Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №274/4454/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/4454/26 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.

Номер провадження №33/4805/1384/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Чеботаренко О. Л.

ПОСТАНОВА

про повернення апеляційної скарги

28 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали апеляційної скарги захисника Ковальчука А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Ковальчук А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 21 вересня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження в справі закрити. З одночасним поданням апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова від 25.08.2026 року станом на день подачі апеляційної скарги не була отримана ОСОБА_1 , оскільки останній мобілізований до лав ЗСУ, відповідна довідка наявна в матеріалах справи, про існування постанови дізнався від свого захисника 01.09.2026 року після того, як захисник 01.09.2026 року отримав оскаржувану постанову безпосередньо в канцелярії Бердичівського міськрайонного суду, про що поставив підпис та написав відповідну розписку.Тоді ж була поставлена печатка про видачу та отримання постанови 01.09.2026 року, тому він вважає, що останнім днем подачі апеляційної скарги є 10.09.2026 року.

З огляду на це 07.09.2026 року було подано апеляційну скаргу, однак постановою Житомирського апеляційного суду від 15.09.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу.

Перевіривши доводи захисника щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.

Строк на апеляційне оскарження постанови суддів справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка приймає участь у справі повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

25 серпня 2026 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області ухвалено оскаржувану постанову.

Останнім днем подачі апеляційної скарги є 04 вересня 2026 року.

Як вбачається з даних ЄДРСР, повний текст оскаржуваної постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області до ЄДРСР був надісланий судом 25.08.2026, зареєстровано 26.08.2026, забезпечено надання загального доступу 27.08.2026 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак, як вбачається з постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2026 року, захисник Ковальчук А.О. приймав участь у розгляді справи та клопотав про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки він проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Таким чином, сукупність наведених обставин дає підстави для висновку, що апелянт був обізнаний про результати судового розгляду з моменту оголошення та мав реальну можливість у межах установленого законом строку реалізувати своє право на апеляційне оскарження, зокрема, вжити необхідних заходів для своєчасного подання апеляційної скарги.

Посилання захисника про те, що оскаржувана постанова від 25.08.2026 року станом на день подачі апеляційної скарги не була отримана ОСОБА_1 , оскільки останній мобілізований до лав ЗСУ (відповідна довідка наявна в матеріалах справи) про її існування дізнався від свого захисника 01.09.2026 року після того, як захисник 01.09.2026 року отримав оскаржувану постанову безпосередньо в канцелярії Бердичівського міськрайонного суду ,про що поставив підпис та написав відповідну розписку, є безпідставними.

Так, положення ст. 294 КУпАП пов`язує перебіг строку на апеляційне оскарження не з моментом ознайомлення з постановою чи отриманням її копії, а виключно з днем її винесення.

Тому посилання на те, що оскаржувана постанова була вручена захиснику пізніше дня її ухвалення, немає жодного значення для вирішення питання щодо поновлення строку для апеляційного оскарження, виходячи з того, що захисник був присутній при розгляді справи, а після підписання постанови та направлення до ЄДРСР , при повідомленні адвоката суду про наявність Електронного кабінету, постанова автоматично мала бути доставлена в його Електронний кабінет.

Непереборних обставин та інших поважних причин неподання апеляційної скарги в строк адвокат не зазначає.

При цьому , отримання копії постанови або обізнаність про прийняте рішення особою, щодо якої прийняте таке рішення після закінчення строку на апеляційне оскарження , за умови участі у справі його представника - адвоката, не може слугувати підставою для поновлення строку на оскарження.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року, Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі сплином часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Судом у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, чи виправдовують втручання у принцип res judicata (вирішеної справи/остаточного судового рішення), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 по справі №3-774гс16 (№58986625 в ЄДРСР) так і судова практика Європейського суду з прав людини.

Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суду не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій для подання апеляційної скарги, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга , відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, підлягає поверненню особі, яка її подала.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Відмовити захиснику Ковальчуку Андрію Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу захисника Ковальчука Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.Л.Чеботаренко