Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №309/3586/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3586/26

Провадження № 3/309/888/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я., розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341222 від 28.08.2026 року, вбачається, що 28.08.2026 року о 09 год. 50 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в межах прикордонної смуги на відстані 200 метрів до державного кордону на ок. н.п. Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 156 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр. ОСОБА_1 , який спільно з одним громадянином здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України» та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341223 від 28.08.2026 року, вбачається, що 28.08.2026 року о 09 год. 50 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в межах прикордонної смуги на відстані 200 метрів до державного кордону на ок. н.п. Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 156 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр. ОСОБА_1 , який спільно з одним громадянином проігнорував неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України штаб-сержанта ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, припинити вищевказані протиправні дії та вдався до втечі в тил ділянки. В ході переслідування та затримання особи складом прикордонного наряду було застосовано заходи примусу (вдягнуто кайданки). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання порушник ОСОБА_1 не з`явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі, вину визнає.

Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, частиною 1 ст. 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

А ч.2 ст. 185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

А згідно частини 2 ст. 204-1 КУпАП відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Крім того, статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно вимог ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доводиться матеріалами адміністративних справ: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341222 від 28.08.2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341223 від 28.08.2026 року, протоколом про адміністративне затримання від 28.08.2026 року, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28.08.2026 року, рапортом від 28.08.2026 року, довідкою щодо затримання двох громадян України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 », схемою затримання, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.08.2026 року, копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 ..

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185-10 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог статті 36КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З врахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції встановленої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 655,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 185-10, 204-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185-10 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я. Я.