Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №500/656/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/656/26

28 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області у вигляді відмови у здійсненні перерахунку періоду проходження військової служби в кратному розмірі, викладеної у листі за вих. №8500-9021/С-190/25 від 21.11.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву від 07 листопада 2025 року зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди проходження військової служби із 10.03.2022 по 17.06.2022, із 25.06.2022 по 01.11.2022, із 11.11.2022 по 14.11.2022, із 17.11.2022 по 21.11.2022, із 23.11.2022 по 22.02.2023, із 07.02.2023 по 08.04.2023, із 01.07.2023 по 06.08.2023, із 19.08.2023 по 06.01.2024, із 19.01.2024 по 19.04.2024, із 02.05.2024 по 18.05.2024, із 31.05.2024 по 22.09.2024, із 07.10.2024 по 28.03.2025, із 17.04.2025 по 11.07.2025, із 24.07.2025 по 26.08.2025 у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з березня 2022 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації та брав участь у бойових діях, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 18.05.2023. 24.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №192550011427 від 31.10.2025, яким відмовлено у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком. Зазначене рішення було оскаржено позивачем у судовому порядку та скасовано рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 як протиправне. Водночас позивач зазначає, що під час вирішення питання про призначення йому дострокової пенсії відповідачами не враховано період проходження ним військової служби за мобілізацією з березня 2022 року по 26.08.2025 із застосуванням пільгового порядку обчислення страхового стажу — один місяць служби за три. У зв`язку з цим 07.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про проведення відповідного перерахунку. Листом від 21.11.2025 №8500-9021/С-190/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило про відмову у зарахуванні періоду проходження військової служби у кратному розмірі, пославшись на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №192550011427 від 31.10.2025. Позивач вважає, що така відмова та незарахування спірного періоду військової служби у пільговому обчисленні є протиправними, порушують його право на належне обчислення страхового стажу та, відповідно, на призначення дострокової пенсії за віком, що і зумовило його звернення до суду.

Ухвалою судді від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

25.02.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує посилаючись на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2025 №192550011427, яким позивачу було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому представник відповідача зазначив, що до страхового стажу позивача не були зараховані окремі періоди роботи з огляду на невідповідності у документах, поданих для підтвердження стажу, а періоди роботи з 01.02.1999 зараховано за даними СПОВ.

27.02.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує посилаючись на відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначив, що необхідний для позивача страховий стаж становить 25 років, однак окремі періоди роботи не зараховані до страхового стажу у зв`язку з невідповідностями у трудових книжках та уточнюючих довідках.

Відповідач також зазначив, що період перебування позивача у складі спеціального миротворчого підрозділу МВС у місії ООН не дає права на призначення дострокової пенсії за віком, а періоди військової служби можуть бути підтверджені документами, визначеними законодавством. Посилаючись на положення Закону №1058-IV, Порядку №22-1 та Порядку №637, а також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.01.2025 у справі №300/8132/23, відповідач вказав на необхідність належного документального підтвердження страхового стажу. За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач зарахував періоди роботи з 01.02.1999 за даними персоніфікованого обліку, однак інші спірні періоди не врахував через невідповідність відомостей у документах персональним даним позивача. У зв`язку з цим відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача на цей час права на призначення дострокової пенсії за віком та просив відмовити у задоволенні позову.

27.02.2026 представник позивача надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач заперечив проти наведених відповідачами доводів, зазначивши, що поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відзив фактично стосується обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі №500/6412/25 та вирішені рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.12.2025, яким скасовано як протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2025. Також позивач звернув увагу на суперечливість позиції відповідачів, оскільки представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області посилається на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2025, тоді як у відзиві останнього не наведено жодних належних та вмотивованих підстав для неврахування спірних періодів військової служби у кратному розмірі, а правомірність зазначеного рішення фактично обґрунтовується попри те, що воно вже скасоване судом.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з березня 2022 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації. У період проходження військової служби брав участь у бойових діях у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданим 18.05.2023.

24.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2025 №192550011427 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком. Підставою для відмови зазначено неврахування окремих періодів страхового стажу у зв`язку з недоліками та невідповідностями у записах трудової книжки та архівних довідках.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі №500/6412/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2025 про призначення дострокової пенсії за віком із зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 16.04.1991 по 31.01.1999 у колгоспі "Колос" згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 06.07.1991.

Позивач встановив, що під час вирішення питання про призначення дострокової пенсії за віком період проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації з березня 2022 року по 26.08.2025 не було обчислено у пільговому (кратному) розмірі з розрахунку один місяць служби за три місяці.

У зв`язку з цим 07.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про проведення відповідного перерахунку періодів проходження військової служби.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.11.2025 №8500-9021/С-190/25 позивача повідомлено про відмову у зарахуванні періоду проходження військової служби у пільговому (кратному) розмірі. При цьому в обґрунтування такої відмови відповідач послався на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2025 №192550011427.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача у зв`язку з неправомірним зарахування проходження військової служби в особливий період до страхового стажу не у пільговому (кратному) обчисленні, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Отже, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на дострокову пенсію мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі змінами).

Пункт 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначає перелік документів, які подаються до заяви про призначення пенсії за віком.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Підпункт 6 цього пункту розділу ІІ вказує на документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, серед яких:

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій), або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

документи про проходження військової служби (служби);

посвідчення учасника бойових дій.

Факт проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації та його участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Так, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 від 17.06.2023 №2529 позивач у періоди з 10.03.2022 по 17.06.2022, з 25.06.2022 по 01.11.2022, з 11.11.2022 по 14.11.2022, з 17.11.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 22.02.2023 та з 07.03.2023 по 08.04.2023 проходив військову службу та брав участь у відповідних заходах на території Дніпропетровської (Криворізький район), Херсонської (Бериславський район) та Донецької (Краматорський район) областей.

Крім того, згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 26.08.2025 №292 підтверджується участь позивача у таких заходах у періоди з 01.07.2023 по 06.08.2023, з 19.08.2023 по 06.01.2024, з 19.01.2024 по 19.04.2024, з 02.05.2024 по 18.05.2024, з 31.05.2024 по 22.09.2024, з 07.10.2024 по 28.03.2025, з 17.04.2025 по 11.07.2025 та з 24.07.2025 по 26.08.2025.

Мотивація позивача щодо необхідності зарахування вказаних періодів до страхового стажу у трикратному розмірі полягає у тому, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню приписи статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530, оскільки стаття 57 Закону №1788-ХІІ передбачає пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії, відсилаючи до порядку обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Таким нормативно-правовим актом є Положення №530, пункт 2.3 розділу 2 якого передбачає зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, на пільгових умовах один місяць служби за три.

Отже, з урахуванням меж позовних вимог спір у цій справі зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за Законом №1058-IV періодів проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

Надаючи правову оцінку вказаному питанню суд акцентує увагу, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також особи, яким встановлено інвалідність унаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із виконанням військових чи службових обов`язків.

Крім того, право на дострокову пенсію мають особи, яким надано статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Зазначеним категоріям осіб дострокова пенсія призначається після досягнення чоловіками 55-річного, а жінками 50-річного віку, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків та не менше 20 років у жінок.

З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення слід вважати, що спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону №1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні пенсії за цим Законом.

Верховний Суд вирішував питання правомірності застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV положень пункт 2.3 розділу 2 Положення №530, яке стосується питань призначення пенсії за вислугою років військовослужбовцям та виклав свої висновки у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24, які в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підлягають врахуванню при розгляді цієї справи. Такі висновки зводяться до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання "виключно" свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Дострокова пенсія за віком, передбачена статтею 115 Закону №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 у взаємозв`язку зі статтею 115 Закону №1058-IV свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком.

Щодо доводів представника позивача, які зводяться до необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 57 Закону №1788-XII та пункту 2.3 Положення №530, якими передбачено зарахування часу проходження військової служби в умовах бойових дій у кратному обчисленні - один місяць служби за три, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Із системного аналізу змісту зазначених норм слідує, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію Судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22 наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

Таким чином, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

У сфері соціального захисту тлумачення закону судом не може підміняти собою діяльність Верховної Ради України шляхом створення нових підстав для набуття права на пенсію або розширення порядку формування стажу. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами, що обмежує межі судового розсуду текстом чинних законодавчих приписів

Оскільки позивач реалізує право на дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом №1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки.

За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження ним військової служби в особливий період у пільговому обчисленні "один місяць служби за три" для цілей статті 115 Закону №1058-IV.

Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте "крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу". Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається представник позивача, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24 наголосив, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV.

Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах (у кратному розмірі). Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання.

Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії.

При цьому зазначене правове регулювання застосовується саме у випадку, коли особа реалізує право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Обираючи такий вид пенсійного забезпечення, особа погоджується на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом. Проте пенсійне законодавство України не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законодавством передбачено застосування механізму пільгового (кратного) обчислення строків служби, оскільки пенсійне законодавство України допускає право особи обрати той вид пенсії, який є для неї найбільш сприятливим, за умови відповідності встановленим законом критеріям.

Таким чином, застосований підхід не звужує обсяг пенсійних прав особи, а забезпечує дотримання законодавчо визначених правил формування страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії, у пільговому (кратному) обчисленні з розрахунку один місяць служби за три місяці періодів його проходження військової служби з 10.03.2022 по 17.06.2022, з 25.06.2022 по 01.11.2022, з 11.11.2022 по 14.11.2022, з 17.11.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 22.02.2023, з 07.03.2023 по 08.04.2023, з 01.07.2023 по 06.08.2023, з 19.08.2023 по 06.01.2024, з 19.01.2024 по 19.04.2024, з 02.05.2024 по 18.05.2024, з 31.05.2024 по 22.09.2024, з 07.10.2024 по 28.03.2025, з 17.04.2025 по 11.07.2025 та з 24.07.2025 по 26.08.2025 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Водночас зазначені періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком у загальному порядку, без застосування кратного обчислення.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про недоведеність позивачем заявлених вимог, у той час як відповідачем надано докази на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення в оскаржуваній частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 , код ЄДРПОУ 14035769);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.