Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №570/1627/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1627/26

Номер провадження 2/570/1709/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АВІРА ГРУП" до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») в особі представника Саруханяна А.С. звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 22 листопада 2021 №58898 у розмірі 15240,00 грн, інфляційні втрати 243,84 грн, 3% річних – 22,55 грн, а також судовий збір у сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 у встановленому пунктом 5 розділу 2 Правил порядку та у відповідності до пункту 2.1. розділу 2 Договору оферти (Публічної пропозиції) оформив Заявку на отримання фінансового кредиту шляхом заповнення всіх полів Заявки (форми). На підставі заповненої Відповідачем заявки між Товариством та Відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту №58898 від 22.11.2021 р.

Після цього Відповідач взяті на себе зобов`язання по Договору не виконав, у зв`язку з чим у останнього згідно з умовами Договору станом на 31.03.2026 року виникла заборгованість в сумі 15240 грн 00 коп., що порушує законні права та інтереси Позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку.

Сума заборгованості за кредитним договором складає 15240 грн 00 коп.: тіло кредиту становить 4000,00 грн, проценти за користування кредитом 10640,00 грн та комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту 600 грн.

Також у позовній заяві наводиться Розрахунок індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за період з 06.02.2022 по 23.02.2022 рр.:

- інфляційні витрати: лютий 2022 (до 23.02.2022) - 101,60; Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (101,60 : 100) = 1.01600000 Інфляційне збільшення: 15 240,00 x 1.01600000 - 15 240,00 = 243,84 грн.

- 3% річних: Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення (з урахуванням обмежень п. 18 Прикінцевих положень ЦК України), з 06.02.2022 до 23.02.2022 (18 день) 15 240,00 x 3 % x 18 : 365 : 100= 22,55 грн.

Відтак, розмір відповідальності відповідача згідно з проведеним позивачем розрахунком становить: 243 грн. 84 коп. – інфляційні втрати; 22 грн. 55 коп. – три відсотки річних.

10.07.2026 р. представницею відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Романчук І.І. подано заяву вх.№13603, у якій вона вказує, що сторона відповідача визнає позов в частині стягнення з нього 6940,00 грн, а в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити з огляду на наступне.

Посилаючись на положення кредитного договору, чинне законодавство та практику Верховного Суду, представниця відповідача вказує, що сума процентів за користування кредитними коштами за Договором про надання фінансового кредиту № 58898 від 22.11.2021 року у межах погодженого сторонами строку кредитування 21 день (до 12.12.2021 року) становить 2940,00 грн, оскільки 4000,00 грн * 3,5 %* 21 день = 2940,00 грн.

Отже, сума боргу ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 58898 від 22.11.2021 року складає 6940,00 грн, а саме 4000,00 грн (тіло кредиту) + 2940,00 грн (проценти за строк кредитування).

Також представниця відповідача зазначила, що позивачем неправомірно нараховувалася комісія за Договором про надання фінансового кредиту № 58898 від 22.11.2021 року у розмірі 600,00 грн, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Представниця відповідача додатково звертає увагу суду на безпідставність вимоги стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 243,84 грн. та 3% річних в сумі 22,55 грн з огляду на положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р.

13.07.2026 р. представник позивача Саруханян А.С. подав заяву вх.№13627, у якій вказав, що відповідно до статей 526, 629, 1048 та 1054 Цивільного кодексу України укладений між сторонами Договір є обов`язковим для виконання, а Позивач має право на отримання як суми основного боргу, так і процентів, нарахованих відповідно до його умов, а 3% річних та інфляційних втрати нараховано виключно до 24.02.2022. Отже, позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у заявах вх.№11658 від 16.06.2026 р., вх.18972 від 25.09.2026 просить розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач та його представниця у судове засідання не з`явилися; представниця відповідача – адвокат Романчук І.І. подала до суду заяву вх.№14440 від 22.07.2026 р., в якій просить розглядати справу без участі відповідача та його представниці.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, вивчивши аргументи сторін, наведені в поданих ними заявах, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.11.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладений Договір про надання фінансового кредиту № 58898, підписаний відповідачем електронним підписом AV4145 (Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.2 кредитного договору, кредит надається строком на 21 день, тобто до 12.12.2021 р. Строк дії договору 21 день, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

В п.1.3 кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1277,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 3.5% за добу.

Пунктом 1.5 кредитного договору передбачений обов`язок клієнта сплатити товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту.

Згідно з п.1.4 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Надання позивачем 22.11.2021 року коштів у сумі 4000 грн шляхом їх перерахування на картку відповідача НОМЕР_1 підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі онлайн" № 1447/03 від 25.03.2026 р.

Також перерахування позивачем 22.11.2021 р. коштів у розмірі 4000,00 грн на картку відповідача НОМЕР_2 і належність банківської картки за цим номером відповідачу ОСОБА_1 підтверджено наданою на виконання ухвали суду від 19.05.2026 р. довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 29.05.2026 р. за вих.№20.1.0.0.0/7- 260521/106978-БТ та доданою до неї випискою по зазначеному вище банківському рахунку за період з 22.11.2021 р. по 25.11.2021 р.

Із заяви представниці відповідача від 10.07.2026 р. за вх.№13603 вбачається, що відповідач визнає факт укладення кредитного договору та отримання за таким договором грошових коштів у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, факт укладення кредитного договору № 58898 від 22.11.2021 р. та факт перерахування позивачем на банківську картку відповідача грошових коштів у розмірі 4000,00 грн є беззаперечними.

Згідно з детальним розрахунком боргу за договором про надання фінансового кредиту № 58898 від 22.11.2021 р., заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 15240,00 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000 грн, заборгованості за процентами в сумі 10640 грн, заборгованості за комісією в сумі 600 грн.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Докази повернення відповідачем кредиту та сплати комісії і процентів за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Водночас, суд погоджується із твердженням представниці відповідача щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитом поза межами встановленого строку кредитування.

Відповідно до змісту кредитного договору сторони погодили строк, на який надається кредит (строк кредитування), тривалістю 21 день, тобто датою повернення кредиту було визначено 12.12.2021 р. Проценти нараховані кредитором з 22.11.2021 р. по 05.02.2022 р. (включно), за 76 днів користування кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в сумі 10640,00 грн, які, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, нараховувалися протягом періоду з 22.11.2021 р. по 05.02.2022 року (включно) у розмірі 140 грн на добу.

Враховуючи визначений договором строк кредитування (21 день), стягненню з відповідача підлягає визнана ним заборгованість за процентами в сумі 2940,00 грн, нарахованими за ставкою 3,5 % за 21 день користування кредитом (4000 х 3,5 % х 21).

Щодо заперечень сторони відповідача проти стягнення з нього заборгованості за комісією за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту у розмірі 600,00 грн суд зазначає наступне.

Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами (ст. 3 Закону).

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлена можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Згідно із ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно з якою якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається із п.1.5. Кредитного договору, за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

У грошовому виразі комісія, зазначена у п.1.5. Кредитного договору, становить 600,00 грн (4000 х 15%).

Із п.1.5. Кредитного договору та із розрахунку заборгованості за цим договором встановлено, що кредитодавець нарахував комісію одноразово у сумі 600,00 грн в день видачі кредиту 22.11.2021 р.; в подальшому комісія за кредитним договором відповідачу не нараховувалася.

Виходячи з досліджених судом доказів, врахувавши правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах, суд не встановив, що до нарахованої відповідно до п.1.5. Кредитного договору комісії включено вартість послуг, які повинні надаватися позичальнику безоплатно відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстав для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги суд не вбачає.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а також враховуючи факт часткового визнання відповідачем позову, з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» належить стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 58898 від 22.11.2021 р. в сумі 7540,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, в сумі 2940,00 грн та заборгованості за комісією в сумі 600,00 грн.

Суд також відхиляє заперечення представниці відповідача проти стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 243,84 грн та 3% річних в сумі 22,55 грн, оскільки посилання сторони відповідача на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в обґрунтування неправомірності стягнення інфляційних втрат та 3% річних не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України у разі порушення боржником грошового зобов`язання, він зобов`язаний — на вимогу кредитора - сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не передбачено договором або законом.

Пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.

Інфляційні втрати та 3% річних були нараховані позивачем за період з 06.02.2022 р. по 23.02.2022 р., – тобто, до введення воєнного стану на всій території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. Позивач зазначає про це у позовній заяві та наводить відповідний розрахунок.

Таким чином, підстави для застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України при вирішенні питання стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 243,84 грн та 3% річних в сумі 22,55 грн, що нараховані за період з 06.02.2022 по 23.02.2022 р., та, відповідно, відмови у стягненні зазначених коштів - відсутні.

Отже, інфляційні втрати в розмірі 243,84 грн та 3% річних в сумі 22,55 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1340,33 грн (7806,39 х 2662,40 / 15506,39).

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АВІРА ГРУП"до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення боргу за договором позики - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 1-3 А секція С, код за ЄДРПОУ 43174156, рахунок: п/р НОМЕР_3 ) суму заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту від 22 листопада 2021 №58898 у розмірі 7540,00 грн, що складається з 4000,00 грн – основна сума боргу, 600 грн. – комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту та 2940,00 грн – проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 1-3 А секція С, код за ЄДРПОУ 43174156, рахунок: п/р НОМЕР_3 ) інфляційні втрати в розмірі 243,84 грн та три відсотка річних в розмірі 22,55 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 1-3 А секція С, код за ЄДРПОУ 43174156, рахунок: п/р НОМЕР_3 ) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1340,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АВІРА ГРУП", код ЄДРПОУ 43174156, адреса: вул. Кирилівська (ст.н. Фрунзе), буд. 1-3А, кв. секція С, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.