Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №560/20484/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20484/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, в якому, з урахуванням ухвали суду від 01.12.2025 про роз`єднання позовних вимог, у цій справі просить:

1. Визнати протиправними дії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо неврахування «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини, при обрахунку ОСОБА_1 «грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки» за 2022, 2024 рік.

2. Зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки» за 2022, 2024 рік, з урахуванням «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини, в тому числі виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 560/19393/24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького у період з 07.04.2017 по 16.07.2019 та з 31.08.2020 по 16.09.2024, звільнений наказом ректора Національної академії від 10.09.2024 № 1013-ос, виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 16.09.2024. 29.09.2025 набрало законної сили рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 560/19393/24, з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025, яким зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення. 30.10.2025 відповідачем здійснено виплату такої індексації у повному обсязі. Позивач вважає, що з огляду на вищезазначене відповідач мав перерахувати та доплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2024 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення як обрахункової величини, чого відповідачем зроблено не було, у зв`язку з чим позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 03.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 12.12.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що:

- грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2024 рік позивачу не виплачувалася, оскільки, як видно з витягу з наказу ректора Національної академії від 10.09.2024 № 1013-ос (долученого позивачем до матеріалів справи), з грошового забезпечення позивача, навпаки, проведено відрахування за 3 дні основної щорічної відпустки за 2024 рік, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, а тому позовна вимога щодо перерахунку такої компенсації за 2024 рік є безпідставною;

- відповідно до пункту 1 розділу I Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558), місячне грошове забезпечення складається з основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія), до складу яких індексація грошового забезпечення не входить, а тому відповідач правомірно не враховував індексацію при обрахунку компенсації за невикористані дні відпустки;

- позивача звільнено із військової служби 16 лютого 2023 року, а тому, з огляду на тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України, позивач мав звернутися до суду до 16.05.2024, однак звернувся 28.11.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького у період з 07.04.2017 по 16.07.2019 та з 31.08.2020 по 16.09.2024.

Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 10.09.2024 № 1013-ос позивача звільнено із військової служби, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 16.09.2024. Цим самим наказом, зокрема, передбачено відрахування із грошового забезпечення позивача за 3 дні основної щорічної відпустки за 2024 рік, використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 560/19393/24, з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 (набрало законної сили 29.09.2025), позовні вимоги позивача до відповідача задоволено частково та здійснено перерахунок позивачу та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням виплачених сум; індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2019, з 31.08.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 16.09.2024 - з урахуванням положень абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

30.10.2025 відповідачем здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

Суд встановив, що при обрахунку належної позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік відповідач не враховував у складі місячного грошового забезпечення позивача індексацію грошового забезпечення. Компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму потрібно застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів у тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 розділу I Інструкції № 558 місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 визначено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Щодо включення індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні відпустки.

У постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21 дійшов такого висновку: «Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки».

Враховуючи наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17, суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, маючи систематичний (щомісячний) характер та будучи однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України, мала бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася належна позивачу компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення не входить до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначеного пунктом 1 розділу I Інструкції № 558, оскільки, незважаючи на відсутність прямої згадки індексації у цьому переліку, за своєю правовою природою та систематичним (щомісячним) характером вона підлягає врахуванню у складі грошового забезпечення для цілей обчислення компенсації за невикористані дні відпустки відповідно до наведених висновків Верховного Суду.

Щодо позовної вимоги про перерахунок компенсації за невикористані дні відпустки за 2024 рік, то суд не погоджується з цією позовною вимогою з огляду на таке.

Позовна вимога позивача ґрунтується на тому, що йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2024 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення. Разом з тим, з наказу ректора Національної академії від 10.09.2024 № 1013-ос, копію якого позивач долучив до матеріалів справи на обґрунтування власних вимог, вбачається, що станом на дату звільнення позивача (16.09.2024) не існувало невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, які підлягали компенсації; навпаки, з грошового забезпечення позивача проведено відрахування за 3 дні основної щорічної відпустки за 2024 рік, використані ним у рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення.

Оскільки право на грошову компенсацію за невикористані дні відпустки згідно з пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 виникає лише за умови фактичного невикористання військовослужбовцем відповідних днів відпустки, а в цій справі встановлено протилежне - перевикористання позивачем днів відпустки за 2024 рік з відповідним відрахуванням з грошового забезпечення, підстави для нарахування та виплати позивачу будь-якої компенсації за невикористані дні відпустки за 2024 рік, а отже і для перерахунку такої (не існуючої) виплати з урахуванням індексації грошового забезпечення, відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в частині перерахунку та доплати компенсації за невикористані дні відпустки за 2024 рік є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивача звільнено із військової служби 16 лютого 2023 року, у зв`язку з чим, на переконання відповідача, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України.

Суд вважає хибним таке твердження відповідача, оскільки воно ґрунтується на обставині, що не відповідає встановленим у цій справі фактам: судом встановлено та підтверджено наказом ректора Національної академії від 10.09.2024 № 1013-ос, що позивача звільнено із військової служби та виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з 16.09.2024, а не з 16.02.2023, як помилково зазначено відповідачем. Крім того, суд враховує, що право позивача на індексацію грошового забезпечення, з урахуванням якої позивач просить здійснити перерахунок компенсації за невикористані дні відпустки, остаточно підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 560/19393/24, а виплату такої індексації здійснено відповідачем 30.10.2025, тоді як із цим позовом до суду позивач звернувся 28.11.2025, тобто в межах розумного строку з моменту остаточного встановлення та виплати індексації грошового забезпечення, з якою пов`язана заявлена в цій справі вимога.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулася за судовим захистом, а тому належним способом захисту порушеного права позивача в задоволеній частині позову є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького щодо неврахування «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини, при обрахунку ОСОБА_1 «грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки» за 2022 рік.

Зобов`язати Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки» за 2022 рік, з урахуванням «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини, в тому числі виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 560/19393/24.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Шевченка, 46,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29007 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя В.К. Блонський