Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №552/3709/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3709/26 Номер провадження 33/814/777/26Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Хорішко Оксани Миколаївни подану в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2026 року про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого: головним виконавчим директором ПРАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство»,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №4181 від 23 квітня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 будучи головним виконавчим директором ПРАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство» допустив порушення встановлене законом порядку ведення податкового обліку, в результаті чого завищено від`ємне значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного місяця на загальну суму 386984 грн у т.ч. за вересень 2025 року – 386984, внаслідок чого здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму обсягу постачання 1360 грн, в т.ч. за серпень 2025 року – 1360 грн та на суму ПДВ 1666,67 грн т.ч. за липень 2025 року – 1666,67 грн, а саме подання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку з недостовірними відомостями про суми нарахованого та виплаченого доходу за травень 2025 року (податковий розрахунок №9178140573 від 16.06.2025), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого: головним виконавчим директором ПРАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2026 року, ОСОБА_1 через свого захисника – адвоката Хорішко О.М. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначену постанову в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що визнання особи винною та закриття провадження є взаємовиключними рішеннями, оскільки якщо суд закриває справу через закінчення строків давності то не має права накладати стягнення чи визнавати особою винною.

Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Хорішко О.М. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Від головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області – Брушневської О.С. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Мотиви суду

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не встановлюється вина особи.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Враховуючи те, на момент винесення оскаржуваної постанови сплинув строк передбачений ст.38 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

В той же час статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.

При цьому, будь-яких норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закриття провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Отже, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, необхідно встановити наявність або відсутність вини особи відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення.

Разом з цим, на думку апеляційного суду в даному випадку доречно було встановлення вини ОСОБА_1 лише у мотивувальній частині оскаржуваної постанови. Однак, встановлення місцевим судом вини у резолютивній частині постанови не впливає на її законність.

Необґрунтованими та безпідставними є також посилання захисника скаржника на узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, а саме стосовно того, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, оскільки даний висновок носить суто рекомендаційний характер та не має силу закону, тому апеляційний суд не враховує його при вирішенні даної справи про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, доводи сторони захисту про те, що при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не встановлюється вина особи не знайшли свого підтвердження.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

Судове рішення є належним чином мотивованим та таким, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2026 рокущодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням, передбаченого ч.2 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення строку накладення адміністративного стягнення - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко