Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №691/1420/25 — Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1420/25

Провадження № 2/691/382/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 54000,00 грн, з тих підстав, що 01 червня 2025 року уклав договір позики та дав в борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 65000,00 грн, про що той написав розписку. Відповідач зобов`язався повернути кошти впродовж двох місяців з дати укладення договору позики, тобто до 01.08.2025. На вказану дату 01.08.2025 і по даний час, відповідач виконав перед позивачем взяті на себе зобов`язання частково, повернувши кошти в розмірі 11000,00 грн трьома оплатами 10.07.2025, 12.08.2025 на картковий рахунок по 4000,00 грн. Та, 02.10.2025 - 3000,00 грн готівкою. При цьому виконання зобов`язання з повернення решти грошових коштів в сумі 54000,00 грн, в строк встановлений договором відповідач не виконав. На момент складання та подання цієї позовної заяви договір позики не було розірвано, виконано або/чи визнано недійсним в судовому порядку. У зв`язку з цим, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг у розмірі 54 000,00 грн, судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 30 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін на 04.12.2025, яке розглядом відкладено.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлені належно.

Позивач ОСОБА_1 в заяві/телефонограмі до суду, просив здійснити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, вдруге, будучи належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджено в тому числі рекомендованим повідомленням R067087149193, оголошення про виклик особи, розміщенням на сайті судової влади України. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, суд вважає, за можливе здійснити розгляд справи (позовної заяви) та згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Та, за змістом статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом спору у справі, яка розглядається, є стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини 2 статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Із матеріалів справи встановлено, 01 червня 2025 року ОСОБА_1 (позикодавець, позивач) надав в позику ОСОБА_2 (позичальник, відповідач) грошові кошти в розмірі 65 000,00 грн, що підтверджується договором позики та письмовою розпискою відповідача. На розписці наявний особистий підпис відповідача. Та, згідно з умовами цієї розписки, останній зобов`язувався повернути вказану суму позики до 01.08.2025 року.

Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів, а тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про те, що розписка є замінником письмової форми правочину, яка свідчить про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.

Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. Письмове застереження про завершену дію передання коштів позичальнику, що міститься в тексті договору, не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 08.04.2021 року у справі № 500/1755/17.

У відповідності до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач стверджує, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання, повернувши кошти в розмірі 11000,00 грн трьома платежами 10.07.2025, 12.08.2025 на картковий рахунок по 4000,00 грн, та 02.10.2025 - 3000,00 грн готівкою. При цьому виконання зобов`язання з повернення решти грошових коштів в сумі 54 000,00 грн, в строк встановлений договором відповідач не виконав.

Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Факт отримання відповідачем у борг вказаної суми грошових коштів підтверджено представленою позивачем розпискою від 01.06.2025 року.

Наявність у позивача оригіналу вказаної боргової розписки свідчить про невиконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення суми боргу позивачу, що узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.

Відповідчем ОСОБА_2 жодних доказів на спростування доводів позивача ОСОБА_1 зазначених ним у позові або ж сплати останньому боргу за борговою розпискою, до суду не подано.

Судом, при прийнятті рішення за вказаним позовом, взято до уваги й інші висновки/правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах: від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16, від 27 травня 2021 року у справі № 369/12376/17, від 08 червня 2022 року у справі № 369/13872/18.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач отримав грошові кошти та не виконав своїх зобов`язань за договором позики, що оформлений розпискою, щодо повернення позивачу суми позики, суд оцінивши наявні у справі письмові докази, дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту судом, та заявлені вимоги про стягнення на його користь з відповідача суми позики в заявленому розмірі є доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, та у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову. Відтак, на користь позивача слід стягнути 54 000,00 грн.

В силу статті 141 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", судові витрати позивача підлягають відшкодуванню, та стягненню з відповідача, зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 526, 599, 626, 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 13, 28, 76 - 81, 89, 133, 141, 233, 258 - 260, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 54 000,00 грн (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), та судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 19 січня 2001 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області від 11.01.2012, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя Л. П. Синиця