Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №752/3207/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3207/25

Провадження № 2/752/1085/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.09.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

треті особи: Друга Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Голосіївський районний в місті Києві Центр соціальних служб

про визнання права власності в порядку спадкування на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач), треті особи: Друга Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Голосіївський районний в місті Києві Центр соціальних служб, в якому просив суд:

- визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину квартири, що складається із трьох житлових кімнат, загальною площею 59,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад обґрунтування позивача

Підставою позову позивач визначав те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати - ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько - ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розпорядженням голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 05 листопада 2014 року № 741 позивачу надано статус дитини-сироти. Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 листопада 2014 року №938 ОСОБА_6 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що є інвалідом другої групи з дитинства та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері залишилась спадщина у вигляді 1/3 частки квартири, яка відповідно до свідоцтва про право власності на житло приватизована та належала ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в рівних долях.

Позивач посилався на те, що відповідно до ст. 1261, ч. 1 ст. 1267 ЦК України право на спадкування належить йому та відповідачу у рівних частках, тобто по 1/6 частки кожному, а також на ч. 4 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої малолітня, неповнолітня, недієздатна особа вважаються такими, що прийняли спадщину.

18 жовтня 2024 року державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Шершун О.В. ухвалено рішення у формі постанови, яким позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності померлої на зазначену квартиру.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подала.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2025 року головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Другій Київській державній нотаріальній конторі завірені належним чином матеріали спадкової справи № 587/2017, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті

02 квітня 2026 року представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у цивільній справі № 752/11713/24.

У судовому засіданні 21 вересня 2026 року, після судових дебатів, суд, керуючись положеннями статті 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 28 вересня 2026 року.

Фактичні обставини встановлені судом

Мати позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 809 від 18 серпня 2012 року, місце державної реєстрації - Відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 21 жовтня 2014 року).

Батько позивача - ОСОБА_5 , 1975 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 14700 від 29 серпня 2014 року, місце державної реєстрації - Відділ реєстрації смерті у м. Києві (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 29 серпня 2014 року).

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 16 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 2465, де батьком зазначено ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_4 .

Розпорядженням голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 05 листопада 2014 року № 741 малолітньому ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 листопада 2014 року № 938 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , призначено опікуном над малолітнім племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Квартира АДРЕСА_2 приватизована на підставі розпорядження (наказу) органу приватизації Київського заводу художнього скла від 02 вересня 1998 року №100 та належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в рівних долях, по 1/3 частці кожному.

Загальна площа квартири становить 59,6 кв.м; відповідно до поверхового плану та експлікації внутрішніх площ квартира складається з трьох ізольованих кімнат житловою площею 37,5 кв.м (кімнати площами 11,8 кв.м, 13,5 кв.м та 12,2 кв.м), кухні площею 8,8 кв.м, коридору площею 7,2 кв.м, вбиральні площею 1,0 кв.м, ванної кімнати площею 2,4 кв.м, тамбуру площею 3,0 кв.м.

Згідно з довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 03 квітня 2018 року № 100/30-28 станом на 16.08.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованими значилися ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24.10.2006, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 15.02.1996, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 15.02.1996, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.11.2006.

Судом також установлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 19 жовтня 2001 року змінила прізвище на « ОСОБА_11 », про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у м. Києві 19 жовтня 2001 року зроблено актовий запис № 88 та видано свідоцтво про переміну прізвища серії НОМЕР_4 .

22 серпня 2017 року Другою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 587/2017 після смерті ОСОБА_4 .

22 серпня 2017 року із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_6 , яка діяла від імені малолітнього ОСОБА_1 на підставі розпорядження від 26.11.2014 № 798, зазначивши, що спадщину малолітній син прийняв відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки був малолітнім на день смерті матері та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

24 жовтня 2017 року із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , зазначивши, що спадщину прийняла відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину на належну ОСОБА_1 1/6 частину квартири не видавалося.

18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири.

Постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Шершун О.В. від 18 жовтня 2024 року № 835/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири під номером АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності померлої на зазначену частину квартири.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у цивільній справі № 752/11713/24 за позовом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації - органу опіки та піклування, яка діє в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою та виділення в користування жилої кімнати апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іорданова Кирила Ігоровича задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року змінено, встановлено порядок користування квартирою, виділивши в користування ОСОБА_1 жилу кімнату площею 11,8 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1 .

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення до суду з позовом у справі № 752/11713/24 був дитиною-сиротою; мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 в рівних долях згідно з розпорядженням органу приватизації Київського заводу художнього скла від 02.09.1998, наказ № 100; після смерті матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/3 частину вказаної квартири; спадкоємцями 1/3 частини квартири, що належала ОСОБА_4 , є її мати - ОСОБА_2 - 1/2 частина, та її син ОСОБА_1 - 1/2 частина; державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Кучер І.С. 24.12.2022 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири ОСОБА_2 ; свідоцтво про право на спадщину ще на 1/2 частку майна, а саме на 1/6 частину квартири, не видавалось; відповідно до належної ОСОБА_1 частки у праві спільної часткової власності на квартиру - 1/6, останній має право на 6,25 кв.м житлової площі у вказаній квартирі.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Матеріалами справи, а саме постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 752/11713/24, у якій брали участь ті самі особи, встановлено, що спадкоємцями 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_4 , є її мати ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 , кожному з яких належить по 1/6 частині квартири.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з частиною четвертою цієї ж статті малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з частиною третьою цієї ж статті відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом установлено, що позивач як син спадкодавця є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до статті 1261 ЦК України, спадщину прийняв, будучи малолітнім, відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України, та постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За таких обставин право власності на 1/6 частину квартири виникло у позивача з часу відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 , незалежно від моменту видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи, що відповідач оспорює право позивача, а державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності померлої на зазначену частину квартири, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання за ним права власності на 1/6 частину квартири в порядку спадкування за законом.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю другої групи з дитинства.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відтак судовий збір у розмірі (ціна позову 376 350 грн - вартість 1/6 частки квартири, ринкова вартість квартири 2 258 100 грн, поділена на 6) = 3763,50 гривень підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 76-81, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Голосіївський районний в місті Києві Центр соціальних служб, про визнання права власності в порядку спадкування на об`єкт нерухомого майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 (одну шосту) частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 59,6 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 3 763 (три тисячі сімсот шістдесят три) гривні 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв