Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №308/4881/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4881/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю прокурорів – ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освітою вищою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого муляром ТзОВ «Континент Інвест Груп» м. Ужгород, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних, зокрема 09.06.2020 призовною комісією був зарахований у запас у військовому званні «солдат», 27 квітня 2023 року був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово – лікарської комісії та за результатами якої ОСОБА_4 визнано придатним для несення військової служби у Збройних силах України, та отримано мобілізаційне розпорядження про його мобілізацію та призначення до команди НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби у Збройних силах України, однак всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, п. 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи та розуміючи, що його призвали на службу у Збройних силах України 27.04.2023 без поважних причин, умисно відмовився відбути до місця розташування військової частини, а саме самовільно покинув територію ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та показав, що 27.04.2023 його було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та було безпосередньо з вулиці, де він перебував із малолітньою дитиною, яка в подальшому залишилася в магазині доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він пройшов ВЛК, за висновком якого він придатний до військової служби, після чого йому показали розпорядження і повідомили, що він має перебувати на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , але він вийшов з території ІНФОРМАЦІЯ_2 до магазину, де за його словами чекав на нього його син, трьохрічного віку і вони разом пішли додому. Стверджує, що мобілізаційного розпорядження він не отримував, а залишив територію установи, оскільки переживав за дитину. В подальшому він не повертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вина обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- показами допитаної в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що вона станом квітень 2023 працювала на посаді голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказала, що обвинувачений пройшов медичний огляд і щодо нього будь – яких застережень не було, а далі вже з ним займалися працівники воєнкомату;

- повідомленням про кримінальне правопорушення за № 10725 від 02.06.2023, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено Ужгородське районне управління поліції ГУНП в Закарпатській області, що 27.04.2023 ОСОБА_4 втік з території ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим умисно ухилився від призову на військову службу;

- витягом з ЄРДР, згідно якого відомості ІНФОРМАЦІЯ_2 про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено 06.06.2023 до ЄРДР;

- військовим квитком, серії НОМЕР_2 , яким підтверджується, що ОСОБА_4 09.06.2020 призовною комісією був зарахований у запас у військовому званні «солдат» та був достовірно обізнаним про введення на всій території України, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, воєнного стану, а також проведення, на підставі Указу Президента України .№ 70/2022 від 24.02.2022 на території України мобілізації до Збройних Сил України;

- зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 № 8005 від 27.04.2023 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, в якому ставиться питання перед правоохоронними органами доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушує законодавство про мобілізацію;

- карткою обстеження та медичного огляду, визначення ступені придатності до військової служби ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2023, якою підтверджується, що останній пройшов 27.04.2023 ВЛК щодо стану здоров`я та згідно постанови ВЛК придатний до військової служби;

- довідкою № 1015 від 27.04.2023 військово – лікарської комісії, якою також підтверджується, що солдат запасу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пройшов медичний огляд 27.04.2023 та є придатним до військової служби;

- контрольним талоном від 27.04.2023 підтверджується отримання 27.04.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мобілізаційного розпорядження про його мобілізацію та призначення до команди НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби у Збройних силах України;

- заявою ОСОБА_4 від 27.04.2023 про те, що до нього доведено, що він призивається на військову службу за мобілізацією та з порядком проходження військової служби ознайомлений;

- попередженням про кримінальну відповідальність за ст.. 366 КК України, згідно з яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під розписку з таким був ознайомлений.

З огляду викладеного, показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд оцінює критично та розцінює їх виключно як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності. Версія обвинуваченого про неотримання ним мобілізаційного розпорядження повністю спростовується дослідженими письмовими матеріалами справи. Зокрема, під час судового розгляду сам ОСОБА_4 чітко підтвердив, що на копії мобілізаційного розпорядження про відправку у військову частину стоїть саме його особистий підпис. Це є прямим та безсумнівним доказом того, що він належним чином та у встановленому законом порядку був ознайомлений зі своїм обов`язком з`явитися для відправки до військової частини, але свідомо та умисно проігнорував його. Будь-які посилання на хвилювання за малолітню дитину, як на причину більше ніж трирічного повного ігнорування ТЦК та СП не можуть вважатися поважною причиною чи виправданням тривалого ухилення від виконання конституційного обов`язку захисту Вітчизни.

Таким чином, проаналізувавши та оцінивши усі дослідженні в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, повністю доведена і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 336 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та з 04.05.2026 є працюючим: муляр ТзОВ «Континент Інвест Груп» м. Ужгород.

Згідно з характеристикою, виданою Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області, селищна рада претензій та зауважень до поведінки ОСОБА_4 не має.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є його добровільний внесок в розмірі 100000,00 грн. на підтримку Збройних сил України.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

При цьому, слід зазначити, що ухилення від захисту Вітчизни в період воєнного стану під час військової агресії ворога свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, оскільки створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони, може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення, тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

На думку суду, підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні, адже це не буде достатнім для його виправлення та не відповідатиме суспільному інтересу в державі, яка протистоїть злочинній військовій агресії російської федерації, що в разі такого застосування може стати негативним прикладом для інших осіб. Реальне покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення гарантуватиме адекватне реагування на загрозу національної безпеки держави та сприятиме досягненню цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України, а саме: запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від захисту Вітчизни і реального покарання за це не настане.

Отже, покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його реального відбування на підставі ст. 75 КК України, на переконання суду, не змінить ставлення ОСОБА_4 до конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, позицію прокурора, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 336 КК України у мінімальному розмірі.

На переконання суду саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід, з врахуванням його працевлаштування, у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22.00 по 07.00 год. ранку за місцем проживання: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків прибувати за кожною вимогою суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 393 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання з метою приведення вироку до виконання.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1