Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №904/1616/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/1616/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від скаржника (відповідача): не з`явився;

від позивача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 (ухваленого суддею Новіковою Р.Г. у м. Дніпрі, повне рішення складене 26.06.2026) у справі №904/1616/26

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення штрафних санкцій за договором № ЦУП-01/0078/25 від 08.07.2025 в загальному розмірі 810 846 грн 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт" (далі по тексту - відповідач) штрафні санкції за договором № ЦУП-01/0078/25 від 08.07.2025 в загальному розмірі 810 846 грн 00 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 659 286 грн 00 коп. - пеня;

- 151 560 грн 00 коп. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №ЦУП-01/0078/25 від 08.07.2025 в частині своєчасного надання послуг з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт екскаватора Hyundai ВП "Томашгородський кар`єр"). Так, позивач зазначає, що у відповідності до укладеного договору № ЦУП-01/0078/25 від 08.07.2025 та рознарядки №ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 на надання послуг з поточного ремонту екскаватора Hyundai R500LC-7A, відповідач повинен був надати послуги до 03.10.2025 включно; з Акту приймання-передачі наданих послуг № 07/1 від 29.12.2025 на суму 1 515 600 грн 00 коп. убачається, що відповідач надав послуги з порушенням строку. Враховуючи вказане, на підставі пункту 9.2. договору № ЦУП-01/0078/25 від 08.07.2025 за порушення строку надання послуг позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення з 04.10.2025 по 29.12.2025 (87 днів) у розмірі 659 286 грн 00 коп. та штраф у розмірі 10% вартості прострочених послуг в сумі 151 560 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі №904/1616/26:

- позовні вимоги задоволені частково;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню в розмірі 651 708 грн 00 коп., 10% штрафу у розмірі 151 560 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 049 грн 02 коп.;

- відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7 578 грн 00 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- відповідно до матеріалів справи рознарядка на надання послуг з поточного ремонту екскаватора Hyundai R500LC-7A листом № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 відправлена 04.08.2025 на електронну адресу відповідача ukrinvestremont@gmail.com;

- враховуючи умови пункту 5.1. договору від 08.07.2025, відповідач повинен був надати послуги до 03.10.2025 включно;

- згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг № 07/1 від 29.12.2025 відповідач надав послуги на суму 1 515 600 грн 00 коп. лише 29.12.2025 ;

- з наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що її розрахунок було здійснено з урахуванням дня приймання-передачі послуг (підписання Акту приймання-передачі наданих послуг № 07/1 від 29.12.2025). За розрахунками суду, обґрунтований розмір пені дорівнює 651 708 грн 00 коп. за період з 04.10.2025 по 28.12.2025. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7 578 грн 00 коп. слід відмовити;

- суд перевірив складений позивачем розрахунок 10% штрафу. Розрахунок не порушує вимог чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення 10% штрафу у розмірі 151 560 грн 00 коп. є правомірними та підлягають задоволенню.

Не погодившись з вказаним рішенням, 16.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51589 від 17.07.2026), в якій просить :

- прийняти та дослідити як додаткові докази документи, що підтверджують поважність причин неподання відзиву в суді першої інстанції на підставі частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України;

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі № 904/1616/26 у частині задоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ "Укрінвестремонт" пені в розмірі 651 708 грн 00 коп., 10% штрафу у розмірі 151 560 грн 00 коп. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 12 049 грн 02 коп.

- ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення пені та штрафу відмовити повністю;

- у разі неможливості повної відмови в задоволенні позову, - зменшити розмір неустойки на 90%.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- справу було розглянуто судом першої інстанції у спрощеному провадженні без виклику сторін та без надання ТОВ "Укрінвестремонт" відзиву на позовну заяву. Суд дійшов висновку, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом у строк до 28.04.2026. Проте неотримання судом відзиву та клопотання про зменшення неустойки відбулося з виняткових, об`єктивних та незалежних від відповідача поважних причин - через раптове та критичне погіршення стану здоров`я керівника (директора) та законного представника ТОВ "Укрінвестремонт" - Нікітіна Владислава Володимировича. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та страждає на тяжке хронічне захворювання - хронічну прогресуючу судинну лейкоенцефалопатію, що є наслідком раніше перенесеного гострого мозкового інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії (від 05.07.2024). Хвороба супроводжується помірним правобічним геміпарезом, дизартрією (порушенням мовлення) та вираженими стато-динамічними порушеннями. Протягом весни та літа 2026 року стан керівника прогресивно погіршувався, що унеможливлювало належне ведення господарських та юридичних справ підприємства, де він є єдиним підписантом. Безпосередньо під час перебування справи в провадженні суду, у червні 2026 року, відбулося чергове різке загострення. З 17.06.2026 по 01.07.2026 Нікітін В.В. безперервно перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні з неврологічними ліжками КП "Криворізька міська лікарня № 1" Криворізької міської ради (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 3309, підписана лікарем-невропатологом Є. Ярмаком та заступником мед. директора І. Латанською). При госпіталізації стан пацієнта був середньої важкості, спостерігалися заніміння правих кінцівок, утруднення мовлення, хиткість при ходьбі. Оскаржуване рішення суду було ухвалене та підписане суддею 26.06.2026, тобто саме в той період, коли єдиний керівник відповідача перебував у безпорадному стані на лікарняному ліжку в стаціонарі. Оскільки ТОВ "Укрінвестремонт" через хворобу директора було позбавлене можливості подати відзив, заперечення та медичні документи до суду першої інстанції, скаржник просить апеляційний суд прийняти додаткові докази (медичну виписку директора) та повноцінно дослідити нижченаведені матеріально-правові доводи скарги;

- пунктом 5.2 договору чітко визначено, що рознарядка має бути підписана щонайменше двома уповноваженими особами філії: керівником філії (або в.о.) та заступником керівника філії (або в.о.). Матеріали справи не містять доказів того, що надіслана електронною поштою сканкопія відповідала цим вимогам та містила два КЕП відповідних посадових осіб замовника;

- обчислюючи період прострочення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач направив рознарядку № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 на електронну адресу відповідача ukrinvestremont@gmail.com, а відтак граничний строк виконання закінчився 03.10.2025. Цей висновок є передчасним, зробленим без дослідження належних доказів та з порушенням статей 76 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до умов погодженого сторонами пункту 5.6 договору від 08.07.2025, у разі направлення рознарядки електронною поштою, належним та єдиним підтвердженням її отримання є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення замовника. У матеріалах справи відсутня така роздруківка з поштового клієнта позивача. Позивач надав лише копію супровідного листа № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025. Проте наявність самого листа чи фіксація відправки у внутрішніх системах документообігу залізниці не доводить фактичний вихід електронного листа за межі поштового сервера замовника та його доставку на адресу відповідача. Оскільки факт належного вручення рознарядки 04.08.2025 відповідно до умов пункту 5.6 договору не підтверджений належними та допустимими доказами, початкова точка відліку 60-денного строку виконання робіт є невстановленою. Будь-які похідні розрахунки пені та штрафу є юридично неспроможними, що є самостійною підставою для скасування рішення суду та відмови в позові;

- навіть у разі визнання апеляційним судом наявності прострочення, стягнута судом першої інстанції сума неустойки є каральною, неспівмірною та такою, що повністю руйнує господарську діяльність підприємства відповідача. Загальна ціна договору становить 1 515 600 грн 00 коп. (з ПДВ). Суд першої інстанції стягнув з відповідача пеню в розмірі 651 708 грн 00 коп. та штраф у розмірі 151 560 грн 00 коп. Сукупна сума санкцій складає 803 268 грн 00 коп., що становить понад 53% від загальної вартості виконаних послуг з ПДВ (або понад 63% від вартості без ПДВ). Скаржник зазначає про наявність сукупності істотних обставин, які вимагають зменшення штрафних санкцій не менше ніж на 90%, а саме: 1) ТОВ "Укрінвестремонт" повністю виконало поточний ремонт екскаватора Hyundai R500LC-7A. Результат послуг зданий замовнику без жодних претензій чи зауважень щодо якості за двостороннім Актом № 07/1 від 29.12.2025. Державний монополіст отримав відремонтоване майно у повному обсязі та успішно його експлуатує; 2) АТ "Укрзалізниця" не надало жодного доказу (розрахунку втраченої вигоди, претензій третіх осіб тощо), який би підтверджував наявність реальних збитків внаслідок затримки ремонту. Стягнення 803 268 грн 00 коп. неустойки за таких умов є очевидним засобом безпідставного збагачення позивача; 3) недобросовісна поведінка самого позивача: послуги з ремонту екскаватора надавалися відповідачем повністю за власні обігові кошти без авансування. Натомість сам замовник (АТ "Укрзалізниця") до цього часу не здійснив оплату за виконані відповідачем роботи згідно з підписаним Актом від 29.12.2025. Стягнення надмірних штрафів на користь контрагента, який сам є злісним неплатником та користується результатами праці відповідача безкоштовно, суперечить статті 3 Цивільного кодексу України (принципам справедливості, добросовісності та розумності); 4) виробничі потужності ТОВ "Укрінвестремонт" розташовані в м. Кривий Ріг - прифронтовому регіоні. Протягом 2025 року процес ремонту відбувався в умовах постійних повітряних тривог, систематичних відключень електроенергії (що критично для зварювальних і складальних робіт) та порушення логістики постачання імпортних запчастин для техніки Hyundai; 5) суд першої інстанції формально підійшов до визначення природи неустойки як засобу стимулювання, перетворивши її на інструмент карального фінансового виснаження відповідача та необґрунтованого збагачення державного монополіста, що прямо суперечить сталій практиці Верховного Суду (зокрема, у постанові від 17.10.2023 у справі № 913/162/22);

- з огляду на це, ТОВ "Укрінвестремонт" просить суд апеляційної інстанції зменшити розмір стягуваної пені та штрафу на 90%.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 10558/26 від 31.07.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2026.

Від позивача (Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця") до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 110271/26 від 11.08.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі №904/1616/26 - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований позивачем наступними обставинами:

- госпіталізація відбулася вже після закінчення встановленого судом процесуального строку для подання відзиву. Процесуальні строки не порушені судом. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 13.04.2026 була успішно доставлена до Електронного кабінету ТОВ "Укрінвестремонт" 13.04.2026 о 16:07. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала вважається врученою відповідачу в день її доставки. Суд надав відповідачу строк у 15 днів для подання відзиву - до 28.04.2026 включно;

- щодо відсутності перешкод у визначений строк подати до суду відповідні клопотання та докази зазначено таке. Клопотання про зменшення неустойки не було заявлено в суді першої інстанції. Оскільки скаржник не скористався своїм процесуальним правом у суді першої інстанції, а хвороба директора у червні 2026 року жодним чином не доводить неможливість подання клопотання чи відзиву у квітні 2026 року, підстави для розгляду питання про зменшення неустойки на 90% в апеляційному суді відсутні. Суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними матеріалами на підставі частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Твердження скаржника про неможливість вести процесуальну діяльність через стан здоров`я керівника Нікітіна В.В. повністю спростовуються офіційними даними з електронної системи державних закупівель ProZorro. Саме в період, коли скаржник мав подати відзив на позовну заяву (строк тривав до 28.04.2026 включно), ТОВ "Укрінвестремонт" здійснювало активну, складну та високоорганізовану комерційну діяльність, яка вимагала безпосередньої участі, волевиявлення та підпису уповноважених осіб підприємства: 14.04.2026 о 16:18:44 (наступного дня після доставки ухвали суду до Електронного кабінету відповідача) скаржник сформував, підписав КЕП та успішно завантажив до системи повний пакет тендерної документації для участі у відкритих торгах № UA-2026-04-07-012401-a на поточний ремонт конвеєра № 24 ВП "Крюківський кар`єр". 15.04.2026 з 14:43 до 15:06 уповноважені представники ТОВ "Укрінвестремонт" безпосередньо брали участь у трираундовому онлайн аукціоні, де в умовах реальної конкуренції знизили ціну та перемогли з пропозицією 766 136 грн 48 коп. без ПДВ. 22.04.2026 (за 6 днів до закінчення процесуального строку на подання відзиву) підприємство успішно пройшло кваліфікацію та офіційно підтвердило намір укласти договір. Зазначені хронологічні дані свідчать, що скаржник володів достатнім організаційним, кадровим та технічним потенціалом для ведення активної комерційної діяльності за своєю офіційною адресою (50024, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Калнишевського Петра, будинок 1А, офіс 619). Таким чином, залучення ресурсів для підготовки та подання складного пакету тендерної документації виявилося можливим, тоді як невиконання процесуальних обов`язків перед судом свідчить лише про вибірковий підхід відповідача до пріоритетності своїх дій, а не про об`єктивну неможливість участі у судовому процесі. Неподання відзиву є наслідком виключно пасивної процесуальної поведінки та недбалості самого скаржника;

- рознарядка № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 є електронним документом, який перед відправкою був належним чином підписаний двома КЕП (кваліфікованими електронними підписами) уповноважених посадових осіб АТ "Укрзалізниця" безпосередньо в системі "Мегаполіс". Наявність двох КЕП забезпечує абсолютну автентичність документа, незмінність його змісту та підтверджує юридичну силу офіційного розпорядження замовника згідно із Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Підписана двома КЕП рознарядка відправлялася на електронну пошту відповідача за допомогою вбудованого поштового ящика електронного документообігу "Мегаполіс" ukrinvestremont@gmail.com, яка є сертифікованою загальнодержавною платформою електронного документообігу, та яка використовується провідними державними органами та підприємствами критичної інфраструктури для офіційної цифрової комунікації. Завдяки архітектурі системи "Мегаполіс", її вбудований поштовий ящик працює у нерозривній зв`язці з реєстраційною карткою документа. Програма в автоматичному режимі логує вихід листа через поштовий сервер, перевіряє цілісність КЕП та фіксує успішну відправку повідомлення на сервер отримувача. Ці метадані зберігаються в системі "Мегаполіс" без можливості їх видалення чи виправлення користувачем, що робить роздруківку картки документа з системи абсолютним, об`єктивним та беззаперечним доказом відправки рознарядки в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. Заперечуючи факт отримання Рознарядки № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025, скаржник вдається до очевидного спростування власних послідовних дій. Виконання умов договору та фактичний запуск процесу ремонту об`єкта спору екскаватора Hyundai R500LC-7A (інвентарний № 6200403000131) - стали можливими виключно на підставі та на виконання отриманих від замовника вказівок. Реальне прийняття цієї техніки в роботу без жодних зауважень чи застережень з боку ТОВ "Укрінвестремонт" офіційно зафіксовано у підписаному сторонами Акті приймання-передачі обладнання в ремонт № 07 від 20.09.2025. Юридично та технічно відповідач не мав жодної іншої можливості ідентифікувати спецтехніку, погодити її обсяги, прийняти за двостороннім актом 20.09.2025 та в подальшому здати готовий результат за Актом № 07/1 від 29.12.2025, окрім як на підставі надісланої йому Рознарядки. Поведінка виконавця повністю підтверджує його обізнаність із документом, що виключає будь-які спроби оскаржити факт його відправлення;

- відсутність прямих майнових збитків у калькуляції позивача не може слугувати юридичною підставою для зменшення неустойки, а тим більше для її зменшення на 90%;

- невиконання або неналежне виконання зобов`язань контрагентами перед АТ "Укрзалізниця" безпосередньо посягає на інтереси держави та публічний порядок;

- прострочення ремонту на 86 днів (майже 3 місяці) заблокувало роботу кар`єру та зірвало графіки постачання будівельних матеріалів для потреб колійного господарства всього мегаполісу "Укрзалізниці";

- у масштабах інфраструктурного мегаполісу відсутність щебню - це неможливість оперативно проводити аварійно-відновлювальні роботи на коліях, зруйнованих внаслідок військових дій. Це пряма загроза стабільному функціонуванню перевезень, евакуаційних, пасажирських рейсів та доставки вантажів під час воєнного стану. Наслідки прострочення мають загальнодержавний масштаб, тому правові підстави для зменшення розміру неустойки на 90% відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України повністю відсутні;

- твердження скаржника про те, що АТ "Укрзалізниця" є злісним неплатником, який безкоштовно користується результатами праці, є свідомим введенням суду в оману та маніпуляцією з огляду на такі факти: оплата проведена до рішення суду першої інстанції. Згідно з наданим платіжним дорученням № 412956 від 24.06.2026, позивач повністю перерахував на рахунок ТОВ "Укрінвестремонт" кошти в сумі 1 515 600 грн 00 коп., що становить 100% вартості виконаного ремонту за Актом № 07/1 від 29.12.2025. АТ "Українська залізниця" й раніше неодноразово намагалося провести оплату за виконані роботи, проте платежі та транзакції поверталися назад банківською системою. Це відбувалося виключно з вини самого відповідача (виконавця), який у встановлений законом строк не забезпечив реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Зупинення оплати було виключним правом замовника, передбаченим умовами укладеного сторонами договору (пункти 4.2.2, 4.3 договору) та нормами Податкового кодексу України. Незабезпечення ТОВ "Укрінвестремонт" реєстрації податкової накладної позбавило АТ "Укрзалізниця" права на формування податкового кредиту з ПДВ, що завдавало прямих фінансових збитків державній компанії. Одразу після того, як скаржник усунув власне порушення та зареєстрував податкову накладну, позивач невідкладно провів платіж 24.06.2026, який успішно надійшов отримувачу.

У судове засідання 05.08.2026 представники скаржника (відповідача) та позивача не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили.

Також судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Так, всі учасники справи мають зареєстровані Електронні кабінети, у зв`язку з чим їх повідомлення здійснювалось шляхом направлення ухвали суду від 05.08.2026 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 05.08.2026 доставлена до Електронних кабінетів скаржника (відповідача) та позивача - 05.08.2026 після 17:00 (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 06.08.2026).

Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 05.08.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні 23.09.2026, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, всі учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у призначеному судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.09.2026 були розглянуті клопотання скаржника (відповідача) та позивача про долучення додаткових доказів.

Колегією суддів відзначено, що долучені до апеляційної скарги (Виписка з медичної карки стаціонарного хворого), до відзиву на апеляційну скаргу (платіжне доручення від 24.06.2026, Акт приймання-передачі обладнання в ремонт № 07 від 20.09.2025) та до клопотання позивача про долучення доказів (квитанція про реєстрацію податкової накладної) не були подані сторонами до суду першої інстанції.

З приводу зазначених доказів колегія суддів зазначає таке.

Порядок та строк подання доказів врегульований статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 - 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги / заперечення, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанова Верховного Суду у справі № 910/16181/18 від 27.06.2023).

Частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду у справі № 910/7381/21 від 11.10.2023).

Крім того, згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Здійснюючи аналіз вказаних вище норм процесуального права, Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20 виснував, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (особи, яка їх подає).

Отже, прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції або їх витребування, без дотримання порядку, визначеного нормами Господарського процесуального кодексу України, матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від учасника справи, тягар доведення яких покладений на останнього (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 Господарського процесуального кодексу України викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 03.06.2025 у справі № 914/855/24).

Наявність таких обставин у даній справі колегією суддів не встановлена, скаржник (відповідач) та позивач про такі обставини не зазначають.

У даному випадку, скаржник (відповідач) не навів належних доводів в обґрунтування неможливості подання відповідного доказу (Виписки з медичної карки стаціонарного хворого) до суду першої інстанції з незалежних від нього підстав, не зазначав у суді першої інстанції про намір її подати, а також про те, що зазначений доказ не може бути поданий з об`єктивних причин у відповідності до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у строки, встановлені Кодексом чи судом.

Більше того, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2026 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 13.04.2026 (шляхом доставки до його Електронного кабінету, арк.с. 108), а обставини, на які посилається скаржник (госпіталізація та перебування у лікарні директора), виникли 17.06.2026, причин неможливості подачі до суду першої інстанції доказів та клопотань в період більше ніж два місяці, з 14.04.2026 по 16.06.2025, скаржник не наводить.

Також зазначеного вище не довів і позивач, долучаючи до відзиву на апеляційну скаргу (платіжне доручення від 24.06.2026, Акт приймання-передачі обладнання в ремонт № 07 від 20.09.2025) та до клопотання позивача про долучення доказів (квитанцію про реєстрацію податкової накладної) нові докази.

За таких обставин зазначені докази не можуть бути враховані судом під час апеляційного перегляду справи, у їх прийнятті апеляційний господарський суд відмовляє, з описаних вище підстав.

У судовому засіданні 23.09.2026 суддею-доповідачем було оголошено зміст вимог апеляційної скарги та доводи, якими обґрунтовані такі вимоги. Також було оголошено зміст відзиву на апеляційну скаргу.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

Згідно з положеннями частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 23.09.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

08.07.2025 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тесту - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт" (далі по тексту - виконавець, відповідач) укладений договір № ЦУП-01/0078/25 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт екскаватора Hyundai ВП "Томашгородський кар`єр") (далі по тексту - договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 якого виконавець зобов`язується надати за Технічним завданням замовника (Додаток № 2 до договору) 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт екскаватора Hyundai ВП "Томашгородський кар`єр") (далі - послуги), найменування (номенклатура, асортимент), обсяг та вартість яких визначені в специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належно надані послуги. Найменування (номенклатура, асортимент) послуг: Код ДК 021:2015 - 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт екскаватора Hyundai ВП "Томашгородський кар`єр"). Послуги, визначені в пункті 1.2 договору, специфікації та Технічному завданні, що є невід`ємною частиною договору, виконавець зобов`язується виконувати власними силами та засобами, з використанням власних матеріалів, запасних частин та у терміни, встановлені в договорі.

У пункті 13.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2025* (*на період дії воєнного стану строк дії договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом також встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що загальна ціна договору становить 1 263 000 грн 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 252 600 грн 00 коп., усього з ПДВ 1 515 600 грн 00 коп. Вартість (ціна) послуг зазначається у специфікації (додаток № 1 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до зазначених умов, у специфікації (додаток № 1 до договору) сторони узгодили найменування послуг, кількість, вид робіт, ціну та вартість; всього на суму 1 515 600 грн 00 коп.

Сторонами також підписане Технічне завдання (додаток № 2 до договору).

У пунктах 5.1, 5.2 договору сторони погодили строк надання послуг, а саме: виконавець зобов`язується надати послуги, передбачені пунктом 1.1 договору, відповідно до рознарядок замовника у строк не більше 60 календарних днів з дня направлення виконавцю рознарядки замовника. Рознарядка виконавцю направляється протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору. Надання послуг здійснюється протягом строку дії договору, тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання наданих послуг. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту/положення замовника, що найменше двома такими уповноваженими особами: керівник (особа, що виконує його обов`язки) філії; заступник керівника (особа, що виконує його обов`язки) філії.

Відповідно до умов пункту 5.6 договору сторони домовились, що рознарядка замовника направляється ним виконавцю в один з таких способів* (*на розсуд сторін):

- на поштову адресу виконавця, зазначену в договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику виконавця під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу виконавця (зазначену в договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим виконавцем з дати його направлення замовником на електронну адресу виконавця, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення замовника.

Позивач зазначив, що 04.08.2025 направив рознарядку на надання послуг з поточного ремонту екскаватора Hyundai R500LC-7A листом № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 на електронну адресу відповідача ukrinvestremont@gmail.com, на підтвердження чого долучив відповідний скриншот.

Враховуючи зазначене, а також умови пункту 5.1. договору, відповідач повинен був надати послуги в строк до 03.10.2025 включно.

У пунктах 6.1, 6.6 договору передбачено, що приймання-передача наданих послуг за договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного уповноваженими особами сторін, на фактично наданий обсяг послуг, за формою згідно з додатком № 4, що є невід`ємною частиною договору. Датою надання послуг вважається дата підписання акту приймання-передачі наданих послуг уповноваженими представниками сторін.

Як убачається з матеріалів справи, 29.12.2025 на виконання умов договору відповідачем були надані позивачу послуги на загальну суму 1 515 600 грн. 00 коп., на підтвердження чого сторонами був складений та підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг № 07/1 від 29.12.2025.

Зазначений Акт підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

У той же час, враховуючи допущене відповідачем прострочення, позивачем з метою досудового врегулювання спору, була надіслана відповідачу претензія № ЦУП-08/166 від 16.01.2026 про сплату штрафних санкцій.

Як зазначав позивач, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Яка було зазначено вище, 04.08.2025 направив рознарядку на надання послуг з поточного ремонту екскаватора Hyundai R500LC-7A листом № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 на електронну адресу відповідача ukrinvestremont@gmail.com, на підтвердження чого долучив відповідний скриншот.

Посилання скаржника на невідповідність зазначеної рознарядки умовам договору в частині відсутності на ній двох підписів позивача спростовуються змістом наявної в матеріалах справи рознарядки, яка підписана: 1) директором філії Олегом Лапюком; 2) заступником директора філії з економічних питань філії Андрієм Леордою.

Доводи скаржника в частині заперечення факту отримання ним рознарядки щодо надання спірних послуг саме 04.08.2025 (з посиланням на неналежність наданих позивачем доказів) апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки:

- в пункті 5.6 договору сторони домовились, що рознарядка замовника направляється ним виконавцю, зокрема, шляхом відправлення на електронну адресу виконавця (зазначену в договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим виконавцем з дати його направлення замовником на електронну адресу виконавця, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення замовника;

- в договорі (в розділі місцезнаходження та банківські реквізити сторін) зазначена електронна пошта виконавця (відповідача) - ukrinvestremont@gmail.com, на яку і була направлена рознарядка на надання послуг з поточного ремонту екскаватора Hyundai R500LC-7A листом № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025;

- заперечуючи проти отримання зазначеної рознарядки саме 04.08.2025, відповідач не заперечує сам факт її отримання, при цьому не зазначає, коли саме він отримав вказану рознарядку. При цьому, враховуючи факт надання послуг за вказаною рознарядкою 29.12.2025, така поведінка відповідача, на переконання колегії суддів, є недобросовісною та спрямованою на ухилення від відповідальності за допущене прострочення.

Враховуючи зазначене, а також умови пункту 5.1. договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рознарядка на надання послуг з поточного ремонту екскаватора Hyundai R500LC-7A з листом № ЦУП-08/1809н від 04.08.2025 отримана відповідачем (виконавцем) - 04.08.2025, отже відповідач повинен був надати послуги в строк до 03.10.2025 включно.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи зазначене, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем надання послуг в період з 04.10.2025 по 28.12.2025 (86 днів).

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у разі невиконання, несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% вартості таких послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів з виконавця додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної вартості. При ньому виконавець не звільняється від виконання своїх зобов`язань надати послуги в повному обсязі, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Враховуючи вказане, на підставі пункту 9.2. договору № ЦУП-01/0078/25 від 08.07.2025 за порушення строку надання послуг позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення з 04.10.2025 по 29.12.2025 (87 днів) у розмірі 659 286 грн 00 коп. та штраф у розмірі 10% вартості прострочених послуг в сумі 151 560 грн 00 коп.

Суд першої інстанцій вірно встановив, що позивач неправомірно включив в період прострочення 29.12.2025, оскільки в цей день зобов`язання відповідачем вже було виконано.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем надання послуг в період з 04.10.2025 по 28.12.2025 (86 днів), перевіривши відповідні розрахунки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 651 708 грн 00 коп. та штрафу в сумі 151 560 грн 00 коп., оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Щодо клопотання скаржника (відповідача) про зменшення пені та штрафу слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Апеляційний господарський суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апеляційний господарський суд, об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- відповідач не навів суду жодного аргументу та не надав жодного пояснення з приводу причин неналежного виконання умов спірного договору;

- матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про майновий стан відповідача;

- сторони знаходяться в рівних економічних умовах та штрафні санкції є співрозмірними порівняно з допущеним відповідачем порушенням та його наслідками, а саме: загальновідомим є факт систематичних обстрілів залізничної інфраструктури, у зв`язку з чим додаткові збої в її діяльності мають істотні негативні наслідки як для самого позивача так і для країни в цілому. Отже посилання скаржника на неспівмірність штрафних санкцій колегією суддів відхиляється;

- відсутність будь-яких об`єктивних поважних причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за договором;

- слід врахувати інтереси позивача та прийняти до уваги, що позивач мав правомірні очікування щодо надання відповідачем послуг у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі.

Посилання скаржника на недоведеність позивачем розміру збитків від допущеного прострочення розцінюється колегією суддів критично, оскільки за даних обставин позивач не повинен доводити розмір таких збитків, враховуючи, що в договорі сторони погодили наслідки прострочення у вигляді пені та штрафу, які і просить стягнути позивач у погодженому в договору розмірі.

Доводи скаржника в частині того, що сам позивач своєчасно не розрахувався за надані послуги, відхиляються апеляційним господарським судом, з огляду на те, що наявність такого прострочення надає право відповідачу звернутися з відповідним позовом до суду, однак не звільняє його від відповідальності за допущене ним порушення умов договору.

Посилання скаржника на своє місцезнаходження у м. Кривому Розі (прифронтовому місті) також розцінюється колегією суддів критично, оскільки, беручи на себе зобов`язання з надання послуг позивачу 08.07.2025, відповідач усвідомлював всі наслідки та ризики, пов`язані з воєнним станом та його місцезнаходженням.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та штрафу у даній справі.

На підставі викладеного, клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі № 904/1616/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі №904/1616/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 у справі №904/1616/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестремонт".

4. Матеріали справи № 904/1616/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 28.09.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк