Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №910/3101/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Справа№ 910/3101/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут»

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 (повне рішення складено 08.07.2025) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025

у справі №910/3101/25 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 24 036 442,21 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 у справі №910/3101/25 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3101/25 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3101/25 змінено.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3101/25 викладено у такій редакції:

« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А; ідентифікаційний код: 42159289) 3 896 718 (три мільйони вісімсот дев`яносто шість тисяч сімсот вісімнадцять) грн 45 коп 3% річних, 6 764 458 (шість мільйонів сімсот шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн 99 коп інфляційних втрат та 127 934 (сто двадцять сім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 13 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А; ідентифікаційний код: 42159289) на користь Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) 240 754 (двісті сорок тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 77 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3101/25 залишено без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3101/25 залишено без змін.

14.09.2026 через підсистему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн, понесених позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» у зв`язку з розглядом справи №910/3101/25 у Північному апеляційному господарському суді, поклавши їх на відповідача - Акціонерне товариство «Гарантований покупець».

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.09.2026 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статі 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про ухвалення додаткової постанови, розгляд якої постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), запропоновано учасникам справи надати суду протягом 5 (п`яти днів) з дня отримання даної ухвали заперечення/письмові пояснення стосовно поданої позивачем заяви.

21.09.2026 від представника Акціонерного товариства «Гарантований покупець» через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про ухвалення додаткового рішення з проханням до суду відмовити у її задоволенні у повному обсязі, а разі ж якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача, то обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, до 1 грн.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Колегією суддів установлено, що позивачем у відзиві на апеляційну скаргу наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести в суді апеляційної інстанції - 150 000,00 грн, та зазначено, що докази, які підтверджують понесені витрати, будуть надані суду у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Після прийняття 10.09.2026 постанови Північним апеляційним господарським судом у даній справі адвокат позивача Боричевський В.М., керуючись положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, 14.09.2026 через підсистему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій представник просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 150 000,00 грн.

Вказану заяву було подано у встановлений законом строк (протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови судом апеляційної інстанції).

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі представником позивача додана копія акту прийому-передачі наданих послуг у сфері адвокатської діяльності від 14.09.2026, витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Волиньелектрозбут», довіреність у порядку передоручення від 09.06.2025.

Також у матеріалах справи містяться копії Договору про надання послуг у сфері адвокатської діяльності №11/02 від 25.02.2025, укладеного між ТОВ «Волиньелектрозбут» та Адвокатським об`єднанням «Є-Фактум», свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Боричевським В.М. серії ВА №802 від 27.02.2015, ордеру на надання правничої допомоги від 13.03.2025 серії АС №1131798 адвокатом АО «Є-Фактум» Боричевським В.М., довіреності від 01.01.2025 №203,

Із поданих документів судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами пункту 1.1. Договору про надання послуг у сфері адвокатської діяльності №11/02 від 25.02.2025, укладеного між ТОВ «Волиньелектрозбут» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Є-Фактум» (виконавець) (том 1, а.с. 137-138), у порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець за завданням замовника зобов`язується надати замовникові послуги у сфері адвокатської діяльності, а саме правничу допомогу в обсязі, визначеному пунктом 1.2. договору, а замовник зобов`язується приймати такі послуги та оплачувати їх.

Згідно з пунктом 4.1. Договору вартість надання виконавцем правової допомоги за здійснення всіх необхідних дій в інтересах замовника у суді першої інстанції складає 150 000,00 грн незалежно від кількості та обсягу складених процесуальних документів та незалежно від результату розгляду справи в суді.

У розділі 3 Договору погоджено порядок оформлення акту про надання правничої допомоги.

До заяви від 14.09.2026 долучений акт прийому-передачі наданих послуг у сфері адвокатської діяльності від 14.09.2026, яким сторони підтвердили, що виконавцем замовнику були надані послуги з представництва інтересів замовника під час розгляду судової справи №910/3101/25 у суді апеляційної інстанції (підготовка та надіслання до суду відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень, забезпечення участі у трьох судових засіданнях) загальною вартістю 150 000,00 грн.

Переліченими документами підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в загальній сумі 150 000,00 грн.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, висновки якої враховуються судом згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином суд відхиляє посилання відповідача у запереченнях від 21.09.2026 як на підставу для відмови у покладенні витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем, на відсутність у матеріалах справи доказів оплати відповідних витрат.

Заперечення відповідача щодо відсутності розрахунку погодинної вартості правової допомоги адвоката позивача та витраченого адвокатом часу судом до уваги не приймаються, оскільки сторонами у пункті 4.1. Договору погоджено фіксовану суму гонорару виконавця адвокатських послуг, а при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

При цьому в акті наведено перелік послуг, наданих позивачу, а саме підготовка та надіслання до суду відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень, забезпечення участі у трьох судових засіданнях.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, зміну рішення суду першої інстанції від 30.06.2025 та часткове задоволення позову на загальну суму 10 661 177,44 грн, обґрунтованим є покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 66 531,45 грн.

Водночас, колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Як уже наголошувалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у поданих до суду через підсистему «Електронний суд» 21.09.2026 запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення наголошує на надмірності, нерозумності й необґрунтованості заявленої до відшкодування позивачем суми правничої допомоги у розмірі 150 000,00 грн з огляду на очевидно надмірний розмір витрат на правничу допомогу, що заявляються позивачем до стягнення, неспіврозмірність розміру таких вимог категорії справи, очевидне завищення наведеної позивачем в заяві кількості часу, витраченого адвокатом на правничу допомогу, складання документів, що не були необхідними для розгляду даної справи, невідповідність заявленої тривалості судових засідань, та, як наслідок, необґрунтованість їх вартості. У прохальній частині відповідач просить суд у разі висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, до 1 грн.

Суд зазначає, що самі лише посилання відповідача на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для повної відмови в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Колегія суддів, вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвоката у даній справі, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат та беручи до уваги заперечення відповідача, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи, підлягають розподілу у сумі 30 000,00 грн. Суд при цьому враховує, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебували справи за позовами представника позивача (адвоката) до Гарантованого покупця, предметом яких є стягнення заборгованості з АТ «Гарантований Покупець» на користь цього ж позивача, а отже, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд визнав обґрунтованими в сумі 30 000,00 грн.

В іншій частині у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 120 000,00 грн суд відмовляє.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3101/25 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А; ідентифікаційний код: 42159289) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу відмовити.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали №910/3101/25 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко