Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №560/21353/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21353/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 роки із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2023 року по 26.02.2025 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 07 вересня 2016 року до 26.02.2025 року.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 роки із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2023 року по 26.02.2025 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 07 вересня 2016 року до 26.02.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 07 вересня 2016 року по 26 лютого 2025 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Стверджує, що за цей період відповідач не виплачував їй індексацію грошового забезпечення в належному розмірі. 03.11.2025 вона звернулася до відповідача із заявою про проведення індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Також просила виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати. Листом від 14.11.2025 №1669/фс відповідач відмовив у задоволенні заяви. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою у військової частини НОМЕР_1 витребувано письмову інформацію про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення в лютому 2018 року та в березні 2018 року (з відображенням конкретних складових та з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Щодо періоду з 07.09.2016 по 28.02.2018 відповідач зазначає таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 визначено завдання підняти доходи працівників бюджетної сфери таким чином, щоб загальний розмір усіх складових доходу в грудні 2015 року перевищив суму індексації, а подальше обчислення індексу споживчих цін здійснювати з січня 2016 року. На виконання цієї постанови Міністром оборони України прийнято рішення від 31.12.2015 №248/3/1/1150 про підвищення рівня доходів військовослужбовців у грудні 2015 року за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. На думку відповідача, базовим місяцем є грудень 2015 року. Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, індексація за вказаний період становить 0,00 грн.

Щодо періоду з 01.03.2018 по 26.02.2025 відповідач зазначає таке. З підвищенням посадових окладів у березні 2018 року базовим місяцем став березень 2018 року. Індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 103 відсотки лише у жовтні 2018 року, і з грудня 2018 року грошове забезпечення позивача індексувалося. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік. З січня 2024 року по лютий 2025 року індексація нараховувалася і виплачувалася. Вимоги щодо індексації-різниці відповідач вважає передчасними, оскільки між сторонами існує спір щодо базового місяця. Також відповідач вважає, що нарахування сум індексації належить до його повноважень як роботодавця.

Щодо компенсації податку з доходів фізичних осіб відповідач вважає, що право на неї виникає у позивача не у зв`язку з виконанням обов`язків служби, а через спірну бездіяльність відповідача.

Щодо компенсації втрати частини доходів відповідач вважає, що на цей час немає нарахованих та невиплачених позивачу сум і немає дати виплати заборгованості.

Крім того, відповідач звертає увагу на два періоди. З 13.09.2022 по 07.09.2023 позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною і грошове забезпечення їй не виплачувалося. З 22.01.2024 по 03.03.2024 позивач не проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 .

На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у періоди з 07.09.2016 по 22.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025. Ці періоди підтверджуються листом військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2025 №1669/фс, витягами з наказів командира військової частини від 22.01.2024 №23, від 03.03.2024 №65, від 26.02.2025 №59 та витягом з послужного списку.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2022 №233 (по стройовій частині) позивач з 13 вересня 2022 року вибула у відпустку по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Згідно з витягом з наказу від 07.09.2023 №260 (по стройовій частині) позивач прибула з цієї відпустки 07 вересня 2023 року.

Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 7298,99 грн. Воно складалося з окладу за військовим званням 40,00 грн, посадового окладу 645,00 грн, надбавки за вислугу років 34,25 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 359,62 грн, премії 3483,00 грн та щомісячної додаткової грошової винагороди 2737,12 грн. У березні 2018 року грошове забезпечення позивача становило 7726,29 грн. Воно складалося з окладу за військовим званням 40,00 грн, посадового окладу 657,86 грн, надбавки за вислугу років 34,89 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 366,37 грн, премії 3729,81 грн та щомісячної додаткової грошової винагороди 2897,36 грн.

У листі від 14.11.2025 №1669/фс відповідач повідомив позивача про таке. Індексація грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 нараховувалася з урахуванням базового місяця грудня 2015 року і становить 0,00 грн. За період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 22.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025 індексація нараховувалася із застосуванням базового місяця березня 2018 року.

Позивач вважає, що у спірний період їй не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу в період з 07.09.2016 по 28.02.2018 суд зазначає таке.

Правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Абзацом першим пункту 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, до таких доходів належить грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. У редакції, чинній станом на 9 листопада 2021 року, до них належить грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Абзацом другим пункту 4 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, було передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141) пункт 4 Порядку №1078 викладено в новій редакції. Відповідно до абзацу другого пункту 4 у цій редакції оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Порядку №1078 у редакції Постанови №141 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078 - у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Отже, у нормах Порядку №1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006р. №690 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008р. №170 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, що правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) пункт 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.12.2015.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом другим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин посадові оклади військовослужбовців встановлювались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності з 01.01.2008.

З набранням чинності Постановою №1294 з 01.01.2008 відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Тому, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078, січень 2008 року є базовим для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року.

У період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались.

З набранням чинності Постанови №704 відбулось збільшення посадових окладів військовослужбовців, яке, відповідно, призвело до зміни базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача.

Доводи відповідача про те, що базовим місяцем є грудень 2015 року, суд відхиляє. Відповідач посилається на Постанову №1013 та рішення Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/1/1150. Проте, як зазначає сам відповідач, у грудні 2015 року доходи військовослужбовців підвищено за рахунок збільшення розміру премії та щомісячної додаткової грошової винагороди, а не посадових окладів. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 таке зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (окладів) не є підставою для зміни базового місяця індексації.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, та обставина, що позивач розпочала проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 07.09.2016, не змінює базового місяця. Базовий місяць визначається місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців, яке востаннє до 01.03.2018 відбулося у січні 2008 року.

Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року.

Враховуючи наведене, необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Також необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період із застосуванням базового місяця січня 2008 року.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.02.2025 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд зазначає таке.

Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзацом третім пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 було визначено, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

У редакції Постанови №141 абзацом третім пункту 5 Порядку №1078 визначено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 було передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У редакції, чинній станом на 9 листопада 2021 року, абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації нараховується, то ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

Своєю чергою, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація-різниця за період з 01.03.2018 року по 26.02.2025 року.

За приписами абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 та відповідно до даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін сума індексації за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року потрібно помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762 грн * 253,30% / 100). Ця сума становить 4463,15 грн.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для правильного вирішення справи необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що вона має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 26.02.2025 року і що це право порушив відповідач.

Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру, оскільки відповідно до речення другого абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260). Він визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно п.8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

За аналізом наданої відповідачем картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік вбачається, що грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило в загальному розмірі 7298,99 грн, а в березні 2018 року становило 7726,29 грн. Обидві суми складаються з видів грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Тобто розмір грошового забезпечення позивача збільшився у березні 2018 року на 427,30 грн і не перевищує суму можливої індексації (4463,15 грн).

Отже, позивачу мало бути нараховано індексацію грошового забезпечення в розмірі 4035,85 грн. Ця сума становить різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4463,15 грн - 427,30 грн).

Доводи відповідача про передчасність вимог щодо індексації-різниці суд відхиляє. Базовий місяць для періоду до 28.02.2018 визначено судом у цьому рішенні - січень 2008 року. Суд установив розмір підвищення доходу (А) та суму можливої індексації (Б) у березні 2018 року, як того вимагають висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, на яку посилається і сам відповідач.

Посилання відповідача на те, що індекс споживчих цін перевищив поріг індексації лише у жовтні 2018 року, стосується поточної індексації. Воно не спростовує права позивача на індексацію-різницю, яка визначається у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) і до якої відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078 надалі додається поточна індексація.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Отже, індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 по 31 грудня 2023 року не нараховувалась та не виплачувалась правомірно.

Також суд враховує доводи відповідача щодо періодів, у які позивачу не виплачувалося грошове забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 .

Перший такий період: з 13.09.2022 позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з якої прибула 07.09.2023. Це підтверджується витягами з наказів від 13.09.2022 №233 та від 07.09.2023 №260. Грошове забезпечення в цей період позивачу не виплачувалося, що підтверджується картками особового рахунку за 2022 та 2023 роки.

Другий період: з 22.01.2024 по 02.03.2024 позивач не перебувала на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Це підтверджується витягами з наказів від 22.01.2024 №23 та від 03.03.2024 №65.

Оскільки індексація-різниця є складовою грошового забезпечення, у ці періоди обов`язок відповідача щодо її нарахування та виплати відсутній.

Водночас згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 9 листопада 2021 року, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Отже, після повернення позивача з відпустки для догляду за дитиною та після повторного зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 03.03.2024 базовим місяцем для проведення індексації залишається березень 2018 року. Тому право позивача на індексацію-різницю зберігається за наступні періоди проходження служби.

Отже, позивачу мало бути нараховано щомісячну індексацію-різницю в розмірі 4035,85 грн за періоди з 01.03.2018 по 12.09.2022, з 01.01.2024 по 21.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд керується принципами верховенства права та ефективності захисту. За зазначені періоди відповідачем не здійснено належного обрахування сум індексації грошового забезпечення позивача. Тому належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності, як пасивної поведінки, військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу належних сум індексації грошового забезпечення за вказані періоди. Також належним способом захисту є зобов`язання відповідача провести перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення за ці періоди, виходячи із щомісячної фіксованої величини 4035,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Що стосується вимог про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, суд зазначає таке.

Відповідно до підп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (із подальшими змінами) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Доводи відповідача про те, що право на компенсацію сум податку виникає у позивача не у зв`язку з виконанням обов`язків служби, суд відхиляє. Право на індексацію грошового забезпечення, як на його складову, позивач набула саме у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження військової служби. Те, що ця індексація підлягає виплаті на підставі судового рішення, не змінює правової природи виплати.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 та від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 07 вересня 2016 року до 26.02.2025 року суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону №2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону №2050-III під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. До них належить, серед іншого, сума індексації грошових доходів громадян.

За правилами статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Верховний Суд у постанові від 29 травня 2025 року у справі №640/12053/21 зазначив, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Тобто зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

У цій же постанові Верховний Суд послався на свою постанову від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19. У тій справі Верховний Суд визнав безпідставними доводи судів попередніх інстанцій про те, що право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили відповідним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. Суд зауважив, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20 відступив від висновків, відповідно до яких необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію є попереднє звернення особи із заявою про її виплату та отримання відмови. Судова палата виходила з того, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Як встановлено судом, відповідач не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за такі періоди: з 07.09.2016 по 28.02.2018 - із застосуванням базового місяця січня 2008 року; з 01.03.2018 по 12.09.2022, з 01.01.2024 по 21.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025 - у вигляді щомісячної індексації-різниці.

Право позивача на ці суми визнано цим рішенням. Сума індексації грошових доходів громадян є доходом у розумінні статті 2 Закону №2050-III.

Отже, невиплата позивачу сум індексації грошового забезпечення у встановлені строки є юридичним фактом, з яким Закон №2050-III пов`язує виникнення права на компенсацію. Одночасно з виплатою сум індексації грошового забезпечення у відповідача виникає обов`язок щодо виплати позивачу суми компенсації втрати частини доходів.

Доводи відповідача про те, що на цей час немає нарахованих та невиплачених позивачу сум і немає дати виплати заборгованості, суд відхиляє. Вони суперечать наведеним висновкам Верховного Суду, відповідно до яких право на компенсацію особа набуває незалежно від попереднього нарахування доходу, зокрема і тоді, коли дохід підлягає нарахуванню на підставі судового рішення.

Посилання відповідача на необхідність попереднього звернення із заявою про виплату компенсації суд також відхиляє, з огляду на висновки Судової палати у справі №560/8194/20. Крім того, позивач 03.11.2025 зверталася до відповідача із заявою, у якій, серед іншого, просила нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Листом від 14.11.2025 №1669/фс відповідач у цьому фактично відмовив.

Обставини перебування позивача з 13.09.2022 по 07.09.2023 у відпустці по догляду за дитиною та непроходження нею служби у військовій частині НОМЕР_1 з 22.01.2024 по 02.03.2024 враховано судом при визначенні періодів, за які підлягає нарахуванню індексація грошового забезпечення. Компенсація обчислюється на ці суми. Так само сум індексації, від яких обчислюється компенсація, немає за 2023 рік, коли дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Також належним способом захисту є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку компенсацію на суми індексації грошового забезпечення за визначені судом періоди за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 12.09.2022, з 01.01.2024 по 21.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025 включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 12.09.2022, з 01.01.2024 по 21.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025, виходячи із щомісячної фіксованої величини 4035,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 07.09.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 12.09.2022, з 01.01.2024 по 21.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суми індексації грошового забезпечення за періоди з 07.09.2016 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 12.09.2022, з 01.01.2024 по 21.01.2024 та з 03.03.2024 по 26.02.2025 за весь час затримки виплати - по день фактичної виплати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя В.К. Блонський