Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №560/10016/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10016/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у призові ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, його включенні до складу військової команди НОМЕР_1 згідно з поіменним списком ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.05.2026 № 3135/2 та відправленні у складі команди НОМЕР_1 до місця проходження військової служби.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5642 від 08.05.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в частині, що стосується призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлення його до Військової частини НОМЕР_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.05.2026 № 134 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити солдата ОСОБА_1 , радіотелефоніста радіостанції взводу зв`язку 4 понтонно-мостового батальйону Військової частини НОМЕР_2 , з військової служби та виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що до 03.05.2026 мав оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за матір`ю, яка потребує такого догляду. 02.05.2026 через ЦНАП подав заяву про надання (продовження) відстрочки. 08.05.2026 був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов медичний огляд та був призваний на військову службу під час мобілізації, хоча станом на цю дату відповіді на заяву про відстрочку не отримував, а передбачений законодавством строк розгляду заяви комісією не сплив.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- належним чином засвідчену копію наказу керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення його для проходження військової служби за мобілізацією або витяг з нього в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.05.2026 про надання йому відстрочки від призову на військову службу (в тому числі у формі копії протоколу засідання комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання або відмови у наданні відстрочки ОСОБА_1 );

- належним чином засвідчену копію довідки з висновком військово-лікарської комісії про придатність ОСОБА_1 до військової служби за станом здоров`я.

Витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позов, в якому, не заперечуючи фактичних обставин, викладених позивачем (наявність документів на відстрочку, подання заяви 02.05.2026, відсутність її розгляду станом на 08.05.2026), заперечувала проти задоволення позову в частині вимог до неї, посилаючись на те, що командир військової частини не мав підстав сумніватися в правомірності дій ТЦК та СП, а зобов`язання звільнити позивача зі служби залежить від волевиявлення самого позивача (подання рапорту).

ІНФОРМАЦІЯ_4 відзиву на позов не подав, однак на виконання ухвали суду від 10.06.2026 листом № 13072 надав суду: витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2026 № 5642 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яким солдата ОСОБА_1 , 1971 р.н., РНОКПП НОМЕР_3 , згідно з поіменним списком № 3135/2 від 08.05.2026 призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_1 . Також надано копію довідки військово-лікарської комісії № 2026-0508-1236-1991-3 від 08.05.2026, згідно з якою за результатами медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача визнано придатним до військової служби.

Ухвалою суду від 13.07.2026 частково задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ):

- належним чином засвідчену копію повного витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 ;

- письмову інформацію з підтвердженням про результати розгляду комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 (комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ) заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, від 02.05.2026.

Витребувано в Управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради (вул. Соборна, 16, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001):

- письмову інформацію з підтвердженням про те, коли (точна дата) копію заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, сформовану засобами Порталу Дія 02.05.2026, та копії доданих до неї документів, було надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_6 (чи до іншого суб`єкта надання адміністративних послуг) для опрацювання та прийняття рішення;

- письмову інформацію з підтвердженням про те, чи було отримано Управлінням адміністративних послуг Хмельницької міської ради повідомлення від суб`єкта надання адміністративних послуг про результат опрацювання заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, від 02.05.2026. У разі наявності такого повідомлення, надати його належним чином засвідчену копію.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , попри встановлений судом строк, витребуваних доказів (витягу з Реєстру, інформації про результати розгляду заяви позивача) суду не надав.

Ухвалою суду від 22.09.2026 відмовлено в поновленні строку на подання заяви про зміну предмета позову в частині доповнення його вимогою про визнання протиправним рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (протокол № 20 від 05.05.2026), та відмовлено в задоволенні заяви про залучення Шостого відділу співвідповідачем.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач до 03.05.2026 включно мав оформлену в установленому порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за матір`ю - ОСОБА_2 , що підтверджується роздруківкою електронного військово-облікового документа позивача станом на 01.05.2026.

02.05.2026 позивач через ЦНАП Хмельницької міської ради подав заяву про надання (продовження) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону, додавши до неї: картку платника податків; Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду № 63 від 11.03.2026, виданий відділом з питань соціальної політики Ярмолинецької селищної ради; висновок лікарсько-консультативної комісії від 04.03.2026 № 260 про потребу матері позивача в постійному сторонньому догляді; свідоцтво про народження позивача. Факт подання заяви та зазначених документів підтверджується описом наданих документів з печаткою ЦНАП та підписом адміністратора від 02.05.2026 і відповідачами не заперечується.

08.05.2026 позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5642 від 08.05.2026 призваний на військову службу під час мобілізації і направлений до військової команди « НОМЕР_1 » згідно з поіменним списком від 08.05.2026 № 3135/2.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.05.2026 № 134 позивача призначено на посаду радіотелефоніста радіостанції взводу зв`язку 4 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу цієї частини на всі види забезпечення, що підтверджується довідкою форми 5 № 905 від 20.05.2026 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2026 № 134, наданими у відповідь на адвокатський запит представника позивача.

Вважаючи дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Згідно з ч. 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

(Суд звертає увагу, що чинна редакція статті 23 Закону № 3543-XII, доповнена новою частиною сьомою на підставі Закону № 4782-IX від 11.02.2026, змістила нумерацію: положення про перевірку підстав для відстрочки міститься у частині восьмій (а не сьомій, як помилково зазначено сторонами в поданих до суду документах), а положення про оформлення відстрочки за допомогою Єдиного державного реєстру - у частині дев`ятій цієї статті).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).

Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Абзацом першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до абзацу третього пункту 60 Порядку № 560 комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

Ключове значення для вирішення цього спору має абзац одинадцятий пункту 60 Порядку № 560, яким імперативно встановлено: до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Кореспондуючою є норма абзацу першого пункту 63 Порядку № 560, згідно з якою військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім вичерпно визначених у цій нормі винятків, жоден з яких до позивача не застосовується.

Відповідно до пункту 94 Порядку № 560 до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).

Абзацом четвертим пункту 81 Порядку № 560 передбачено, що у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов.

Щодо розподілу обов`язку доказування, ч. 2 ст. 77 КАС України встановлює: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо правового регулювання статусу військовослужбовця та підстав звільнення з військової служби, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) початком проходження військової служби вважається, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Перелік підстав звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є вичерпним і визначений ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII. Під час дії воєнного стану такими підставами є: досягнення граничного віку; непридатність за станом здоров`я або тимчасова непридатність за висновком ВЛК; набрання законної сили обвинувальним вироком; сімейні обставини або інші поважні причини за переліком, визначеним ч. 12 цієї статті; звільнення з полону; скорочення штатів (для вищого офіцерського складу); призначення на окремі визначені законом посади. Підстави звільнення з військової служби у зв`язку з протиправністю (незаконністю) самої процедури призову зазначений перелік не містить.

Щодо вимог про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказу про призов.

Суд встановив, що станом на дату призову позивача (08.05.2026) в матеріалах справи наявні докази того, що позивач: (а) мав документально підтверджені підстави для відстрочки за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (Акт про встановлення факту постійного догляду, висновок ЛКК); (б) мав раніше оформлену та чинну до 03.05.2026 відстрочку саме з цієї підстави; (в) 02.05.2026, тобто до призову, подав через ЦНАП заяву про відстрочку з повним пакетом підтвердних документів; (г) станом на 08.05.2026 передбачений абзацом третім пункту 60 Порядку № 560 семиденний строк розгляду цієї заяви комісією не сплив.

За таких обставин абзац одинадцятий пункту 60 та абзац перший пункту 63 Порядку № 560 імперативно забороняли як призов позивача, так і саме направлення його на медичний огляд ВЛК до прийняття комісією рішення за його заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на ІНФОРМАЦІЯ_4 покладався обов`язок довести правомірність своїх дій та наказу про призов, зокрема довести, що станом на 08.05.2026 ним було перевірено відсутність у позивача права на відстрочку та статус розгляду поданої ним заяви (наприклад, шляхом перевірки Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до якого, за наведеними самим позивачем нормами, вносяться відомості про подані заяви про відстрочку).

ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не подав суду відзиву на позов, а надані ним на виконання ухвали суду наказ про призов та довідка ВЛК не містять жодних відомостей чи доказів того, що станом на 08.05.2026 цим відповідачем перевірявся статус розгляду заяви позивача про відстрочку. Більше того, у своєму листі на виконання ухвали суду ІНФОРМАЦІЯ_4 прямо підтвердив відсутність у нього самого будь-якої інформації щодо результатів розгляду цієї заяви, чим фактично визнав, що на момент призову такою інформацією не володів і, відповідно, обставину дотримання встановленої абзацом одинадцятим пункту 60 та абзацом першим пункту 63 Порядку № 560 заборони призову до ухвалення комісією рішення не перевіряв.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та включення його до складу військової команди, а також наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5642 від 08.05.2026 в частині призову позивача, є такими, що прийняті необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення і з порушенням прямої законодавчої заборони, а тому є протиправними. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини № 134 в частині зарахування до списків особового складу.

Оцінюючи цю вимогу, суд виходить з того, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 134 від 08.05.2026 є індивідуальним актом іншого суб`єкта владних повноважень, аніж ІНФОРМАЦІЯ_4 , і його законність підлягає окремій оцінці за критеріями ч. 2 ст. 2 КАС України, виходячи саме з повноважень, меж дій та обставин, що були і могли бути відомі командиру військової частини на момент видання цього наказу, а не з обставин, які стосуються виключно сфери відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до абзацу першого пункту 81 Порядку № 560 призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, включно з перевіркою підстав для надання відстрочки (пункт 6 цього Порядку, перевірку підстав щодо надання відстрочки, абзац одинадцятий пункту 60, абзац перший пункту 63 Порядку № 560), віднесено до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Наказ командира військової частини щодо зарахування особи до списків особового складу є похідним, він реалізується на підставі іменного списку військової команди, сформованого і направленого відповідним ТЦК та СП, без надання командиру військової частини повноважень і, відповідно, без покладення на нього обов`язку самостійно перевіряти дотримання ТЦК та СП процедури призову, зокрема наявність чи відсутність у прибулої особи права на відстрочку та стан розгляду поданих нею заяв.

Позивачем не надано і в матеріалах справи не міститься жодних доказів того, що командиру військової частини НОМЕР_1 на момент видання наказу № 134 було відомо або могло бути відомо про подану позивачем заяву про відстрочку, її статус чи інші обставини, які ставили б під сумнів правомірність включення позивача до складу військової команди.

За таких обставин наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 134 від 08.05.2026 в оскаржуваній частині виданий уповноваженою на це особою, в межах наданих їй повноважень, у спосіб та на підставі, визначені законодавством. Ознак, які б свідчили про протиправність саме дій та наказу військової частини НОМЕР_1 , судом не встановлено.

За таких обставин вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про зобов`язання звільнити позивача з військової служби та виключити зі списків особового складу.

Оцінюючи цю вимогу, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24), в якій Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, а зобов`язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між територіальним центром комплектування та соціальної підтримки й позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, є неефективним способом захисту та створює ситуацію невиконуваності судового рішення.

Цей висновок був розвинутий Верховним Судом у постанові від 14.05.2026 у справі № 620/183/23, в якій зазначено, що право на відстрочку від призову та право на звільнення з військової служби є різними правовими категоріями, що виникають на різних стадіях правовідносин і регулюються різними нормами законодавства: право на відстрочку існує до моменту призову, тоді як після зарахування до списків особового складу військової частини особа набуває статусу військовослужбовця, і спірні правовідносини переходять зі сфери мобілізації у сферу проходження військової служби, яка регулюється спеціальним законодавством (стаття 26 Закону № 2232-XII), при цьому закон не передбачає такої підстави для звільнення, як протиправність призову, а сам факт можливого порушення процедури призову не є автоматичною підставою для звільнення зі служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись наведеними правовими позиціями, суд враховує, що перелік підстав звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, є вичерпним (ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII) і не включає протиправність процедури призову.

За таких обставин обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання військової частини звільнити його з військової служби та виключити зі списків особового складу не відповідає суті порушеного права (права на дотримання законної процедури призову) та є неефективним у розумінні правових висновків Верховного Суду, а тому вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2129,92 грн. Отже, на його користь необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у призові ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5642 від 08.05.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя В.К. Блонський