Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №906/1054/24 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Справа № 906/1054/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 (повний текст складено 06 серпня 2026 року, суддя Машевська О.П.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 16904434,90 доларів США,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання дій неправомірними, визнання поруки припиненою та визнання відсутнім права вимоги кредитора за договором поруки № 246/48-4 від 15 лютого 2016 року,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат"

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" - Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (Diago enterprises limited)

про визнання відсутнім права

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1054/24 за первісним позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 16904434,90 доларів США, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання дій неправомірними, визнання поруки припиненою та визнання відсутнім права вимоги кредитора за договором поруки № 246/48-4 від 15 лютого 2016 року, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" - Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (Diago enterprises limited) про визнання відсутнім права.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 задоволено заяву ТОВ "Мотронівський ГЗК" від 30 червня 2026 року (вх. г/с №01-44/2542/26) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №904/4530/24.

Зупинено провадження у справі № 906/1054/24 до набрання законної сили рішенням суду у справі №904/4530/24.

Задоволено заяву ТОВ "Мотронівський ГЗК" від 01 липня 2026 року (вх. г/с №01-44/2544/26) про залучення третьої особи.

Залучено до участі у справі №906/1054/24 Компанію "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (Diago enterprises limited) у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат".

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24, оскільки в межах останньої встановлюються обставини щодо належності реалізації АТ "Державний ощадний банк України" права на дострокове повернення кредиту за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року, зокрема щодо належного направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, які мають істотне значення для встановлення наявності та розміру заборгованості за основним зобов`язанням та, відповідно, для вирішення спору у цій справі щодо відповідальності поручителя.

При цьому суд першої інстанції врахував, що встановлення та оцінка одних і тих самих обставин у межах різних судових проваджень може призвести до ухвалення судових рішень із різною правовою оцінкою тих самих фактів, а тому дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 та направити справу до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24. На переконання скаржника, суд першої інстанції фактично ототожнив пов`язаність двох судових справ з об`єктивною неможливістю розгляду однієї з них до вирішення іншої, тоді як наведена процесуальна норма вимагає встановлення саме неможливості самостійного з`ясування судом обставин, необхідних для вирішення спору.

Апелянт вказує, що обставини, пов`язані з належним направленням АТ "Державний ощадний банк України" вимоги про дострокове повернення кредиту, у тому числі щодо опису вкладення у цінний лист від 08 серпня 2024 року, хоча й досліджуються у справі №904/4530/24, однак можуть бути самостійно встановлені та оцінені Господарським судом Житомирської області у межах справи №906/1054/24. При цьому, за твердженням Банку, суд першої інстанції не зазначив, які саме обставини він позбавлений можливості встановити самостійно та чим така неможливість обумовлена.

Скаржник наголошує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду сама по собі пов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї з них до ухвалення рішення в іншій. Підставою для зупинення провадження є не лише існування іншої справи та припущення про можливий вплив рішення у ній на розгляд спору, а наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють встановлення відповідних обставин у межах справи, що розглядається. На підтвердження зазначеного апелянт посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі №905/1135/23, від 01 травня 2025 року у справі №927/1601/23, від 01 березня 2024 року у справі №910/17615/20, від 22 березня 2024 року у справі №917/227/23, від 05 березня 2025 року у справі №910/3334/21 та від 07 серпня 2024 року у справі №920/481/23.

Крім того, апелянт звертає увагу, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року у справі №904/4530/24 позовні вимоги Банку до ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмети забезпечення вже задоволено, а у задоволенні зустрічних вимог ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання відсутнім права та обов`язку відмовлено. Також Банк зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03 серпня 2026 року у справі №910/6653/25 задоволено його позов до Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" про звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості за тим самим кредитним договором. На думку скаржника, зазначені обставини додатково свідчать про відсутність об`єктивних перешкод для продовження розгляду цієї справи.

Окремо АТ "Державний ощадний банк України" посилається на тривалість розгляду справи №906/1054/24. Скаржник зазначає, що провадження у справі відкрито 24 жовтня 2024 року, 25 серпня 2025 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до розгляду по суті, однак 19 січня 2026 року суд першої інстанції повернувся до стадії підготовчого провадження. За розрахунком апелянта, на момент постановлення оскаржуваної ухвали підготовче провадження тривало 647 днів, а з моменту повернення зі стадії розгляду справи по суті до підготовчого провадження минуло 196 днів. У зв`язку з цим Банк вважає, що подальше зупинення провадження призведе до ще більшого затягування розгляду справи та перебування її учасників у стані правової невизначеності, що не узгоджується з вимогою розгляду справи упродовж розумного строку.

Також скаржник звертає увагу на те, що питання про зупинення провадження у справі №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24 порушувалося учасниками справи неодноразово. Так, ухвалою від 25 серпня 2025 року у задоволенні відповідної заяви ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" було відмовлено, а ухвалою від 13 квітня 2026 року суд першої інстанції повторно відмовив у задоволенні заяв про зупинення провадження, у тому числі до набрання законної сили рішенням у справі №904/4530/24. Після цього 30 червня 2026 року з аналогічною заявою звернулося вже ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат".

На думку апелянта, наведені обставини свідчать про систематичне порушення учасниками справи питання щодо її зупинення та спрямованість таких процесуальних дій на затягування судового розгляду. Банк зазначає, що місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, належним чином не врахував попереднє вирішення аналогічних заяв та не надав оцінки відповідним доводам щодо можливого зловживання процесуальними правами.

З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження постановлена з порушенням пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, перешкоджає подальшому розгляду справи, а тому підлягає скасуванню з направленням справи №906/1054/24 до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Встановлено учасникам справи строк до 15 вересня 2026 року для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів його надсилання іншим учасникам справи. Зобов`язано Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати Північно-західному апеляційному господарському суду нотаріально засвідчений переклад цієї ухвали англійською мовою для її направлення Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (DIAGO ENTERPRISES LIMITED).

15 вересня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа заперечує проти доводів Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 – без змін.

У відзиві зазначено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі, оскільки у справі №904/4530/24 безпосередньо досліджується питання належної реалізації Банком права на дострокове повернення кредиту, від якого залежить встановлення наявності та розміру заборгованості позичальника, а відповідні обставини входять до предмета доказування і у справі №906/1054/24. За твердженням третьої особи, паралельне встановлення таких обставин у двох судових провадженнях створює ризик їх неоднакової оцінки та ухвалення взаємовиключних судових рішень.

ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" звертає увагу, що у матеріалах справи №904/4530/24 перебувають оригінали доказів направлення вимоги від 08 серпня 2024 року про дострокове повернення кредиту, зокрема опис вкладення у цінний лист, накладна та фіскальний чек, а питання давності опису вкладення та призначення відповідної експертизи вирішується саме у межах зазначеної справи. При цьому належне направлення такої вимоги, на думку третьої особи, обумовлює виникнення обов`язку щодо дострокового повернення кредиту як у позичальника, так і у поручителя, тому суд у справі №906/1054/24 об`єктивно не може належним чином встановити та оцінити ці обставини до вирішення справи №904/4530/24.

Також у відзиві заперечуються доводи Банку щодо порушення розумного строку розгляду справи. Третя особа зазначає, що саме по собі зупинення провадження не свідчить про затягування розгляду справи, якщо воно зумовлене об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи. Крім того, заперечуються твердження Банку про систематичні дії відповідача та третьої особи, спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося із заявою про зупинення провадження лише один раз, а підстави такої заяви були зумовлені новими обставинами, пов`язаними з перебігом розгляду справи №904/4530/24.

Окремо третя особа вказує, що вимоги апеляційної скарги не повністю узгоджуються з наведеними у ній доводами, оскільки Банк просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року повністю, водночас не наводить жодних доводів щодо незаконності чи необґрунтованості цієї ухвали в частині залучення Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені, зокрема, у пункті 12 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При цьому, оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження у справі підпадає саме під пункт 12 частини 1 статті 255 ГПК України.

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Судом було створено учасникам справи належні умови для реалізації їх процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема щодо подання заяв по суті справи та з процесуальних питань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" скористалося правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, та подало відзив на апеляційну скаргу. Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому колегія суддів враховує, що Компанія "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (Diago Enterprises Limited) є іноземною юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр за реєстраційним номером HE 306364, місцезнаходженням якої є: Republic of Cyprus, 3035 Limassol, Aimiliou Chourmouziou Street, Lophitis Business Centre, 6th Floor, Offices 3 and 4, та яка не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Вирішуючи питання щодо повідомлення вказаної Компанії про відкриття апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 20 серпня 2026 року врахував положення Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року.

Зокрема, відповідно до пункту "a" статті 10 зазначеної Конвенції, якщо запитувана Держава не заперечує, Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Республіка Кіпр не висловила заперечень проти способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість повідомлення Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" безпосередньо поштовими каналами за адресою її місцезнаходження у Республіці Кіпр.

З метою забезпечення іноземному учаснику справи можливості ознайомитися зі змістом процесуального документа та реалізувати передбачені ГПК України процесуальні права ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 серпня 2026 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" було зобов`язано протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду нотаріально посвідчений переклад ухвали про відкриття апеляційного провадження англійською мовою для подальшого направлення Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" за її місцезнаходженням у Республіці Кіпр.

Після надходження до суду нотаріально посвідченого перекладу ухвали від 20 серпня 2026 року англійською мовою такий переклад разом із відповідним процесуальним документом було направлено судом безпосередньо поштовим каналом на адресу Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед": Republic of Cyprus, 3035 Limassol, Aimiliou Chourmouziou Street, Lophitis Business Centre, 6th Floor, Offices 3 and 4.

Як вбачається з роздруківки відомостей із сервісу відстеження поштових відправлень АТ "Укрпошта", міжнародне поштове відправлення №RA330010225UA прийнято до пересилання 01 вересня 2026 року у відділенні поштового зв`язку міста Рівного та направлено до Республіки Кіпр. 15 вересня 2026 року зазначене відправлення прибуло до міжнародного терміналу країни призначення та після обробки було направлено для подальшої доставки.

17 вересня 2026 року зафіксовано надходження поштового відправлення до відділення доставки на території Республіки Кіпр. Того ж дня у системі відстеження відображено статус: "Заплановане на подальші спроби доставки на наступний робочий день: За вимогою адресата". 18 вересня 2026 року о 13:01 зафіксовано наступний статус: "Прибуття відправлення на пункт самовивозу (отримувачем)".

Станом на 25 вересня 2026 року, відповідно до відомостей, перевірених о 09:11, останньою відображеною операцією щодо зазначеного поштового відправлення залишалося його прибуття на пункт самовивозу, а загальний статус відправлення визначено як "Прямує до отримувача".

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 367 ГПК України, у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази чи провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим наведена норма не встановлює виключного способу вручення судових документів іноземній особі через компетентний орган іноземної держави, а порядок їх вручення визначається також відповідним міжнародним договором.

Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №905/947/21 зазначив, що основний та альтернативні канали вручення документів, передбачені Конвенцією від 15 листопада 1965 року, є рівнозначними, а суд з урахуванням принципу пропорційності та конкретних обставин справи вправі обрати відповідний канал вручення документів. У цій же постанові Верховний Суд врахував відсутність заперечень Республіки Кіпр проти способу передачі документів, передбаченого пунктом «a» статті 10 Конвенції, та визнав допустимим повідомлення зареєстрованої на Кіпрі компанії шляхом безпосереднього надсилання судових документів поштою.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом в ухвалі від 23 липня 2020 року у справі №910/28827/15, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що, оскільки Уряд Республіки Кіпр не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції, суд не обмежений необхідністю повідомлення зареєстрованої на Кіпрі юридичної особи виключно шляхом направлення судового доручення компетентному органу цієї держави та може здійснювати направлення судових документів безпосередньо поштою.

При цьому Верховний Суд послідовно виходить з того, що направлення судової кореспонденції за належною адресою є достатньою дією з боку суду для забезпечення повідомлення учасника справи, оскільки подальше фактичне отримання такого поштового відправлення адресатом перебуває поза межами контролю суду. Зокрема, у постанові від 28 серпня 2024 року у справі №903/1130/23 (903/87/24) Верховний Суд зазначив, що у разі направлення судового акта за належною поштовою адресою та його невручення у зв`язку з відсутністю адресата, відмовою від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо адресат вважається повідомленим про відповідну процесуальну дію. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі №904/853/23, від 04 листопада 2024 року у справі №910/2552/23, від 13 червня 2023 року у справі №911/2735/21.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 18 листопада 2021 року у справі №914/717/20, встановивши, що судовий документ був направлений учаснику справи за належною адресою, однак не був ним отриманий, дійшов висновку про вчинення судом усіх можливих дій щодо належного повідомлення такого учасника.

Отже, колегія суддів враховує, що Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" за належною та відомою суду адресою її місцезнаходження було направлено перекладену англійською мовою та нотаріально посвідчену ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 у спосіб, прямо передбачений пунктом "a" статті 10 Конвенції від 15 листопада 1965 року та допустимий на території Республіки Кіпр. Поштовим оператором було здійснено спробу доставки кореспонденції, а після її невручення забезпечено можливість отримання відправлення адресатом у пункті видачі, однак Компанія за отриманням судової кореспонденції не звернулася.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції вчинив усі можливі та залежні від нього дії, спрямовані на належне повідомлення Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" про відкриття апеляційного провадження у цій справі та забезпечення їй можливості реалізувати передбачені процесуальним законом права, тоді як неотримання адресатом поштового відправлення з причин, які не залежали від суду, не може бути підставою для подальшого відкладення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 в частині зупинення провадження у справі - скасувати, а справу №906/1054/24 направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року, яка станом на 30 вересня 2024 року становила 16 904 434,90 доларів США, з яких 14 346 866,67 доларів США заборгованості за простроченим кредитом, 2 340 568,23 доларів США заборгованості за простроченими процентами та 217 000,00 доларів США простроченої комісійної винагороди.

Також АТ "Державний ощадний банк України" просило звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави №635/31/10-20/3 від 12 серпня 2019 року, укладеним між ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" та АТ "Державний ощадний банк України", в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі №906/1054/24 та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26 листопада 2024 року у справі №906/1054/24 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" до АТ "Державний ощадний банк України" про визнання поруки за договором поруки №246/48-4 від 15 лютого 2016 року припиненою та визнання відсутнім у АТ "Державний ощадний банк України" права вимагати у ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" виконання зобов`язань ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року на підставі договору поруки №246/48-4 від 15 лютого 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27 січня 2025 року у справі №906/1054/24 прийнято до спільного розгляду позов ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання відсутнім права.

Ухвалою від 24 лютого 2026 року Господарський суд Житомирської області повернув без розгляду заяви ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" від 13 жовтня 2025 року та від 04 грудня 2025 року про зупинення провадження у справі.

16 березня 2026 року ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" повторно звернулося до суду із заявами про зупинення провадження у справі №906/1054/24 до закінчення перегляду Верховним Судом у касаційному порядку справи №911/1913/23 та до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13 квітня 2026 року у справі №906/1054/24 задоволенні вказаних заяв про зупинення провадження у справі відмовлено.

30 червня 2026 року ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Житомирської області із заявою про зупинення провадження у справі №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24.

Вказана заява мотивована тим, що у справі №904/4530/24 вирішується питання щодо давності опису вкладення у цінний лист від 08 серпня 2024 року, який, за твердженням заявника, має значення для розгляду обох справ. ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" зазначало, що факт належного направлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до підпункту 3.3.2 договору кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року пов`язаний із виникненням у позичальника та поручителя обов`язку здійснити дострокове повернення кредиту.

Крім того, 01 липня 2026 року ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало заяву про залучення до участі у справі Компанії "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (Diago Enterprises Limited) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Заява обґрунтована тим, що виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року забезпечено, зокрема, договором застави №192/48-3 від 29 грудня 2014 року, укладеним між АТ "Державний ощадний банк України" та Компанією "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" як заставодавцем.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06 липня 2026 року у справі №906/1054/24 зазначені заяви ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято до розгляду.

Як встановлено місцевим господарським судом, у справі №904/4530/24 АТ "Державний ощадний банк України" звернулося з вимогами до ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року та звернення стягнення на предмет застави, тоді як ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" заявлено зустрічні вимоги про визнання відсутнім відповідного права та обов`язку. ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" бере участь у зазначеній справі як третя особа.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року у справі №904/4530/24 первісний позов АТ "Державний ощадний банк України" задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" відмовлено. На час постановлення оскаржуваної ухвали вказане рішення переглядалося в апеляційному порядку, а до участі у справі №904/4530/24 було залучено Компанію "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" як третю особу на стороні ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат".

Розглянувши заяву ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" від 30 червня 2026 року, місцевий господарський суд виходив із того, що у справах №906/1054/24 та №904/4530/24 досліджуються обставини, пов`язані з виконанням одного й того самого договору кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року, у тому числі обставини направлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту, а судове рішення у справі №904/4530/24 після набрання ним законної сили встановлюватиме відповідні факти щодо правовідносин між учасниками спору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 заяву ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" від 30 червня 2026 року про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24.

Цією ж ухвалою задоволено заяву ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" від 01 липня 2026 року та залучено до участі у справі №906/1054/24 Компанію "Діаго Ентерпрайзез Лімітед" (Diago Enterprises Limited) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат".

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Порядок та умови зупинення провадження у справі унормовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Отже, обов`язок суду зупинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України зумовлений не самим фактом існування іншого судового провадження та не лише пов`язаністю двох справ, а саме об`єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливістю встановити та оцінити певні обставини, які входять до предмета доказування у справі, що розглядається.

У постанові від 30 червня 2025 року у справі №910/13583/23 Верховний Суд зазначив, що зупинення провадження у справі є тимчасовим припиненням усіх процесуальних дій у справі, зумовленим настанням визначених законом обставин, які перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження застосовується лише за обставин, прямо визначених процесуальним законом.

Верховний Суд у вказаній постанові наголосив, що за змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з обмеженістю своєї юрисдикції, предметом позову, неможливістю розгляду відповідних вимог у межах конкретної справи або з інших об`єктивних причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен встановити не лише те, яким чином справа, що розглядається, пов`язана з іншою справою, а й чим саме обумовлена неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Верховний Суд у постанові від 30 червня 2025 року у справі №910/13583/23 також врахував висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 01 березня 2024 року у справі №910/17615/20, відповідно до яких провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього, а під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти неможливість встановлення судом відповідних обставин самостійно внаслідок обмеженості його юрисдикції щодо конкретної справи, предмета позову, черговості розгляду вимог тощо.

При цьому Верховний Суд окремо наголосив, що підставою для зупинення провадження є не лише існування іншої справи та припущення про те, що рішення в ній матиме значення для справи, що розглядається, а саме неможливість розгляду останньої до вирішення іншої справи.

Сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі, якщо суд має можливість на підставі наявних у справі доказів самостійно встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24 лютого 2026 року у справі №911/2000/25, зазначивши, що під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, а метою зупинення провадження є встановлення в іншому судовому процесі тих обставин, підстав та фактів, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у справі, провадження в якій зупиняється.

Такий підхід є послідовним у практиці Верховного Суду та підтверджений, зокрема, постановою від 21 липня 2026 року у справі №925/765/24, у якій Верховний Суд виходив із відсутності підстав для зупинення провадження у випадку, коли встановлені у справі обставини та зібрані докази дозволяють суду самостійно надати оцінку доводам учасників справи та вирішити спірне процесуальне питання.

Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом дійсно вказав на взаємопов`язаність справ №906/1054/24 та №904/4530/24, оскільки спірні правовідносини у цих справах виникли у зв`язку з виконанням договору кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року, а встановлення обставин щодо виникнення та строку виконання кредитного зобов`язання має значення як для вимог Банку до позичальника, так і для вимог до поручителя.

Водночас сама така взаємопов`язаність справ не є достатньою підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

З оскаржуваної ухвали не вбачається, які саме обставини, що входять до предмета доказування у справі №906/1054/24, Господарський суд Житомирської області позбавлений можливості встановити самостійно, та якими об`єктивними причинами обумовлена така неможливість.

Зокрема, питання щодо належного направлення АТ "Державний ощадний банк України" вимоги від 08 серпня 2024 року про дострокове повернення кредиту, моменту виникнення відповідного обов`язку у позичальника та поручителя, наявності і розміру заборгованості за кредитним договором, а також обсягу відповідальності поручителя безпосередньо входять до предмета доказування у справі №906/1054/24.

Встановлення наведених обставин не виходить за межі юрисдикції Господарського суду Житомирської області та не обумовлене необхідністю попереднього вирішення питання, яке в силу закону не може бути розглянуте цим судом у межах заявлених позовних та зустрічних позовних вимог.

Той факт, що аналогічні обставини досліджуються також у справі №904/4530/24, не позбавляє суд у справі №906/1054/24 обов`язку надати самостійну оцінку доказам, поданим учасниками справи на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів також враховує посилання ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" на те, що оригінали опису вкладення у цінний лист від 08 серпня 2024 року, поштової накладної та фіскального чека перебувають у матеріалах справи №904/4530/24, а питання щодо давності виготовлення опису вкладення досліджується у межах вказаної справи.

Разом з тим наведена обставина також не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду справи №906/1054/24.

Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 статті 91 ГПК України передбачено, що якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, сама по собі обставина перебування оригіналів опису вкладення у цінний лист від 08 серпня 2024 року, поштової накладної та фіскального чека у матеріалах іншої господарської справи не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду справи №906/1054/24. Процесуальним законом передбачені механізми, які дозволяють суду вирішити питання щодо отримання та дослідження оригіналів письмових доказів, а також визначені відповідні процесуальні наслідки у разі їх ненадання.

При цьому саме місцезнаходження оригіналу доказу в матеріалах іншої судової справи не є тією обставиною, яка в розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України позбавляє суд можливості розглянути справу. Така обставина стосується способу отримання та дослідження доказу, однак не свідчить про обмеженість юрисдикції суду, неможливість установлення відповідного факту у межах цієї справи чи наявність іншої об`єктивної перешкоди для її розгляду.

Так само вирішення у межах справи №904/4530/24 питання щодо призначення технічної експертизи опису вкладення у цінний лист від 08 серпня 2024 року саме по собі не створює об`єктивної неможливості подальшого розгляду справи №906/1054/24. Господарський суд Житомирської області не позбавлений повноважень самостійно визначити коло обставин, які входять до предмета доказування, вирішити питання щодо необхідності дослідження відповідних доказів із застосуванням передбачених процесуальним законом засобів та надати таким доказам оцінку в сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 ГПК України.

Крім того, оригінал доказу необхідний саме експерту для проведення експертизи, однак відсутня жодна інформація про те, що технічна експертиза документу у справі №904/4530/24 дійсно призначена.

Отже, наведені ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" у відзиві на апеляційну скаргу обставини щодо перебування оригіналів доказів у матеріалах справи №904/4530/24 та вирішення у цій справі питання щодо їх експертного дослідження підтверджують взаємопов`язаність відповідних судових проваджень, проте не доводять неможливості встановлення відповідних фактичних обставин безпосередньо Господарським судом Житомирської області.

Так само посилання місцевого господарського суду на необхідність уникнення ухвалення судових рішень з різною правовою оцінкою одних і тих самих обставин, принцип процесуальної економії та можливе преюдиційне значення обставин, які будуть встановлені у справі №904/4530/24, підтверджують взаємопов`язаність відповідних судових проваджень, однак не доводять об`єктивної неможливості розгляду справи №906/1054/24.

При цьому ризик надання судами різної оцінки одним і тим самим доказам чи можливість формування різних висновків щодо певних фактичних обставин також не визначені процесуальним законом як самостійна підстава для зупинення провадження у справі. Для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначальним є встановлення саме об`єктивної неможливості розгляду справи, а не доцільності очікування результату іншого судового провадження.

Можливе набуття у майбутньому певними обставинами преюдиційного значення не звільняє суд від обов`язку розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, якщо такі обставини можуть бути встановлені цим судом самостійно.

Преюдиційність обставин, які можуть бути встановлені судовим рішенням у майбутньому, та об`єктивна неможливість розгляду справи не є тотожними процесуальними категоріями. Можливість використання у подальшому обставин, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили, може сприяти процесуальній економії, однак сама по собі не створює передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України перешкоди для розгляду справи.

При цьому рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року у справі №904/4530/24 вже вирішено спір між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" щодо стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19 лютого 2013 року та звернення стягнення на предмети забезпечення, однак на час постановлення оскаржуваної ухвали вказане рішення переглядалося в апеляційному порядку та не набрало законної сили.

Відтак сама та обставина, що рішення у справі №904/4530/24 не набрало законної сили та встановлені у ньому обставини на час постановлення оскаржуваної ухвали не мали преюдиційного значення, не свідчить про неможливість встановлення цих обставин судом у справі №906/1054/24 на підставі доказів, поданих її учасниками.

За таких обставин зупинення провадження у справі №906/1054/24 фактично обумовлено не неможливістю місцевого господарського суду самостійно встановити обставини, необхідні для вирішення спору, а необхідністю очікування остаточного результату розгляду іншої справи з метою подальшого використання встановлених у ній обставин при вирішенні цієї справи.

Однак таке очікування не відповідає змісту пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки наведена норма пов`язує обов`язок зупинити провадження саме з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а не з доцільністю очікування рішення в іншій взаємопов`язаній справі.

Колегія суддів також враховує, що провадження у справі №906/1054/24 відкрито ще 24 жовтня 2024 року, справа перебувала на стадії розгляду по суті, а питання щодо зупинення її провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24 порушувалося учасниками справи і раніше.

Верховний Суд у постанові від 30 червня 2025 року у справі №910/13583/23 наголосив, що необґрунтоване зупинення провадження призводить до затягування строків розгляду справи та перебування учасників процесу у стані невизначеності, що не узгоджується з вимогами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Разом з тим колегія суддів не вбачає необхідності надавати окрему правову оцінку твердженням апелянта про спрямованість дій відповідача та третьої особи на затягування розгляду справи, оскільки вирішення питання про наявність підстав для зупинення провадження відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України залежить від встановлення об`єктивної неможливості розгляду справи, а не від мотивів учасника справи, який звернувся з відповідним клопотанням.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, встановивши пов`язаність справ №906/1054/24 та №904/4530/24, не навів аргументованих та переконливих мотивів щодо наявності саме об`єктивної неможливості розгляду справи №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24, а також не встановив, що наявні у справі докази та передбачені ГПК України процесуальні засоби не дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування у цій справі.

Відтак висновок Господарського суду Житомирської області про наявність передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №906/1054/24 є передчасним та таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у справі №906/1054/24, неправильно застосував положення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки встановлені ним обставини свідчать лише про взаємопов`язаність справ №906/1054/24 та №904/4530/24, однак не підтверджують об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року в частині зупинення провадження у справі №906/1054/24 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 серпня 2026 року у справі №906/1054/24 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" від 30 червня 2026 року про зупинення провадження у справі та зупинення провадження у справі №906/1054/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/4530/24 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Справу №906/1054/24 направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.