Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №302/1181/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №302/1181/26

Суддя: Пухальський С. В.

Справа № 302/1181/26

Провадження № 2/302/715/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання – Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кривка Павло Павлович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги такими обставинами.

27 жовтня 2012 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено актовий запис № 83.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначає позивачка, спільне життя з відповідачем не склалося. Упродовж подружнього життя між ними виникали конфлікти та непорозуміння, внаслідок чого сторони поступово втратили взаєморозуміння та почуття один до одного, а сімейні відносини між ними фактично припинилися.

Позивачка вказує, що на початку 2023 року відповідач виїхав на заробітки до Чеської Республіки. Відтоді сторони спільно не проживають, сімейних та подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. За таких обставин, на переконання позивачки, шлюб між сторонами фактично припинився та існує лише формально.

Позивачка зазначає, що дійшла остаточного висновку про неможливість подальшого спільного життя з відповідачем та збереження шлюбу. Вважає, що його розірвання не суперечитиме інтересам сторін та їхніх дітей.

За твердженням позивачки, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, однак ініціативи щодо юридичного оформлення припинення шлюбу не виявляє, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

Посилаючись на наведені обставини та положення статей 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 83.

Судові витрати у справі позивачка просить покласти на неї.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивачки – адвокат Кривка Павло Павлович подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за останнім відомим суду місцем його проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оскільки сторона позивачки не заперечувала проти заочного розгляду справи, а відповідач, щодо якого судом вжито передбачені законом заходи повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав та про причини неявки суд не повідомив, суд відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено актовий запис № 83. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно.

Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини пред`явлення позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оцінивши встановлені обставини та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені. Сторони з початку 2023 року спільно не проживають, спільного господарства не ведуть та подружніх відносин не підтримують. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та не має наміру відновлювати сімейні відносини з відповідачем.

При цьому суд враховує тривалий період окремого проживання сторін, фактичне припинення між ними подружніх відносин, а також відсутність у матеріалах справи обставин, які б свідчили про наявність реальних передумов для примирення сторін та відновлення сімейних відносин.

За таких обставин суд доходить висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, шлюб існує лише формально, а подальше його збереження суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення. Наявність у сторін двох дітей сама по собі не є перешкодою для розірвання шлюбу, оскільки збереження формального шлюбу за відсутності фактичних сімейних відносин не відповідає меті сімейного союзу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі статей 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 4, 10–13, 19, 76–81, 89, 258, 259, 263–265, 268, 273, 280–283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кривка Павло Павлович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 27 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 83, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу на заочне рішення суду відповідач може подати безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Пухальський С. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua