстровим номером 86.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього кодексу, тобто спадкування здійснюється за законом.

Так, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Із вимог ст.ст. 1268 та 1269 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1298ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцем після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або в силу об`єктивних причин спадкодавець не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого залишилося спадкове майно за законом у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Як спадкоємці за законом першої черги позивачі звернулися з відповідними заявами до Запорізької районної державної нотаріальної контори, але отримали відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки є втраченим правовий документ на спадковий будинок, тому, на підставі вище встановленого позивачі мають право на спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено наявність права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , своєчасне прийняття позивачами спадщини у встановленому законом порядку, належність майна, щодо якого заявлені позовні вимоги, спадкодавцю на день її смерті, наявність мотивованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вимоги позивачів по справі є законними і обґрунтованими, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, обраний спосіб захисту відповідає вимогам закону та спрямований на захист спадкових прав позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа - Запорізька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності за кожним по 1/3 частки на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом смерті ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Позивач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса приживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Відповідач: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька обл., Василівський р-н, смт. Степногірськ, вул. Шкільна, буд. 24, ЄДРПОУ 25483063.

Третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 4, код ЄДРПОУ: 02884167.

Суддя: В.Д. Сапунцов