Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №912/717/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Дніпро Справа № 912/717/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В (доповідач)

суддів: Висоцького А.М., Чус О.В.

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бем Ю.Ю.;

від відповідача-1: представник не з`явився;

від відповідача-2: Махинько О.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2026 (суддя Коваленко Н.М., повний текст якого підписаний 22.06.2026) у справі № 912/717/26,

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе,

до відповідача-1 Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області,

відповідача-2 Фермерського господарства "Хортиця 2012",

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олександрівської селищної ради та ФГ "Хортиця 2012", яким просить:

- визнати право СТОВ ім. Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 на права користування та розпорядження земельною ділянкою №436 (кадастровий номер 3520586000:02:000:0668) відповідно до договору оренди землі від 30 січня 2012 року зареєстрованого в Родниківській сільській раді про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року за №38;

- визнати право СТОВ ім. Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 на права користування та розпорядження земельною ділянкою №440 (кадастровий номер 3520586000:02:000:0665) відповідно до договору оренди землі від 30 січня 2012 року зареєстрованого в Родниківській сільській раді про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року за №42;

- визнати право СТОВ ім. Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 на права користування та розпорядження земельною ділянкою 449 (кадастровий номер 3520586000:02:000:0669) відповідно до договору оренди землі від 30 січня 2012 року зареєстрованого в Родниківській сільській раді про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року за №48;

- усунути перешкоди СТОВ ім. Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 в праві користування земельною ділянкою, шляхом визнання відсутнім права оренди фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369 земельної ділянки відповідно до договору оренди землі кадастровий номер 3520586000:02:000:0668, площа земельної ділянки 5.96 га, укладений між фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369 та Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області код ЄДРПОУ 04364035 , скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708277 права користування земельною ділянкою;

- усунути перешкоди СТОВ ім. Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 в праві користування земельною ділянкою, шляхом визнання відсутнім права оренди фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369 земельної ділянки відповідно до договору оренди землі кадастровий номер 3520586000:02:000:0665, площа земельної ділянки 6,63 га, укладений між фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369 та Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області код ЄДРПОУ 04364035, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708198 права користування земельною ділянкою;

- усунути перешкоди СТОВ ім. Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 в праві користування земельною ділянкою, шляхом визнання відсутнім права оренди фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369 земельної ділянки відповідно до договору оренди землі земельною ділянкою кадастровий номер 3520586000:02:000:0669, площа земельної ділянки 5.77 га, укладений між фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369 та Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області код ЄДРПОУ 04364035, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708349 права користування земельною ділянкою;

- стягнути з відповідачів на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе код ЄДРПОУ 03756810 сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладених договорів оренди у позивача у 2025 році, перебували в користуванні три земельні ділянки площею 5,96 га (земельна ділянка №436), площею 5,77 га (земельна ділянка №449), площею 6,63 га (земельна ділянка №440) на які спадщина не прийнята та не оформлена. Зважаючи, що Договори оренди земельних ділянок від 30 січня 2012 року зареєстровано в Родниківській сільській раді про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року, то термін дії договорів спливає не раніше 2061 року.

Олександрівська селищна рада, за твердженням позивача, визнала ті обставини, що земельні ділянки на які укладено діючий договір оренди землі, було присвоєно кадастрові номери та передано іншим, стороннім землекористувачам в оренду. В той же час, відмовляючи в наданні картографічних матеріалів місця розташування земельних ділянок, на які укладено діючі договори оренди землі від 30 січня 2012 року, у своїх рішеннях від 21 листопада 2025 року посилається на наявність схеми поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Свердлова) за межами села Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області.

15 квітня 2025 року між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та фермерським господарством "Хортиця -2012" укладено договори оренди земельних ділянок.

Жодних листів адресованих від Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на адресу СТОВ "ім. Фрунзе" щодо дострокового припинення дії договору оренди землі від 30 січня 2012 року не направлялось та не надходило.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2026 у справі №912/717/26 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2026 у справі №912/717/26 і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник наголошує, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позову став помилковий висновок місцевого господарського суду про обрання неналежного й неефективного способу захисту прав з посиланням на постанову Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 920/715/23 щодо необхідності пред`явлення вимоги про витребування земельних ділянок із незаконного володіння відповідача 2.

Позивач стверджує, що на підставі розпорядження голови Олександрівської РДА Кіровоградської області № 437-р від 10.07.2012 та укладених договорів оренди земельних ділянок від 30.01.2012, зареєстрованих у Родниківській сільській раді 30.04.2012 за № 38, № 42 та № 48, у користуванні товариства правомірно перебували невитребувані земельні частки (паї) № 436 (5,96 га), № 440 (6,63 га) та № 449 (5,77 га). Вказані правочини діють до моменту витребування їх спадкоємцями, але не більше 50 років, тобто не раніше 2061 року, не припинялися та не розривалися у встановленому законом порядку, а орендна плата за ними своєчасно і належним чином сплачувалася.

На переконання апелянта, оскільки Олександрівська селищна рада не визнала чинності вказаних договорів оренди та передала сформовані земельні ділянки в оренду ФГ «Хортиця 2012» з реєстрацією права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.04.2025, обрані позивачем позовні вимоги є належними та повністю узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.05.2026 у справі № 456/252/22. Зокрема, вимога про усунення перешкод у користуванні землею (негаторний позов), пред`явлена шляхом визнання права, визнання відсутнім права оренди та скасування записів про реєстрацію речового права іншої особи, є належним і ефективним способом захисту, а формальна невідповідність позовних вимог не може бути підставою для відмови у позові, якщо прагнення позивача не викликає сумніву і підлягає тлумаченню судом відповідно до ст. 2 ЦПК (ГПК) України.

Крім того, скаржник наголошує на порушенні відповідачами принципів добросовісності, чесності, презумпції правомірності правочинів та доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.05.2026 у справі № 925/632/19. Скаржник акцентує, що належна реєстрація договорів у 2012 році визнається державою відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а скасування протиправної реєстрації права оренди за ФГ «Хортиця 2012» забезпечить реальне відновлення порушених прав позивача та надасть змогу зареєструвати його речове право в Державному реєстрі речових прав.

Також апелянт зазначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну й ту саму земельну ділянку порушує законні права первісного орендаря, та спирається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду у справах № 922/3537/17, № 908/976/19, № 387/515/18, № 587/2326/16-ц і № 513/879/19 щодо можливості звернення орендаря до суду з позовом про усунення перешкод з боку орендодавця та визнання недійсними правочинів, укладених із новим орендарем.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві Фермерське господарство "Хортиця 2012" зазначає, що законодавство України чітко розмежовує поняття «земельної частки (паю)» та «земельної ділянки», які мають різне правове регулювання, що підтверджується висновками Верховного Суду у постановах від 12.08.2020 у справі № 920/54/19 та від 21.04.2021 у справі № 914/2179/19. На відміну від сформованої земельної ділянки з визначеними межами та кадастровим номером, земельна частка (пай) не є об`єктом нерухомого майна, речові права щодо якого підлягають реєстрації за нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За твердженням відповідача, правовідносини між апелянтом та Олександрівською РДА у 2012 році щодо невитребуваних часток (паїв) № 436, № 440 та № 449 були безпідставно оформлені Типовими договорами оренди землі (затвердженими постановою КМУ № 220), а не Типовими договорами оренди земельної частки (паю) (затвердженими наказом Держкомзему № 5). Надані позивачем договори не містили обов`язкових умов щодо збереження зобов`язань сторін у разі формування із часток земельних ділянок, а пункт 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) навпаки встановлює, що у разі виділення ділянки в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються. Крім того, спірні договори не містили кадастрових номерів, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.05.2026 у справі № 925/632/19 є істотною умовою та підставою для відмови в реєстрації.

Також відповідач наголошує на невідповідності порядку державної реєстрації наданих договорів, оскільки згідно з Порядком № 119 реєстрація договорів оренди часток (паїв) мала проводитися виконавчим комітетом сільської ради у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), а внесення записів до Державного реєстру земель за Порядком № 174 здійснювалося виключно щодо сформованих ділянок із кадастровими номерами. З огляду на це, за відсутності копій відповідних реєстраційних книг у матеріалах справи, договори оренди не були зареєстровані у встановлений законом спосіб, не набули чинності та не створили правових наслідків.

Окремо відповідач вказує на дефекти хронології укладення договорів та розбіжності щодо сторони орендодавця й орендаря: звернення до сільради відбулося 03.01.2012, підписання договорів 30.01.2012, а розпорядження Олександрівської РДА № 437 про передачу ділянок видане лише 10.07.2012. При цьому пунктом 14 вказаного розпорядження передбачалася передача ділянок іншій юридичній особі СТОВ «Фрунзе» (код ЄДРПОУ 03738781, Луганська область), а не СТОВ «імені Фрунзе» (код ЄДРПОУ 03756810), які є різними суб`єктами господарювання за даними ЄДР, що свідчить про відсутність у позивача набутих прав оренди на спірні земельні ділянки.

Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області правом на подання відзиву не скористалась.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Висоцький А.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2026 у справі № 912/717/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2026.

У судове засідання 23.09.2026 з`явився представник позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач-2 також був присутнім у судовому засіданні 23.09.2026, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області у судове засідання 23.09.2026 не з`явилась, про дату, місце та час судового засідання була повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 23.09.2026 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, розпорядженням голови Олександрівської РДА Кіровоградської області №437-р від 10 липня 2012 року надано СТОВ "Фрунзе" в оренду терміном до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але не більше ніж на 50 (п`ятдесят) років, земельні ділянки не витребуваних земельних ділянок загальною площею 162,79 га ріллі, серед яких земельна ділянка № 440 - 6,63 га, 449 - 5,77 га, та 436 - 5,96 га.

30 січня 2012 року між Олександрівською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Фрунзе" (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки. Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Родниківської сільської ради, Олександрівського р-н., Кіровоградської області. Пунктом 2 закріплено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,63 га (земельна ділянка №440 на яку спадщина не прийнята та не оформлена). Договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2012 року зареєстровано в Родниківській сільській раді про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року за №42.

30 січня 2012 року між Олександрівською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Фрунзе" (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки. Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Родниківської сільської ради, Олександрівського р-н., Кіровоградської області. Пунктом 2 закріплено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,77 га (земельна ділянка №449 на яку спадщина не прийнята та не оформлена). Договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2012 року зареєстровано в Родниківській сільській раді про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року за №48.

30 січня 2012 року між Олександрівською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Імені Фрунзе” (Орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки. Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Родниківської сільської ради, Олександрівського р-н., Кіровоградської області. Пунктом 2 закріплено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,96 га (земельна ділянка №436 на яку спадщина не прийнята та не оформлена). Договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2012 року зареєстровано в Родниківській сільській раді про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 квітня 2012 року за №38.

Договори оренди є ідентичними та мають однакові умови.

Пунктом 8 закріплено, що Договір укладено до моменту витребування її спадкоємцями, але в любому випадку не більше строку оренди встановленого діючим законодавством.

Пунктом 36 закріплено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 37 визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 38 договору визначено, що дія договору припиняється, шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 39 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається згідно вимог Господарського кодексу України.

Пунктом 38 визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до укладених договорів оренди у позивача перебували в користуванні три земельні ділянки площею 5,96 га (земельна ділянка № НОМЕР_1 ), площею 5,77 га (земельна ділянка №449), площею 6,63 га (земельна ділянка № НОМЕР_2 ) на які спадщина не прийнята та не оформлена.

Маючи бажання встановити межі земельних ділянок та присвоїти кадастрові номери, позивач, в особі Панченка В.А., який діяв по довіреності, 22 жовтня 2025 року направив на адресу відповідача 1. заяви, якими просив надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), а саме, земельні ділянки площею 5,96 га (земельна ділянка № НОМЕР_1 ), площею 5,77 га (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), площею 6,63 га (земельна ділянка № НОМЕР_2 ), згідно схеми поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Свердлова на території колишньої Родниківської сільської ради.

До заяви було додано, копія довіреності, копія виписки з ЄДР СТОВ ім. Фрунзе, копії договорів оренди земельних ділянок №436, 440, 449 укладених між Олександрівською РДА та СТОВ ім. Фрунзе, викопіювання з місцем розташування земельних ділянок.

З огляду на неотримання жодних рішень чи листів з боку Олександрівської селищної ради, 04 грудня 2025 року на адресу відповідача, було направлено адвокатський запит №28, 29, 30 з проханням надати документи (рішення, лист, тощо) відносно розгляду поданої заяви від 22 жовтня 2025 року щодо надання дозволу на встановлення відновлення меж земельних ділянок.

09 грудня 2025 року Олександрівська селищна рада листами №2620/02.1-20, №2623/02.1-20, №2624/02.1-20, направила належним чином завірені копії рішень сімдесят третьої сесії Олександрівської селищної ради восьмого скликання від 21 листопада 2025 року, а саме:

Рішення №7091 "Про відмову СТОВ ім. Фрунзе у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не витребуваної частки (паю) №440 за межами с. Родниківка", що прийнято на підставі розгляду заяви Панченка В.А. який діяв по довіреності від імені СТОВ "ім. Фрунзе" зареєстрованої в Олександрівській селищній раді 29 жовтня 2025 року за №1246;

Рішення №7092 "Про відмову СТОВ ім. Фрунзе у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не витребуваної частки (паю) № 436 за межами с. Родниківка", що прийнято на підставі розгляду заяви Панченка В.А. який діяв по довіреності від імені СТОВ "ім. Фрунзе" зареєстрованої в Олександрівській селищній раді 29 жовтня 2025 року за №1245;

Рішення №7093 "Про відмову СТОВ ім. Фрунзе у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не витребуваної частки (паю) № 449 за межами с. Родниківка", що прийнято на підставі розгляду заяви Панченка В.А. який діяв по довіреності від імені СТОВ "ім. Фрунзе" зареєстрованої в Олександрівській селищній раді 29 жовтня 2025 року за №1247.

Відмова СТОВ ім. Фрунзе у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), невитребуваних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01) на земельні ділянки, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (відповідно схеми поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Свердлова) за межами села Родниківка Олександрівської селищної територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області, мотивована тим, що матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, а саме:

земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,9600 га (кадастровий номер 3520586000:02:000:0668), зазначена заявником у графічних матеріалах, перебуває в користуванні на правах оренди третіх осіб;

земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 6,6300 га (кадастровий номер 3520586000:02:000:0665), зазначена заявником у графічних матеріалах, перебуває в користуванні на правах оренди третіх осіб;

земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 5,7700 га (кадастровий номер 3520586000:02:000:0669), зазначена заявником у графічних матеріалах, перебуває в користуванні на правах оренди третіх осіб.

Олександрівською селищною радою фактично відмову мотивовано тим, що земельні ділянки, які перебувають в оренді СТОВ ім. Фрунзе на підставі діючих договорів оренди землі від 30 січня 2012 року та яким було присвоєно кадастрові номери, передано в оренду третім особам.

25 грудня 2025 року на адресу Олександрівської селищної ради направлено адвокатські запити №33, 34, 35 з проханням надати копію рішення, розпорядження, листа, тощо, яким земельну ділянку №436 площею 5,9600 га, №440 площею 6,63 га, №449 площею 5,7700 га, які перебувають в оренді відповідно до договорів оренди землі від 30 січня 2012 р. передано третім особам. Зазначити та надати картографічні матеріали де повинні знаходитись земельні ділянки №436 площею 5,9600 га, №440 площею 6,63 га, №449 площею 5,7700 га, за межами с. Родниківка на яку СТОВ ім. Фрунзе та Олександрівською РДА було укладено договори оренди землі від 30 січня 2012 року.

05 січня 2026 року, Олександрівська селищна рада листами №8/02.1-20, №9/02.1-20 та №10/02.1-20 надала відповідь, про те, що вказані у запиті договори оренди землі від 30 січня 2012 року, укладені між СТОВ "ім. Фрунзе" та Олександрівською РДА, у Олександрівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області відсутні.

Згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організація території колективного сільськогосподарського підприємства ім. Свердлова Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, ділянка №436 сформована в земельну ділянку з кадастровим номером 3520586000:02:000:0668, ділянка №440 сформована в земельну ділянку з кадастровим номером 3520586000:02:000:0665, ділянка №449 сформована в земельну ділянку з кадастровим номером 3520586000:02:000:0669.

Картографічні матеріали щодо земельних часток (паїв), а також інша документація із землеустрою, зберігаються у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель, який є державною власністю і підпорядкований Держгеокадастру. Ці матеріали є державною власністю, а доступ до них регулюється законодавством, зокрема Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель (постанова КМУ № 1553).

Олександрівська селищна рада визнала ті обставини, що земельні ділянки на які укладено діючий договір оренди землі, було присвоєно кадастрові номери та передано іншим землекористувачам в оренду. В той же час, відмовляючи в наданні картографічних матеріалів місця розташування земельних ділянок, на які укладено діючі договори оренди землі від 30 січня 2012 року, у своїх рішеннях від 21 листопада 2025 року посилається на наявність схеми поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Свердлова за межами села Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області.

Як стало відомо позивачу, 15 квітня 2025 року між Олександрівською селищною радою та ФГ “Хортиця - 2012” укладено договори оренди земельних ділянок:

право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708198. Права користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15 квітня 2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0665, площа земельної ділянки 6,63 га, зареєстровано за фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369;

право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708277. Права користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15 квітня 2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0668, площа земельної ділянки 5,96 га, зареєстровано за фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369;

право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708349. Права користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15 квітня 2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0669, площа земельної ділянки 5,77 га, зареєстровано за фермерським господарством "ХОРТИЦЯ 2012" код ЄДРПОУ 37964369.

Листів адресованих від Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на адресу СТОВ “їм. Фрунзе” щодо дострокового припинення дії договору оренди землі від 30 січня 2012 року не направлялось та не надходило.

На адресу Олександрівської селищної ради направлено адвокатські запити №8 від 30 квітня 2025 року та №9 від 27 травня 2025 року, в яких ставилось питання, про надання інформації, а саме: надати копію рішення, розпорядження, листа, тощо, яким СТОВ "ім. Фрунзе" код ЄДРПОУ 03756810 повідомлено про припинення дії договорів оренди землі від 30 січня 2012 року.

Повідомлень чи розпоряджень про припинення дії договору оренди землі від 30 січня 2012 року надано не було.

Листом № 1104/02,1-20 від 29 травня 2025 року Олександрівська селищна рада надала фактичну відписку, яка стосувалась, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0668.

Доказом належності виконання умов договору оренди землі з боку СТОВ "ім. Фрунзе" слугують щорічна, своєчасна сплата орендної плати, які надаються до позовної заяви.

Укладення відповідачами договорів оренди серія та номер: б/н, виданий 15 квітня 2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0665, площа земельної ділянки 6,63 га, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708198, б/н, виданий 15 квітня 2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0668, площа земельної ділянки 5.96га, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708277, б/н, виданий 15 квітня 2025 року, земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0669, площа земельної ділянки 5.77 га, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 15.04.2025 номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59708349 (невитребуваний пай), які знаходяться за межами села Родниківка Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на переконання позивача порушують право СТОВ “ім. Фрунзе” на користування земельними ділянками.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Кіровоградської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та вимога його скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено й статтею 16 цього Кодексу, за змістом якої суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів у спосіб, встановлений законом або договором.

За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. При цьому відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду гарантується усім суб`єктам господарювання для захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Вирішуючи господарський спір, суд перш за все з`ясовує, чи наявне у позивача дійсне суб`єктивне матеріальне право або законний інтерес; якщо так, то чи мало місце їх порушення, невизнання або оспорювання відповідачами; і лише в разі ствердної відповіді суд оцінює, чи підлягає таке право (інтерес) судовому захисту та чи буде обраний позивачем спосіб захисту ефективним з огляду на зміст заявлених позовних вимог. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту встановленим законом критеріям тягне за собою відмову в позові по суті.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права з боку відповідачів. Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу, внаслідок чого воно зменшилося або зникло, або ж особа була протиправно позбавлена можливості реалізувати своє право повністю чи частково. Позивач самостійно визначається з порушеним правом або охоронюваним інтересом, проте обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за наслідками повного і всебічного розгляду позову (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 923/733/19, від 31.10.2024 у справі № 918/124/23).

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Відтак, обов`язковою первинною передумовою для надання особі судового захисту є доведення позивачем належними доказами факту належності йому дійсного матеріального права на момент виникнення спору.

Статтею 129 Конституції України закріплено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1–3 статті 13 та частиною 1 статті 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, де кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування покладається на особу, яка стверджує про існування певних фактів, і таке доказування передбачає не лише надання матеріалів, а й підтвердження їх належності, допустимості та переконливості за стандартом більшої вірогідності доказів (статті 76– 79 ГПК України).

Оцінюючи ж правову природу сформованих позивачем вимог, суд враховує, що під способами захисту суб`єктивних цивільних (земельних) прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та правовий вплив на правопорушника.

Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту, суд завжди зважає на його ефективність. Застосування конкретного способу захисту цивільного права безпосередньо залежить як від виду та змісту правовідносин між сторонами, так і від суті порушеного права та характеру діянь, якими спричинено це порушення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Захист цивільних прав має бути повним і відповідати засадам процесуальної економії. Рішення суду повинно остаточно припиняти правовий конфлікт і виключати ситуації, за яких у позивача виникає необхідність повторного звернення до суду для захисту тих самих прав або здійснення додаткових дій для досягнення реального відновлення становища, що існувало до порушення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

У справі, що розглядається, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе заявило позовні вимоги про визнання права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3520586000:02:000:0668 (№ 436), 3520586000:02:000:0665 (№ 440), 3520586000:02:000:0669 (№ 449), усунення перешкод у праві користування ними шляхом визнання відсутнім права оренди у Фермерського господарства "Хортиця 2012" за договорами від 15.04.2025 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних записів про державну реєстрацію речового права за відповідачем-2 (номери записів 59708277, 59708198, 59708349).

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2012 року між Олександрівською районною державною адміністрацією як орендодавцем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Фрунзе" як орендарем було укладено три договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. Пунктами 2 цих правочинів визначено передачу в оренду земельних часток (паїв), на які спадщина не прийнята та не оформлена, а саме: ділянки № 440 площею 6,63 га, ділянки № 449 площею 5,77 га та ділянки № 436 площею 5,96 га.

Вказані договори містять ідентичні умови, зокрема за пунктом 8 їх укладено до моменту витребування їх спадкоємцями, але в будь-якому разі не більше строку оренди, встановленого чинним законодавством. Пунктами 36– 39 договорів передбачено, що зміна умов правочину здійснюється за взаємною згодою сторін у письмовій формі або за рішенням суду, розірвання в односторонньому порядку не допускається, а дія договорів припиняється у випадках, визначених договором та законом. За пунктами 38 договорів вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації. Щодо кожного з цих договорів посадовою особою Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області було вчинено записи у Державному реєстрі земель від 30 квітня 2012 року (записи № 42, № 48 та № 38 відповідно).

У подальшому, розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 437-р від 10 липня 2012 року було надано в оренду земельні ділянки невитребуваних часток (паїв) загальною площею 162,79 га ріллі терміном до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але не більше ніж на 50 років, у переліку яких зазначено й ділянки № 440 (6,63 га), № 449 (5,77 га) та № 436 (5,96 га). На обґрунтування належного виконання зобов`язань за правочинами 2012 року позивач долучив до матеріалів справи докази здійснення щорічних оплат орендних платежів.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи та інформації з Державного земельного кадастру, згодом відповідні земельні масиви згідно зі схемою поділу земель колективної власності за межами с. Родниківка були сформовані у визначених межах як окремі об`єкти нерухомості із присвоєнням їм кадастрових номерів: ділянку № 436 площею 5,96 га сформовано як земельну ділянку з кадастровим номером 3520586000:02:000:0668; ділянку № 440 площею 6,63 га - з кадастровим номером 3520586000:02:000:0665; ділянку № 449 площею 5,77 га - з кадастровим номером 3520586000:02:000:0669.

15 квітня 2025 року Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області розпорядилася вказаними сформованими земельними ділянками та уклала договори оренди землі безпосередньо з Фермерським господарством "Хортиця 2012".

15 квітня 2025 року, державним реєстратором внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано за ФГ "Хортиця 2012" речове право оренди на кожну зі сформованих ділянок (номер запису 59708198 щодо ділянки :0665, номер запису 59708277 щодо ділянки :0668 та номер запису 59708349 щодо ділянки :0669).

22 жовтня 2025 року представник СТОВ "ім. Фрунзе" за довіреністю Панченко В.А. звернувся до Олександрівської селищної ради із заявами (зареєстрованими в селищній раді 29.10.2025 за вх. № 1245, № 1246, № 1247), у яких просив надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних часток (паїв) № 436, № 440, № 449 згідно зі схемою поділу земель колективної власності колишнього КСП ім. Свердлова. До заяв було додано копії договорів від 30.01.2012, викопіювання та установчі документи товариства.

У зв`язку з тривалою відсутністю відповіді представник позивача 04 грудня 2025 року направив на адресу селищної ради адвокатські запити № 28, 29, 30 з вимогою надати документи про наслідки розгляду поданих заяв.

У відповідь листами від 09 грудня 2025 року № 2620/02.1-20, № 2623/02.1-20, № 2624/02.1-20 Олександрівська селищна рада надіслала рішення сімдесят третьої сесії восьмого скликання від 21 листопада 2025 року № 7091, № 7092 та № 7093 про відмову СТОВ "ім. Фрунзе" у наданні дозволу на розроблення вказаної технічної документації. Підставою для відмови орган місцевого самоврядування зазначив вимоги частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та невідповідність поданих матеріалів, констатувавши, що зазначені заявником у графічних матеріалах земельні ділянки № 436 (кадастровий номер 3520586000:02:000:0668), № 440 (кадастровий номер 3520586000:02:000:0665) та № 449 (кадастровий номер 3520586000:02:000:0669) уже перебувають у користуванні на правах оренди третіх осіб.

З метою з`ясування правових підстав передання ділянок третім особам представник позивача 25 грудня 2025 року звернувся до селищної ради з новими адвокатськими запитами № 33, 34, 35 про надання копій відповідних рішень та картографічних матеріалів. Листами від 05 січня 2026 року № 8/02.1-20, № 9/02.1-20, № 10/02.1-20 селищна рада повідомила позивача про те, що договори від 30 січня 2012 року в раді взагалі відсутні, картографічні матеріали щодо часток (паїв) та землеустрою зберігаються у Державному фонді документації із землеустрою Держгеокадастру, а ділянки № 436, 440 та 449 сформовані з присвоєнням кадастрових номерів і надані іншим користувачам. На запити позивача від 30.04.2025 та 27.05.2025 селищна рада також не надала будь-яких розпорядчих актів чи повідомлень про дострокове розірвання договорів 2012 року.

Вважаючи, що Олександрівська селищна рада протиправно, без розірвання первинних договорів 2012 року, передала сформовані земельні ділянки у користування ФГ "Хортиця 2012", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе звернулося до суду із даним позовом, зазначаючи про порушення свого права користування та вимагаючи усунення перешкод у його здійсненні.

Натомість відповідач-2 - Фермерське господарство "Хортиця 2012" - у відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу наполягає на безпідставності позову, вказуючи на те, що договори 2012 року укладалися щодо невитребуваних часток (паїв) без меж та кадастрових номерів і не є тотожними договорам оренди земельних ділянок як сформованих об`єктів цивільних прав за статтею 79-1 ЗК України та статтею 15 Закону України «Про оренду землі».

Також відповідач-2 наголошує на наявності суперечностей у суб`єктному складі (у розпорядженні РДА від 10.07.2012 вказано СТОВ "Фрунзе", код ЄДРПОУ 03738781, тоді як позивачем є СТОВ "імені Фрунзе", код ЄДРПОУ 03756810) та стверджує про законність укладення з ним договорів оренди сформованих земель комунальної власності з проведенням державної реєстрації права у встановленому законом порядку.

Надаючи оцінку наведеним аргументам сторін та встановленим фактичним діям учасників спору у взаємозв`язку з вимогами чинного законодавства, колегія суддів виходить із того, що за змістом статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, зокрема за правилами статті 391 ЦК України (негаторний позов) або статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов).

Визначальним критерієм для розмежування сфери застосування віндикаційного та негаторного позовів є стан фактичного та юридичного володіння майном на момент звернення до суду.

Негаторний позов (вимога про усунення перешкод у користуванні майном згідно зі статтею 391 ЦК України) є засобом захисту прав особи, яка фактично утримує річ у своєму володінні, проте позбавлена можливості належним чином користуватися чи розпоряджатися нею внаслідок неправомірних дій іншої особи, які не призвели до втрати володіння. Натомість, якщо майно вибуло з володіння суб`єкта та передане у володіння іншій особі, за якою зареєстровано відповідне речове право, особа позбавлена фактичного володіння цим майном. У такому разі належним способом захисту порушеного речового права є позов про витребування майна із чужого володіння (відновлення володіння), а не позов про усунення перешкод у користуванні.

Як встановлено судом за наслідками дослідження наявних доказів, спірні земельні ділянки були сформовані уповноваженим органом як самостійні об`єкти нерухомості з присвоєнням кадастрових номерів 3520586000:02:000:0668, 3520586000:02:000:0665 та 3520586000:02:000:0669 і за договорами оренди землі від 15.04.2025 передані Олександрівською селищною радою у строкове платне користування новому орендарю - ФГ "Хортиця 2012". Та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано речове право оренди цих земельних ділянок за відповідачем-2.

З моменту передання земельних ділянок за договорами оренди від 15.04.2025 та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно володільцем сформованих об`єктів нерухомості є відповідач-2 - ФГ "Хортиця 2012", державна реєстрація права якого створює презумпцію законності такого володіння.

За наявності чинного володіння та державної реєстрації права оренди земельних ділянок за новим орендарем позивач фактично не володіє цими сформованими земельними ділянками.

Відтак заявлені СТОВ імені Фрунзе вимоги про усунення перешкод у користуванні землею шляхом «визнання відсутнім права оренди» та «скасування записів про реєстрацію речового права» фактично спрямовані на перерозподіл володіння майном і за своєю правовою природою не відповідають змісту негаторного захисту.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 920/715/23, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17, у подібних правовідносинах належним способом захисту особи, яка вважає своє право користування землею порушеним внаслідок її передачі в оренду іншому суб`єкту, є вимога про витребування земельної ділянки із володіння такого користувача.

Задоволення позовних вимог про визнання права та визнання відсутнім права оренди у відповідача-2 за чинності первинних договорів оренди землі від 15.04.2025 та відсутності вимоги про витребування ділянок не призведе до реального відновлення володіння позивача, не поверне майно в його господарське відання та не врегулює остаточно спір між сторонами, а лише створить передумови для нового судового процесу, що прямо суперечить засадам ефективності судового захисту та принципу процесуальної економії.

Окремо колегія суддів зазначає про безпідставність позовних вимог у частині «визнання за позивачем права розпорядження земельними ділянками».

За змістом статей 317, 319 Цивільного кодексу України правомочність розпорядження річчю є виключною правомочністю власника майна (або спеціально уповноваженого ним органу). Орендар земельної ділянки наділяється лише правами тимчасового володіння та користування майном, тоді як право розпорядження землями комунальної власності належить виключно територіальній громаді в особі органу місцевого самоврядування. Визнання за наймачем невластивого йому права розпорядження землею суперечить основам цивільного та земельного законодавства.

Що ж до суперечностей між сторонами щодо дійсності та обсягу прав за договорами від 30.01.2012, розбіжностей у кодах ЄДРПОУ, відсутності в первинних правочинах кадастрових номерів і меж ділянок, а також впливу законодавчих змін щодо правового режиму невитребуваних паїв після їх формування, колегія суддів зазначає, що в силу сталої практики Великої Палати Верховного Суду обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові.

З огляду на це питання відповідності договорів 2012 року вимогам законодавства та обсягу прав сторін за цими правочинами судом у межах цього провадження остаточно не оцінюються, оскільки обраний позивачем спосіб судового захисту за наявних фактичних обставин у будь-якому разі не забезпечує реального захисту та поновлення володіння майном.

При цьому відмова в позові через обрання неналежного або неефективного способу захисту не позбавляє особу права звернутися до суду за захистом своїх прав у належний спосіб.

Оцінюючи твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд мав самостійно витлумачити заявлені вимоги відповідно до завдань правосуддя та задовольнити їх, колегія суддів наголошує, що надання позовним вимогам належної інтерпретації не може змінювати саму суть заявленого матеріально-правової вимоги. Суд не наділений правом підміняти сторону спору, самостійно змінювати предмет або підстави позову та трансформувати вимоги про усунення перешкод у вимогу про витребування майна або про визнання недійсними правочинів, оскільки це є прямим порушенням принципу диспозитивності господарського судочинства (стаття 14 ГПК України) та засад рівності й змагальності сторін.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог СТОВ імені Фрунзе через обрання неналежного й неефективного способу захисту прав є законним, обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи і правовим позиціям Верховного Суду.

Згідно зі статтями 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ст. 79 ГПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Фрунзе залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2026 по справі № 912/717/26 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 28.09.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя А.М. Висоцький

Суддя О.В. Чус