Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №549/510/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/510/25 Номер провадження 33/814/394/26Головуючий у 1-й інстанції Василюк Т. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., із секретарями судового засідання Леуською Л.Я., Гнітько А.М., за участі: адвоката Рака А.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Рака А.С., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Згідно з постановою судді, 12.11.2025 року приблизно о 20 год. 54 хв. по вул. Замостянська с. Ковалі, Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес Бенз державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку відбувся за допомогою газоаналізатора Драгер, результат огляду становить 2,17 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі адвокат Рак А.С. просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що в порушення вимог інструкції ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Крім того, направлення на огляд, наявне в матеріалах справи, є сфальсифікованим та містить недостовірні відомості.

Зазначає, що підстави для проведення огляду на стан сп`яніння були відсутні, а ті, що записано до протоколу є формальними.

Таким чином, на переконання сторони захисту, працівниками поліції не було виконано вимог законодавства щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Рака А.С. на підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 245. 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вищезазначених вимог законом судом першої інстанції дотримано не в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, деталізований затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015року.

Статтею 266 КУпАП окрім іншого передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Водночас, п.п. 2, 3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 визначають, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно із п.6 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

За вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейським з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до положень пункту 7 Розділу 1 Інструкції, у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції не було дотримано положень вищевказаних нормативно-правових актів, хоча він повинен був діяти у відповідності до положень ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 12.11.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку відбувся за допомогою газоаналізатора Драгер, результат огляду становить 2,17 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху.

Під час апеляційного розгляду сторона захисту наголошувала на порушенні порядку проведення огляду. Зокрема, захисник зазначав, що попри незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, працівники поліції не запропонували останньому пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Апеляційний суд вважає ці доводи слушними з огляду на таке.

З дослідженого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб Мерседес Бенз, д.н.з. НОМЕР_1 . Під час спілкування з водієм, поліцейські виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння або на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер, результат огляду становить 2,17 проміле. На запитання поліцейського, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом огляду, останній відповів, що не погоджується, у роздруківці з приладу газоаналізатора Драгер підпис ставити відмовився. З відео також вбачається, що працівник поліції не пропонує водієві пройти огляд в закладі охорони здоров`я, а лише запитує чому ОСОБА_1 не погоджується з результатом.

Відповідно до п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чого у даному випадку виконано не було.

Крім того, слід зауважити, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не надавалося, і доказів протилежного матеріали справи чи відеозапис не містять.

Копію направлення, що міститься в матеріалах справи, апеляційний суд вважає неналежним доказом, оскільки на відеозаписі не зафіксовано моменту його складання працівником поліції. До того ж наявна розбіжність у часі: у направленні часом його складання зазначено «21 год. 10 хв.», що не відповідає часу, відображеному на відеозаписі, з якого вбачається, що транспортний засіб було зупинено лише о 21 год. 11 хв.».

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ч. 5 статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З огляду на наведені вище обставини слідує, що має місце порушення проведення огляду на стан сп`яніння особи, а саме ч. 3 ст. 266 КУпАП, згідно якої у разі незгоди з результатами огляду проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів, огляд водія проводиться в закладах охорони здоров`я.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За встановлених обставин суд констатує, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долучені до матеріалів справи, не є переконливими, достовірними і достатніми, не відповідають та суперечать фактичним обставинам справи.

Згідно із ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, передбачений чинним законодавством України.

З огляду на вищенаведене та визнання огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння недійсним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Рака А.С., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко