Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №904/5923/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

(ДОДАТКОВА)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/5923/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - АТ «ДТЕК», відповідач, заявник)

про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» (далі - Товариство, позивач)

до АТ «ДТЕК»

про визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ «ДТЕК», оформленого протоколом від 09.09.2025 №33 засідання комісії з розгляду акта про порушення договірних умов від 21.07.2025 №118.

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до АТ «ДТЕК» про визнання незаконним та скасування рішення комісії відповідача, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду акта про порушення договірних умов.

2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 07.04.2026 у цій справі у задоволенні позову відмовив.

3. Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 22.04.2026 заяву АМ «ДТЕК» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив та стягнув з Товариства на користь АТ «ДТЕК» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 03.06.2026 у цій справі апеляційні скарги Товариства на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду поклав на скаржника та клопотання Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, залишив без задоволення.

5. Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 17.06.2026 у цій справі у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/5923/25 відмовив, заяву АТ «ДТЕК» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №904/5923/25 задовольнив частково, стягнув з Товариства на користь АТ «ДТЕК» витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи №904/5923/25 у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000,00 грн, у задоволенні решти вимог заяви АТ «ДТЕК» про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

6. Верховний Суд постановою від 17.09.2026 у цій справі касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі №904/5923/25 - без змін.

6.1. При цьому, до Верховного Суду надійшов Відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав таке:

«Відповідач, у відповідності до положень ст. 126 ГПК України, вважає за необхідне заявити вимогу про стягнення з Позивача витрат на професійну правову допомогу у суді касаційної інстанції, попередній розмір яких становить 25 000,00 грн.

Точний розмір витрат на професійну правову допомогу буде повідомлений пізніше шляхом подання письмової заяви з урахуванням часу, витраченого на підготовку процесуальних документів, та участь у судових засіданнях, враховуючи складність судової справи».

6.2. У постанові від 17.09.2026 у цій справі зазначено, зокрема, таке:

- відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив доводи скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін (пункт 5.1);

- також, у відзиві на касаційну скаргу АТ «ДТЕК» заявило вимогу про стягнення з Товариства витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, попередній розмір яких становить 25 000,00 грн (пункт 5.2);

- шодо означеної АТ «ДТЕК» у відзиві на касаційну скаргу вимоги про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд касаційної інстанції зазначає, що вказане клопотання буде розглянуто у строки і спосіб, передбачені ГПК України за умови дотримання частини восьмої статті 129 ГПК України (пункт 10.2).

7. АТ «ДТЕК» 18.09.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, у якій заявник просить: ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з Товариства на користь АТ «ДТЕК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які понесені відповідачем у зв`язку із розглядом справи № 904/5923/25 у суді касаційної інстанції.

7.1. До матеріалів заяви АТ «ДТЕК», як вказано у додатках, додано, зокрема: копію договору про надання правничої допомоги, копію звіту про надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги.

8. Верховний Суд ухвалою від 21.09.2026 у цій справі заяву АТ «ДТЕК» про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) у справі №904/5923/25 прийняв до розгляду, повідомив учасників справи, що розгляд вказаної заяви відбудеться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та те, що учасники справи мають право подати письмові пояснення, заперечення щодо означеної заяви, а відсутність пояснень, заперечень щодо цієї заяви не перешкоджає її розгляду.

9. Вказана ухвала доставлена в Електронний кабінет Товариства 21.09.2026 о 19:40 год.

10. Від позивача станом на 28.09.2026, тобто протягом шести календарних днів з дати отримання ухвали від 21.09.2026 у цій справі, до Суду не надійшли пояснення/заперечення/клопотання щодо поданої відповідачем заяви.

11. Розглянувши заяву АТ «ДТЕК» та дослідивши матеріали цієї справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

12. Як убачається з матеріалів справи, у поданому відповідачем відзиві на касаційну скаргу, який підписано адвокаткою Тищенко Т.А., АТ «ДТЕК» заявило вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та вказало, що попередній їх розмір становить 25 000,00 грн.

12.1. Також, відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказав, що точний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде повідомлений пізніше шляхом подання письмової заяви з урахуванням часу, витраченого на підготовку процесуальних документів, та участь у судових засіданнях, враховуючи складність справи.

13. Верховний Суд виходить з того, що в силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

14. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

15. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

16. Верховний Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

17. Отже, з огляду на зміст означений у пункті 16 цієї постанови (додаткової) та відзиву на касаційну скаргу (пункт 6.1), у якому зазначено клопотання про покладення судових витрат на Товариство, беручи до уваги статтю 123 ГПК України, Суд дійшов висновку, що АТ «ДТЕК» здійснило дії щодо заявлення заяви про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

18. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (додаткова постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

19. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

20. Так, відповідач подав докази, що підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу 18.09.2026, на наступний день після ухвалення постанови Судом (17.09.2026), тобто у строк протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у цій справі.

21. Судом, перевірено матеріали цієї справи та заяви АТ «ДТЕК» і встановлено, що до 18.09.2026 відповідачем подано та у матеріалах справи містяться такі документи:

- договір про надання правничої допомоги від 01.01.2026 №624-ДнЕМ-РП (далі - Договір), укладений АТ «ДТЕК» і Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» (далі - Об`єднання);

- звіт про надання правничої допомоги за договором від 17.09.2026 №68/904/5923/25-ДнЕМ (далі - Звіт);

- довіреність від 16.04.2025 №176/2025;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.12.2017 серія ДП №3577.

22. При цьому, до заяви про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) додано квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувачів ЄСІТС, а саме Товариства (№8796317, дата доставки - 18.09.2026, час - 08:55).

22.1. Отже, АТ «ДТЕК» дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

22.2. За таких обставин, та ураховуючи означене у пунктах 6 - 7.1 цієї постанови (додаткової), правові підстави для залишення без розгляду заяви АТ «ДТЕК» про ухвалення додаткової ухвали або відмови в задоволенні такої заяви у зв`язку з недотриманням останнім вимог, передбачених статтями 80, 124, 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України, відсутні.

8.23. Верховний Суд виходить з того, що зміст Звіту свідчить про те, що Об`єднанням надано правничу допомогу під час розгляду цієї справи у Верховному Суді, а саме:

- ознайомлення з касаційною скаргою (витрачено 3,5 години) та підготовка відзиву (витрачено 8 годин);

- участь у двох судових засіданнях: 03.09.2026 (витрачено 15 хв.); 17.09.2026 (витрачено 25 хв.).

8.23.1. Відповідач і Об`єднання підписали Звіт без зауважень і фактично АТ «ДТЕК» прийняв надану правничу допомогу загальний розмір, якої склав 10 000,00 грн, що свідчить про те, що Звіт містить у собі елементи акта приймання-передачі.

24. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24.1. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

25. У матеріалах справи міститься відзив на касаційну скаргу, який подавався адвокатом представником АТ «ДТЕК» Тищенко Т.А., та у судових засіданнях 03.09.2026 і 17.09.2026 у суді касаційної інстанції інтереси заявника представляла адвокатка Тищенко Т.А. на підставі довіреності, яка містяться в матеріалах цієї справи.

26. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

27. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

28. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

29. У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

30. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

31. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

32. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

33. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

34. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (така ж правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

35. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

36. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

37. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

38. Верховний Суд також звертається до правового висновку, який викладено у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

39. Верховний Суд також наголошує, що у пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи».

40. Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

41. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

42. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

43. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані АТ «ДТЕК» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими. Суд враховує дати документів, які надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов договору про надання правової (правничої) допомоги, сутність представництва у суді.

44. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих АТ «ДТЕК» на обґрунтування заяви, також звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зокрема, такого змісту:

« 127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)»;

« 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку»;

« 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18»;

« 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права»;

« 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

45. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

46. Слід зазначити, що Товариство не скористалося правом на подання заперечення щодо заяви відповідача чи клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

47. Як зазначено вище, відповідачем подано Звіт, який підписано Об`єднанням і АТ «ДТЕК» і в якому погоджено надання правничої допомоги під час розгляду цієї справи у Верховному Суді, а саме:

- ознайомлення з касаційною скаргою (витрачено 3,5 години) та підготовка відзиву (витрачено 8 годин);

- участь у двох судових засіданнях: 03.09.2026 (витрачено 15 хв.); 17.09.2026 (витрачено 25 хв.).

49. При цьому, загальний розмір винагороди склав 10 000,00 грн.

50. Суд наголошує, що ознайомлення з касаційною скаргою входить до підготовки відзиву на касаційну скаргу, і саме Об`єднання у Звіті зазначило, що адвокаткою Тищенко Т.А. витрачено на участь у двох судових засіданнях всього 40 хв.

51. Стосовно підготовки відзиву на касаційну скаргу та участі у двох судових засіданнях, то Суд враховує, що:

- по-перше, правова позиція АТ «ДТЕК» з моменту подачі відзиву на позовну заяву у суді першої інстанції стала та не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося;

- по-друге, адвокатка Тищенко Т.А., в тому числі, надавала правову допомогу АТ «ДТЕК» у суді першої та апеляційної інстанцій, а також підписала відзив на касаційну скаргу, тому, відповідно, обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають;

- по-третє, відзив на касаційну скаргу містить тези та висновки, які вже були зазначені адвокаткою Тищенко Т.А. у інших документах, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу;

- по четверте, представники Товариства та АТ «ДТЕК» повідомили Суд, що у провадженні судів перебуває низка справ, між тими ж сторонами з подібним предметом, а саме визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ «ДТЕК», оформленого протоколом засідання комісії з розгляду акта про порушення договірних умов Товариством, що свідчить про напрацювання сталої позиції відповідачем у цій категорії справ, яка є повторюваною;

- по-п`яте, витрати часу адвокаткою на участь у судових засіданнях тривалістю 40 хв і означене вище, на переконання Суду, свідчить про те, що розмір гонорару за підготовку відзиву та участь у судових засіданнях (10 000,00 грн) є неспівмірним, не пропорційним, не є необхідними витратами та у повній мірі не відповідає принципам справедливості, розумності, необхідності та реальності.

52. Таким чином, ураховуючи часткову подібність відзиву на касаційну скаргу до інших документів, які надавалися відповідачем, 40 хв. участі адвокатки у судових засіданнях, то керуючись зазначеними вище критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву АТ «ДТЕК» та документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій постанові (додатковій), дійшла висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, та покладення витрат у розмірі 5 000,00 грн [1 000,00 грн за участь у двох судових засіданнях (40 хв. як визначено самим відповідачем) та 4 000,00 грн за підготовку відзиву на касаційну скаргу].

53. Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви АТ «ДТЕК», виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, викладеної у цій постанові (додатковій), та керуючись статтями 2, 123, 80, 73, 75-79, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з Товариства на користь АТ «ДТЕК» 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірними з правничою допомогою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на позивача.

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн.

3. У задоволенні іншої частини заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) відмовити.

4. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова (додаткова) набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос