Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №552/9968/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/9968/25 Номер провадження 22-ц/814/2283/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" - на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", треті особи: Приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №18122 від 18.05.2021 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., яким звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором №296292532 від 12.01.2020 в сумі 25709 грн. на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Вказувала, що приватним виконавцем Райдою О.С. за заявою стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 09.06.2021 було відкрито виконавче провадження №65758030 по примусовому виконанню виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Грисюк О.В., в якому вона має статус боржника і щодо неї застосовані заходи примусового стягнення.

Вважає, що вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки кредитний договір не був посвідчений нотаріально.

Крім того нотаріус не пересвідчився в безспірності нарахованих стягувачем сум та як наслідок наявність спору між сторонами.

Вчинення виконавчого напису порушує майнові права боржника.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 18122 вчинений 18.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором в сумі 25 709 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., а всього 9 211,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та не відповідності дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису вимогам ЗУ «Про нотаріат». Виходячи з засад розумності та співмірності суд стягнув 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з рішення суду, в частині стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставам справим, просить рішення суду в цій частині скасувати, відмовивши в їх стягненні в повному обсязі.

Вказує, що стягнута судом сума 8000 грн. на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, непропорційною ціні позову та не доведеною стороною позивача належними доказами.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог відповідачем не оскаржується, а тому в колегії суддів відсутні підстав для його перегляду в цій частині.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з такого.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,18.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №18122, яким звернуто стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором №296292532 від 12.01.2020 в сумі 25709 грн.

09.06.2021 приватним виконавцем Райдою О.С. за заявою стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відкрито виконавче провадження №65758030 по примусовому виконанню виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Грисюк О.В.

Визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, місцевий суд дійшов висновку про порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, оскільки кредитний договір не є нотаріально посвідченим та безспірність боргу не доведена належними доказами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції, виходячи з засад розумності та справедливості, об`єму наданих адвокатських послуг, стягнув у їх відшкодування запитувані при подачі позову 8000 грн. на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на насутпне.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Аналізуючи докази, надані відповідачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, їх відповідності критерію реальності адвокатських послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування колегія суддів враховує та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2020 по справі № 922/2869/19 зазначено, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи».

Так, матеріалами справи доводиться факт надання позивачу професійної правничої допомоги, на підтвердження якої при зверненні до суду Колесник А.А. надала суду докази понесених нею витрат, а саме договір про надання правничої допомоги №27/11-256, укладений з адвокатом Шестаковим В.Ю., акт виконаних робіт, квитанцію та прибутковий касовий ордер про сплату 8000 грн., ордер на представництво інтересів в Київському районному суді м. Полтави, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З акту до договору про надання правничої допомоги вбачається надання адвокатом вказаної допомоги у вигляді усного консультування клієнта – 1.5 год., 1500 грн.; здійсненого ним аналізу справи, збір доказів – 1,5 год., 1500 грн.; складання та подання позовної заяви до суду – 5 год., 5000 грн.

Оцінюючи зазначений обсяг наданої професійної правничої допомоги, зважаючи на оскарження виконавчого напису про стягнення заборгованості в розмірі 25709 грн., малозначність справи та її розгляд в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з огляду на усталену судову практику розгляду справ подібної категорії, колегія суддів вважає завищеним визначений стороною позивача обсяг наданої правничої допомоги та відповідно її грошовий еквівалент 8000 грн., з чим помилково погодився суд першої інстанції.

За вказаних обставин колегія суддів доходить переконання про зменшення стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на відшкодування правничої допомоги з 8000 грн. до 3000 грн, що відповідатиме принципам співмірності та розумності, виходячи з ціни позову та фактичного обсягу наданих адвокатом послуг.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, п.п. 3, 4 ст. 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2026 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу змінити, зменшивши стягнуту на їх відшкодування суму з 8000 грн. до 3000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови суду виготовлено 28 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин