Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №500/2925/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2925/26

28 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов`язаних;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості про виключення з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", який діяв станом на момент виключення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 30.05.2013 досяг граничного віку перебування у запасі, встановленого на той час законодавством для військовозобов`язаних рядового складу другого розряду, у зв`язку з чим 31.12.2013 року його було виключено з військового обліку, про що свідчить відповідна відмітка у військово-обліковому документі серії НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що після виключення з військового обліку він перестав бути військовозобов`язаним, а тому не підлягає перебуванню на військовому обліку, призову на військову службу під час мобілізації та виконанню обов`язків, передбачених законодавством для військовозобов`язаних.

Позивач вказує, що під час оновлення військово-облікових даних у застосунку "Резерв+" виявив відомості про перебування його на військовому обліку, які, на його думку, не відповідають дійсності. У зв`язку з цим він звернувся до відповідача із заявою про внесення достовірних відомостей щодо його виключення з військового обліку та відповідних реєстрів. Однак листом від 09.10.2025 № Б-6211 відповідач відмовив у задоволенні звернення, пославшись на те, що відповідно до чинної редакції статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" граничний вік перебування у запасі для позивача становить 60 років, якого він на час звернення не досяг.

На переконання позивача, така позиція відповідача є неправомірною, оскільки при вирішенні питання щодо його військового обліку відповідач не врахував факт його виключення з військового обліку у 2013 році та безпідставно застосував положення законодавства про граничний вік перебування у запасі, чинні на момент розгляду його звернення, до правовідносин, які виникли та були реалізовані до зміни відповідного законодавства. Позивач також зазначає, що чинне законодавство не передбачає автоматичного поновлення на військовому обліку особи, яка була з нього виключена, а тому відомості про його перебування на військовому обліку є недостовірними та підлягають виправленню.

Ухвалою судді від 12.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

02.06.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Від часу опублікування змін до цього Закону №2232-XII, він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на усіх осіб, що не досягли граничного віку перебування в запасі. Представник відповідача наголошує, що позивач, який досяг граничного віку перебування в запасі 30.05.2013 року згідно частини другої статті 28 Закону №2232-XII у чинній на той час редакції, правомірно продовжує перебування на військовому обліку як військовозобов`язаний на підставі чинної редакції статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

08.06.2026 позивач надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив, просив позов задовольнити із підстав наведених у позовній заяві. Вказує, що на момент досягнення ним граничного віку перебування в запасі були наявні всі передбачені законом підстави для його виключення з військового обліку. Позивач зазначає, що посилання відповідача на подальші зміни законодавства ґрунтуються на фактичному наданні таким змінам зворотної дії в часі та не спростовують обов`язку вчинити дії, які підлягали вчиненню відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення відповідних правовідносин. Крім того, позивач звертає увагу на те що твердження відповідача про те, що вік особи є триваючою обставиною, не спростовує факту досягнення граничного віку перебування в запасі у період дії відповідної редакції закону та не усуває правових наслідків, які закон пов`язував із настанням цієї обставини.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) як військовозобов`язаний, що підтверджується даними військово-облікового документа позивача із застосунку "Резерв+".

Як вбачається із військового квитка серії НОМЕР_1 - на сторінці 26 наявний запис про те, що ОСОБА_1 виключений з військового обліку 31.12.2013.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив внести достовірні відомості щодо його виключення з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших відповідних електронних інформаційних систем, а також повідомити його про результати розгляду заяви та прийняте рішення у встановлений законодавством строк за поштовою адресою, зазначеною у заяві.

За результатами розгляду зазначеного звернення листом від 09.10.2025 № Б-6211 позивача повідомлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (інформаційна система "Оберіг") він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов`язаний.

У вказаній відповіді зазначено, що доводи позивача щодо досягнення ним граничного віку перебування у запасі та необхідності виключення з військового обліку є необґрунтованими. Відповідач послався на пункти 3, 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до яких виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Також у листі відповідач зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, а згідно з пунктом 2 частини другої цієї статті для військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу та відносяться до другого розряду, встановлено граничний вік перебування в запасі 60 років.

З огляду на те, що позивач на момент розгляду його звернення 60-річного віку не досяг, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для його виключення з військового обліку та зазначив, що на цей час позивач є військовозобов`язаним.

Позивач не згоден з відмовою відповідача виключити його з військового обліку з відображенням таких даних у Реєстрі, у зв`язку з чим звернуся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-XII (з урахування змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024, чинних з 18.05.2024) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацами 4 та 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-IX від 11.04.2024 (чинного з 18.05.2024), установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Як встановлено судом, позивач наполягає на тому, що він має з 2013 року бути виключеним з військового обліку за досягненням граничного віку перебування в запасі (повних 40 років) за діючим на цю дату військовим законодавством.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 28 Закону №2232-ХІІ запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних.

Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд - до 60 років.

Частина четверта статті 28 Закону №2232-ХІІ передбачає, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього передбачені статтею 37 Закону №2232-XII.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.

На момент досягнення позивачем 40 років (30.05.2013) діяла редакція частини другої статті 28 Закону №2232-ХІІ, яка передбачала, що військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд:

рядовий склад - до 40 років;

сержантський і старшинський склад:

сержанти і старшини - до 45 років;

прапорщики і мічмани - до 50 років.

Надалі Законом України від 27.03.2014 № 1169-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" (далі - Закон № 1169-VII, який набрав чинності 01.04.2014) було внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, зокрема, частину другу статті 28 Закону № 2232-XII викладено у такій редакції: "Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 50 років".

Законом України від 22.07.2014 № 1604-VII "Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 1604-VII, який набрав чинності 13.08.2014), було внесено зміни до статті 28 Закону № 2232-XII, зокрема, у пункті 2 частини другої цифри " 50" замінено цифрами " 60".

Тобто з набранням чинності указаних змін до Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

Таким чином, у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивач вважається військовозобов`язаним, незалежно від того чи перебував він на військовому обліку при досягненні у 2013 році 40 років, оскільки на даний час позивач, не досягнув 60-річного віку.

Також суд зазначає, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону № 2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, є військовозобов`язаним та повинен перебувати на обліку, тому відповідач на законних підставах відмовив йому у знятті з військового обліку військовозобов`язаних.

Окрім того, у спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки спірні між сторонами у цій справі правовідносини виникли після внесення відповідних змін до Закону № 2232-XII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.04.2026 у справі №280/6524/24.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.