Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №910/6806/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа№ 910/6806/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Корсака В.А.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

представники учасників справи:

від позивача: Макарик Ігор Володимирович- адвокат (в режимі ВКЗ);

від відповідача: Гарбар Олександр Миколайович - адвокат (в режимі ВКЗ);

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025

у справі № 910/6806/25 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс"

про стягнення 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви в частині, що передано на новий розгляд та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮЛЕР СЕРВІС" (надалі - відповідач) про розірвання договору, витребування майна та стягнення 5.325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідачем порушено істотні умови укладеного між сторонами спору договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 (далі - договір), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про: розірвання договору; витребування частини майна за договором та стягнення вартості частини майна за договором в сумі 5.325,00 Євро., що еквівалентно 252.545,05 грн.

Тоді як справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

2. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 закрито. Решту вимог задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" один валець для дробарки (валець № КАТ. № "209.2" діаметр 288*996 рифлений CR14, виробник: АТ "FP SPOMAX", Республіка Польща), який був переданий на підставі договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 030,54 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено повністю.

3. Рух справи та надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 910/6808/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 скасовано. Прийнято у справі нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮЛЕР СЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" збитки у розмірі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 269 801,24 грн. У задоволенні позовних вимог про розірвання договору та витребування майна - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮЛЕР СЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ "ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!" 3 030 гривень 54 копійки судового збору за подання позову та 3 788 гривень 18 копійок за подання апеляційної скарги. Доручено Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови. Матеріали справи №910/6806/25 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 910/6806/25 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №910/6806/25 скасовано в частині стягнення збитків у розмірі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн, а справу лише в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

02.07.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято справу № 910/6806/25 щодо перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі №910/6806/25 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Корсак В.А., Крижний О.М. Призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/6806/25 щодо перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі №910/6806/25 на 02.09.2026.

09.07.2026 Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву на 02.09.2026.

07.09.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/6806/25 щодо перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/6806/25 на 24.09.2026, в режимі ВКЗ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 справу № 910/6806/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Корсак В.А., Сулім В.В. Вказана судова колегія ухвалою від 21.09.2026 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження, розглянула її по суті та ухвалила постанову у даній справі.

В судове засідання в режимі ВКЗ 24.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача. Позивач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції (в частині, що була передана на новий розгляд) - скасувати з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Справа була розглянута в «розумний строк» (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, з метою забезпечення засад господарського судочинства (гласності, змагальності), дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6806/25, ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» звернулося з апеляційною скаргою.

Так, скаржник просив скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні з ТОВ «Бюлер Сервіс» збитків у розмірі вартості одного вальця для дробарки (валець кат. № « 209.2», діаметр 288*996, рифлений CR14, виробник АТ «FP SPOMAX», Республіка Польща). Зазначив, що сума збитків, еквівалентна 5 325,00 євро, має бути сплачена в гривні за курсом НБУ на день платежу. У цій частині скаржник просив ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Так, скаржник наголошує, що придбав два нові вальці у FP SPOMAX S.A. за зовнішньоекономічним договором від 09.06.2023 № 09/06-23, що підтверджується інвойсом, пакувальним листом, митною декларацією, платіжною інструкцією, CMR, сертифікатом EUR-1 та накладною від 12.01.2024. Разом з цим, після надходження вальці оприбуткували на склад за прибутковою накладною від 13.01.2024 № 208, і останні, за доводами позивача, не використовувалися. Оскільки насічка на вальцях не відповідала потребам дробильної машини, позивач уклав із відповідачем договір на виконання робіт. На думку скаржника, вальці на момент передачі були новими, чистими та без механічних пошкоджень.

Разом з цим скаржник вказує, що відповідач порушив погоджений у договорі порядок робіт. Та вважає помилковим висновок, що відповідач виявив прихований дефект, про який не знав і не міг знати, та діяв відповідно до пункту 3.5 договору, склавши акт від 04.09.2024 і повідомивши позивача 07.09.2024. Скаржник наголошує, що наявність прихованого дефекту не підтверджена доказами.

Окрім цього, скаржник вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та помилково розподілив тягар доказування, переклавши його на замовника, оскільки підрядник виконував роботу на свій ризик (стаття 837 ЦК України). А тому, за доводами скаржника, саме підрядник зобов`язаний вживати всіх заходів для збереження переданого йому майна і відповідає за його втрату чи пошкодження (стаття 841 ЦК України). Відтак саме відповідач мав довести наявність прихованого дефекту та свою невинуватість. Скаржник також вказує, що суд не застосував статті 22, 399, 1166 ЦК України та статті 175, 193 ГК України. Позивач вважає, що з огляду на стандарт вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України) саме його докази є більш вірогідними. Крім того, скаржник зазначає, що суд послався на практику ЄСПЛ, не навівши жодного конкретного рішення та не обґрунтувавши його релевантність. Невідшкодування вартості пошкодженого вальця апелянт розцінює як порушення його права мирно володіти майном, гарантованого статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених у ній доводів

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Бюлер Сервіс» заперечує проти її задоволення та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6806/25 без змін.

Так, відповідач наголошує, що відповідно до пункту 2.2 договору саме позивач був зобов`язаний підготувати вальці до здачі згідно з вимогами НТД, зокрема очистити їх від бруду. Натомість вальці надійшли забрудненими, що унеможливило виявлення дефектів під час приймання. Сторони не складали жодного документа про фізичний стан вальця при передачі, а експрес-накладна ТОВ «Нова Пошта» № 59001187571835 містить лише опис «вальці» без будь-якої інформації про їхній стан. Тріщину працівники відповідача виявили вже під час очищення вальця та шліфування, після чого комісія склала акт від 04.09.2024 № б/н. Відповідач вважає цю тріщину внутрішнім дефектом, про який він не знав і не міг знати на момент приймання, і посилається на фотоматеріали, з яких, на його думку, видно різницю у стані вальця до та після шліфування. Відтак, діючи згідно з пунктом 3.5 договору, відповідач 07.09.2024 повідомив позивача електронною поштою про виявлений дефект, додав фотоматеріали й акт, зазначив про неможливість реставрації та недоцільність подальшої експлуатації вальця і попросив вказівки щодо подальших дій.

Разом з цим відповідач вважає, що заяви свідків, подані позивачем, не спростовують наявності прихованого дефекту. Вони стосуються лише стану вальців у момент передачі перевізнику, тоді як прихованими є саме ті недоліки, які не виявляються під час звичайної перевірки, а проявляються лише в процесі обробки чи використання. Посилаючись на стандарт вірогідності доказів, відповідач підтримує висновок суду про те, що подані ним докази переважують доводи позивача. На його думку, позивач не довів, що дефект виник унаслідок дій відповідача, і не спростував, що тріщина могла утворитися внаслідок падіння, пошкодження під час транспортування чи заводського браку. Окрім цього, відповідач звертає увагу, що замовником послуг перевезення був саме позивач, який і мав контролювати належне виконання цих послуг перевізником. Водночас позивач не надав доказів того, що валець не був і не міг бути пошкоджений під час перевезення, а огляду вальця за місцем його знаходження за участю представників обох сторін не проводилося.

Не погоджується відповідач і з тим, що саме він є належним відповідачем за цією вимогою. На думку відповідача, з позовної заяви, апеляційної скарги та заяви свідка ОСОБА_1 випливає, що позивач знав про невідповідність насічки на придбаних вальцях, тобто фактично про їхню неналежну якість. Натомість, замість звернення до постачальника FP SPOMAX S.A., позивач намагався виправити ці недоліки силами відповідача, приховавши їх від нього.

Крім того, відповідач зазначає, що пунктом 4.6 договору сторони, керуючись принципом свободи договору (статті 626- 628 ЦК України), обмежили його відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань неустойкою в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення, але не більше 4 % вартості договору. Оскільки вартість робіт становить 13 920,00 грн, максимальна відповідальність відповідача, на його думку, становить 556,80 грн. Тому стягнення суми, еквівалентної 5 325,00 євро, відповідач вважає неправомірним у будь-якому разі.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024, відповідно до предмету якого (п. 1.1 договору) позивач доручає, а відповідач зобов`язується виконати роботи з шліфування, нарізки і матування вальців і/або реставрування матриць (далі - роботи) за умовами цього договору і своєчасно передати результати виконаних робіт позивачу, а позивач зобов`язується прийняти результати належним чином виконаних робіт і здійснити їх оплату. Роботи за договором виконуються в два етапи:

- перший етап - діагностика вальців або матриць, котрі передав позивач і отримав відповідач (п.п. 1.1.1 договору);

- другий етап, за вибором позивача може включати: шліфування і нову нарізку вальців (якщо можливо застосувати) (п.п. 1.1.2.1 договору); шліфування і матування вальців (п.п. 1.1.2.2 договору); реставрування матриць (п.п. 1.1.2.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначені обов`язки відповідача, а саме:

- своєчасно і якісно виконувати роботи в обсязі, що передбачається цим договором та інструкціями заводу-виробника;

- при проведенні робіт дотримуватися вимог технічної документації на вальці і/або матриці та інструкцій заводу-виробника, а також правил техніки безпеки;

- проводити роботи тільки з залученням кваліфікованого персоналу;

- привести характеристики вальців і/або матриць у відповідність з вимогами позивача і вимогами з безпеки експлуатації і проведення робіт;

- забезпечити і нести відповідальність за виконання робіт у відповідності з чинними нормами і правилами з охорони праці, охорони навколишнього середовища і пожежної безпеки;

- усунути за власний рахунок несправності, викликані неякісним проведенням робіт.

Положеннями розділу 3 договору передбачений порядок передачі вальців і або/матриць, проведення діагностики і ремонту, а саме:

- відповідач проводить роботи згідно першого етапу протягом трьох робочих днів з дати передачі позивачем вальців і/або матриць, згідно з п. 1.3 цього договору (п. 3.1 договору);

- за результатами першого етапу позивачем приймається рішення про продовження чи завершення робіт (п. 3.2 договору);

- у випадку прийняття рішення про продовження робіт, а саме другого етапу, сторони узгоджують вартість, умови поставки та строк виконання робіт згідно з другим етапом (п. 3.3 договору);

- якщо позивач не згоден з термінами, вартістю майбутніх робіт або іншими умовами, відповідач повертає вальці і/або матриці позивачу протягом трьох робочих днів з моменту прийняття позивачем такого рішення. Повернення здійснюється силами і за рахунок позивача (п. 3.4 договору);

- якщо в процесі виконання робіт виявляться дефекти (внутрішні дефекти) вальців і/або матриць, про які відповідач не знав і не міг знати на момент прийняття вальців і/або матриць в ремонт, відповідач сповіщає про це позивача, здійснює фотозйомку, складає відповідний акт і узгоджує з позивачем або повернення вальців і/або матриць, або виконання робіт з урахуванням наявного дефекту (п. 3.5 договору);

- після завершення робіт згідно з другим етапом сторони підписують акт виконаних робіт. За наявності у позивача обґрунтованих претензій щодо якості, вони зазначаються в акті виконаних робіт. В цьому випадку сторони підписують акт виконаних робіт після усунення відповідачем цих претензій (п. 3.6 договору);

- позивач має право направити відповідачу мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт протягом п`яти робочих днів після фактичного завершення робіт, в іншому випадку акт виконаних робіт вважається прийнятий сторонами (п. 3.7 договору);

- повернення вальців і/або матриць здійснюється після проведення робіт згідно з першим етапом або після підписання акту виконаних робіт згідно з другим етапом за умов надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача та здійснення робіт згідно з другим етапом (п. 3.8 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору, він діє з дати його підписання та скріплення печатками по 31.12.2024 включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, взятих на себе до вищевказаної дати, у тому числі гарантійних.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем придбано два вальці за договором від 09.06.2023 № 09/06-23 PL, (286*995мм для подрібнення солоду та інших зернопродуктів), загальною вартістю 10 650,00 євро. Якість зазначених вальців позивач підтверджує сертифікатом випробування вальців АТ «FP SPOMAX» від 12.01.2024, відповідно до якого: вальці КАТ. №« 209.2» розміром 288*996 - виготовлені відповідно до технічної документації та стандарту підприємства ZN-99/56.

У подальшому, на виконання умов укладеного між сторонами спору договору, позивач передав відповідачу два вальці, що підтверджується експрес-накладною Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» №59001187571835 (дата отримання - 22.07.2024, опис відправлення «вальці»), та не заперечується сторонами спору.

З часом, відповідач засобами електронного зв`язку повідомив позивача про неможливість завершення виконання робіт у зв`язку з наявним внутрішнім (прихованим) дефектом одного із вальців.

Позивач звернувся до відповідача з претензіями від 17.09.2024 № 567 та від 04.11.204 № 661 із зазначенням про передачу вальця новим, без зовнішніх пошкоджень та відшкодування його вартості в сумі 5 325,00 Євро.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Направляючи дану справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (в частині про стягнення збитків у розмірі 5 325,00 Євро), Верховний Суд в постанові від 16.06.2026 зазначив наступні вказівки які (відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України) є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, вказівки Верховного Суду стосувались того, що при новому розгляді, вирішуючи спір про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на особу зазначеної майнової відповідальності та достеменно встановити наявність чи відсутність в її діях складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення збитків, оцінюючи надані сторонами докази, чого проте у наведеному випадку судом апеляційної інстанції зроблено не було.

Так, як свідчить зміст постанови суду апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд, задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача заявлених збитків у виді вартості майна, не дослідив наявність/відсутність повного складу цивільного правопорушення у діях відповідача, необхідного для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статті 22 Цивільного кодексу України, та порушення норм процесуального права, а саме статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 16.06.2026, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

Так, проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 2.2 договору, зокрема, передбачено, що позивач зобов`язаний підготувати для здачі вальці і/або матриці у відповідності з вимогами чинної НТД (очистити від бруду) і заздалегідь (факсом або електронною поштою) попередити відповідача про кількість і найменування вальців і/або матриць, що здаються в ремонт.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що між сторонами договору не був складений та підписаний жодний документ, який засвідчує фізичний стан вальця. Більше того, валець, переданий відповідачу за експрес-накладною Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" № 59001187571835 з описом відправлення "вальці" без жодної ідентифікації фізичного стану.

Разом з цим, посилання апелянта на сертифікат випробування вальців від 12.01.2024 відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки передача такого вальця відбулась на виконання умов договору 18.07.2024. Такі вальці отримано відповідачем лише 22.07.2024.

Більше того, доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України того, що пересилання вальця відбулось без його пошкодження матеріали справи не містять.

В цій частині, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта та приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно п. 3.5. зазначеного договору, якщо в процесі виконання робіт виявляться дефекти (внутрішні дефекти) вальців і/або матриць, про які виконавець не знав і не міг знати на момент приймання вальців і/або матриць в ремонт, виконавець сповіщає про це замовника, здійснює фотозйомку, складає відповідний акт і узгоджує з замовником або повернення вальців і/або матриць, або виконання робіт з урахуванням наявного дефекту.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, на виконання положень п. 3.5. договору 07.09.2024 засобами електронного зв`язку працівник відповідача сповістив позивача засобами електронної пошти про виявлений дефект (тріщину) на вальці та було додано фото виявленого дефекту. Також відповідач зазначив, що подальша реставрація є неможливою і відповідач не рекомендує використовувати зазначений валець у подальшій роботі і очікує вказівок позивача щодо подальших дій. До вказаного повідомлення відповідачем додано фотоматеріали фіксації виявленого прихованого дефекту вальця та акт від 04.09.2024 № б/н.

В даному аспекті, суд апеляційної інстанції приймає доводи відповідача, що пунктом 5.2 договору від 09.06.2023 № 09/06-23 PL передбачено, що виконання продавцем гарантійного ремонту має відбутися протягом двадцяти одного календарного дня з дати письмового повідомлення покупця про вихід з ладу обладнання (деталей) від покупця. Якщо протягом тридцяти днів неможливо усунути дефект для відновлення повної виробничої потужності, продавець зобов`язаний замінити обладнання (частини) на нове.

Таким чином, обґрунтованими є доводи відповідача, що передані позивачем відповідачу вальці перебували на гарантійному терміні, проте позивач не скористався правом гарантійного ремонту або заміни обладнання постачальником вальців.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи скаржника з посиланням на заяви свідків, оскільки вони не спростовують та не підтверджують наявність прихованих недоліків (дефектів) одного з вальців, через те, що в таких заявах зазначено виключно про передачу вальців в новому, не забрудненому та непошкодженому стані перевізнику. В той час, як прихованими визнаються недоліки, які не були виявлені під час звичайної для даного виду продукції перевірки, та виявлені лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, використання та зберігання продукції, тощо. А тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

В цій частині, відхиляючи також доводи скаржника з посиланням на принцип вірогідності, суд апеляційної інстанції зазначає, що для стягнення збитків необхідно встановити повний склад правопорушення. Як зазначив Верховний Суд у даній справі, необхідна наявність: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між ними та вини. Тоді як відсутність хоча б одного елемента звільняє боржника від відповідальності.

А тому в даному випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що не застосовує принцип вірогідності доказів (на якому наполягає скаржник), оскільки в даному випадку ключовим було доведення наявності вини, як обов`язкового елементу порушення, докази чого в матеріалах відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки вина відповідача доведена не була, позовна вимога про стягнення з відповідача вартості другого вальця в сумі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн. є необґрунтованою та правомірно відхилена судом першої інстанції.

Не підлягає у даному випадку застосування ч. 3 статті 840 ЦК України, ст. 841 ЦК України, оскільки в даному випадку недоліки не могли бути виявлені відповідачем при прийманні, оскільки такі недоліки були прихованими. А тому доводи скаржника в цій частині не приймаються як підстава для задоволення позовних вимог в цій частині.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції через необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника фактично направлені на переоцінку правильно встановлених обставин справи, а тому відхиляються через безпідставність. Підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість заявлених до стягнення позовних вимог в частині, що була передана на новий розгляд. Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права.

Таким чином, на підставі ст. 2, ч. 4 ст. 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що постановою Верховного Суду від 16.06.2026 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 910/6806/25 скасовано лише в частині стягнення збитків у розмірі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн, та саме в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Порядок оскарження передбачено ст. 287 ГПК України. Тоді як предметом оскарження є рішення лише в частині стягнення 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн. Вказане рішення в розумінні п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, крім окремо встановлених випадків.

Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6806/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 (в частині, що була передана на новий розгляд), в частині відмови в стягненні 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн - залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.09.2026.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.А. Корсак

В.В. Сулім