Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №500/1140/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1140/26

28 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії Національної гвардії України, в якому просить:

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Національної академії Національної гвардії України, в якому просить:

визнати протиправними дії Національної академії Національної гвардії України щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за недоотримане речове майно;

зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення з військової служби позивачу стало відомо, що відповідачем не нарахована та не виплачена грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку довідки про вартість неотриманого речового майна та виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відповідно до підготовленої довідки, однак станом на 27.02.2026 відповіді не отримав.

Ухвалою судді від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17.03.2026 до суду від Національної академії Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що при вирішенні спірного питання слід також врахувати, що завдання, організація та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період (далі військовослужбовці) та працівників упорядковані Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.06.2017 № 475.

Зазначає, що відповідно п.8 Розділу V Наказу №475 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, неотримані за період проходження служби, не видаються. Враховуючи вимоги п. 8 Розділу V Наказу №475, позивач не має права на отримання предметів речового майна особистого користування, неотриманих ним за період проходження військової служби, у разі звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Звертає увагу на те, що відповідно і довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, відносно позивача не може бути складена. А відтак відсутні підстави для виплати позивачеві грошової компенсації.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 25.07.2024 по 28.01.2026 проходив військову службу у Національній академії Національної гвардії України, що підтверджується витягом з наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 25.07.2024 № 220 та витягом з наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 28.01.2026 № 26 та не заперечується відповідачем.

Так, на підставі наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 25.07.2024 № 220 (по стройовій частині) майор ОСОБА_1 був зарахований в списки змінного складу Національної академії Національної гвардії України та на всі види забезпечення, уважався на посаді та таким, що приступив до навчання слухачем денної форми навчання оперативного факультету Національної академії Національної гвардії України з 25.07.2024 за спеціальністю 251 «Державна безпека», освітня програма «Службово-бойова діяльність військових частин і з`єднань НГУ із забезпечення державної безпеки», кваліфікація «Службово бойова діяльність та управління діями військових частин і з`єднань НГУ».

На підставі наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 28.01.2026 № 26 (по стройовій частині) виключений зі списків особового складу Національної академії Національної гвардії України та всіх видів забезпечення майор за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , який здав справи і обов`язки за посадою слухача курсів навчально-наукового інституту підготовки керівних кадрів та звільненого відповідно до п.п. «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 09.01.2026 №10 о/с у запас за станом здоров`я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) без права носіння військової форми одягу, 28 січня 2026 року, та для взяття на військовий облік направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

09.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити підготовку довідки про вартість неотриманого речового майна, що належить до видачі та здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Листом Національної академії Національної гвардії України від 03.03.2026 позивача повідомлено, що згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 № 475, розділу 5 пункту 8 "У разі звільнення військовослужбовця з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, неотримані за період проходження служби, не видаються".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9 цього Закону встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються, зокрема, відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

За приписами пункту 2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пункт 3 Порядку №178 визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: - звільнення з військової служби; - загибелі (смерті) військовослужбовця; - переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Пунктом 5 Порядку №178 закріплено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з п.15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 (далі - Інструкція №475; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин і надалі у такій редакції):

"військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно"."

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.

Висновки та мотиви суду.

Так, відповідач відмовляючи у компенсації посилається на п.8 розділу V Інструкції №475, відповідно до якого: "У разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, неотримані за період проходження служби, не видаються.".

Однак, п.8 розділу V Інструкції №475 регулює порядок видачі предметів речового майна особистого користування, а не порядок компенсації їх вартості.

Крім цього, Верховний суд неодноразово зазначав у своїх висновках, що Інструкція №475 не може суперечити вищим нормативно-правовим актам, в тому числі Постанові КМУ №178.

Таким чином, п.8 розділу V Інструкції №475 не регулює правовідносин саме щодо компенсації вартості предметів речового майна особистого користування.

Як уже було зазначено, вказані правовідносини регулюються Постановою КМУ №178, про що також міститься вказівка у п.15 розділу ІІІ Інструкції №475.

Поряд із цим, пунктом 2 Порядку №178 визначено, що дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Таким чином, виплата курсантам вищих військових навчальних закладів грошової компенсації вартості за неотримане речове майно Порядком №178 не передбачена.

Оскільки позивач на час звільнення зі служби і виключення з списків проходив військову службу в Національній академії національної гвардії України на посаді курсанта (слухача курсів навчально-наукового інституту підготовки керівних кадрів), дія Порядку 178 на нього не розповсюджується, а тому, суд приходить до переконання, що у відповідача відсутній обов`язок щодо нарахування і виплати йому грошової компенсації за недоотримане речове майно.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає протиправності в діях Національної академії Національної гвардії України щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за недоотримане речове майно ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Національна академія Національної гвардії України (місцезнаходження/місце проживання: майдан Захисників України, 3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61001, код ЄДРПОУ: 08610502);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.